УХВАЛА
18 грудня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/2219/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 (у складі колегії суддів: Плахов О.В. (головуючий), Тихий П.В., Хачатрян В.С.) в частині відмови у задоволенні позовних вимог
у справі № 922/2219/19
за позовом Міністерства оборони України
до Харківської міської ради, Фізичної особи-підприємця Деми Валерія Івановича,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків, Всеукраїнської громадської організації Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України, Фонду державного майна України, Товариства з обмеженою відповідальністю «САФАРІ-Україна»,
за участю Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил,
про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
27.11.2024 Міністерство оборони України (далі - Міністерство) через систему «Електронний суд» подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 в частині відмови у задоволенні позовних вимог у справі №922/2219/19.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтями 288, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
За змістом статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Подаючи 27.11.2024 касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 (повний текст складено 28.10.2024), тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, скаржник просить Суд поновити йому цей строк, обґрунтовуючи заявлене клопотання тим, що копію оскарженої постанови він отримав 29.10.2024, а тому має право на поновлення строку, та просить зважити на особливості роботи в умовах воєнного стану.
Зважаючи на те, що оскаржену постанову Міністерство отримало 29.10.2024 (підтверджується відомостями автоматизованої системи документообігу суду КП «ДСС»), останнім днем 20-денного строку на подання касаційної скарги із правом на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження (частина друга статті 288 ГПК України) було 18.11.2024, однак касаційну скаргу скаржник подав 27.11.2024, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на подання касаційної скарги датою отримання оскарженої постанови та умовами воєнного стану.
Обговоривши доводи, викладені у заявленому клопотанні, ураховуючи тривалість пропуску строку на подання касаційної скарги та зважаючи на юридичну адресу і фактичне місце роботи Міністерства, Суд визнає неповажними підстави, наведені у клопотанні скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Однак документів, що підтверджують сплату судового збору, до касаційної Міністерства не додано.
Натомість скаржник просить Суд відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення рішення у справі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Зазначена норма стосується окремих категорій фізичних осіб і не розповсюджується на юридичних осіб, якою є Міністерство.
Ураховуючи зазначене, у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 4 статті 6 цього Закону якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, зважаючи на предмет спору у справі № 922/2219/19 і предмет касаційного оскарження, ураховуючи приписи частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (щодо застосування коефіцієнту), скаржникові слід сплатити судовий збір у сумі 3 073,60 грн і надати Суду документ, що підтверджує таку сплату.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»
Призначення платежу: *;101;
Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
За змістом частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення.
Ураховуючи те, що касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтями 288, 290 ГПК України, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі:
клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших (поважних) підстав, що зумовили пропуск цього строку (із урахуванням змісту цієї ухвали);
документа, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 292 ГПК України,
УХВАЛИВ:
1. Визнати неповажними підстави, наведені у клопотанні Міністерства оборони України про поновлення строку на подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі № 922/2219/19.
2. Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №922/2219/19.
3. Касаційну скаргу Міністерства оборони України у справі № 922/2219/19 залишити без руху.
4. Надати скаржникові строк для усунення недоліків та виконання вимог цієї ухвали не більше 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
5. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: В. А. Зуєв
І. С. Міщенко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123928149 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Берднік І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні