ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці
17 грудня 2024 року Справа № 926/929/24
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., за участю секретаря судового засідання Циганчук І.В., розглянувши справу
за позовом Керівника Могилів - Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти Могилів Подільської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів"
про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії в сумі 607281,09 грн
Представники:
прокурор - Григірчик С.І.
від позивача не з`явився
від відповідача - Пустовіт І.Я.
І. Стислий виклад позовних вимог.
Керівник Могилів - Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти Могилів Подільської міської ради звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів" про:
1. визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 31.03.2023 до договору № 40 від 24.02.2023 про постачання електричної енергії, укладеного між управлінням освіти Могилів-Подільської міської ради та ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів";
2. визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 31.03.2023 до договору № 40 від 24.02.2023 про постачання електричної енергії, укладеного між управлінням освіти Могилів-Подільської міської ради та ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів";
3. визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 31.07.2023 до договору № 40 від 24.02.2023 про постачання електричної енергії, укладеного між управлінням освіти Могилів-Подільської міської ради та ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів";
4. визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 31.07.2023 до договору № 40 від 24.02.2023 про постачання електричної енергії, укладеного між управлінням освіти Могилів-Подільської міської ради та ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів";
5. визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 04.09.2023 до договору № 40 від 24.02.2023 про постачання електричної енергії, укладеного між управлінням освіти Могилів-Подільської міської ради та ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів";
6. стягнути з ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 607281,09 грн.
Позов обґрунтовано тим, що підвищення ціни на одиницю товару більш ніж на 10 % внаслідок укладання додаткових угод до договору є незаконним та таким, що завдало збитків в результаті надмірно сплачених грошових коштів.
ІІ. Стислий виклад заперечень проти позовних вимог
У своєму відзиві на позов відповідач зазначає, що позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані з огляду на наступне. Основний Договір був укладений у відповідності та на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022р. № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування". Постановою КМУ № 1178 на час дії воєнного стану знято обмеження на допустимий відсоток підвищення ціни та на періодичність такого підвищення.
III. Процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024 року позовну заяву вх. № 929 передано на розгляд судді Швецю М.В.
Ухвалою суду від 05.04.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.04.2024 року о 14:00 год.
15.04.2024 року на адресу суду від прокурора надійшла заява вх. № 1067 (з доказами надсилання на адресу позивача та відповідача), в якій просить поновити строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи супровідний лист управління освіти Могилів Подільської міської ради на 1 арк. з додатками (платіжними дорученнями на 36 арк. на загальну суму 2255000 грн).
29.04.2024 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача адвоката Сарафінчан І.Ф. надійшли заяви: вх. № 1175 про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, вх. № 1178 про залучення у якості представника відповідача по справі та вх. № 1191, в якій зазначає, що ним було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи, а тому просить відкласти підготовче засідання на іншу дату та надати можливість підготувати відзив на позов, оскільки договір про надання правової допомоги із відповідачем було укладено 29.04.2024 року.
В судовому засіданні 30.04.2024 року, суд поновив прокурору строк для подання доказів та долучив до матеріалів справи докази подані заявою вх. № 1067.
Ухвалою суду від 30.04.2024 року розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 21.05.2024 року о 12:00 год.
16.05.2024 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі вх. № 1346 в якому просить зупинити провадження у справі до завершення розгляду Великою Палатою Верховного суду справи № 918/1043/24.
Ухвалою суду від 21.05.2024 року постановлено: клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі 926/929/24 задовольнити; зупинити провадження у справі № 926/929/24 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21; зобов`язати представників відповідача повідомити суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.
18.09.2024 року Великою Палатою Верховного Суду у справі № 918/1043/21 прийнято постанову, повний текст якої оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23.09.2024.
09.10.2024 року через систему "Електронний суд" від Могилів-Подільської окружної прокуратури надійшла заява вх. № 2584 про поновлення провадження у справі.
Ухвалою суду від 21.10.2024 року постановлено поновити провадження у справі, підготовче засідання призначено на 07.11.2024 року о 12:30 год, учасникам справи надати суду письмові пояснення по суті спору з обґрунтуванням власної актуальної правової позиції з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 918/1043/21.
01.11.2024 року на адресу суду від Могилів-Подільської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення вх. № 3321.
06.11.2024 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позов вх. № 2819, згідно якого вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими з мотивів наведених у відзиві, крім того просить поновити строк на подачу відзиву на позов.
В судовому засіданні 07.11.2024 року поновлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов та долучено до матеріалів справи відзив на позов вх. № 2819.
Ухвалою суду від 07.11.2024 року продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 10.12.2024 року о 11:30 год.
11.11.2024 року від Могилів-Подільської окружної прокуратури надійшла заява вх. № 3444, згідно якої просить відмовити відповідачу у поновлені строку на подачу відзиву на позов та задовольнити позов.
В судовому засіданні 10.12.2024 року прокурор зазначив, що заяву вх. № 3444 слід розцінювати як відповідь на відзив. Представниця відповідача просила долучити до матеріалів справи якісні (читабельні) копії документів долучених прокурором до позовної заяви (вх. № 3863). Крім того, прокурор та представниця відповідача зазначили, що ними були подані всі необхідні докази для правильного вирішення спору, а тому просять закриття підготовче провадження та призначити розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 10.12.2024 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.12.2024 року о 11:30 год.
В судовому засіданні 17.12.2024 року прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, представник відповідача проти позовних вимог заперечувала з підстав викладених у відзиві. Позивач явку свого уповноваженого представника судові засідання жодного разу не забезпечив, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, отже суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача.
IV. Фактичні обставини справи встановлені судом.
Згідно даних з порталу Офіційний майданчик електронної системи публічних закупівель України ProZorro (https://prozorro.gov.ua) управлінням освіти Могилів-Подільської міської ради проведено відкриті торги щодо закупівлі електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок закладів освіти Могилів-Подільської міської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області (UA-2023-02-20-013644-а) з очікуваною вартістю 3025000 грн.
24.02.2023 року за результатами торгів між управлінням освіти Могилів-Подільської міської ради та ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" укладено договір № 40 про постачання електричної енергії.
В преамбулі Договору вказано, що Договір укладено у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 року № 822 та з урахуванням принципів здійснення публічних закупівель, передбачених законодавством у сфері публічних закупівель.
Предметом вказаного договору є товар "код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія" (п. 2.1. договору).
Відповідно до п. 2.2. договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити Постачальнику вартість поставленої електричної енергії у розмірах, строках у порядку згідно з умовами договору.
Обсяг поставки електричної енергії згідно даного договору становить 550000 кВт/год (п.3.5. договору).
Строк постачання електричної енергії 01 березня 2023 - 31 грудня 2023 року (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору розрахунки за поставлену Споживачеві електроенергію здійснюються за цінами, що встановлюються за підсумками проведеного запиту ціни пропозиції, передбаченої Законом.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що ціна електроенергії становить 3,4166 грн за 1 кВт/год без ПДВ, з урахуванням вартості передачі такої електроенергії до точки розподілу, всього з ПДВ 4.10 грн. Тариф на послуги з передачі електроенергії відповідно до Постанови НКРЕКП від 21.12.2022 року № 1788, складає 0,38028 грн без ПДВ. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, дана послуга сплачується Споживачем самостійно безпосередньо Оператору системи розподілу. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та актах приймання-передачі електроенергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.
Загальна ціна (сума) договору становить 2255000,00 (два мільйона двісті п`ятдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок), з ПДВ. Ціна договору та обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування Споживача та за взаємною згодою Сторін (п. 5.3.-5.4. договору).
Відповідно до п. 13.1 договору він набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2023 року, в частині оплати за спожиту електричну енергію та оформлення всіх необхідних документів на виконання Договору діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.
Згідно пункту 14.1. договору зміни до нього можуть вноситися відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України і оформляються шляхом укладання відповідної додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками обох Сторін, скріплюється печатками Сторін та є невід`ємною частиною цього Договору.
Пунктом 14.5. договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, у визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
У випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією при цьому така пропозиція в кожному окремому випадку повинна бути обґрунтована і документально підтверджена належним чином оформленою довідкою/інформацією (або в іншій документальній формі,) виданої Торгово-промисловою палатою України, або регіональною Торгово-промисловою палатою або органами державної статистики або іншим органом, установою, організацією, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни електричної енергії на ринку. Документ (або документи) що підтверджує збільшення ціни товару повинні містити дані щодо середньозваженої ціни електроенергії на ринку за одиницю товару на день укладення цього Договору ( або період укладання Договору: декада/ місяць) - коли ціна переглядається вперше або дані середньозваженої ціни електроенергії на ринку, які послугували підставою та з урахуванням яких вносилися попередні зміни ціни - коли ціна переглядається та змінюється в подальшому та середньозважену ціну електроенергії на ринку на більш пізню дату (або період: декада/ місяць, коли відбулося коливання ціни електроенергії на ринку в сторону збільшення та відсоток такого коливання. Згідно із ч. 6 ст. 67 Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019р. № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії", Сторони для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії можуть використовувати інформацію з веб-сайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) у вигляді роздруківок з сайту, довідок складених Постачальником з аналізом інформації з даного сайту, тощо.
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
Підставою для зміни регульованих тарифів є набрання чинності рішенням НКРЕКП про зміну тарифу на послуги з розподілу/ передачі електричної енергії або встановлення нового нормативу.
Нову (змінену) ціну за Договором Сторони застосовують з дня введення в дію тарифу на послуги з розподілу/ передачі електричної енергії, згідно з рішенням НКРЕКП та розраховують в такому порядку: Ц = (Ца + Тосп + Троз) * 1,2, де: 1,2 - урахування ПДВ; Ц - нова змінена ціна за Договором, грн за 1 кВт*год.: Ца - актуальна ціна за Договором, за 1 кВт*год, грн. враховуючи послуги Постачальника, грн. без ПДВ; Тосп - актуальна ціна (тариф) послуг оператора системи передачі, яка затверджена НКРЕКП грн. за 1 кВт* год без ПДВ; Троз - актуальна ціна (тариф) послуг розподілу електроенергії, яка затверджена НКРВКП грн. за 1 кВт* год без ПДВ (даний показник застосовується, якщо розподіл сплачується через Постачальника).
8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Споживачем підписано додаток № 1 до договору № 40 від 24.02.2023 року - заяву про приєднання до договору про постачання електричної енергії.
Також між сторонами підписано додаток №1 до заяви-приєднання до договору перелік ЕІС-кодів точок комерційного обліку та додаток № 2 заявлені обсяги споживання електричної енергії у розрахункових періодах (кВт).
30.03.2023 року постачальник звернувся до споживача з листом № 672 в якому повідомив про збільшення середньозважених ціни РДН 24 лютого 2023 року в порівнянні з середньозваженими РДН цінами за березень 2023 року 27,4 % в підтвердження чого додано довідку № 672/1, яка відповідає даним з сайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua). та додаткову угоду № 1 для підпису (а.с. 34-40 т.1).
Відповідно до п. 54 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", оператор ринку це юридична особа, що забезпечує функціонування ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках, а також має право організовувати та проводити електронні аукціони з купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідних ліцензій, що видаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 51 цього закону, оператор ринку надає учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Мінекономрозвитку у своєму листі від 14.08.2019 року № 3304-04/33869-06 дало роз`яснення "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії" що згідно із ч. 6 ст. 67 "Про ринок електричної енергії" відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку за результатами торгів оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії.
Оприлюднення результатів торгів на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" забезпечує АТ "Оператор ринку" на своєму веб-сайті.
31.03.2023 року між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору № 40 від 24.02.2023 року згідно якої сторони керуючись пп. 2 п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12 жовтня 2022 рік "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" домовились внести зміни до п. 5.2. договору та викласти його у наступній редакції: "ціна електроенергії становить 4,24863 грн за 1 кВт/год без ПДВ, з урахуванням вартості передачі такої електроенергії до точки розподілу, всього з ПДВ 5,09836 грн. Тариф на послуги з передачі електроенергії відповідно до Постанови НКРЕКП від 21.12.2022 року № 1788, складає 0,38028 грн без ПДВ. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, дана послуга сплачується Споживачем самостійно безпосередньо Оператору системи розподілу. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та актах приймання-передачі електроенергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни".
Обсяг поставки електричної енергії згідно Договору зменшено до 442299,09 кВт/год (п.2. додаткової угоди № 1).
Пунктом 7 додаткової угоди № 1 сторони визначили, що угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та з урахуванням положень ст. 631 ЦК України (сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення), поширює свою дію на відносини які виникли з 01.03.2023 року.
Таким чином, підвищено ціну на 24,3 %, а саме з 3,41666 грн за 1 кВт/год без ПДВ до 4,24863 грн за 1 кВт/год без ПДВ, з урахуванням вартості передачі такої електроенергії до точки розподілу, всього з ПДВ - 5,09836 грн, а обсяг поставки електричної енергії згідно договору зменшено до 442299,09 кВт/год.
30.03.2023 року постачальник звернувся до споживача з листом № 673 в якому повідомив про факт збільшення регульованих цін (тарифів) з посиланням на постанову НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 та надав додаткову угоду № 2 для підпису (а.с. 42-47 т.1).
У постанові НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 встановлено ПАТ "НЕК" "УКРЕНЕРГО" тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи (крім підприємств "зеленої" електрометалургії):
на період з 01 січня 2023 року по 31 березня 2023 року (включно) на рівні 380,28 грн/МВт-год (без урахування податку на додану вартість);
на період з 01 квітня 2023 року по 30 червня 2023 року (включно) 430,25 грн / МВт год (без урахування податку на додану вартість);
період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно) 485,10 грн/МВт год (без урахування податку на додану вартість).
Дана постанова набирає чинності з 01.01.2023 року, але не раніше дня наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.
31.03.2023 року між сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору № 40 від 24.02.2023 року згідно якої сторони керуючись пп. 2 п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12 жовтня 2022 рік "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" внесли зміни до п. 5.2. договору та виклали його у наступній редакції: "ціна електроенергії становить 4,2986 грн за 1 кВт/год без ПДВ, з урахуванням вартості передачі такої електроенергії до точки розподілу, всього з ПДВ 5,15832 грн. Тариф на послуги з передачі електроенергії відповідно до Постанови НКРЕКП від 21.12.2022 року № 1788, з 01 квітня 2023 року складає 0,43025 грн без ПДВ. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, дана послуга сплачується Споживачем самостійно безпосередньо Оператору системи розподілу. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та актах приймання-передачі електроенергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни".
Обсяг поставки електричної енергії згідно Договору зменшено до 437157,83 кВт/год (п. 2. додаткової угоди № 2).
Пунктом 7 додаткової угоди № 2 зазначено, що угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та поширює свою дію на відносини які виникли з 01.04.2023 року.
Таким чином, підвищено ціну на 1,177 % з 4,24863 грн за 1 кВт/год без ПДВ до 4,2986 грн за 1 кВт/год без ПДВ, з урахуванням вартості передачі такої електроенергії до точки розподілу, всього з ПДВ - 5,15832 грн, а обсяг поставки електричної енергії згідно Договору зменшено до 437157,83 кВт/год.
31.07.2023 року сторони підписали додаткову угоду № 3 якою внесли зміни в додаток №1 до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії № 40 від 24.02.2023 року (перелік ЕІС-кодів точок комерційного обліку).
27.06.2023 року відповідач листом-повідомленням вих. № 829 повідомив позивача про те, що відбулись непрогнозовані коливання цін на ринку і що такі значні коливання неможливо було передбачити та зумовлені вони прийняттям постанови НКРЕКП № 1126 від 27.06.2023 року про встановлення граничних цін на ринку "на добу наперед" внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку, а відтак буде переглянуто умови договору в контексті ціни (а.с. 88 т. 2).
31.07.2023 року постачальник звернувся до споживача з листом № 769 в якому повідомив про факт збільшення регульованих цін (тарифів) з посиланням на постанову НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 (з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно) 485,10 грн/МВт год без ПДВ) та надав додаткову угоду № 4 для підпису (а.с. 48 т. 1).
31.07.2023 року між сторонами підписано додаткову угоду № 4 до договору № 40 від 24.02.2023 року згідно якої сторони керуючись пп. 2 п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12 жовтня 2022 рік "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" домовились внести зміни до п. 5.2. договору та викласти його у наступній редакції: "ціна електроенергії становить 4,35345 грн за 1 кВт/год без ПДВ, з урахуванням вартості передачі такої електроенергії до точки розподілу, всього з ПДВ 5,22414 грн. Тариф на послуги з передачі електроенергії відповідно до Постанови НКРЕКП від 21.12.2022 року № 1788, з 01 липня 2023 року складає 0,4851 грн без ПДВ. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, дана послуга сплачується Споживачем самостійно безпосередньо Оператору системи розподілу. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та актах приймання-передачі електроенергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни".
Обсяг поставки електричної енергії згідно Договору зменшено до 431649,99 кВт/год (п.2. додаткової угоди № 4).
Пунктом 7 додаткової угоди № 4 зазначено, що угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та з урахуванням положень ст. 631 ЦК України, поширює свою дію на відносини які виникли з 01.07.2023 року.
Таким чином, підвищено ціну на 1,27 % з 5,15832 грн за кВт/год до 5,22414 грн за 1 кВт/год. з ПДВ, обсяг закупівлі електричної енергії зменшено до 431649,99 кВт/год.
31.07.2023 року постачальник звернувся до споживача з листом № 887 в якому повідомив про факт збільшення середньозважених ціни РДН липня 2023 року в порівнянні з середньозваженими РДН цінами за березень 2023 року 13,29 % в підтвердження чого додано Цінову довідку №10000/4 від 31.07.2023 Чернівецької торгово-промислової палати (підтверджується коливання цін в липні у порівнянні з березнем 2023 року) та надав додаткову угоду № 5 для підпису (а.с. 54-57 т.1).
31.07.2023 року між сторонами підписано додаткову угоду № 5 до договору № 40 від 24.02.2023 року згідно якої сторони керуючись пп. 2 п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12 жовтня 2022 рік "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" домовились внести зміни до п. 5.2. договору та викласти його у наступній редакції: "ціна електроенергії становить 4,8675535345 грн за 1 кВт/год без ПДВ, з урахуванням вартості передачі такої електроенергії до точки розподілу, всього з ПДВ 5,841106 грн. Тариф на послуги з передачі електроенергії відповідно до Постанови НКРЕКП від 21.12.2022 року № 1788, з 01 липня 2023 року складає 0,4851 грн без ПДВ. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, дана послуга сплачується Споживачем самостійно безпосередньо Оператору системи розподілу. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та актах приймання-передачі електроенергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни".
Обсяг поставки електричної енергії згідно Договору зменшено до 386060,06 кВт/год (п.2. додаткової угоди № 5).
Пунктом 7 додаткової угоди № 5 зазначено, що угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та з урахуванням положень ст. 631 ЦК України, поширює свою дію на відносини які виникли з 01.07.2023 року.
Таким чином, підвищено ціну на 11,80 % з 5,22414 грн за кВт/год до 5,84106 грн за 1 кВт/год (з ПДВ). Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 386060,06 кВт/год.
10.08.2023 року відповідач листом-повідомленням вих. № 1001 повідомив позивача про те, що за першу декаду серпня 2023 року, середньозважені ціни електричної енергії на РДН становлять 413,82 грн/ МВт.год., а станом на дату написання листа середньозважена ціна на РДН вже сягнула 4452,53 грн/МВт.год., а відтак буде переглянуто умови договору в контексті ціни (а.с.99 т.2).
01.09.2023 року постачальник звернувся до споживача з листом № 1096 в якому повідомив про факт збільшення середньозважених ціни РДН за серпень 2023 року в порівнянні з середньозваженими цінами РДН які склались за липень 2023 року 13,42 % в підтвердження чого додано Цінову довідку №1118/2 від 30.08.2023 Чернівецької торгово-промислової палати (підтверджується коливання цін в серпні у порівнянні з липнем 2023 року) та надав додаткову угоду № 6 для підпису (а.с. 60-62 т.1).
04.09.2023 року між сторонами підписано додаткову угоду № 6 до договору № 40 від 24.02.2023 року згідно якої сторони керуючись пп 2 п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12 жовтня 2022 рік "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" домовились внести зміни до п. 5.2. договору та викласти його у наступній редакції: "ціна електроенергії становить 5,45566 грн за 1 кВт/год без ПДВ, з урахуванням вартості передачі такої електроенергії до точки розподілу, всього з ПДВ 6,5468 грн. Тариф на послуги з передачі електроенергії відповідно до Постанови НКРЕКП від 21.12.2022 року № 1788, з 01 липня 2023 року складає 0,4851 грн без ПДВ. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, дана послуга сплачується Споживачем самостійно безпосередньо Оператору системи розподілу. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та актах приймання-передачі електроенергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни" (а.с. 58).
Обсяг поставки електричної енергії згідно Договору зменшено до 401882,72 кВт/год (п. 2. додаткової угоди № 5).
Пунктом 7 додаткової угоди № 6 зазначено, що угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та з урахуванням положень ст. 631 ЦК України, поширює свою дію на відносини які виникли з 01.08.2023 року.
Таким чином, підвищено ціну на 12,08 % з 5,84106 грн за кВт/год збільшено до 6,5468 грн за 1 кВт/год (з врахуванням ПДВ). Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 401882,72 кВт/год.
Згідно актів приймання-передачі електричної енергії за період квітень грудень 2023 року поставлено 401882,66 кВт/год електричної енергії (а.с. 70-77 т.1) .
Споживач оплатив отриману електричну енергію за договором № 40 від 24.02.2023 року в загальній сумі 2255000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями за період з квітня 2023 року по грудень 2023 року.
Таким чином прокурор зазначає, що додаткові угоди № 1 та № 2 від 31.03.2023 року та № 4 та № 5 від 31.07.2023 року, № 6 від 04.09.2023 року якими внесено зміни до істотних умов основного Договору укладені із порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель (підвищення ціни за одиницю товару більш ніж на 10 % внаслідок укладання додаткових угод до договору), суперечать актам цивільного законодавства, а тому підлягають визнанню недійсними на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.
V. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.
Щодо підстав звернення прокурора з позовом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру":
- представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1);
- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч. 3);
- прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4).
Відповідно до ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 ГПК України).
Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, aлe яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).
Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Положеннями ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" одним із основних принципів місцевого самоврядування визначено поєднання місцевих і державних інтересів.
Відповідно до ст. 10 вказаного Закону України сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Статтею 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.
Зазначені у позові порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" завдають шкоди державним інтересам у вигляді незаконних витрат коштів, унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів бюджету і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави.
Згідно умов закупівлі розрахунок з виконавцем робіт за цією закупівлею здійснюватиметься в межах виділених бюджетних призначень.
У п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України закріплено принцип ефективності при складанні та виконанні бюджетів, який передбачає, що учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Ефективне використання бюджетних коштів, зокрема шляхом проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг у відповідності до вимог чинного законодавства становить безумовний інтерес держави, оскільки безпосередньо впливає на її соціально-економічний розвиток, забезпечення гарантій у сфері освіти.
У такому контексті публічні закупівлі відіграють ключову ролу забезпеченні раціонального, стійкого економічного зростання держави, як один із інструментів для створення умов до найбільш ефективного використання бюджетних коштів.
Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу виконавчої влади, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно із ст. 6 Конституції України здійснює свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах відповідно до законів України.
Проведення процедури публічних закупівель та укладення додаткових угод, які суперечать вимогам законодавства порушує інтереси держави у сфер контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
Згідно ч. 1, 2 ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" виконавчими органами міських, районних у містах рад є їх виконав комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи, як підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Управління освіти Могилів-Подільської міської ради діє на підставі Положення, затвердженого рішенням Могилів-Подільської міської ради від 18.02.2021 № 141 (далі - Положення).
Відповідно до п.1.1 Положення управління освіти Могилів-Подільскої міської ради (далі - Управління) являється структурним підрозділом Могилів-Подільської міської ради, яке утворюється за рішенням Могилів-Подільської міської ради - засновника та є підзвітним і підконтрольним засновнику, підпорядковується виконавчому комітету Могилів-Подільської міської та міському голові, заступнику міського голови, а з питань здійснення делегованих повноважень - підконтрольний Департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації.
Відповідно до п. 1.5 Положення Управління є юридичною особою, самостійний баланс та рахунки в установах банків в національній та валютах, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та зареєстроване 04.10.2001.
Згідно з п. 1.7 Положення Управління освіти фінансується за рахунок коштів державного та місцевого бюджету.
Згідно з п. 2.1 Положення Управління забезпечує на території Могилів-Подільської міської територіальної громади всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.
За пунктом 2.3.14 Управління організовує закупівлю товарів, робіт і послуг у підпорядкованих йому закладах освіти, у тому числі харчування дітей у начальних закладах.
Відповідно до п. 4.2 доходи управління освіти формуються з надходжень на казначейські реєстраційні рахунки коштів за надання платних послуг, грантів, дарунків та благодійних внесків, а також коштів від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності і використовуються на цілі, визначені ст. 13 Бюджетного кодексу України.
19.09.2023 року та 11.01.2024 року Могилів-Подільська окружна прокуратура звернулась з листами до управління освіти Могилів-Подільської міської ради № 53-4533вих-23 та № 53-184вих24 з повідомленням про виявлені порушення та з`ясування, чи вживалися заходи щодо визнання додаткових угод недійсними та повернення грошових коштів.
26.12.2023 року Могилів-Подільська окружна прокуратура звернулась до Управління північного офісу Дерджаудитслужби у Вінницькій області з листом № 53-6034 вих-23 з повідомленням про виявлення порушення Закону України "Про публічні закупівлі" та необхідністю вжити необхідних заходів.
12.01.2024 управління освіти Могилів-Подільської міської ради листом № 01-11/28 не повідомило про проведення будь-якої претензійно-позовної роботи. Намірів щодо вжиття заходів до усунення порушень не висловлено.
15.01.2024 року Управління північного офісу Дерджаудитслужби у Вінницькій області листом повідомило прокуратуру про відсутність правових підстав для прийняття рішення про проведення моніторингу зазначеної закупівлі.
14.03.2024 року Могилів-Подільська окружна прокуратура звернулась з листом до управління освіти Могилів-Подільської міської ради в якому повідомила про те, що прокуратура має намір звернутись до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою в інтересах держави в особі управління освіти Могилів-Подільської міської ради до ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю товару та стягнення грошових коштів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Керівник Могилів-Подільської окружної прокуратура звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі управління освіти Могилів-Подільської міської ради належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, вказав, у чому полягає порушення інтересів держави, та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Щодо суті позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод.
Стаття 15 ЦК України встановлює право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
За приписами статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Згідно з частиною першою ст. 207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з ч. 1-3 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частиною першою ст. 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 185 ГК України, до укладення господарських договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних організованих ринків капіталу, організованих товарних ринків, ярмарків та публічних торгів.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 3 ст. 631 ЦК України визначено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.
Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником, визначеним у Законі України "Про оборонні закупівлі", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.
Абзацом 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Статтею 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
У п. 52-63 та п. 88-90 постанови Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23) викладено наступну правову позицію:
"Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".
Отже, вказана норма Закону № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.
Як вбачається з пояснювальної записки до проєкту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу" коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.
За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.
Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII (в редакції, чинній до 09.09.2022), проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі."
Проте, Законом України Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану від 16.08.2022 № 2526-ІХ Розділ X Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про публічні закупівлі" доповнено пунктом 37 такого змісту:
"37. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз".
Відповідно до пункту 37 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" Кабінет Міністрів України постановою від 12.10.2022 року № 1178 затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування".
При цьому, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України.
Постанова № 1178 набрала чинності 19.10.2022 року та затверджені нею Особливості застосовуються до закупівель товарів, робіт та послуг, які були розпочаті після набрання нею чинності.
Ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (п. 1 Постанови КМУ).
Замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей (п. 3 Постанови КМУ).
Пунктом 10 такої Постанови КМУ передбачено, що замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу, з урахуванням положень, визначених особливостями.
Згідно приписів п. 17 даної Постанови, договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
Пунктом 19 Постанови КМУ передбачено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), аналогічного змісту п. 14.5 договору.
У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.
Так, відповідно до пп. 2 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1178 відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання ціни такого товару на ринку. При цьому обмеження максимального відсотка збільшення ціни товару відсутні.
З огляду на те, що договір № 40 було укладено 24.02.2023 року, після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, тому у відповідності до пункту 37 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про публічні закупівлі" норми вказаного Закону мають застосовуватись з урахуванням особливостей, визначених Постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
Таким чином, суд констатує, що постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 на час дії воєнного стану знято обмеження на допустимий відсоток підвищення ціни та на періодичність такого підвищення.
Аналогічна права позиція (щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178) викладена у постановах Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 року у справі № 902/202/24, Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2024 року у справі № 907/534/24.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 року у справі № 911/1359/22 суд дійшов висновків про те, що на період дії воєнного стану необхідно застосовувати спеціальні нормативно-правові акти, які регулюють правовідносини учасників ринку електричної енергії.
Тобто сторони, керуючись Особливостями, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, мали право підвищувати відсоток ціни за одиницю товару пропорційно коливанню відсотку ціни такого товару на ринку без обмежень, встановлених нормами ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". При цьому внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.
Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.
При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання.
Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (аналогічний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 по справі № 913/166/19).
Разом з тим у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).
Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена Верховним Судому складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).
Матеріалами справи встановлено, що коливання ціни на ринку електричної енергії підтверджується: скріншотами даних середньозважених цін за вказані періоди з сайту ДП "Оператор ринку", довідкою ТОВ "Гарантована оптимізація Енергетичних Ресурсів" від 30.03.2023 року № 672/1, постановою НКРЕКП від 21.12.2022 №1788, Ціновими довідками Чернівецької торгово-промислової палати №10000/4 від 31.07.2023 року та №1118/2 від 30.08.2023 року.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що при укладенні вказаних вище додаткових угод, ціна одиниці товару збільшилася пропорційно коливанню ціни на ринку, що було підтверджено вказаними вище доказами, а збільшення ціни за одиницю товару не призвело до збільшення загальної суми визначеної в Договорі на момент його укладення, що кореспондує положенням Закону України "Про публічні закупівлі" та Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
При цьому, суд звертає увагу, що в обґрунтування коливання ціни на ринку електричної енергії в бік зменшення прокурором додано скріншот з сайту "Оператор ринку" за 14-15.03.2023 року; 27-28.03.2023 року; 15-16.07.2023 року; 21-22.07.2023 року; 11-12.08.2023 року; 23-24.08.2023 року; 30-31.08.2023 року. Дані скріни містять інформацію за дні максимального від`ємного коливання, тобто не є інформативними в розрізі часових меж місяця, а також жодним чином не відображають середньозважені ціни за вказані періоди, оскільки розраховані, виходячи з об`ємів купівлі продажу товару за одну добу, дана динаміка короткострокових лотів жодним чином не відображає всю повноту динаміки цін на ринку за період постачання - календарний місяць для визначення цін якого беруться до уваги погодинні ціни купівлі за весь місяць та погодинні об`єми купівлі за весь місяць.
Враховуючи вищевикладене, посилання прокурора, викладені в позовній заяві щодо порушення інтересів держави, яке полягало в тому, що під час закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання, не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи, тобто прокурором не надано належних та достатніх доказів на їх підтвердження.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що додаткові угоди № 1 від 31.03.2023 року, № 2 від 31.03.2023 року, № 4 від 31.07.2023 року, № 5 від 31.07.2023 року, № 6 від 04.09.2023 року укладені із порушенням вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що виключає правові підстави визнання їх недійсними.
Разом з тим, враховуючи, що додаткові угоди до договору № 40 від 24.02.2023 року про постачання електричної енергії не визнані судом недійсними та є чинними, позовна вимога прокурора про стягнення з ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 607281,09 грн, також не підлягає задоволенню.
Посилання прокурора на необхідність врахування численних правових висновків Верховного Суду у справах щодо застосування ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", судом не приймаються до уваги, оскільки наведені правові висновки не є подібними до обставин даної справи, у зв`язку з тим, що при розгляді вказаних справ і формування Верховним Судом правових висновків, Закон України "Про публічні закупівлі" не передбачав його застосування із особливостями здійснення закупівель товарів робіт і послуг згідно з п. 37 Розділу Х "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, визначених Постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
Щодо посилання прокурора на постанову Верховного Суду від 30.07.2024 року у справі 910/6493/23, суд зазначає, що в даній справі було встановлено зміна тарифу (на підставі Постанови НКРЕКП від 09.12.2020 року № 2353) відбулася і була відома Товариству до підписання договору, то це не може вважатися підставою для внесення змін до договору, позаяк зміна тарифу з моменту укладення договору № 1715 до моменту укладення оскаржуваної додаткової угоди від 20.01.2021 № 1 не відбулося". Постановою НКРЕКП від 09.12.2020 року № 2353 встановлено одноразовий тариф на послуги з передачі електричної енергії на 2021 рік, в той час як постановою НКРЕКП від 21.12.2022 року № 1178 чітко вказано тарифи та періоди з яких вони починають та закінчують свою дію, відтак позиція прокурора щодо неправомірності укладення Додаткової угоди № 2 та № 4 з причин того, що зміна тарифів відбулась згідно з постановою НКРЕКП № 1788 від 21.12.2022р., про яку було відомо на момент укладення договору, є необґрунтованою, оскільки першим місяцем постачання був березень, в якому згідно з даною постановою діяв тариф на послуги з передачі 0,38028 грн. без ПДВ, з 01.04.2023р. починав діяти новий тариф 0,43025 грн. без ПДВ, а вже з 01.07.2023р. починав діяти новий тариф 0,48510 без ПДВ, а відтак укладення додаткових угод № 2 та № 4 з урахуванням таких змін у відповідності до пп. 7 п. 14.5. Договору (Нову (змінену) ціну за Договором Сторони застосовують з дня введення в дію тарифу на послуги з розподілу/ передачі електричної енергії, згідно з рішенням НКРЕКП) є правомірним.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів прокурора та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно із ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
VІ. Розподіл судових витрат.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на прокурора у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В :
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20.12.2024 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.В. Швець
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123928087 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Швець Микола Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні