Постанова

від 12.10.2007 по справі 9/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "12" жовтня 2007 р.                                                                   Справа № 9/143

Суддя господарського суду Чернівецької області Чорногуз Михайло Георгійович

розглядаючи справу

за позовом   Відкрите акціонерне товариство "Сокирянське ремонтно-транспортне підприємство"

до відповідача Сокирянська об'єднана державна податкова інспекція

про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

позивача:  Бєдний П.І. голова правління; Дячук М.І. довіреність №117 від 17.09.2007р.

відповідача:  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

ВАТ «Сокирянське ремонтно-транспортне підприємство» звернулося із позовною заявою про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Сокирянської об'єднаної ДПІ, щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату земельного податку №0002071500/0, №0002081500/0 за несвоєчасну сплату податку з власників транспортних засобів №0002051500/0, №0002061500/0, №000192500/0 від 03.05.2007 року.

Представники позивача в судовому засіданні уточнили позовні вимоги і просять скасувати крім зазначених, податкове повідомлення рішення № 0002071500/1 і підтримали уточнені позовні вимоги.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, витребуваних доказів не надав, проте звернувся з клопотанням про розгляд справи без участі представника Сокирянської ОДПІ за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та заперечення проти позову, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив наступне.

3 травня 2007 року, Сокирянською ОДПІ було прийнято податкові повідомлення - рішення про накладення на ВАТ «Сокирянське ремонтно-транспортне підприємство» штрафних санкцій у вигляді штрафу за несвоєчасну сплату : земельного податку

№ 0002071500/0, № 0002071500/1 за яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% на суму 122,56 грн. відповідно до акту перевірки № 0002071500/0 від 3 травня 2007 року;

№ 0002081500/0 за яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% на суму 2227,35 грн., відповідно до акту перевірки № 0002081500/0 від 3 травня 2007 року;

податку з власників транспортних засобів :

№ 0002051500/0 від 03.05.2007 р. за яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% на суму 32094,52 грн., відповідно до акту перевірки № 0002051500/0 від 3 травня 2007 року;

№ 0002061500/0 від 03.05.2007 р. за яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% на суму 24601,54 грн., відповідно до акту перевірки № 0002061500/0 від 3 травня 2007 року;

№ 000192500/0 від 03.05.2007 р. за яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% на суму 8,83 грн., відповідно до акту перевірки № 000192500/0 від 3 травня 2007 року.

ВАТ «Сокирянське ремонтно-транспортне підприємство»  18 травня 2007 року звернулось із скаргою на вказані податкові повідомлення-рішення, з посиланням на те, що штрафні санкції нараховані за період 2001-2003 років, а застосовані лише в травні 2007 року. Скарга отримана Сокирянською ОДПІ 18.05.2007 року вх. № /10.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги № 4280/10/10-025 від 4 червня 2007 року, податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення. В рішення зазначено : “ Для розгляду скарги були використані ксерокопії акта  перевірки № 15-1500/03767446/1 від 27.04.2007 року, розрахунок штрафних санкцій  від 03.05.2007 року, № 0002051500/0, № 0002061500/0,  № 0002051700/0,  № 0002081500/0,  № 000192500/0, поштового повідомлення № 146172”.

Ухвалами суду від 18 жовтня та 5 жовтня 2007 року, Сокирянську ОДПІ зобов'язано було надати “акти перевірок вказані в податкових повідомленнях рішеннях”. На виконання вимог суду відповідачем було надано акти про результати невиїздної документальної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання ВАТ “Сокирянське РТП” № 15-1500/03767446/1 від 27.04.2007 року та  №1500/03767446 від 26.04.2007 року.

Зазначені в указаних актах суми абсолютно відрізняються від сум вказаних в спірних податкових повідомленнях рішеннях.  

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 та п.4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до “Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 а саме

п. 1.7 Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

п.п. 2.3.2. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.”

Отже відповідачем не наведено доводів які спростовували б доводи позивача щодо безпідставності прийняття спірних податкових повідомлень рішень.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, проте необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), зокрема без встановлення факту порушення, з посиланням на неіснуючі акти перевірки, без мотивованого розрахунку штрафних санкцій.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 69-71, 86, 94, 160-163, 258 п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Скасувати податкові повідомлення - рішенняСокирянської ОДПІ від 3 травня 2007 року, про накладання на ВАТ «Сокирянське ремонтно-транспортне підприємство» штрафних санкцій у вигляді штрафу за несвоєчасну сплату: земельного податку

№ 0002071500/0, № 0002071500/1 за яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% на суму 122,56 грн.;

№ 0002081500/0 за яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% на суму 2227,35 грн.

податку з власників транспортних засобів

№ 0002051500/0 від 03.05.2007 р. за яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% на суму 32094,52 грн.;

№ 0002061500/0 від 03.05.2007 р. за яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% на суму 24601,54 грн.

№ 000192500/0 від 03.05.2007 р. за яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% на суму 8,83 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Сокирянське ремонтно-транспортне підприємство» (60200, м. Сокиряни, вул. Бірюкової, 10 код 03767446) відшкодування судових витрат (державного мита) в сумі 17 грн. 00 коп. та повернення переплати державного мита сплаченого по платіжному доручення № 98 від 10 серпня 2007 року в сумі 68 грн.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             М.Г. Чорногуз