Ухвала

від 20.12.2024 по справі 910/14550/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/14550/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника Генерального прокурора на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 (колегія суддів: Тищенко А. І., Михальська Ю. Б., Коробенко Г. П.) у справі

за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі: 1) Київської міської державної (військової) адміністрації, 2) Міністерства культури та інформаційної політики України до 1) Київської міської ради, 2) Приватного акціонерного товариства "Київська овочева фабрика", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача (третя особа-1): Інститут археології Національної академії наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (третя особа-2): Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерухомість сучасності", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (третя особа-3) ОСОБА_1 , про усунення перешкод у користуванні пам`яткою археології та землею

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у цій справі призначено комплексну судову земельно-технічну експертизу, експертизу з питань землеустрою та історико-археологічну експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса" (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А). Апеляційне провадження у справі зупинено до надання висновку судової експертизи та повернення матеріалів справи.

04.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшов лист Заступника директора з експертної роботи Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса", в якому останній повідомив про те, що в експертній установі проводяться земельно-технічні експертизи та експертизи з питань землеустрою в межах компетенції експертів по питанням, які регламентовані "Науково- методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 ( зі змінами та доповненнями). Одночасно в листі було повідомлено про те, що на даний час у Національному науковому центрі "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса" відсутні кваліфіковані судові експерти з проведення історико-археологічних експертиз.

У зв`язку з вищенаведеним у листі було заявлено клопотання про зміну виду експертизи на земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою та повідомлення про це письмово експертної установи. Одночасно в листі зазначено про те, що експертиза може бути призначена іншим судово-експертним установам Міністерства юстиції України або згідно зі статтею Закону України "Про судову експертизу" іншим експертним установам, які мають в своєму штаті відповідних кваліфікованих експертів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 витребувано з Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса" матеріали справи, відкладено вирішення питання про зміну виду експертизи або призначення експертизи до іншої судово-експертної установи Міністерства юстиції України до надходження матеріалів справи з експертної установи.

01.10.2024 до апеляційного господарського суду від Офісу Генерального прокурора надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

16.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшов лист від Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса", в якому експертна установа повідомила про значну поточну завантаженість фахівців, у зв`язку із чим зазначила, що проведення зазначеної експертизи буде виконано у строк більше ніж 90 календарних днів.

22.10.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 поновлено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 19.11.2024.

19.11.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про:

- залишення без задоволення клопотання Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" МЮУ про зміну назви експертизи;

- задоволення клопотання про погодження строків проведення експертизи;

- погодження проведення експертизи у строк понад 90 календарних днів;

- зупинення провадження у справі до проведення експертизи, призначеної ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024.

Матеріали справи вирішено направити до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" для проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024.

13.12.2024 заступник Генерального прокурора звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати цю ухвалу, а справу направити до апеляційного суду для продовження апеляційного розгляду.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.12.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

Аналогічна норма закріплена і в частині першій статті 17 ГПК України, якою передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом частини першої статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

У пункті 3 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Водночас ухвала суду апеляційної інстанції про погодження строку судової експертизи не міститься в переліку ухвал, на які згідно з пунктом 3 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Щодо твердження скаржника про відсутність об`єктивних підстав для зупинення провадження у справі касаційний суд зазначає таке.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунуто. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 910/9883/17.

Враховуючи те, що комплексна судова земельно-технічна експертиза, експертиза з питань землеустрою та історико-археологічна експертиза були призначені у цій справі ухвалою від 21.05.2024, а оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції задоволено клопотання експертної установи про погодження строків проведення експертизи та погоджено проведення експертизи у строк понад 90 календарних днів, і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, апеляційний суд у цьому випадку скористався своїм правом, наданим йому процесуальним законом (частиною першою статті 228 ГПК України), та зупинив провадження у справі у зв`язку з призначенням експертизи, що не може вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою наслідки у вигляді скасування відповідного судового акта.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваної ухвали в частині зупинення апеляційного провадження у цій справі.

Право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" (Case of Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany)).

Отже, правильне застосування судом апеляційної інстанції норм ГПК України під час прийняття оскаржуваної ухвали в частині зупинення апеляційного провадження у цій справі є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.

Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника Генерального прокурора на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 у цій справі на підставі пункту 1 частини першої та частини другої статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 12, 234, 287, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/14550/23 за касаційною скаргою заступника Генерального прокурора на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач