Постанова

від 13.11.2024 по справі 910/11143/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/11143/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Багай Н.О., Зуєва В.А.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Максіс Лімітед» - Ярошенка Д.В.,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Стома-Світ»</a> - Любаренка Д.О.,

Товариства з обмеженою відповідальністю

«Виробничо-будівельна компанія «Мрія» -не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю «МГ Проджект» - не з`явився,

ОСОБА_1 - не з`явився,

ОСОБА_2 - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Під-Ключ» - не з`явився,

Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу

Кузьменко Юлії Володимирівни - не з`явився,

ОСОБА_3 - не з`явився,

Управління державної охорони України - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стома-Світ»</a>

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 (у складі колегії суддів: Іоннікова І.А. (головуючий), Михальська Ю.Б., Шаптала Є.Ю.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 (суддя Щербаков С.О.)

у справі № 910/11143/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максіс Лімітед»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стома-Світ»</a>,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Мрія»,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МГ Проджект», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Під-Ключ», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни, ОСОБА_3 , Управління державної охорони України,

про витребування майна, скасування державної реєстрації прав та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Максіс Лімітед» (далі - ТОВ «Максіс Лімітед») звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стома-Світ»</a> (далі - ТОВ «Стома-Світ»), у якому просило:

- витребувати у ТОВ «Стома-Світ» на користь позивача приміщення № НОМЕР_5 та НОМЕР_4, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52;

- скасувати державну реєстрацію прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нежитлове приміщення НОМЕР_6, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, загальною площею 112,5 кв. м, за ТОВ «Стома-Світ»;

- закрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна - 2411031880000, а саме розділ щодо нежитлового приміщення НОМЕР_6, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, загальною площею 112,5 кв. м, яке зареєстроване за відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником нежитлових приміщень № НОМЕР_5 та НОМЕР_4 у будинку № 52 по вулиці Щербакова (нова назва вулиці Данила Щербаківського) у місті Києві , які вибули з володіння позивача внаслідок протиправного заволодіння приміщеннями третіми особами шляхом проведення подвійної реєстрації цього майна, яке в подальшому було внесено до статутного капіталу відповідача та наразі перебуває у його фактичному володінні.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 14.11.2022, від 19.01.2023 залучено до участі у справи як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «МГ Проджект» (далі - ТОВ «МГ Проджект»), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Під-Ключ» (далі - ТОВ «Під-Ключ»); Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлію Володимирівну, ОСОБА_3 , Управління державної охорони України та залучено до участі у справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Мрія» (далі - ТОВ «ВБК «Мрія»).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024, позов задоволено частково. Витребувано у ТОВ «Стома-Світ» на користь ТОВ «Максіс Лімітед» нежитлове приміщення № НОМЕР_5 загальною площею 44,1 кв. м та нежитлове приміщення НОМЕР_4 загальною площею 15, 00 кв. м, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52 та входять до складу приміщення НОМЕР_6 загальною площею 112, 5 кв. м за наведеною адресою. Скасовано державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нежитлове приміщення НОМЕР_6, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, загальною площею 112,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2411031880000, номер запису про право власності: 43032358, яке зареєстроване за ТОВ «Стома-Світ». У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у вересні 2024 року ТОВ «Стома-Світ» подало касаційну скаргу, у якій, з урахуванням нової редакції касаційної скарги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК, просить скасувати постановлені у справі судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 910/11143/22 за касаційною скаргою ТОВ «Стома-Світ» з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.11.2024.

ТОВ «Максіс Лімітед» у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін. Також у відзиві наведено орієнтовний розрахунок судових витрат, який становить 30 000, 00 грн та зазначено, що документи, які підтверджують понесення судових витрат в повному обсязі будуть надані суду протягом п`яти днів з дати ухвалення постанови за результатом розгляду касаційної скарги.

ТОВ «ВБК «Мрія», ТОВ «МГ Проджект», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Під-Ключ», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В., ОСОБА_3 , Управління державної охорони України своїх представників в судове засідання не направили.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.

Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Явка в судове засідання представників сторони - це право, а не обов`язок сторони, і відповідно до положень статті 202 ГПК справа, за умови належного повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без її участі, якщо нез`явлення її представника не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, відсутність заяв зазначених учасників справи щодо розгляду справи, у тому числі, клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що 05.09.2006 між Управлінням державної охорони України (сторона-1) та Комунальним підприємством «Житомирбудзамовник» (сторона-2) укладено договір про спільну діяльність в будівництві, відповідно до умов якого сторони зобов`язались шляхом об`єднання зусиль, фінансових та матеріальних ресурсів спільно діяти для досягнення загальної господарської мети: будівництва та введення в експлуатацію комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями за будівельною адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 52.

14.12.2007 між ТОВ «Артем-Банк», як управителем, з однієї сторони та Управлінням державної охорони України і КП «Житомирбудзамовник», як забудовником, з іншої, укладено договір № 1 про організацію спорудження об`єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А за програмою будівництва об`єкту розташованого за адресою місто Київ, вулиця Щербакова, 52 у Шевченківському районі міста Києва., відповідно до п. 1.1 якого забудовник зобов`язується збудувати за замовленням управителя об`єкти будівництва, ввести їх в експлуатацію та передати об`єкти інвестування довірителям, а управитель зобов`язався здійснювати фінансування будівництва у порядку, визначеному регламентом фінансування будівництва за рахунок коштів фонду фінансування будівництва.

У подальшому відповідно до договору на об`єкт будівництва від 14.12.2007, що є додатком № 2 до Договору № 1 про організацію спорудження об`єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А від 14.12.2007 сторонами було погоджено, що при його укладенні, забудовник передає управителю майнові права на об`єкти інвестування для подальшої передачі довірителям, які повністю проінвестують закріплені об`єкти інвестування.

Реалізація житлових та нежитлових приміщень, у житловому комплексі по вулиці Щербакова 52 здійснювалась через фонд фінансування будівництва, на підставі укладеного 14.12.2007 між ТОВ «Артем-Банк», як управителем з однієї сторони та Управлінням державної охорони України і КП "Житомирбудзамовник", як забудовником, з іншої, договору № 1 про організацію спорудження об`єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А за програмою будівництва об`єкту за адресою місто Київ, вулиця Щербакова (стара назва - Щербаківського), 52 у Шевченківському районі міста Києва.

14.12.2007 між ТОВ «Артем-Банк», як управителем, з однієї сторони та Управлінням державної охорони України і КП «Житомирбудзамовник», як забудовником, з іншої, укладено договір доручення № 3, відповідно до якого забудовник доручає управителю виконувати функції забудовника по організації спорудження об`єктів будівництва відповідно до договору № 1 про організацію спорудження об`єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А від 14.12.2007 та договору на об`єкт будівництва від 14.12.2007, що є невід`ємною частиною договору про організацію спорудження об`єктів будівництва.

14.12.2007 між Управлінням державної охорони України і КП «Житомирбудзамовник», як іпотекодавцями, з однієї сторони, та ТОВ «Артем-Банк», як іпотекодержателем, з іншої, укладено договір іпотеки № 2, пунктами 1.2, 1.8 якого погоджено, що з метою забезпечення належного виконання іпотекодавцями своїх зобов`язань по договору № 1 про організацію спорудження об`єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А за програмою будівництва об`єкту по вулиці Щербакова 52, іпотекодавці передають в іпотеку належні їм майнові права на об`єкт будівництва. На предмет іпотеки в цілому, в тому числі окремо на кожний об`єкт інвестування, накладається заборона відчуження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, вноситься обтяження до Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна. З переліку № 1 об`єктів інвестування (квартир), що розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Щербакова (стара назва Щербаківського), 52 у Шевченківському районі міста Києва , вбачається, що в іпотеку були передані всі нежитлові приміщення та квартири, які знаходяться за вказаною адресою.

На підставі укладеного договору іпотеки приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пестич Л.В. було накладено заборону відчуження зазначеного об`єкта будівництва, у тому числі було накладено заборону відчуження на всі нежитлові приміщення, що є об`єктами інвестування в об`єкті будівництва.

14.12.2007 між ТОВ «Артем-Банк» (управитель) та Управлінням державної охорони України і КП «Житомирбудзамовник» (забудовники) укладено договір про відступлення майнових прав № 4, умовами якого передбачено, що відповідно до договору іпотеки № 2 від 14.12.2007, забудовник уступає, а управитель приймає на себе право вимоги майнових прав на об`єкт будівництва по договору про організацію спорудження об`єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва А № 1 від 14.12.2007 та договору на об`єкт будівництва від 14.12.2007, що є невід`ємною частиною договору про організацію спорудження об`єктів будівництва.

15.02.2010 між КП «Житомирбудзамовник» (замовник) та ТОВ «Під-ключ» (генеральний підрядник) укладено договір генерального підряду на капітальне будівництво, умовами якого передбачено, що за договором генпідрядник зобов`язується на свій ризик своїми та/або залученими силами та засобами збудувати та передати замовнику об`єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, умов договору та завдання замовника, а замовник зобов`язується прийняти закінчений будівництвом об`єкт та оплатити його в межах договірної ціни. При цьому, генпідрядник зобов`язується повністю завершити будівництво та передати готовий об`єкт замовнику через 12 місяців з моменту початку виконання робіт відповідно до п. 2.1. цього договору. Об`єкт будівництва: будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями. Адреса розташування об`єкта: м. Київ, Шевченківський район, вул. Щербакова, 52 (п. 1.2. договору).

12.01.2012 між Управлінням державної охорони України (сторона-1) та КП «Житомирбудзамовник» (сторона-2) укладено додаткову угоду № 6 до договору про спільну діяльність у будівництві б/н від 05.09.2006, за умовами якої у зв`язку із зміною нумерації квартир та внутрішнього обміру площ за інвентаризаційною справою № 129933 в об`єкті будівництва, сторони досягли згоди про те, що Протокол розподілу (закріплення) площ в об`єкті будівництва - в житлових будинках з вбудовано-прибудованими нежилими приміщеннями за будівельною адресою: м. Київ, Щербакова 52, викладено в наступній редакції: загальна площа квартир 36 328, 50 кв. м, сторона-1 (Управління державної охорони України) отримує 9 489, 10 кв. м, що становить загальної площі квартир 26, 12 %, сторона 2 (КП «Житомирбудзамовник») отримує 26 839, 40 кв. м, що становить загальної площі квартир 73,88 % та всі площі вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень та підземної автостоянки.

26.04.2012 між Управлінням державної охорони України (сторона-1), КП «Житомирбудзамовник» (сторона-2) та ТОВ «Під-ключ» (сторона-3) укладено договір про заміну сторони у зобов`язанні, відповідно до умов якого сторона-2 (КП «Житомирбудзамовник»), а сторона-3 (ТОВ «Під-ключ») приймає на себе права та обов`язки сторони-2 за договором про спільну діяльність в будівництві від 05.09.2006, укладеному між стороною-1 (Управлінням державної охорони України) та стороною-2 (КП «Житомирбудзамовник») в об`ємі, визначеному даним договором та з урахуванням положень ст. 2 даного договору. Відповідно до п. п. 2.1.2. договору, в зв`язку з заміною сторони-2 стороною-3 у основному договорі - договорі про спільну діяльність в будівництві б/н від 05.09.2006, сторона-3 набуває право на частку сторони-2, визначену у п. 4.6. договору про спільну діяльність в будівництві б/н від 05.09.2006.

12.06.2012 між ПАТ «Артем-Банк», Управлінням державної охорони України та ТОВ «Під-ключ» укладено додаткову угоду № 1 до договору № 1 від 14.12.2007 про організацію спорудження об`єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А за програмою будівництва об`єкту розташованого за адресою місто Київ, вулиця Щербакова, 52 у Шевченківському районі міста Києва, відповідно до якої у зв`язку з укладенням договору про заміну сторони у зобов`язанні від 26.04.2012 за договором про спільну діяльність в будівництві від 05.09.2006, преамбулу договору № 1 від 14.12.2007 про організацію спорудження об`єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А за програмою будівництва об`єкту по вул. Щербакова 52, м. Київ викладено в наступній редакції: ПАТ «Артем-Банк» - управитель; Управління державної охорони України - забудовник та ТОВ «Під-ключ» - забудовник.

12.06.2012 між ПАТ «Артем-Банк», Управлінням державної охорони України та ТОВ «Під-ключ» укладено додаткову угоду № 2 до договору на об`єкт будівництва від 14.12.2007, відповідно до якої у зв`язку з укладенням договору про заміну сторони у зобов`язанні від 26.04.2012 за договором про спільну діяльність в будівництві від 05.09.2006 року, преамбулу договору на об`єкт будівництва від 14.12.2007 вирішено викласти в наступній редакції: ПАТ «Артем-Банк» - управитель; Управління державної охорони України - забудовник та ТОВ «Під-ключ» - забудовник.

12.06.2012 між ПАТ «Артем-Банк», Управлінням державної охорони України та ТОВ «Під-ключ» укладено додаткову угоду № 1 до договору доручення № 3 від 14.12.2007, відповідно до якої у зв`язку з укладенням договору про заміну сторони у зобов`язанні від 26.04.2012 за договором про спільну діяльність в будівництві від 05.09.2006, преамбулу договору на доручення від 14.12.2007 вирішено викласти в наступній редакції: ПАТ «Артем-Банк» - управитель; Управління державної охорони України - забудовник та ТОВ «Під-ключ» - забудовник.

12.06.2012 між ПАТ «Артем-Банк», Управлінням державної охорони України та ТОВ «Під-ключ» укладено додаткову угоду № 1 до договору про відступлення майнових прав №4 від 14.12.2007, відповідно до якої у зв`язку з укладенням договору про заміну сторони у зобов`язанні від 26.04.2012 за договором про спільну діяльність в будівництві від 05.09.2006, преамбулу договору про відступлення майнових прав від 14.12.2007 вирішено викласти в наступній редакції: ПАТ «Артем-Банк» - управитель; Управління державної охорони України - забудовник та ТОВ «Під-ключ» - забудовник.

23.07.2012 між ТОВ «Під-ключ» (сторона-1) та ПАТ «Артем-Банк» (сторона-2) укладено договір про виконання зобов`язань, відповідно до якого у зв`язку з заміною сторони у договорі про спільну діяльність з будівництва від 05.09.2006 та відповідних змін, внесених до договорів Фонду фінансування будівництва сторони дійшли згоди та уклали цей договір про наступне: ТОВ «Під-ключ» - сторона-1 бере на себе зобов`язання належно та своєчасно виконувати функції забудовника, пов`язані із спорудженням об`єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А та програмою будівництва об`єкту по вул. Щербакова 52 м. Київ.

21.07.2015 між ТОВ «Під-ключ» (забудовник-1), ТОВ «ВБК «Мрія» (забудовник-3) та ПАТ «Артем-Банк» (управитель ФФБ) укладено договір від 21.07.2015, умовами якого з метою належного виконання окремого об`єму видів робіт, які стосуються ведення будівництва житлового будинку розташованого за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 52 у Шевченківському районі (далі - об`єкт будівництва) сторони дійшли згоди про передачу забудовником-1 забудовнику-3 частини своїх функцій забудовника фонду фінансування будівництва «Щербакова 52» виду А вказаного будинку, які передбачені основним договором ФФБ та цим договором, а забудовник-3 зобов`язується їх виконувати належним чином та виправляти недоліки і дефекти у виконаних ним роботах, що виникли з його вини в період гарантійної експлуатації об`єкта. Також, забудовник-3 зобов`язується виконати роботи/зобов`язання за даним договором відповідно до умов даного договору, вимог Державних будівельних норм України та проектно-кошторисної документації.

27.07.2015 між ТОВ «Під-ключ» (забудовник-1), ТОВ «ВБК «Мрія» (забудовник-3) та ПАТ «Артем-Банк» (управитель ФФБ) укладено додаткову угоду № 5 до договору про виконання зобов`язань від 23.07.2012, відповідно до якої у зв`язку з передачею забудовником-1 за договором від 21.07.2015 забудовнику-3 частини своїх функцій забудовника по фонду фінансування будівництва виду А будинку з об`єктами соціальної сфери, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 52 у Шевченківському районі сторони уклали цю додаткову угоду № 5 до договору про виконання зобов`язань від 23.07.2012 про наступне: сторони дійшли згоди викласти преамбулу договору про виконання зобов`язань від 23.07.2012 у наступній редакції: ТОВ «Під-ключ» - забудовник-1; ТОВ «ВБК «Мрія» - забудовник-3; ПАТ «Артем-Банк» - управитель.

13.04.2016 між ПАТ «Артем-Банк» (управитель) та ТОВ «Максіс Лімітед» (довіритель) укладено договір № 881 про участь у фонді фінансування будівництва, відповідно до умов якого довіритель (позивач) зобов`язується передати управителю в управління грошові кошти з метою отримання довірителем у власність об`єкта інвестування, а управитель зобов`язується прийняти кошти на рахунок ФФБ у довірчу власність та здійснювати від свого імені за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбаченими Правилами ФФБ. Згідно з п. 2.1 договору, управитель зобов`язаний, зокрема, після внесення довірителем до ФФБ грошових коштів, закріпити за ним конкретні об`єкти інвестування та вилучити ці об`єкти з переліку об`єктів інвестування, що є у пропозиції довірителя, для виключення можливості закріплення цих об`єктів за іншими довірителями. Згідно Характеристик об`єктів інвестування та переліку робіт, які виконуються у приміщеннях, що закріплені за довірителем, до таких об`єктів належали, у тому числі і спірні нежитлові приміщення № НОМЕР_5 та НОМЕР_4.

14.04.2016 між ПАТ «Артем-Банк» (управитель) та ТОВ «Максіс Лімітед» (довіритель) укладено договір відступлення майнових прав № 881.35Г, за умовами якого управитель уступає довірителю майнові права на об`єкт інвестування, які управитель набув відповідно до умов договору на організацію спорудження об`єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А№1 від 14.12.2007. Відповідно до п. 2 договору, під об`єктом інвестування сторони розуміють: нежитлове приміщення № 35 Г, за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 52, 2 поверх, загальною площею 14, 98 кв. м.

15.04.2016 між ПАТ «Артем-Банк» (управитель) та ТОВ «Максіс Лімітед» (довіритель) укладено договір відступлення майнових прав № 881.НОМЕР_5, за умовами якого управитель уступає довірителю майнові права на об`єкт інвестування, які управитель набув відповідно до умов договору на організацію спорудження об`єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А№1 від 14.12.2007. Відповідно до п. 2 договору, під об`єктом інвестування сторони розуміють: нежитлове приміщення НОМЕР_7, за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 52, 2 поверх, загальною площею 44, 70 кв. м.

У матеріалах справи наявні також технічні паспорти на нежитлові приміщення № НОМЕР_5 та НОМЕР_4 у житловому будинку № 52 по вул. Щербакова, м. Київ, з експлікаціями внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями № 52 літери «А» по вул. Щербакова.

30.05.2016 між ПАТ «Артем-Банк» (управитель) та ТОВ «Максіс Лімітед» (довіритель) складено та підписано акт звірки вимірів загальної площі до договору № 881 про участь у фонді фінансування будівництва від 13.04.2016, відповідно до якого нежитлове приміщення № НОМЕР_5, загальна площа по договору - 44, 7 кв. м, загальна площа згідно вимірів БТІ - 44, 1 кв. м, різниця - 0, 6 кв. м.

30.05.2016 між ПАТ «Артем-Банк» (управитель) та ТОВ «Максіс Лімітед» (довіритель) складено та підписано акт звірки вимірів загальної площі до договору № 881 про участь у фонді фінансування будівництва від 13.04.2016, відповідно до якого нежитлове приміщення НОМЕР_4, загальна площа по договору - 14, 98 кв. м, загальна площа згідно вимірів БТІ - 15, 00 кв. м, різниця - 0, 02 кв.м.

30.05.2016 між ТОВ «ВБК «Мрія» (сторона-1) та ТОВ «Максіс Лімітед» (сторона-2) складено та підписано акт приймання-передачі нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 52, Шевченківського району міста Києва, відповідно до якого стороною-1 передано стороні-2 нежитлові приміщення за наступним переліком, зокрема: нежитлове приміщення № НОМЕР_5, поверх 2, номер секції 3, загальна площа, згідно вимірів БТІ - 44, 1 кв.м.; нежитлове приміщення НОМЕР_4, поверх 2, номер секції 3, загальна площа, згідно вимірів БТІ - 15, 0 кв.м.

У матеріалах справи містяться:

копії банківських виписок про повну сплату позивачем вартості нежитлових приміщень № НОМЕР_5 та НОМЕР_4 на рахунок ПАТ «Артем-Банк».

довідки видані позивачу: - довідка № 881 від 30.05.2016 про право довірителя на отримання у власність об`єкта інвестування (нежитлового приміщення № НОМЕР_5) (по БТІ - нежитлове приміщення № НОМЕР_5), видана позивачу ПАТ «Артем-Банк» як управителем фонду фінансування будівництва виду А з забудовником ТОВ «Під-ключ» - будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованованими приміщеннями та підземними паркінгом: місто Київ, вулиця Щербакова, 52 у Шевченківському районі міста Києва, про те, що позивачем дійсно сплачено повну вартість нежитлового приміщення № НОМЕР_5 (по БТІ - нежитлове приміщення НОМЕР_7), загальною площею 44, 1 кв.м. за договором № 881 від 13.04.2016 про участь у фонді фінансування будівництва, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 52; - довідка № 881 від 30.05.2016 про право довірителя на отримання у власність об`єкта інвестування (нежитлового приміщення НОМЕР_4) (по БТІ - нежитлове приміщення НОМЕР_4), видана позивачу ПАТ «Артем-Банк» як управителем фонду фінансування будівництва виду А з забудовником ТОВ «Під-ключ» - будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованованими приміщеннями та підземними паркінгом: місто Київ, вулиця Щербакова, 52 у Шевченківському районі міста Києва , про те, що позивачем дійсно сплачено повну вартість нежитлового приміщення НОМЕР_4 (по БТІ - нежитлове приміщення НОМЕР_4), загальною площею 15, 0 кв.м. по договору № 881 від 13.04.2016 про участь у фонді фінансування будівництва, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 52.

Ці довідки стали підставою для реєстрації права власності на спірні нежитлові приміщення за позивачем, яка була проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. 06.06.2016 згідно Інформаційних довідок №68046542 та № 68046040. Отже, починаючи з 06.06.2016 ТОВ «Максіс Лімітед» є власником нежитлових приміщень № НОМЕР_5 та НОМЕР_4 в будинку № 52 по вул. Щербакова (нова назва вулиці - Данила Щербаківського) у місті Києві .

23.04.2015 між ТОВ «Під-ключ» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір № 200/35Внп/щ купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого продавець передає, а покупець купує майнові права на нежитлове приміщення у порядку та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж. Сторони домовились, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є нежитлове приміщення , розташоване в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: м. Київ, Щербакова, буд. 52 з наступними характеристиками: нежитлове приміщення № НОМЕР_5, загальна площа - 44, 7 кв.м., поверх 2, секція 3 (п. 1.2. договору). Загальна площа об`єкту нерухомості, вказана у п. 1.2. договору, є проектною та підлягає уточненню за даними технічного паспорта, оформленого БТІ згідно договору (п. 1.3. договору).

23.12.2015 між ТОВ «Під-ключ» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) складено та підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення до договору купівлі-продажу майнових прав № 200/35нп/щ від 23.04.2015, відповідно до якого сторона-1 передала стороні-2 нежитлове приміщення за проектним номером №35В, згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна перейменоване у НОМЕР_1 площею 44, 40 кв.м., розташоване на 2 поверсі, секція 2 в новозбудованому житловому будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Щербакова, 52 .

24.04.2015 між ТОВ «Під-ключ» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір № 201/35Гнп/щ купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого продавець передає, а покупець купує майнові права на нежитлове приміщення у порядку та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж. Сторони домовились, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є нежитлове приміщення НОМЕР_4, розташоване за адресою: м. Київ, Щербакова, буд. 52 з наступними характеристиками: нежитлове приміщення НОМЕР_4, загальна площа - 14, 98 кв.м., поверх 2, секція 3 (п. 1.2. договору). Загальна площа об`єкту нерухомості, вказана у п. 1.2. договору, є проектною та підлягає уточненню за даними технічного паспорта, оформленого БТІ згідно договору (п. 1.3. договору).

24.12.2015 між ТОВ «Під-ключ» (сторона-1) та ОСОБА_2 (сторона-2) складено та підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення до договору купівлі-продажу майнових прав №201/35Гнп/щ від 24.04.2015, відповідно до якого сторона-1 передала стороні-2 нежитлове приміщення за проектним номером НОМЕР_4, згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна перейменоване у НОМЕР_3 площею 14, 98 кв.м., розташоване на 2 поверсі, секція 3 в новозбудованому житловому будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Щербакова, 52, м. Київ .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 16.08.2018 проведено державну реєстрацію права власності (номер запису 27573485) за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення 493, поверх 2, секція 3, загальною площею 44, 4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , відомості внесено державним нотаріусом П`ятого київського державного нотаріального округу Кононовою К.В.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, вбачається що 28.07.2020 проведено державну реєстрацію права власності (номер запису 37551834) за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення 612, загальною площею 15, 00 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського Данила, буд. 52 , відомості внесено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенко О.А.

ТОВ «Максіс Лімітед» в обґрунтування позовних вимог зазначало, що з 06.06.2016 є власником нежитлових приміщень № НОМЕР_5 та НОМЕР_4 в будинку № 52 по вулиці Щербакова (нова назва вулиці - Данила Щербаківського) у місті Києві .

На підтвердження права власності позивач послався на такі документи: договір № 881 про участь у фонді фінансування будівництва від 13.04.2016, укладений між ПАТ «Артем-Банк» та позивачем, на підставі якого банком, як управителем фонду, закріплені за позивачем об`єкти інвестування, зокрема приміщення № НОМЕР_5 та НОМЕР_4; банківські виписки по рахунку позивача від 13.04.2016 та 14.04.2016, що підтверджують проведення позивачем повної оплати за приміщення № НОМЕР_5 та НОМЕР_4; договорами № 881.35Г від 14.04.2016 та № 881.НОМЕР_5 від 15.04.2016 про відступлення майнових прав, за якими ПАТ «Артем-Банк» після проведення позивачем оплати відступив йому майнові права на приміщення № НОМЕР_5 та НОМЕР_4; технічними паспортами на приміщення від 17.05.2016; актами звірки вимірів загальної площі нежитлових приміщень № НОМЕР_5 та НОМЕР_4, які укладені 30.05.2016 між ПАТ «Артем-Банк» та позивачем; актами приймання-передачі нежитлових приміщень № НОМЕР_5 та НОМЕР_4 від 30.05.2016, укладених між ТОВ «ВБК «Мрія» як забудовником та позивачем; довідками № 881 від 30.05.2016 виданими ПАТ «Артем-Банк» про право позивача на отримання у власність нежитлових приміщень № НОМЕР_5 та НОМЕР_4; інформаційними довідками з Державного реєстру з Державного реєстру речових прав, що підтверджують реєстрацію права власності на нежитлові приміщення № НОМЕР_5 та НОМЕР_4 за ТОВ «Максіс Лімітед».

У липні 2019 року нежитлові приміщення № НОМЕР_5 та НОМЕР_4 позивачем були передані в оренду Фізичній особі-підприємцю Медведенко С.В. на підставі договору оренди № 3 від 01.07.2019.

Наприкінці жовтня 2019 року під час обстеження представником позивача переданих в оренду нежитлових приміщень було встановлено, що фактично зазначеними нежитловими приміщеннями незаконно заволоділа Медведенко С.В. разом з іншими невідомими особами. Зокрема, під час візиту представника позивача Медведенко С.В. не надала представнику позивача доступу до приміщень, а також повідомила про те, що приміщення нібито належать на праві власності іншим особам.

Протиправне заволодіння приміщеннями відбулось шляхом проведення подвійної реєстрації нежитлових приміщень, що належать позивачу, а саме, приміщення які зареєстровані за позивачем в 2016 році, були повторно через декілька років зареєстровані за ОСОБА_1 (2018 рік) та ОСОБА_2 (2020 рік), але під іншими номерами об`єктів нерухомості: за ОСОБА_1 було зареєстроване приміщення НОМЕР_1, яке фактично є приміщенням під НОМЕР_2, а за ОСОБА_2 зареєстроване приміщення НОМЕР_3, яке фактично є приміщенням НОМЕР_4;

23.09.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було створено ТОВ «МГ Проджект», до статутного капіталу якого передано приміщення НОМЕР_1 та НОМЕР_3, що підтверджується копією протоколу загальних зборів, а також актами приймання-передачі приміщень товариству.

19.03.2021 зазначені приміщення були передані ТОВ «МГ Проджект» в статутний капітал ТОВ «Стома-Світ», що підтверджується актом приймання-передачі приміщення, а також витягом з Державного реєстру речових прав.

13.07.2021 ТОВ «Стома-Світ» об`єднало приміщення НОМЕР_1 та НОМЕР_3 з приміщенням № 425, яке перебувало у власності цього товариства, що підтверджується висновком щодо технічної можливості об`єднання приміщень від 30.06.2021, а також витягом з Державного реєстру речових прав.

За результатом об`єднання був створений новий об`єкт нерухомості під НОМЕР_6 загальною площею 112,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2411031880000.

08.09.2021 об`єднаний об`єкт нерухомості було передано в іпотеку ОСОБА_3 (колишній орендар приміщень власником, яких є позивач), яка є директором та єдиним учасником ТОВ «Стома-Світ», що підтверджується інформаційною довідкою № 278330380 від 06.10.2021, а також витягом з ЄДРПОУ.

Факт того, що приміщення НОМЕР_1 та НОМЕР_3 є одними і тими ж самими приміщеннями, що належать позивачу під № НОМЕР_5 та НОМЕР_4, а також того, що приміщення НОМЕР_1 та НОМЕР_3 входять до складу приміщення НОМЕР_6 підтверджується висновком експерта № 1-07/09 від 07.09.2022.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на те, що подвійна реєстрація приміщень № НОМЕР_5 та НОМЕР_4, а також безпідставне перебування вказаних приміщень у фактичному володінні та користуванні відповідача грубо порушує права позивача на мирне володіння своїм майном. У зв`язку з чим позивач просив суд витребувати у відповідача на користь позивача приміщення № НОМЕР_5 та №35Г, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52; скасувати державну реєстрацію прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нежитлове приміщення НОМЕР_6, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, загальною площею 112,5 кв.м, за відповідачем та закрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна - 2411031880000, а саме розділ щодо нежитлового приміщення НОМЕР_6, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, загальною площею 112,5 кв.м, яке зареєстроване за відповідачем.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково, витребував на користь позивача нежитлове приміщення № НОМЕР_5 загальною площею 44,1 кв. м та нежитлове приміщення НОМЕР_4 загальною площею 15, 00 кв. м, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52 та входять до складу приміщення НОМЕР_6 загальною площею 112, 5 кв. м, за адресою м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, а також скасував державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - нежитлове приміщення НОМЕР_6, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52 , загальною площею 112,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2411031880000, номер запису про право власності: 43032358, яке зареєстроване за ТОВ «Стома-Світ».Таке рішення мотивовано доведеністю позовних вимог в задоволеній судом частині.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову та зазначив, що позивач є власником нежитлових приміщень № НОМЕР_5 загальною площею 44,1 кв.м. та НОМЕР_4 загальною площею 15, 00 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52 і це майно вибуло з фактичного володіння позивача внаслідок проведеної подвійної реєстрації права власності на ці нежитлові приміщення під іншими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_3 (були перейменовані згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна) та подальшого об`єднання їх в приміщення НОМЕР_6.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив із таких обставин:

- позивач на підставі укладеного з ПАТ «Артем-Банк» договору № 881 про участь у фонді фінансування будівництва від 13.04.2016, договорів № 881.35Г від 14.04.2016 та № 881.НОМЕР_5 від 15.04.2016 про відступлення майнових прав, актів звірки вимірів загальної площі нежитлових приміщень № НОМЕР_5 та НОМЕР_4, актів приймання-передачі нежитлових приміщень № НОМЕР_5 та НОМЕР_4 від 30.05.2016 отримав у власність нежитлові приміщення № НОМЕР_5 та НОМЕР_4;

- 06.06.2016 за ТОВ «Максіс Лімітед» зареєстровано право власності на нежитлові приміщення № НОМЕР_5, поверх 2, номер секції 3, загальною площею 44,1 кв. м та нежитлове приміщення НОМЕР_4, поверх 2, номер секції 3, загальною площею 15, 00 кв. м, у будинку № 52 по вул. Щербакова (нова назва вулиці - Данила Щербаківського) у місті Києві ;

- на підставі укладених з ТОВ «Під-ключ» договорів купівлі-продажу майнових прав № 200/35Внп/щ від 23.04.2015 та № 201/35/Гнп/щ від 24.05.2015 фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали майнові права на нежитлові приміщення № НОМЕР_5, загальною площею 44,7 кв. м поверх 2, секція 3 та НОМЕР_4, загальною площею 14,98 кв. м, 2 поверх, секція 3 за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Данила Щербаківського, 52 ;

- 23.12.2015 між ТОВ «Під-ключ» (сторона-1) та ОСОБА_1 (покупець; сторона-2) складено та підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення до договору купівлі-продажу майнових прав №200/35нп/щ від 23.04.2015, відповідно до якого сторона-1 передала стороні-2 нежитлове приміщення за проектним номером №35В, згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна перейменоване у НОМЕР_1 площею 44,40 кв. м, розташоване на 2 поверсі, секція 2 в новозбудованому житловому будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Щербакова, 52 ;

- 24.12.2015 між ТОВ «Під-ключ» (сторона-1) та ОСОБА_2 (сторона-2) складено та підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення до договору купівлі-продажу майнових прав №201/35Гнп/щ від 24.04.2015, відповідно до якого сторона-1 передала стороні-2 нежитлове приміщення за проектним номером НОМЕР_4, згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна перейменоване у НОМЕР_3 площею 14, 98 кв.м., розташоване на 2 поверсі, секція 3 в новозбудованому житловому будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Щербакова, 52, м. Київ ;

- 16.08.2018 проведено державну реєстрацію права власності (номер запису 27573485) за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення 493, поверх 2, секція 3, загальною площею 44, 4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , відомості внесено державним нотаріусом П`ятого київського державного нотаріального округу Кононовою К.В;

- 28.07.2020 проведено державну реєстрацію права власності (номер запису 37551834) за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення 612, загальною площею 15, 00 кв. м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського Данила, буд. 52 , відомості внесено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенко О.А.

- у даному випадку проведено подвійну реєстрацію на одні і ті самі нежитлові приміщення, право власності на які ще у 2016 році набув позивач, при цьому, як встановлено судом, договори, на підставі яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували право власності на об`єкти нерухомості, що належать позивачу зі сторони продавця були укладені особою, що не мала права відчужувати об`єкти інвестування;

- у подальшому ці фізичні особи створили ТОВ «МГ Проджект», до статутного капіталу якого включено нежитлові приміщення НОМЕР_1 та НОМЕР_3, а ТОВ «МГ Проджект» внесло їх до статутного капіталу ТОВ «Стома-Світ»;

- ТОВ «Стома-Світ» зареєстрував за собою право власності спочатку окремо на кожне нежитлове приміщення НОМЕР_1 та НОМЕР_3, а в подальшому після отримання висновку № 0023 щодо технічної можливості об`єднання об`єкта нерухомого майна від 30.06.2021, об`єднав нежитлові приміщення НОМЕР_1, № 425 та НОМЕР_3 в одне приміщення шляхом утворення нового об`єкта нерухомого майна НОМЕР_6 за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Данила Щербаківського, 52 , загальною площею 112, 5 кв.м;

- 13.07.2021 проведено державну реєстрацію права власності (номер запису 43032358) за ТОВ "Стома-Світ" на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення: НОМЕР_6, загальною площею 112, 5 кв. м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського Данила, буд. 52;

- висновком експерта №1-07/09 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 07.09.2022, який прийнято судом в якості належного та допустимого доказу, встановлено, що нежитлове приміщення НОМЕР_1 загальною площею 44, 4 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52 та нежитлове приміщення НОМЕР_2, яке зареєстроване за ТОВ «Максіс Лімітед», за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, є одним і тим самим об`єктом нерухомого майна; нежитлове приміщення НОМЕР_3, загальною площею 15 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52 та нежитлове приміщення НОМЕР_4, яке зареєстроване за ТОВ «Максіс Лімітед», за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, приміщення є одним і тим самим об`єктом нерухомого майна; приміщення НОМЕР_1 та НОМЕР_3 входять до складу приміщення загальною площею 112,5 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, приміщення НОМЕР_6, яке зареєстроване за ТОВ «Стома-Світ»;

- приміщення, які були зареєстровані ще у 2016 році за позивачем є одними і тими ж приміщеннями, які у 2018 та 2020 роках були зареєстровані за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та які у подальшому увійшли до складу приміщення НОМЕР_6, яке станом на дату винесення рішення у даній справі зареєстровано за відповідачем;

- відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що нежитлові приміщення НОМЕР_1 та НОМЕР_3, які були зареєстровані за ним на праві власності, та в подальшому об`єднані у приміщення НОМЕР_6, є відмінним від нежитлових приміщень № НОМЕР_5 та №35Г, зареєстрованих на праві приватного власності за позивачем;

- позивач є власником нежитлових приміщень № НОМЕР_5 загальною площею 44,1 кв.м. та НОМЕР_4 загальною площею 15, 00 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52 і це майно вибуло з фактичного володіння позивача внаслідок проведеної подвійної реєстрації права власності на ці нежитлові приміщення під іншими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_3 (були перейменовані згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна) та подальшого об`єднання їх в приміщення НОМЕР_6, тому вимоги про витребування спірного майна на користь позивача підлягають задоволенню у редакції, за якою витребуванню підлягають нежитлове приміщення № НОМЕР_5 загальною площею 44,1 кв. м та нежитлове приміщення №35Г загальною площею 15,00 кв. м, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, та входять до складу приміщення НОМЕР_6 загальною площею 112, 5 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52.

- щодо вимоги позивача про скасування державної реєстрації прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нежитлове приміщення НОМЕР_6, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, загальною площею 112,5 кв.м, за відповідачем, суд апеляційної інстанції зазначив, що на момент ухвалення судом рішення у даній справі відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», правомірним та ефективним способом захисту права позивача, з урахуванням змін, внесених до Закону, є скасування державної реєстрації прав;

- ураховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції зазначив, що державна реєстрація права власності на нежитлове приміщення НОМЕР_6, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, загальною площею 112,5 кв. м, яке зареєстроване за ТОВ «Стома-Світ», до складу якого входять нежитлові приміщення НОМЕР_1 та НОМЕР_3, які є одними і тими ж приміщеннями, що і приміщення № НОМЕР_5 та НОМЕР_4, порушує права позивача на фактичне володіння та користування своїм майном, у зв`язку із чим вимога про скасування державної реєстрації прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нежитлове приміщення НОМЕР_6, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, загальною площею 112,5 кв. м, за ТОВ «Стома-Світ» правомірно задоволені судом першої інстанції.

У поданій касаційній скарзі ТОВ «Стома-Світ» в обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень послалося на те, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору неправильно застосовано положення статей 387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц, від 16.09.2020 у справі № 352/1021/19, від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, а також не враховано обставин, встановлених у справі № 910/23287/16 (постанова Вищого господарського суду України від 15.11.2017). Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору не було враховано положень зазначених норм та висновків Верховного Суду стосовно того, що право витребування майна належить власнику. Проте судами не було встановлено законних підстав набуття позивачем права власності на спірні приміщення, при цьому при дослідженні питання законності набуття спірних приміщень відповідачем, суди дійшли помилкового висновку про те, що ТОВ «Під-ключ» не мало право реалізовувати спірні нежитлові приміщення, оскільки це майно було предметом договору іпотеки та знаходилось під забороною відчуження, натомість судами не надано оцінки наявним у матеріалах справи доказам стосовно того, що іпотека за договором № 2 від 14.12.2007 забезпечувала виконання основного зобов`язання за договору від 05.09.2006, яке було повністю виконано 24.12.2010, що підтверджується актом готовності об`єкта до експлуатації від 10.12.2010 та сертифікатом відповідності КВ 000562 від 24.12.2010, що стало підставою для зняття іпотеки на підставі листа АТ «Артем-Банк» від 17.09.2010 № 14/04-261-01 і заявником зняття іпотеки був саме банк, тобто відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» ця іпотека є припиненою. Отже, станом на 2015 рік іпотека в державному реєстрі була погашена, що встановлено судовим рішенням у справі № 910/23287/16 (постанова Вищого господарського суду України від 15.11.2017) та не було враховано судами попередніх інстанцій при вирішенні цієї справи. ТОВ «ВБК «Мрія», за твердженням скаржника, не мало прав на підписання актів приймання спірних приміщень, оскілки такі приміщення не входили до переліку згідно з додатком № 2 до договору від 21.07.2015 , за яким ТОВ «Під-ключ» в рахунок оплати передало ТОВ «ВБК «Мрія» ряд приміщень в об`єкті будівництва, до якого спірні приміщення не входили. Позивачем обрано неналежний спосіб захисту, скільки віндикаційний позов може подавати неволодіючий власник майна, проте за позивачем на час звернення до суду з позовом було зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме приміщення № НОМЕР_5 та №35Г за наведеною адресою. Позивач обрав неналежний спосіб захисту шляхом визначення вимоги про скасування державної реєстрації прав, яку суди задовольнили, чим порушили статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Судами попередніх інстанцій задоволенням позову у цій справі позбавлено право власності скаржника на решту приміщень, які входять до складу приміщення НОМЕР_6, щодо яких позивачем не заявлялося позовні вимоги.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах, передбачених статтею 300 ГПК, виходить із такого.

Статтею 15 ЦК передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК).

Зазначені норми матеріального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права.

Разом із тим у статті 4 ГПК визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2).

Право на звернення до господарського суду в установленому ГПК порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина 1 статті 4 ГПК).

З огляду на положення статті 4 ГПК, статей 15, 16 ЦК підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

За змістом частин 1, 2 статті 5 ГПК, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем (такий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).

Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

Держава забезпечує рівний захист усіх суб`єктів права власності застосуванням передбачених законодавством заходів. Регулювання, наведене в Главі 29 ЦК, передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності, як витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) й усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно.

Недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна (стаття 400 ЦК).

Стаття 388 ЦК містить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Так, відповідно до частини першої вказаної норми, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, від його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Разом із тим до кола обставин, що підлягають доказуванню за віндикаційним позовом, належить, зокрема, встановлення судом факту виникнення (набуття) позивачем права власності на спірне майно, чи є особа власником індивідуально-визначеного майна, яке вона просить витребувати. Обов`язок доказування таких обставин покладається на позивача, водночас відповідач має право спростувати такі обставини.

Однією з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема й тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, та який на момент подання позову не є власником цього майна, однак вважає себе таким (наведені висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц, на яку здійснено посилання скаржником в обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень)

За неодноразово висловленими позиціями Великої Палати Верховного Суду, позивач із дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача. Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, і тим більше документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право. Такі вимоги є неналежними, зокрема неефективними, способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить володіння позивачем його майном (постанови Великої Палати верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункти 39, 42-44, 50), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункти 5.27, 5.36, 5.44, 5.46, 5.69, 6.5), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункти 9.65-9.66), від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19 (пункт 9.47).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц зазначено, що: «…відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див., зокрема, пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)…

…Отже, ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна. Виходячи з цього в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності слід відмовити…

…Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову…».

Велика Палата Верховного Суду також зазначала, що суд витребовує нерухоме майно на користь власника останнього з незаконного володіння того, за ким таке майно зареєстроване саме на праві власності. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовну презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності). Особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункти 62-63)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що метою позову про витребування майна (незалежно від того, на підставі приписів яких статей ЦК цю вимогу заявив позивач) є забезпечення введення власника-позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку нерухомого майна означене введення полягає у внесенні запису (відомостей) про державну реєстрацію за позивачем права власності на відповідне майно. Такий запис засвідчуватиме, що власник нерухомого майна відновив володіння останнім (див., зокрема, постанову від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 (пункти 94, 96).

Таким чином, з огляду на положення процесуального закону (зокрема статті 236, 237, 267, 270, 282, 301, 315 ГПК) суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

За змістом положень статей 14, 269 ГПК передбачено обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до статті 86 ГПК суди оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень статті 236 ГПК законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на оцінці наданих учасниками справи доказів в підтвердження своїх вимог або заперечень, та на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Верховний Суд звертає увагу на те, що хоча поняття «обґрунтованого» рішення не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент учасників справи, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення, проте суд у будь-якому випадку, навіть без відображення окремих аргументів у своєму рішенні (якщо він вважає їх такими, що не впливають на правильне рішення спору або не відносяться до суті справи), повинен, під час розгляду справи, надати оцінку всім аргументам учасників справи в силу імперативних приписів статті 236 ГПК, особливо тим, оцінка яких є необхідною для правильного вирішення спору.

Як установлено судом у справі, що розглядається, ТОВ «Максіс Лімітед» обрало такий спосіб захисту порушеного права, як витребування у ТОВ «Стома-Світ» приміщення № НОМЕР_5 та НОМЕР_4, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, та скасування державної реєстрації прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нежитлове приміщення НОМЕР_6, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, загальною площею 112,5 кв. м, за ТОВ «Стома-Світ», вважаючи себе власником цього майна, яке вибуло з його володіння внаслідок протиправного заволодіння приміщеннями третіми особами шляхом проведення подвійної реєстрації цього майна, яке в подальшому було внесено до статутного капіталу відповідача та наразі перебуває у його фактичному володінні.

ТОВ «Стома-Світ», заперечило проти позову та протягом усього часу розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції посилалося на те, зокрема, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, у тому числі щодо скасування державної реєстрації прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нежитлове приміщення НОМЕР_6, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, загальною площею 112,5 кв. м, за ТОВ «Стома-Світ»; позивачем не доведено підстав набуття права власності на спірне майно, натомість відповідач доводить, що таке право набуте ним правомірно, на підтвердження чого подав відповідні докази.

При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанції не врахували зазначені норми матеріального права та висновки Верховного Суду щодо застосування положень статей 387, 388 ЦК, при вирішенні спорів про витребування майна з незаконного володіння щодо необхідності встановлення певного кола обставин, таких як виникнення (набуття) позивачем права власності на спірне майно, чи є позивач власником індивідуально-визначеного майна, яке він просить витребувати, з огляду на те, як доводить відповідач, що за позивачем на час звернення до суду з відповідним позовом право власності на спірне майно - приміщення № НОМЕР_5 та НОМЕР_4, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, та яке просить витребувати позивач, відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було зареєстровано за позивачем, проте відповідно до зазначеного вище ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем, проте таким обставинам суди не дали належної правової оцінки.

Крім того, надаючи оцінку доводам відповідача, суди попередніх інстанцій зазначили, зокрема, що ТОВ «Під-ключ» не мало права реалізовувати спірні нежитлові приміщення, оскільки це майно було предметом договору іпотеки та знаходилось під забороною відчуження відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про іпотеку», проте судами не встановлено та не наведено обґрунтування того, за яким договорами іпотеки спірне майно перебувало під забороною відчуження, підстави виникнення такої іпотеки і обставини її існування, що не може свідчити про повне з`ясування судами обставин правомірності набуття стороною права власності на спірне майно. При цьому без належної оцінки суду залишилися обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 910/23287/16, про що наголошував відповідач у своїх запереченнях та вважав їх такими, що мають значення для вирішення цієї справи № 910/11143/22 у контексті предмета та підстав заявленого позову, а також наявності інших судових проваджень щодо спірного майна.

Також з огляду на твердження відповідача про правомірність набуття права власності на нежитлове приміщення НОМЕР_6, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, загальною площею 112,5 кв. м, судами не надано будь-якої оцінки, на підставі встановлених фактичних обставин справи, тим обставинам, чи є відповідач володільцем саме спірного майна, та чи є він добросовісним чи недобросовісним набувачем такого майна.

Водночас, дійшовши висновку про необхідність задоволення позову, у тому числі шляхом скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нежитлове приміщення НОМЕР_6, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, загальною площею 112,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2411031880000, номер запису про право власності: 43032358, яке зареєстроване за ТОВ «Стома-Світ», суди попередніх інстанцій, по-перше, не надали оцінки ефективності такому обраному позивачем способу захисту з огляду на наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду, а, по-друге, не обґрунтували правовими підставами скасування державної реєстрації права щодо всього приміщення НОМЕР_6, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, загальною площею 112,5 кв. м, та не зазначили в рішеннях про наявність/відсутність порушеного права відповідача щодо інших приміщень, які входять до складу приміщення НОМЕР_6 загальною площею 112, 5 кв. м., за обставин витребування на користь позивача лише нежитлових приміщень площею 44,1 кв. м та 15, 00 кв. м.

Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Вирішуючи спір у справі, що розглядається, як суд апеляційної інстанції, так і суд першої інстанції, наведених норм матеріального та процесуального права, а також правових висновків Верховного Суду не врахували.

У зв`язку з наведеним, скаржником доведено підстави касаційного оскарження судових рішень, при цьому постановлені у справі судові рішення зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, оскільки суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не встановили пов`язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна визнати законними і обґрунтованими.

З огляду на те, що судами попередніх інстанцій при вирішенні справи було порушено норми процесуального права щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, ці суди дійшли передчасного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову за наведених у судових рішеннях обставин.

Порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку, що наведені вище обставини щодо дослідження та оцінки в сукупності доказів, які є в матеріалах справи, згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК є підставою для скасування як постанови суду апеляційної інстанції, так і рішення суду першої інстанції з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стома-Світ»</a> задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 у справі № 910/11143/22 скасувати.

3. Справу № 910/11143/22 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: Н.О. Багай

В.А. Зуєв