Ухвала

від 19.12.2024 по справі 925/1295/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

УХВАЛА

19 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/1295/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Краснов Є. В.

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехсервіс - Черкаси"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024

та на рішення господарського суду Черкаської області від 21.08.2024

у справі № 925/1295/20

за позовом Виконувача обов`язків заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехсервіс - Черкаси"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Федерації професійних спілок Черкаської області

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кабінет Міністрів України

про витребування майна з чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 12.12.2024 надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехсервіс - Черкаси" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 (повний текст складено 08.12.2024) та на рішення господарського суду Черкаської області від 21.08.2024 у справі № 925/1295/20, подана 12.12.2024 через систему "Електронний суд".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Краснов Є. В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" цієї норми.

За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102 грн.

У п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у даній справі є вимога про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехсервіс - Черкаси" на користь держави в інтересах держави в особі Фонду державного майна України нерухомого майна, а саме: будівлю А-1, гаражі (літ.Б-1, В-1), оглядову яму (літ Г), огорожу №1-3, замощення І, що знаходяться в м. Черкаси по вул. Пацаєва,13.

Як зазначено прокурором в позовній заяві та з змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у цій справі (тексти розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень) вартість майна, що є предметом спору у цій справі згідно договору купівлі-продажу від 06.07.2018 року становить 524 448,00 грн. і є менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 (1 051 000 грн).

У касаційній скарзі заявник зазначає, що ця справа має виняткове значення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехсервіс - Черкаси" так як витребування спірного нерухомого майна вкрай негативно вплине на фінансово-господарську діяльність відповідача і зумовить припинення господарської діяльності заявника.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку справ з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у зазначеному вище пункті унормовано випадки, за умови доведення скаржником наявності яких та наведенням відповідних цим випадкам обставин, судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути предметом касаційного оскарження.

Отже, учасники судового процесу мають розуміти, що визначені пп. "а", "б", "в", "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь - якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань сторони.

При цьому тягар доказування наявності випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України покладається на скаржника.

Також скаржник зазначає, що оскільки у цій справі місцевим господарським судом позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, то це виключає віднесення справи до тих, які не підлягають касаційному оскарженню.

Суд вбачає за необхідне зауважити, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

В ч. 3 ст. 247 ГПК України наведено критерії, які суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження.

Водночас в ч. 4 цієї статті міститься перелік справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.

З аналізу змісту норм ст. 247 ГПК України вбачається, що справа з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути розглянута як в порядку загального, так і спрощеного, позовного провадження, і її розгляд саме в порядку загального позовного провадження не вказує на беззаперечну наявність виняткових випадків для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, передбачених пп. "а" ? "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Суд зазначає, що використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Щодо виняткового значення цієї справи для скаржника, то Суд зауважує, що надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення одної з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом, з огляду на що відсутні підстави для висновку про те, що касаційна скарга має виняткове значення для скаржника.

Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для скаржника, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехсервіс - Черкаси", здійснюючи господарську діяльність, діє на власний ризик, і самостійно організовує свою підприємницьку діяльність. При цьому заявник не надав Суду документів в підтвердження свого фінансового становища. Крім того, викладені заявником доводи зводяться до переоцінки доказів, які були здійсненні судом апеляційної інстанції під час розгляду справи по суті, і в цілому до заперечення результату розгляду справи.

Таким чином посилання скаржника на те, що справа має для нього виняткове значення, не приймаються Судом, оскільки зазначення у скарзі вказівки на те, що справа має виняткове значення для скаржника без належного обґрунтування та підтвердження доказами, недостатньо для висновку про наявність підстав, що підпадають під дію виключень з п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, у зв`язку з чим відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі і з підстави, передбаченої пп. "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України

Отже, скаржником не обґрунтовано виключних випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пп. "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, за наявності яких справу з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути переглянуто в касаційному порядку.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, п. 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 (справа № 914/1570/20, провадження № 12-90гс20) зазначила, що тенденції нормативно - правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних фільтрів не порушує права на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних фільтрів допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує права доступу до правосуддя.

За змістом ст. 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно - правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

На підставі наведеного надання стороні будь - яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки з матеріалів касаційної скарги не вбачається, а скаржником не обґрунтовано випадків, зазначених у пп. "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехсервіс - Черкаси" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 та на рішення господарського суду Черкаської області від 21.08.2024 у справі № 925/1295/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що Суд вирішив відмовити у відкритті касаційного провадження, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та зупинення виконання рішення господарського суду Черкаської області від 21.08.2024 залишається без розгляду.

Керуючись ст. ст. 163, 234, 287, 293 ГПК України, Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехсервіс - Черкаси" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 та на рішення господарського суду Черкаської області від 21.08.2024 у справі № 925/1295/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Краснов Є. В.