Ухвала

від 19.12.2024 по справі 914/424/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/424/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н.О.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Інвест Контакт"

про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2024 у справі № 914/424/24

за позовом Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед"

до 1. Львівської міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Інвест Контакт"

про визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації та визнання договору укладеним

ВСТАНОВИВ:

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2024 у справі № 914/424/24 касаційну скаргу Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 у справі № 914/424/24 залишено без змін.

17.12.2024 через систему «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Інвест Контакт" (далі - ТОВ "Захід Інвест Контакт", відповідач-2, заявник) із заявою про ухвалення додаткового рішення. У вказаній заяві відповідач-2 просив Суд поновити строк на подання вказаної заяви та стягнути з позивача 99 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи № 914/424/24 в суді касаційної інстанції.

Перевіривши матеріали поданої заяви, колегія суддів відзначає таке.

Положеннями пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки, викладено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Враховуючи, що за результатами розгляду касаційної скарги Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" у цій справі Верховним Судом було ухвалено постанову від 10.12.2024, тому докази на підтвердження розміру судових витрат, які заявник поніс у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції, відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України мали бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, тобто до 16.12.2024 включно.

Однак, відповідач-2 направив заяву про ухвалення додаткового рішення у справі з доказами понесених витрат 17.12.2024, тобто з пропуском встановленого частиною восьмою статті 129 ГПК України строку.

В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, встановленого законом, заявник вказує, що заява про ухвалення додаткового рішення була сформована у системі «Електронний суд» 16.12.2024, однак через технічний збій не могла бути підписана електронним цифровим підписом та відправлена, з огляду на що просить Суд поновити строк на подання даної заяви.

У розгляді даного питання колегія суддів відзначає, що згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Із правового контексту наведеної норми слідує, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено заявником, та чи підлягає він поновленню. Тому, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, для чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Отже, підстави пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк подання заяви. Тобто, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", заява № 3236/03, вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Посилання заявника на технічний збій в роботі системи «Електронний Суд» та неможливість підписання електронним цифровим підписом заяви про ухвалення додаткового рішення та відправлення її ґрунтується на власному твердженні останнього.

Верховний Суд відзначає, що істинність твердження про збій в роботі системи «Електронний Суд» та неможливість підписання електронним цифровим підписом заяви про ухвалення додаткового рішення та відправлення її має бути доведений суду доказами відповідно до частини першої статті 73 ГПК України, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які відповідають статям 76-79 ГПК України щодо достовірності, належності і допустимості, а саме щодо наявності технічного збою в системі «Електронний Суд», датою технічного збою, період тривалості технічного збою, період неможливості підписання електронним цифровим підписом та відправлення цієї заяви.

Скаржник не зазначає ані коли саме відбувся відповідний технічний збій, ані період його тривалості та не можливість підписання електронним цифровим підписом заяви про ухвалення додаткового рішення та її відправлення у зв`язку з технічними причинами, що унеможливлює перевірку цих обставин Судом.

Відтак, твердження скаржника без надання Суду доказів наявності збою в роботі системи «Електронний Суд» та неможливістю підписання електронним цифровим підписом заяви про ухвалення додаткового рішення та її відправлення не підтверджується, а відтак й не підтверджено поважності причин, що завадили скаржнику своєчасно звернутися із заявою до Суду.

Оцінюючи доводи заявника, наведені в обґрунтування поважності пропуску процесуального строку, ураховуючи відсутність будь-яких доказів на підтвердження вказаних доводів, колегія суддів не вбачає об`єктивно непереборних обставин, які б унеможливлювали заявнику надати необхідні докази суду касаційної інстанції в межах усього п`ятиденного строку, визначеного положеннями ГПК України. Разом з тим, Суд ураховує, що фактично скаржник відзначає про неможливість подання відповідної заяви та доказів лише щодо останнього дня на вчинення процесуальної дії (16.12.2024) та при цьому не відзначає, що йому заважало подати відповідні документи протягом інших 4 днів, визначених ГПК України.

Отже, колегія суддів вважає, що заявником не доведено обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані із істотними перешкодами чи труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії (подання доказів в межах усіх 5 днів), тому колегія суддів визнає причини пропуску строку неповажними.

Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Інвест Контакт" не дотрималося вимог частини восьмої статті 129 ГПК України щодо строку подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, а причини пропуску строку визнано Судом неповажними, Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку слід відмовити, а заяву про ухвалення додаткового рішення у справі необхідно залишити без розгляду на підставі частини восьмої статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 119, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Інвест Контакт" про поновлення пропущеного строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/424/24 відмовити.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Інвест Контакт" про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/424/24 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай