Постанова

від 10.12.2024 по справі 910/9079/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/9079/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,

представників учасників справи:

позивача - Заболотний А.М.,

відповідача - Радченко О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Бойка Р.В.

від 18.01.2024 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., Руденко М.А.

від 02.09.2024

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект"

про стягнення 4 989 600,00 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" про стягнення штрафу за неякісне виконання робіт, передбаченого пунктом 8.4 договору будівельного підряду № 2.КБ/2017 від 07.09.2017, у розмірі 4 989 600,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" робіт за договором будівельного підряду № 2.КБ/2017 від 07.09.2017, оскільки побудований об`єкт - установка адсорбційної осушки газу, працює неналежним чином та не підлягає промисловій експлуатації.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

07 вересня 2017 року між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" (надалі - Підрядник) укладено договір будівельного підряду № 2.КБ/2017 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручив, а Підрядник зобов`язався за завданням Замовника на свій ризик, своїми силами і засобами, а також необхідними матеріалами виконати проектно-вишукувальні роботи, розробити та погодити в державній експертній організації відповідно до чинного законодавства розроблену проектно-кошторисну документацію, отримати позитивний висновок (письмовий звіт), побудувати та укомплектувати необхідним устаткуванням за завданням Замовника відповідно до проектно-кошторисної документації, умов Договору, та здати у встановлений строк об`єкт, вказаний в пункті 1.3 Договору, а Замовник зобов`язується прийняти й оплатити закінчений будівництвом та обладнаний об`єкт.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що найменування та місцезнаходження об`єкту: "Облаштування Левенцівського ГКР. Встановлення установки адсорбційної осушки газу на УКПГ Левенцівського ГКР. Роботи під ключ", Дніпропетровська область, Юр`ївський район, с. Олександрівка".

Згідно з пунктами 1.4, 1.5 Договору обсяг робіт, технічні, економічні та інші вимоги до проектно-кошторисної документації, яка є предметом Договору, вказані у завданні на проектування, яке є Додатком № 1 до Договору. Обсяг, перелік і зміст будівельних робіт визначаються у Технічних вимогах Замовника (додаток № 2 до Договору).

Строки виконання проектних та будівельно-монтажних робіт та поставки устаткування передбачені у Графіку виконання проектних та будівельно-монтажних робіт (додаток № 3 до Договору) та Графіку поставки устаткування для будівництва об`єкта (додаток № 4 до Договору). Ці додатки є невід`ємними частинами Договору. Підрядник в місячний термін після підписання Договору повинен надати на адресу Замовника детальний графік виконання проектних, будівельно-монтажних пусконалагоджувальних робіт та поставки устаткування і матеріалів (пункт 2.4 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 28.09.2017).

Відповідно до пункту 3.1 Договору Підрядник при розробці проектної документації забезпечує: відповідність діючим нормативним документам; відповідність проектних рішень вихідним даним та дозвільним документам; експлуатаційну надійність та безпечність об`єкту проектування; відповідність обсягу та якості робіт умовам Договору. Розроблена проектно-кошторисна документація (надалі - ПКД) має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.

У пункті 3.2 Договору зазначено, що після завершення розробки проектно-кошторисної документації, Підрядник зобов`язаний передати ПКД Замовнику для перевірки та узгодження з відповідними службами Замовника та при відсутності зауважень до проектно-кошторисної документації з боку Замовника передати для проходження експертизи проектно-кошторисну документацію в державну експертну організацію. Після отримання позитивного висновку (звіту) експертизи надати на затвердження проектно-кошторисну документацію Замовнику: в 5 примірниках на паперових носіях і в одному примірнику на цифровому носії (при цьому вся текстова інформація повинна бути виконана у програмі MS Word, таблиці та розрахунки в MS Excel, графічна інформація в AutoCAD однієї з останніх версій, pdf, один примірник кошторисів на електронних носіях в форматі *ims.

Відповідно до пункту 3.3 Договору підрядні роботи виконуються з матеріалів та устаткування, силами і засобами Підрядника згідно з розробленою Підрядником проектно-кошторисною документацією та затвердженою Замовником в установленому порядку. Підрядник розпочинає виконання будівельних робіт протягом 5 днів з моменту отримання від Замовника придатного для виконання робіт будівельного майданчика разом з усіма необхідними для користування ним документами та допуском до комунікацій.

У пунктах 4.2.13-4.2.17 Договору визначено обов`язки Підрядника, зокрема: провести пусконалагоджувальні роботи, виведення на режим і пуск в експлуатацію та гарантувати якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку; взяти участь в індивідуальному та комплексному випробуванні устаткування та об`єкта в цілому; передати результат роботи та спільно з Замовником, ввести об`єкт в експлуатацію у цілому; усунути на вимогу Замовника та за його рахунок недоліки, за які Підрядник не відповідає, а також безоплатно виправляти недоліки у роботі, що спричинені Підрядником, у встановлений сторонами строк; передати разом з результатом робіт інформацію щодо експлуатації об`єкта та технічні умови на устаткування.

У пунктах 4.4.1, 4.4.4-4.4.6 Договору визначено обов`язки Замовника, зокрема: погодити проектно-кошторисну документацію після отримання позитивного висновку (звіту) експертної організації. У випадку виявлення зауважень до ПКД, надати Підряднику ці зауваження з конкретизуванням та аргументами по цим зауваженням на доопрацювання ПКД; негайно повідомити Підрядника про виявлені під час та/або після прийняття робіт відступи від умов Договору або інші недоліки; разом з Підрядником провести випробовування та ввести в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт; прийняти об`єкт за відсутності зауважень та в строки, визначені Договором, оплатити виконані роботи на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт, актів приймання-передачі та видаткових накладних.

За умовами пунктів 5.3-5.5 Договору проектно-кошторисна документація, що розроблена Підрядником (залученими ним особами) підлягає передачі Замовнику після отримання позитивного письмового звіту експертної організації у повному обсязі: в 5 примірниках на паперових носіях і в одному примірнику на цифровому носії (при цьому вся текстова інформація повинна бути виконана у програмі MS Word, таблиці та розрахунки в MS Excel, графічна інформація в AutoCAD однієї з останніх версій, pdf, один примірник кошторисів на електронних носіях в форматі *ims. Приймання-передача виконаних проектно-вишукувальних робіт здійснюється за актом приймання-передачі проектно-вишукувальних робіт, підписаним обома сторонами. Приймання устаткування здійснюється за актами прийому-передачі змонтованого обладнання. Підрядник зобов`язаний щомісячно, разом з довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) та актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2), подавати Замовнику виконавчу документацію. За наявності зауважень або при виявлені недоліків Замовник має право не підписувати акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3), та вимагати усунення недоліків.

Пунктом 5.8 Договору передбачено, що приймання-передача закінченого будівництвом об`єкта оформляється актом введення об`єкта в експлуатацію, підписаним обома сторонами, після попереднього випробовування. Якщо при прийманні-передачі робіт будуть виявлені недоліки, що виникли з вини Підрядника, Замовник не підписує акт введення об`єкта в експлуатацію. Про виявлені недоліків сторонами складається двосторонній акт про виявлені недоліки з переліком виявлених недоліків, строком та порядком їх усунення. У разі відмови Підрядника від підписання акта про виявлені недоліки, Підрядник зобов`язаний надати обґрунтовані заперечення. Якщо протягом 3 робочих днів Підрядник не надав обґрунтованих заперечень, даний акт про виявлені недоліки вважається прийнятим Підрядником та підлягає виконанню.

Згідно з пунктом 6.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 6 від 22.11.2018) ціна Договору сформована на підставі кошторисної документації, ДСТУ Б Д.1.1 - 1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" та інших стандартів, які розроблено в його розвиток і складає 24 948,00 тис. грн, в т.ч. ПДВ 4 158,00 тис. грн (додаток № 6 - Зведений кошторисний розрахунок). Ціна Договору включає в себе:

- вартість проектних робіт, розрахованих у відповідності до вимог ДСТУ Б Д.1.1 - 7:2013 "Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво" - 189,36336 тис. грн, в тому числі ПДВ - 31,56056 тис. грн (додаток № 7 - Договірна ціна на виконання проектних робіт);

- вартість будівельних робіт - 3 866,99826 тис. грн, в тому числі ПДВ - 644,49971 тис. грн (додаток № 8 - Договірна ціна на виконання будівельних робіт);

- вартість пусконалагоджувальних робіт - 230,15095 тис. грн, в тому числі ПДВ - 38,3585 тис. грн (додаток № 9 - Договірна ціна на виконання пусконалагоджувальних робіт);

- вартість устаткування - 20 661,48743 тис. грн, в тому числі ПДВ - 3 443,5812 тис. грн (додаток № 5 - Специфікація вартості устаткування).

За умовами пункту 7.1 Договору якість результату робіт повинна відповідати вимогам Держстандарту, ТУ, ДБН та іншим вимогам, передбаченим чинним законодавством України, а також умовам Договору. Підрядник зобов`язаний забезпечити наявність сертифікатів, технічних паспортів, ліцензій, інших документів, які засвідчують характеристики і якість ресурсів, що ним використовується.

Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи (пункт 7.2 Договору).

У пункті 7.3 Договору Підрядник гарантував якість виконаних будівельних робіт протягом 10 років від дня прийняття об`єкта Замовником, при відповідній експлуатації об`єкта, а на обладнання та матеріали, відповідно до їх нормативних показників, або гарантійних строків заводів-виробників.

Відповідно до пункту 7.4 Договору гарантійний строк продовжується на період усунення недоліків.

На недоліки, що виявлені у гарантійний строк, складається дефектний акт за підписом обох сторін. В акті наводиться перелік недоліків і строки їх усунення. Якщо Підрядник відмовився від складання акта, такий акт оформляється з залученням фахівців спеціалізованих установ та оформлюється згідно з чинним законодавством України. Підрядник відповідає за недоліки, що зумовлені його діяльністю. За несправності, зумовлені неправильною експлуатацією об`єкта, несе відповідальність Замовник (пункт 7.5 Договору).

Згідно з пунктом 7.6 Договору недоліки, обумовлені діяльністю Підрядника, усуваються ним за власний рахунок і в передбачені дефектним актом строки. При відмові Підрядника від усунення недоліків Замовник має право виконати цю роботу самостійно або силами іншої залученої будівельної організації за рахунок Підрядника з подальшим відшкодуванням Підрядником понесених витрат.

У пункті 8.4 Договору сторонами було погоджено, що за неякісне виконання Підрядником робіт Підрядник сплачує штраф у розмірі 20% від вартості неякісно виконаних робіт, та компенсує вартість неякісно виконаних робіт або безоплатно усуває недоліки та компенсує збитки Замовнику.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за Договором (пункт 12.7 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 28.09.2017).

У 2016 році Замовник затвердив Завдання до проектування та Технічні вимоги до установки, які були складовими документації для участі у публічній закупівлі та стали додатками № 1 і № 2 до Договору.

У пункті 17 Завдання на проектування (додаток № 1 до Договору) сторони погодили наступні вихідні дані: продуктивність по газу - 0,09 млн. куб. м/добу; тиск на вході УОГ max - 5,5 МПа; тиск на вході УОГ min - 4,0 МПа; температура газу на вході в УОГ + 40°С (max); температура газу на вході в УОГ + 20°С (min).

Також у пункті 17 Завдання на проектування (додаток № 1 до Договору) сторони погодили, що проект будівництва повинен передбачити: 1. Установку осушки газу адсорбційного типу для доведення його якісних показників до вимог існуючих стандартів згідно з вимогами Кодексу ГТС. 2. Оптимальну пропускну здатність установки осушки газу з врахуванням мінімальних втрат тиску на обладнанні (максимально допустима величина втрат тиску газу між входом та виходом в УОГ- до 0,2 МПа). 3. Очищення осушеного газу та газу регенерації від пилу адсорбенту. 4. Автоматизацію виробничого процесу згідно з технічними вимогами до автоматизованої системи керування УОГ. 5. Максимальне використання в проектних рішеннях існуючих комунікацій та обладнання. 6. Дотримання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки. 7. Дотримання санітарно-гігієнічних норм. 8. Розробку окремих розділів проекту (ТХ, АСК, ЕТ, тощо) згідно з діючими нормативними документами, з урахуванням технічних умов, виданих ГГГУ "Шебелинкагазвидобування" та погоджених з ПАТ "Укргазвидобування". 10. Врахування технічних вимог до установки осушки газу (УОГ) на УКПГ Левенцівського ГКР, які є невід`ємною частиною даного технічного завдання на проектування.

У Технічних вимогах до установки осушки газу (додаток № 2 до Договору) вказано наступні умови: кількість природного газу, що подається на осушку, тис. куб. м/добу: 90; технологічний тиск газу на вході в установку осушки, МПа: 4,0...5,5; умовний тиск обладнання УОГ, МПа: 6,3; температура газу на вході в установку осушки, °С: +20... +40; температура газу регенерації, °С: + 300; вологовміст газу, що подається на осушку: рівноважний для умов входу на УОГ; точка роси товарного газу по волозі: -8°С (не вище) при Р=3,92 МПа; точка роси товарного газу за вуглеводнями: не вище 0°С, при температурі газу не нижче 0°С.

У пункті 19 Технічних вимог до установки осушки газу (додаток № 2 до Договору) вказаний наступний склад газу: метан - 93,623%; етан - 2,988%; пропан - 1,043%; ізо-Бутан - 0,130%; н-Бутан - 0,209%; ізо-Пентан - 0,048%; н-Пентан - 0,042%; нео-Пентан - 0,003%; гексан+вищ. - 0,060%; азот - 1,646%; двоокис вуглецю - 0,193%; кисень - 0,014%.

У пункті 27 Технічних вимог до установки осушки газу (додаток №2 до Договору) вказано, що установка осушки газу повинна забезпечувати, зокрема:

- осушку газу відповідно до пункту 3, пункту 17 і пункту18 даних вимог, шляхом використання двох адсорберів (один в роботі, другий в регенерації\охолоджені\очікуванні), обв`язаних відповідною високотемпературною запірною арматурою з підвищеним ресурсом до абразивних середовищ, трубопроводами, датчиками та приладами КВП для візуального контролю, кабельно-провідниковою продукцією, площадками для обслуговування тощо, з блоками комутації (вибухозахищені клемні коробки) для автоматичного контролю та керування від ШК;

- технологічна схема УОГ повинна забезпечувати стабільну точку роси як в сталому режимі, так і в перехідних режимах після переключення адсорберів;

- очистку осушеного газу від механічних домішок (пилу адсорбенту), виконати через фільтр-сепаратор з очищенням не більше 5 мкм, з використанням двох ліній фільтрів (один в роботі, другий в резерві), обв`язаних арматурою, датчиками та приладами КВП для візуального контролю, кабельно-провідниковою продукцією та трубопроводами тощо, з виводами для автоматичного контролю та керування від ШК;

- тип та кількість адсорбенту визначається виробником УОГ за погодженням із Замовником.

Всі виконі за Договором роботи та устаткування були передані Підрядником, та прийняті Замовником за відповідними актами здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт за Договором, приймання-передачі змонтованого обладнання, приймання виконаних будівельних робіт, складеними протягом 2018-2019 років.

З паспорту фізико-хімічних показників природного газу на родовищі у липні 2016 року (період погодження Технічного завдання) вбачається здійснення 4 відборів якості газу: 4, 11, 18, 26 липня, і показники важких вуглеводнів становили 0,093, 0,072, 0,079, 0,06. Тобто, розуміючи на той момент різницю за цим показником у складі газу та вплив такого показника на досягнення бажаного результати роботи установки, Замовник обрав не більший показник чи навіть середній, а найнижчий, який на 35% менше показника на початку місяця.

На 5 день виконання Договору, Підрядник звернувся до Замовника з листом від 12.09.2017 № 87-09/ПИР, задля уточнення вихідних даних (складу природного газу).

У відповідь на лист Підрядника від 12.09.2017 № 87-09/ПИР, Замовник листом № 6-02-9351-3 від 22.09.2017 щодо уточнення показників складу природного газу зазначив: "щодо даних по складу газу, повідомляємо що для розрахунків необхідно приймати дані наведені в технічних вимогах до установки газу (УОГ) згідно додатку № 2 до Договору".

10 вересня 2019 року Підрядником та Замовником складено акт готовності об`єкта до промислової експлуатації № 10/09, в якому зафіксовано, що за результати вимірювання точки роси УОГ не забезпечує якість осушки газу згідно з технічними вимогами, а тому об`єкт не готовий до промислової експлуатації.

Із протоколу виробничої наради з розгляду зауважень вбачається, що виявлених в ході перевірки готовності об`єкта "Облаштування Левенцівського ГКР. Встановлення установки адсорбційної осушки газу на УКПГ Левенцівського ГКР" до промислової експлуатації від 13.09.2019, представниками сторін було погоджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" має виконати роботи з виведення УОГ на режим та приведення основних показників температури точки роси по полозі та вуглеводням у відповідність до технічних вимог.

25-27.09.2019 року були проведені відбори зразків газу, які показали (проведено УкрНДІгаз - відокремлений підрозділ Замовника) фактичний склад гексанів близько 0,1813% (трикратне перевищення)

27.09.2019 Підрядником та Замовником складено акт № 27/09 готовності об`єкта до промислової експлуатації, в якому зафіксовано, що за результати вимірювання точки роси за вологою та вуглеводнями у період з 26.09.2019 по 27.09.2019 встановлено, що траплялись випадки невідповідності технічним вимогам УОГ до ТТР по волозі; температура точки роси по вуглеводням протягом зазначеного періоду коливалась в межах -2…+11, тому об`єкт не готовий до промислової експлуатації.

Листом № 358-10 від 25.10.2019 Підрядник запропонував додати силікагель та активоване вугілля (за власний рахунок провести ці роботи), долучивши службову записку від 16.10.2019, в якій описано проблематику підвищеного складу важких вуглеводнів на вході, що значно перевищує показники технічного завдання.

За показами свідка ОСОБА_1 (допитаний судом першої інстанції в судових засіданнях 09.11.2023 та 21.11.2023), який на той час обіймав посаду начальника виробничого відділу з видобутку газу філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування", сторони розуміли неправильну роботу установки в частині незабезпечення якості газу на виході, проте Замовник вважав причиною неправильний (неякісний) цеоліт, а Підрядник - склад природного газу.

Намагаючись усунути такі недоліки, у вересні-жовтні 2019 року представники Підрядника приїздили на об`єкт задля здійснення пересипки адсорберів додатковим шаром силікагелю та активованим вугіллям для посиленого уловлювання важких вуглеводнів та додаткового захисту шару цеоліту від забруднення важкими вуглеводнями та маслом від ГМК. Однак після пересипки адсорберів та проведення ряду різних маніпуляцій з режимами роботи установки (зміни режиму адсорбції, десорбцій, часових показників цих циклів, температурних режимів) показники потокового вологоміра не дали бажаних результатів. Наведені дії не надали бажаних результатів, і установку не було введено в експлуатацію.

Матеріали справи не містять доказів листування, зустрічей сторін з листопада 2019 року по березень 2020 року.

Установка не була прийнята в експлуатацію, проте використовувалася Замовником: за інформацією позивача у вересні 2019 року установка пропрацювала 17 календарних днів, у жовтні 2019 року - 18 календарних днів, у листопаді 2019 року - установка не працювала, у грудні 2019 року - 7 календарних днів, у січні 2020 року 14 календарних днів, у лютому 2020 року - 21 календарний день, у березні 2020 року - 28 календарних днів, у квітні 2020 року - 16 календарних днів, у травні 2020 року - 31 календарний день, у червні 2020 року - 28 календарних днів, у липні 2020 року - 25 календарних днів, у серпні 2020 року - 31 календарний день, у вересні 2020 року - 22 календарних дні, у грудні 2020 року - 1 календарний день, у лютому 2021 року - 3 календарних дні, у червні 2021 року - 10 календарних днів, у липні 2021 року - 25 календарних днів, у серпні 2021 року - 31 календарний день, у вересні 2021 року - 30 календарних днів, у жовтні 2021 року - 31 календарний день, у листопаді 2021 року - 17 календарних днів. Тобто, незважаючи на твердження про неякісність виконаних робіт, Замовник використовував таку установку, як і в подальші місяці, а Підрядник вказував, що інші роботи по сервісному обслуговуванню не проводилися, що зумовлювало погіршення технічних характеристик роботи установки.

У акті перевірки роботи установки адсорбційної осушки газу на УКПГ Левенцівського ГКР від 28.04.2020 № 1, складеному представниками Замовника в односторонньому порядку, зазначено, що установка осушки газу, збудована на УКПГ Левенцівського ГКР згідно з Договором, не готова до передачі-прийняття закінченого будівництвом об`єкта через невідповідність параметрів якості підготовленого природного газу параметрам, визначеним у Технічних вимогах до установки осушки газу. Так, у даному акті зафіксовано, що за наслідками вимірювання ТТР вологи при робочому тиску - від -25,0°С до +16,0°С, а ТТР вуглеводнів - від +0,3°С до +17,0°С (за іншим приладом вимірювання - +8,0°С).

Згідно з актом перевірки установки адсорбції осушки газу на УКПГ Левенцівського ГКР від 28.04.2020 № 1 спірну УОГ вирішено залишити в роботі в автоматичному режимі для напрацювання виходу в режим та при стабільній роботі УОГ - провести повторні комісійні виміри параметрів роботи УОГ.

Також 28.04.2020 Замовником в односторонньому порядку складено акт про відмову представників Підрядника від підписання акта перевірки роботи установки адсорбції осушки газу на УКПГ Левенцівського ГКР від 28.04.2020 № 1.

В подальшому Замовником неодноразово здійснювались вимірювання ТТР вологи та вуглеводнів з фіксуванням таких показників у відповідних актах.

У березні 2020 року Підрядник із залученням Товариства з обмеженою відповідальністю "Атом-сервіс" провів дослідження проб природного газу із родовища. Відповідно до протоколів вимірювань показників важких вуглеводнів: гексани та вищі становили від 0,1327% до 0,1909%, що в 2,21-3,18 разів більше, ніж показник в Технічному завданні.

За результатами встановлення фактичного складу природного газу, що подавався до УОГ (в якому гексани і вищі перевищували в 2-3 рази показник, вказаний в Завданні і Технічних вимогах) Підрядником були запропоновані технічні рішення - за додаткову плату від Замовника встановити чиллерну установку з теплообмінником для охолодження газу з виходу АПО та встановити чиллерну установку на місці існуючого АПО. При цьому, Підрядник пропонував безкоштовно провести коригування ПВР та ПЗ, прийняти повну участь в проведенні пусконалагоджувальних роботах по виводу УОГ на стабільну, автоматичну роботу з забезпеченням відповідних показників ТТР на виході з УОГ.

У травні 2020 року Підрядником вказане описано у записках щодо напрацювань установки, в яких Підрядник запропонував, або привести склад вхідного газу до зазначеного у Технічному завданні, або провести додаткову модернізацію установки, зазначивши види та вартість робіт/матеріалів. Також запропоновано спільно провести відбір зразків газу.

Листом № 158-05 від 12.05.2020 відповідач повідомив позивача про те, що до 26.05.2020 встановить датчик тиску на вході в УОГ, натомість звертав увагу Замовника, що останнім не прийнято міри по зменшенню вмісту важких вуглеводнів, які надходять на УОГ, та які в такому обсязі можливо вилучити виключно низькотемпературною сепарацією, яка не передбачена Технічними вимогами (додатком № 2 до Договору) та Робочим проектом, так як є окремим технологічним вузлом з високими витратами на його будівництво.

27-29.05.2020 відбулись спільні відбори зразків газу на Левенцівській УКПГ, розширений аналіз якого показав кількість гексанів і вище: 0,1315% - 0,1282% (гексанів від 0,0789% до 0,0855%, гептанів - від 0,0350% до 0,0356%, октанів - від 0,0110% до 0,0137%) (двократне збільшення).

Листом № 211-06 від 02.06.2020 (отриманий Замовником 11.06.2020) Підрядник повідомив Замовника, що виходячи з негативних показників замірів газу в період 27-29.05.2020 з урахуванням багатьох напрацьованих часових моделей режимів адсорбції та десорбції газу на УОГ, Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" звернулось до провідного інституту газу НАН України з проханням розглянути дану ситуацію та надати свої рекомендації.

Інституту газу НАН України розглянувши всі матеріали справи та провівши свої моделювання у Програмному комплексі HYSYS та ГазКондНефть, прийшов до висновку, що наявність важких вуглеводнів в великій кількості, перевищує допустимі значення за погодженої між сторонами технологічної схеми та регламенту роботи циклів Адсорбцїї-Десорбції у проектній документації. Як наслідок, під час охолодження адсорберу (потоком Знизу-Вверх), відбувається скупчення важків вуглеводнів у нижніх шарах абсорбенту через подачу на нього газу з перевищеним вмістом важких вуглеводнів, який першим проходить температурне охолодження. В процесі чого, пори цеоліту насичуються важкими вуглеводнями та відбувається насичення нижніх шарів адсорбенту водою та її конденсацією через наявність внутрішнього утеплення стінок адсорберів високотемпературною футеровкою, яка встановлена у відповідності до Технічних вимог Замовника, та після регенерації довготривалий час віддає тепло в газ охолодження. В результаті таких умов роботи нижнього шару адсорбенту, після переключення цього адсорберу у цикл адсорбції (в роботу на осушення газу, який проходить за потоком Зверху-Вниз), відбувається насичення природного газу цими накопиченими під час охолодження важкими вуглеводнями та вологою, що і призводить до різкого стрибка показників вмісту вуглеводнів та вологи, після переключення адсорберів. На думку фахівців Інституту газу НАН України, такі стрибки по воді можуть мати місце при виносі великої кількості важких вуглеводнів, як першою масою домішок осушеного газу та їх конденсацією на поверхні дзеркала вологоміра з значним шаром вуглеводневої плівки. Причина таких наслідків полягає в тому, що точка роси природного газу по вуглеводням вище точки роси по воді, тобто вуглеводні конденсуються на поверхні конденсаційного дзеркала раніше, ніж пари води, та вимірювання точки роси вологи в присутності раніше конденсованих домішок вуглеводнів, приводить до недостовірних результатів вимірювань. В свою чергу в процесі продувки камери вологоміра сухим газом після переключення, з часом, призводить до зменшення плівки, утвореної важкими вуглеводнями при початку циклу адсорбції та початком вимірювання точки роси по воді до реальних значень, що вже через 1-3 години циклу адсорбції мають мінусові значення (на рівні -17 ... -18 С 111 вологи).

З огляду на викладене Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" у листі № 211-06 від 02.06.2020 запропонувало два варіанти виправлення впливу значного вмісту важких вуглеводнів на результати вимірювання точки роси по воді під час охолодження:

1) встановлення на вихідному газопроводі УОГ, перед вузлом виміру точки роси газу, регулюючого клапану з відводами "до" та "після" нього, на відбір вже осушеного газу для охолодження ним адсорберу, з проходженням всього циклу переробки цього газу після процесу охолодження адсорберу (теплообмін, фільтрація, охолодження, сепарація) та повернення його за регулятором перед вузлом виміру точки роси;

2) монтаж байпасних ліній на трубопроводах регенерації газу на адсорберах з чотирма високотемпературними запірними пристроями (кран шаровий Ду 32 Ру 63 під електропривод), які необхідно придбати, та використати 4 електроприводи з кранів шарових на холодних фільтрах газу, які встановлені у відповідності до Технічних вимог та Тендерної пропозиції, але не використовуються по суті, так як на даних фільтрах відсутній автоматичний злив рідини, а пилового забруднення фільтруючих елементів не відбувається завдяки високій якості адсорбенту та наявності фільтра на вході в УОГ, що підтверджено 9 місячним напрацюванням УОГ та ревізією фільтрів при пересипці адсорберів, що не виявила значного забруднення картриджів фільтр-елементів в цих фільтрах.

В установці осушки газу фактично використовується цеоліт NаX виробництва ARKEMA марки Х13 SILIPORITE з фракцією 2,5-5 мм (хімічний склад Na2О-AI2О3-(203)SiО2-6.0H2О), виробництва ARKEMA GROUP, Франція, фракцією 2,5…5 мм.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" стверджує, що даний адсорбент був придбаний (імпортований) ним 09.05.2019, потім разом з мольними шарами 20.05.2019 доставлений на об`єкт будівництва та одразу 21.05.2019 засипаний у адсорбери в присутності технічного нагляду Замовника на об`єкті. Під час цієї процедури жодна зі сторін не здійснювала відбір адсорбенту для лабораторних випробувань, в зв`язку з наявністю його фізико-хімічних властивостей у сертифікаті, які були в складі поставленої продукції.

Замовник стверджував, що Проектна документація передбачала використання цеоліту Zeochem 13X (виробництва Zeochem AG, Швейцарія), а тому фактично використаний в УОГ цеоліт NаX виробництва ARKEMA марки Х13 SILIPORITE і зумовлює неналежну роботу цієї установки.

В матеріалах справи наявна Фахова оцінка цеолітів двох виробників, що використовуються в процесі осушування газів для вилучення вологи та вуглеводнів з приведенням якості газу до встановлених показників за Кодексом ГТС по температурі точки роси та вуглеводнями та вологою по г/д № 100 від 05.06.2023, яка складена проректором з наукової роботи Національного університету "Львівська політехніка" Іваном Демидовим, професором, доктором технічних наук Національного університету "Львівська політехніка" Олегом Гринишиним та професором кафедри ХТНГ, доцентом Національного університету "Львівська політехніка" Петром Топільницьким, у якій викладено висновок, що цеоліти SILIPORITE G5 та Zeochem 13X є ідентичними та приналежними до цеолітів 13Х (NaX), мають однакові властивості та можуть бути взаємозамінні при їх використанні в адсорберах осушення природного газу від вологи та вуглеводнів, а також, що дані цеоліти однаково потребують дотримання складу природного газу.

Тотожного висновку дійшла завідувач кафедри хімії і хімічної технології Національного авіаційного університету Антоніна Кустовська, яка у своєму консультаційному висновку вказала, що структура цеолітів SILIPORITE G5 та Zeochem 13X є однаковою, проте вони можуть різнитись за співвідношенням Si/Al в каркасі в межах від 1 до 1,5, однак на адсорбцію молекул води це співвідношення не впливає, оскільки в результаті гідратації обмінних катіонів відбувається максимальне заповнення молекулами води вільного внутрішнього об`єму цеоліту. Цей об`єм визначається структурою і катіонним складом цеоліту. Оскільки, структура обох марок цеоліту є однаковою, і катіонний склад (натрієва форма) також однаковий. Таким чином, на думку завідувача кафедри хімії і хімічної технології Національного авіаційного університету Антоніни Кустовської, розглянуті цеоліти можуть бути абсолютно взаємозамінними в процесах адсорбції води, а саме, в процесі осушення природного газу, а також на них негативно однаково впливають вуглеводні С5-С10 в природному газі.

Також про те, що цеоліти SILIPORITE G5 та Zeochem 13X є аналогічними продуктами, що легко поглинають воду та всі вуглеводні, які можливо замінювати без порушення технологічного процесу для вилучення вологи та вуглеводнів до С10 в установках осушки газу з високотемпературною регенерацією та сепарацією, зазначив директор Інституту газу НАН України Геннадій Жук своєму листі № 97/01-1-168 від 26.06.2023.

Щодо висновку судового експерта Євгена Юрченка у висновку експертів № 10079/А за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та фізико-хімічної експертизи від 10.02.2023 в частині того, що адсорбент NаX виробництва ARKEMA марки Х13 SILIPORTE з фракцією 2,5-5 мм (хімічний склад Na2O-AI2O3-(203)SiO2-6.0H2O) не забезпечує вилучення важких вуглеводнів С6 і вище, як це передбачено проектом ОКР 34-3344-004-ТР розрахунку технологічних параметрів УОГ Левенцівського ГРК, і взагалі не призначений для забезпечення нормованих значень температури точки роси вуглеводнів, суд першої інстанції зазначив, що як вказує сам експерт при формуванні даного висновку він виходив із формули цеоліту - Na2O-AI2O3-(203)SiO2-6.0H2O, яка ним була взята із сайту «dokumen.tips» - сайт для зберігання документів. Втім сайт «dokumen.tips» є майданчиком, де кожен може розмістити будь-яку інформацію. Тобто судовий експерт Євген Юрченко виходив із формули хімічного складу цеоліту SILIPORITE G5, яка була ним взята із неперевіреного джерела (навіть не з офіційного сайту виробника), а фізичного зразку цього цеоліту у нього не було.

Щодо висновку № 10079/Б від 10.02.2023 інженерно-технічного дослідження, виконаного доктором технічних наук, професором, завідувачем кафедри видобування нафти і газу, Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Кондратом Олександром Романовичем, суд першої інстанції зазначив, у вказаному висновку Кондрат Олександр Романович вказує, що збільшення відсотку важких вуглеводнів в складі природного газу, що подається на вхід до збудованої на УКПГ Левенцівського ГКР установки осушки газу впливає негативно на якість роботи установки в частині забезпечення нормованих значень температури точки роси по волозі.

На підтвердження своєї позиції у даному спорі, позивачем систематично подавались висновки/звіти/пояснення Українського науково-дослідного інституту природних газів (УкрНДІгазу), який є структурним підрозділом позивача.

Зокрема, позивач з посиланням на технічний звіт від 12.11.2019 про проведення дослідження з визначенням фізико-хімічних показників проби адсорбенту NaX, який використовується на УКПГ Левенцівського ГКР ГПУ "Шебелинкагазвидобування", вказує, на вірність власного твердження про те, що причина неякісної роботи установки - поганий цеоліт в установці.

Відповідач це заперечив не тільки в частині якості, а в частині часу відбору проб. Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" вказує, що єдиний раз спільно відбір зразків цеоліту здійснювався сторонами з метою відбору зразків для призначеної в межах даної справи експертизи. Раніше, він не брав участь у такому відборі.

У листі №233-06 від 15.06.2020 (складеному ще до звернення позивача з даним позовом) відповідач заперечував обставини відбору проб адсорбенту для його фізико-хімічного аналізу у листопаді 2019 року при розкритті адсорберів при дозасипанні до них силікагелю та активованого вугілля.

На що позивач зазначив, що такий відбір було зроблено у жовтні 2019 року працівником позивача Поповим в момент коли здійснювалася досипка активованим вугіллям, верхня частина абсорбера (важка і для зняття викликався кран) знімалася, і представник позивача самостійно без участі представників відповідача набрав проби адсорбера.

Судом першої інстанції з метою встановлення спірних обставин щодо відбору зразків цеоліту було допитано в судовому засіданні 21.11.2023 свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_2 повідомив, що:

- в кінці жовтня - на початку листопада 2019 року Бойко дав вказівку їхньому майстру на промислі - ОСОБА_4 (батьку свідка) провести відбір цеоліту з адсорбера під час його відкриття. ОСОБА_2 вказує, що під час проведення спільних робіт по досипці силікагелю та активованого вугілля, яка передбачала підняття обох кришок із обох ємностей адсорберів (ФОСів) за допомогою крану, він після зняття кришок з ФОСів заліз до ємності та набрав цеоліт шляхом зачерпування кульок цеоліту відром і висипав його в пляшку. При цьому, свідок вказує, що в той час на об`єкті перебували представники відповідача (яких було близько 10 осіб), які здійснювали підготовчі дії для досипання до адсорберу силікагелю та активованого вугілля;

- на уточнюючі запитання відповідача: де містилися ці кульки? Він пояснив, що вони були майже на одному рівні з стінками адсорбера, а тому сильно нахилятися вниз не було потрібно;

- суд продемонстрував фотознімки абсорбера (надані відповідачем за наслідком робіт, які в той час проводилися), і свідок впізнав ці кульки, стверджуючи що він їх забрав у відро;

- вказав, що кульки були білими та різного розміру (до 1 см в діаметрі). Також ОСОБА_2 вказав, що відібрав кульки, які лежали на поверхні після підняття кришки ФОСу.

Свідок ОСОБА_3 повідомив, що:

- він отримав зразки адсорбенту в півтора літрових пластикових пляшках та передав їх на дослідження;

- він дав вказівку відібрати дані зразки цеоліту та під час їх відбору на об`єкті присутнім не був;

- він був присутнім коли була піднята кришка одного із ФОСів та зверху були кульки темного кольору;

- кульки цеоліту чорного (темного) кольору, фракцією в переважній більшості більше 2 см, були подрібнені ОСОБА_4 (батьком ОСОБА_2 ), щоб вони проходили у горловину пластикової пляшки;

- в інститут (УкрНДІгазу) передавались в пляшках кульки темного кольору.

Після допиту свідків, керівник відповідача звернув увагу на те, що верхній шар адсорбера містить керамічні кульки, які за розміром є набагато більше цеоліту. Вони становлять шар близько 0,4 метра. Нижче розміщена металева сітка, а під нею цеоліт. Тобто свідок ОСОБА_2 здійснив відбір керамічних кульок, склад яких є відмінним від складу будь-якого цеоліту, а саме, збільшений розмір керамічних кульок змушував здійснити подрібнення перед розміщенням у пляшку, адже розміри справжнього цеоліту не потребують здійснення попереднього подрібнення для їх поміщення у пластикову пляшку.

Також керівник відповідача, з яким погодився свідок ОСОБА_1 , повідомив, що відбір цеоліту повинен був здійснюватись із люка біля землі, оскільки цеоліт у ФОСах розміщений знизу, а зверху розміщені керамічні кульки та металева сітках (саме так здійснювався відбір цеоліту для виконання судової експертизи, призначеної судом).

Суд першої інстанції погодився з доводами відповідача, що свідок ОСОБА_2 здійснив відбір проб для аналізу не цеоліту, а керамічних кульок, які у подрібненому стані за показами свідка ОСОБА_3 були передані УкрНДІгаз АТ "Укргазвидобування".

Із розділу 1 технічного звіту УкрНДІгаз від 12.11.2019 вбачається, що отриманий адсорбент має вигляд сферичних гранул правильної форми сірого кольору, діаметр яких знаходиться в межах від 2,78 мм до 4,84 мм.

Представник відповідача не зміг пояснити як могло статися, що відбирали кульки, які не вміщалися у горловину пластикової пляшки, що становить 38 мм, а експерту надані гранули діаметр яких знаходиться в межах від 2,78 мм до 4,84 мм. Крім того, процес товчення/подрібнення кульок виключає збереження сферичної форми таких кульок/гранул у результаті. Не говорячи вже про склад відібраного матеріалу, якому у висновку надано фізико-хімічних показників цеоліту.

Так само без відповіді суду залишилося питання, чому маючи у володінні такий висновок у листопаді 2019 року (який нібито підтверджує версію позивача про причини непрацездатності установки) у той період, коли сторони спільно шукали ці причини - з вересня 2019 року по березень 2020 року, АТ "Укргазвидобування" заявило про нього набагато пізніше. Зокрема, ОСОБА_1 вказав, що не повідомляв Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" про наявність у АТ "Укргазвидобування" технічного звіту УкрНДІгаз від 12.11.2019.

Зухвалий характер фальсифікування та сутність недостовірного доказу, який використовувався саме задля підтвердження невірно обраного цеоліту, змушує суд остаточно зупинитися на більш вірогідній версії того, що саме завеликі показники важких вуглеводнів є причиною неналежної роботи установки. При цьому, обставини фальсифікування структурним підрозділом позивача висновку ставлять під сумнів всі складені УкрНДІгаз звіти/висновки, подані АТ "Укргазвидобування" в межах справи № 910/9079/20, а тому суд не бере їх до уваги при вирішенні даного спору по суті.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/9079/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

- спірна установка осушки газу неналежно працює, оскільки проектувалась відповідачем на підставі наданих позивачем некоректних вихідних даних в частині складу природного газу, який підлягатиме осушці;

- повідомлене Замовником у Завданні на проектування (додаток № 1 до Договору) та Технічних вимогах до установки осушки газу (додаток №2 до Договору) відсоткове значення важких вуглеводнів: гексанів і вище становило 0,06%, в той час як неодноразовими відборами природного газу підтверджується, що фактично газ містить важкі вуглеводні у відсотковому значенні в 2-3 рази більше;

- відхилення повідомлених Замовником вихідних даних з приводу складу природного газу від фактичного його складу є настільки значним, що запроектована та побудована УОГ не могла коректно працювати (навіть при передбаченні Підрядником можливого коливання відсоткового показника важких вуглеводнів), в той час як проектуванню та будівництву підлягала УОГ з зовсім іншими технологічними рішеннями та відповідно будівництво такого об`єкту було б значно дорожчим;

- підрядник, будуючи установку осушки газу, повинен був передбачити можливість роботи УОГ при коливанні показника важких вуглеводнів у природному газі, проте з розумним закладенням такого коливання у 15-20% від повідомленого Замовником показника, проте аж ніяк не у два-три рази;

- для вирішення даного спору не має значення причина повідомлення Замовником будівництва невірного складу газу - чи через помилку/недбалість/недогляд, чи з метою заниження вартості будівництва установки осушки газу, будівництво якої через високий вміст важких вуглеводнів було б значно дорожче;

- виконуючи роботи з розробки проекту УОГ, Підрядник виходив саме з повідомленої Замовником інформації з приводу складу природного газу, що буде поступати на осушку, та, проявивши розумну обачність, додатково вжив заходів для уточнення складу природного газу (направивши позивачу у вересні 2017 року відповідного листа), проте Акціонерне товариство "Укргазвидобування" відповіло, що склад газу, зазначений у додатку № 2 до Договору, підтвердивши попереднє технічне завдання;

- розробивши проект УОГ, який пройшов експертизу, та погодивши його із Замовником, Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" здійснило будівництво такої установки у відповідності до розробленого та погодженого проекту;

- у Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" були відсутні підстави для висновку, що Акціонерне товариство "Укргазвидобування" повідомило недостовірний склад природного газу. Крім того, у суду відсутні підстави для висновку, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" був відомий фактичний склад природного газу на стадії проектування та будівництва спірної установки осушки газу (матеріали справи свідчать, що дані обставини стали відомі відповідачу на стадії пусконалагоджувальних робіт на об`єкті);

- відсутністю порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" зобов`язань за Договором, оскільки останнім було виконано проектування та будівництво установки осушки газу за вихідними даними, що були повідомлені Акціонерним товариством "Укргазвидобування", натомість неможливість нормальної роботи збудованої установки обумовлена повідомленням позивачем невірних вихідних даних.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 у даній справі, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункти 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права, а саме частини 1, 2 статті 883, частина 1 статті 884 Цивільного кодексу України та частина 1 статті 322 Господарського кодексу України, при відсутності висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, в результаті чого зроблені помилкові висновки щодо належного виконання зобов`язань за договором та відсутності вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" в неправильній роботі установки осушки газу, збудованої на УКПГ Левенцівської ГКР ГПУ "Шебелинкагазвидобування".

- в порушення вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України судами прийняті до уваги лише докази, надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект"; судами не досліджені в повному обсязі висновки судових експертів № 10079/А та № 10079/Б за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та фізико-хімічної експертизи від 10.02.2023, проведеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз", висновки УкрНДІгазу, а також технічні описи виробників цеолітів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору стосовно причин неналежної роботи установки осушки газу.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

5. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Здійснюючи, в межах доводів та вимог касаційної скарги, перегляд оскаржуваних судових рішень, Суд зазначає таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи договору будівельного підряду та договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт, а тому спірні правовідносини підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Відповідно до частини 1 статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Згідно з частиною 3 статті 875, та частиною 2 статті 887 Цивільного кодексу України до договору будівельного підряду та до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За змістом укладеного між сторонами Договору та додатків до нього Замовником було доручено Підряднику виконати проектування та будівництво установки осушки газу адсорбційного типу на УКПГ Левенцівського ГКР.

Вказані роботи були виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" та прийняті Акціонерним товариством "Укргазвидобування", про що сторонами складено протягом 2018-2019 років відповідні акти здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт за договором, приймання-передачі змонтованого обладнання, приймання виконаних будівельних робіт.

Згідно з частиною 1 статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Частинами 1, 2 статті 883 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 884 Цивільного кодексу України підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 884 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

З огляду на приписи зазначених норм на підрядника законодавець покладає обов`язок доведення тієї обставини, що виявлені недоліки або дефекти при експлуатації об`єкта виникли саме не з його вини.

Сторонами не заперечується, що збудована Підрядником Установка, не забезпечує бажаний результат в частині забезпечення нормованих значень температури точки роси по волозі та вуглеводням.

Судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що спір у справі виник через неоднакове розуміння сторонами підстав неправильної роботи установки осушки газу, збудованої на УКПГ Левенцівський КГР ГПУ "Шебелинкагазвидобування", яка будувалася на підставі Договору, і як наслідок, наявність чи відсутність підстав для покладення на відповідача (виконавця робіт) штрафу.

Так, Замовник вказував, що такий недолік є наслідком вини Підрядника, через невірні проектні рішення та неправильний цеоліт, поміщений в Установку в якості адсорбенту.

Натомість Підрядник вказував, що такий недолік зумовлений невірними вихідними даними складу природного газу в частині заниження (у три рази) рівня важких вуглеводнів (у технічній документації, наданій для публічної закупівлі та викладеної у Договорі) у газі із свердловини. Підрядник зазначав, що за такими показниками важких вуглеводнів він: а) обрав би інше технологічне рішення для забезпечення результату, б) таке рішення і виконання робіт коштувало б більшу суму.

Оцінюючи доводи сторін, судами попередніх інстанцій встановлено таке.

Договір є результатом публічної закупівлі № UA-2017-02-17-001341-c позивача робіт по будівництву Установки.

Статтею 888 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

У 2016 році Замовник затвердив завдання до проектування та технічні вимоги до Установки, які були складовими документації для участі у публічній закупівлі та стали додатками № 1 і № 2 до Договору.

Пунктом 1 частини 17 Завдання на проектування (додаток № 1 до Договору) визначено, що проектом будівництва необхідно передбачити доведення якісних показників газу до вимог існуючих стандартів згідно з вимогами Кодексу ГТС, а пунктом 9 цієї частини - врахувати технічні вимоги до установки, які є невід`ємною частиною даного технічного завдання на проектування.

Пунктом 19 Технічних вимог до установки осушки газу (додаток № 2 до Договору), які затверджені Замовником, визначено базовий склад газу, який необхідно довести до вимог Кодексу ГТС: метан - 93,623%; етан - 2,988%; пропан - 1,043%; ізо-Бутан - 0,130%; н-Бутан - 0,209%; ізо-Пентан - 0,048%; н-Пентан - 0,042%; нео-Пентан - 0,003%; гексан+вищ. - 0,060%; азот - 1,646%; двоокис вуглецю - 0,193%; кисень - 0,014%.

Як на стадії оголошення закупівлі, так і на момент укладення Договору Замовником було визначено відсоткове значення важких вуглеводнів: гексанів і вище на рівні 0,06%.

Відповідно до пункту 27 Технічних вимог до установки осушки газу (додаток № 2 до Договору) тип і кількість адсорбенту визначається виробником УОГ за погодженням із Замовником.

З паспорту фізико-хімічних показників природного газу на родовищі у липні 2016 року (період погодження технічного завдання) вбачається здійснення 4 відборів якості газу: 4, 11, 18, 26 липня, і показники важких вуглеводнів становили: 0,093; 0,072; 0,079; 0,06.

В свою чергу, позивач обрав найнижчий показник, який на 35% менше показника на початку місяця.

Згідно з листом позивача № 6-02-9351-3 від 22.09.2017, в якому на лист відповідача № 87-09/ПИР від 12.09.2017 щодо уточнення показників складу природного газу, позивач зазначив: "щодо даних по складу газу, повідомляємо що для розрахунків необхідно приймати дані наведені в технічних вимогах до установки газу (УОГ) згідно додатку № 2 до Договору".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що враховуючи дату укладення Договору - 07.09.2017, відповідач на п`ятий день його виконання (тобто в першу чергу) звернувся з листом від 12.09.2017 задля уточнення вихідних даних (складу природного газу).

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що згідно з приписами статті 888 Цивільного кодексу України відповідач розробив проектну документацію на спірну установку осушки газу, виходячи з вихідних даних Замовника, вказаних у додатках № 1 та № 2 до Договору, а будівельні роботи виконував згідно з розробленою ним же проектною документацією, яка пройшла експертизу та погоджена Замовником.

Після завершення будівельних робіт сторони приступили до запуску Установки.

Однак, Установка не була прийнята в експлуатацію, проте використовувалася Замовником, зокрема, за інформацією позивача: у вересні 2019 року пропрацювала 17 календарних днів, у жовтні 2019 року - 18 календарних днів, у листопаді 2019 року -не працювала, у грудні 2019 року - 7 календарних днів, у січні 2020 року 14 календарних днів, у лютому 2020 року - 21 календарний день, у березні 2020 року - 28 календарних днів, у квітні 2020 року - 16 календарних днів, у травні 2020 року - 31 календарний день, у червні 2020 року - 28 календарних днів, у липні 2020 року - 25 календарних днів, у серпні 2020 року - 31 календарний день, у вересні 2020 року - 22 календарних дні, у грудні 2020 року - 1 календарний день, у лютому 2021 року - 3 календарних дні, у червні 2021 року - 10 календарних днів, у липні 2021 року - 25 календарних днів, у серпні 2021 року - 31 календарний день, у вересні 2021 року - 30 календарних днів, у жовтні 2021 року - 31 календарний день, у листопаді 2021 року - 17 календарних днів.

В Установці осушки газу фактично використовується цеоліт NаX виробництва ARKEMA марки Х13 SILIPORITE з фракцією 2,5-5 мм (хімічний склад Na2О-AI2О3-(203)SiО2-6.0H2О), виробництва ARKEMA GROUP, Франція, фракцією 2,5…5 мм, хоча Проектна документація передбачала використання цеоліту Zeochem 13X (виробництва Zeochem AG, Швейцарія).

Судами першої та апеляційної інстанцій взято до уваги висновки щодо оцінки цеолітів, складених проректором з наукової роботи Національного університету "Львівська політехніка" Іваном Демидовим, професором, доктором технічних наук Національного університету "Львівська політехніка" Олегом Гринишиним та професором кафедри ХТНГ, доцентом Національного університету "Львівська політехніка" Петром Топільницьким, консультаційний висновок завідувача кафедри хімії і хімічної технології Національного авіаційного університету Антоніни Кустовської, лист директора Інституту газу НАН України Геннадія Жука № 97/01-1-168 від 26.06.2023, у відповідності з якими цеоліти SILIPORITE G5 та Zeochem 13X є ідентичними та приналежними до цеолітів 13Х (NaX), мають однакові властивості та можуть бути взаємозамінні при їх використанні в адсорберах осушення природного газу від вологи та вуглеводнів, а також, що дані цеоліти однаково потребують дотримання складу природного газу.

Судами також зауважено, що у висновку № 10079/Б від 10.02.2023 інженерно-технічного дослідження, виконаного доктором технічних наук, професором, завідувачем кафедри видобування нафти і газу, Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Кондратом Олександром Романовичем, останній вказує, що збільшення відсотку важких вуглеводнів в складі природного газу, що подається на вхід до збудованої на УКПГ Левенцівського ГКР установки осушки газу впливає негативно на якість роботи установки в частині забезпечення нормованих значень температури точки роси по волозі.

Щодо висновку судового експерта Євгена Юрченка у висновку експертів № 10079/А за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та фізико-хімічної експертизи від 10.02.2023 в частині того, що адсорбент NаX виробництва ARKEMA марки Х13 SILIPORTE з фракцією 2,5-5 мм (хімічний склад Na2O-AI2O3-(203)SiO2-6.0H2O) не забезпечує вилучення важких вуглеводнів С6 і вище, як це передбачено проектом ОКР 34-3344-004-ТР розрахунку технологічних параметрів УОГ Левенцівського ГРК, і взагалі не призначений для забезпечення нормованих значень температури точки роси вуглеводнів, суд першої інстанції зазначив, що як вказує сам експерт при формуванні даного висновку він виходив із формули цеоліту - Na2O-AI2O3-(203)SiO2-6.0H2O, яка ним була взята із сайту «dokumen.tips» - сайт для зберігання документів. Втім сайт «dokumen.tips» є майданчиком, де кожен може розмістити будь-яку інформацію. Тобто судовий експерт Євген Юрченко виходив із формули хімічного складу цеоліту SILIPORITE G5, яка була ним взята із неперевіреного джерела (навіть не з офіційного сайту виробника), а фізичного зразку цього цеоліту у нього не було.

Як наслідок, оцінивши доводи сторін, та докази в їх сукупності щодо використання в Установці відповідного цеоліту, суди дійшли висновку про те, що використання у спірній установці цеоліту SILIPORITE G5 замість цеоліту Zeochem 13X не вплинуло на якість виконаних відповідачем робіт, оскільки не могло спричинити некоректну роботу такої установки.

При цьому, взявши до уваги показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , допитаних в судовому засіданні 21.11.2023, щодо встановлення обставин відбору зразків цеоліту, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача, що свідок ОСОБА_2 здійснив відбір проб для аналізу не цеоліту, а керамічних кульок, які у подрібненому стані за показами свідка ОСОБА_3 були передані УкрНДІгаз Акціонерного товариства "Укргазвидобування".

Суд першої інстанції зазначив, що:

- із розділу 1 технічного звіту УкрНДІгаз від 12.11.2019 вбачається, що отриманий адсорбент має вигляд сферичних гранул правильної форми сірого кольору, діаметр яких знаходиться в межах від 2,78 мм до 4,84 мм;

- представник відповідача не зміг пояснити як могло статися, що відбирали кульки, які не вміщалися у горловину пластикової пляшки, що становить 38 мм, а експерту надані гранули діаметр яких знаходиться в межах від 2,78 мм до 4,84 мм. Крім того, процес товчення/подрібнення кульок виключає збереження сферичної форми таких кульок/гранул у результаті;

- так само без відповіді суду залишилося питання, чому маючи у володінні такий висновок у листопаді 2019 року (який нібито підтверджує версію позивача про причини непрацездатності установки) у той період, коли сторони спільно шукали ці причини - з вересня 2019 року по березень 2020 року, АТ "Укргазвидобування" заявило про нього набагато пізніше. Зокрема, ОСОБА_1 вказав, що не повідомляв Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" про наявність у Акціонерного товариства "Укргазвидобування" технічного звіту УкрНДІгаз від 12.11.2019.

Обставини фальсифікування структурним підрозділом позивача висновку ставлять під сумнів всі складені УкрНДІгаз звіти/висновки, подані Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в межах справи № 910/9079/20, а тому суд першої інстанції не взяв їх до уваги при вирішенні даного спору по суті.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що у березні 2020 року Підрядник із залученням Товариства з обмеженою відповідальністю "Атом-сервіс" провів дослідження проб природного газу із родовища. Відповідно до протоколів вимірювань показників важких вуглеводнів: гексани та вищі становили від 0,1327% до 0,1909%, що в 2,21-3,18 разів більше, ніж показник в Технічному завданні.

27-29.05.2020 року відбулись спільні відбори зразків газу на Левенцівській УКПГ, розширений аналіз якого показав кількість гексанів і вище: 0,1315% - 0,1282% (гексанів від 0,0789% до 0,0855%, гептанів - від 0,0350% до 0,0356%, октанів - від 0,0110% до 0,0137%) (двократне збільшення).

Повідомлене Замовником у Завданні на проектування (додаток № 1 до Договору) та Технічних вимогах до установки осушки газу (додаток № 2 до Договору) відсоткове значення важких вуглеводнів: гексанів і вище становило 0,06%, в той час як неодноразовими відборами природного газу підтверджується, що фактично газ містить важкі вуглеводні у відсотковому значенні в 2-3 рази більше.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відхилення повідомлених Замовником вихідних даних з приводу складу природного газу від фактичного його складу є настільки значним, що запроектована та побудована Установка не могла коректно працювати (навіть при передбаченні Підрядником можливого коливання відсоткового показника важких вуглеводнів), в той час як проектуванню та будівництву підлягала Установка з зовсім іншими технологічними рішеннями та відповідно будівництво такого об`єкту було б значно дорожчим.

При цьому судами зазначено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" були відсутні підстави для висновку, що Акціонерне товариство "Укргазвидобування" повідомило недостовірний склад природного газу. Крім того, у суду відсутні підстави для висновку, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" був відомий фактичний склад природного газу на стадії проектування та будівництва спірної установки осушки газу (матеріали справи свідчать, що дані обставини стали відомі відповідачу на стадії пусконалагоджувальних робіт на об`єкті).

Як наслідок, оцінивши доводи сторін, та докази в їх сукупності щодо експлуатації Установки, суди дійшли висновку про те, що спірна установка осушки газу неналежно працює, оскільки проектувалась відповідачем на підставі наданих позивачем некоректних вихідних даних в частині складу природного газу, який підлягатиме осушці.

Враховуючи вищезазначене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку з відсутністю порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" зобов`язань за Договором, оскільки останнім було виконано проектування та будівництво установки осушки газу за вихідними даними, що були повідомлені Акціонерним товариством "Укргазвидобування", натомість неможливість нормальної роботи збудованої Установки обумовлена повідомленням позивачем невірних вихідних даних.

Враховуючи наведене, зокрема, встановлення судами попередніх інстанцій обставин доведення Підрядником відсутності його вини у неможливості нормальної роботи збудованої Установки, доводи скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій частин 1, 2 статті 883, частин 1, 2 статті 884 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 322 Господарського кодексу України не підтвердилися.

Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.

Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що судами попередніх інстанцій не досліджені в повному обсязі висновки судових експертів № 10079/А та № 10079/Б за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та фізико-хімічної експертизи від 10.02.2023, проведеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз", висновки УкрНДІгазу, а також технічні описи виробників цеолітів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору стосовно причин неналежної роботи установки осушки газу, з огляду на таке.

Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Згідно з положеннями статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 74 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно із статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Допустимість доказів за статтею 77 Господарського процесуального кодексу України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (статті 78 Господарського процесуального кодексу України).

Слід наголосити, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 тощо).

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій надали оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, та прийняті з врахуванням стандарту доказування "вірогідність доказів". При цьому оскаржувані судові рішення містять мотиви врахування/не врахування того чи іншого доказу, зокрема, щодо таких доказів як висновків судових експертів № 10079/А та № 10079/Б за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та фізико-хімічної експертизи від 10.02.2023, проведеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз", висновки УкрНДІгазу Акціонерного товариства "Укргазвидобування".

Суд підкреслює, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у постанові від 17.09.2020 у справі №908/1795/19).

Таким чином, аргументи касаційної скарги в частині посилання на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, як обґрунтування підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки такі аргументи фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно встановлених ними обставин справи. При цьому суд касаційної інстанції не має права додатково встановлювати обставини справи та перевіряти докази.

При цьому Суд зазначає, що у цілому доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

7. Судові витрати

З огляду на те, що Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 у справі № 910/9079/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.М. Баранець

І.Д. Кондратова