Ухвала

від 20.12.2024 по справі 260/7037/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про продовження судового розгляду

20 грудня 2024 рокум. Ужгород№ 260/7037/24

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М. розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатській області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (пл. Ш. Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 35045464) про скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатській області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати постанову Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП №66342056 від 03.08.2021 «про відкриття провадження» та постанову ВП №47553814 від 01.06.2017 року «про стягнення виконавчого збору».

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року позовну заяву було залишено без руху, надано термін п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви. Недоліки позовної заяви усунуто в строк, наданий судом.

На виконання вимог ухвали суду від 12 листопада 2024 року позивачем було подано позовну заяву у новій редакції, відповідно до якої просить визнати протиправними та скасувати постанову Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП №66342056 від 03.08.2021 «про відкриття провадження» та постанову ВП №47553814 від 01.06.2017 року «про стягнення виконавчого збору».

У позовній заяві позивач просив поновити строк для звернення до суду з даним позовом. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із позовом зазначає, що оскаржувану постанову отримав лише 29.10.2024 року.

11.11.2024 року звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Також було витребувано від Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатській області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчих проваджень №66342056 та №47553814, які надати до суду протягом 2-х днів від дня отримання даної ухвали суду.

Матеріали виконавчих проваджень надійшли до суду 04 грудня 2024 року.

11 грудня 2024 року до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання мотивує тим, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження постанов Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП №47553814 від 01.06.2017 та ВП №66342056 від 03.08.2021. Так, згідно з ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Так, постанова про стягнення виконавчого збору ВП №47553814 від 01.06.2017 року була надіслана боржнику простим поштовим відправленням, а постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №66342056 від 03.08.2021 року - рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується списком №9871 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та квитанцією від 04.08.2021 року.

Ухвалою від 12 грудня 2024 року позов залишено без руху після відкриття.

18 грудня 2024 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали суду.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач зазначив, що про існування оскаржуваних постанов дізнався після звернення до відповідача із заявою про надання інформації від 16.10.2024 та ознайомлення 28.10.2024 року. За вказаних обставин, позивач просив суд поновити строк на звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем встановленого строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Пунктом 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з`ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

З`ясовуючи відповідність адміністративного позову вимогам, визначених в КАС України, необхідно вказати, що за змістом частини шостої статті 161 вказаного Кодексу у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Строки звернення до суду регламентовано статтею 122 КАС України.

Так, частиною першою вказаної стаття визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна булла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, стаття 122 КАС України встановлює загальні строки звернення до адміністративного суду. Водночас ця стаття процесуального закону передбачає, що КАС України або іншими законами можуть бути встановлені спеціальні строки на звернення до адміністративного суду з позовом.

Так, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, регламентовані статтею 287 КАС України, частина друга якої встановлює спеціальний процесуальний строк звернення до суду у цій категорії справ: десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Отже, з аналізу зазначених положень процесуального закону, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 вказала:

«...правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду».

В постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, Верховний Суд вказав, що:

« 32. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

33. Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів».

...35. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19)».

В спірному випадку, ОСОБА_2 оспорює постанови від 01.06.2017 року про стягнення виконавчого збору ВП №47553814 та про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2021 року ВП №66342056. Позивач звернувся до суду з цим позовом 31.10.2024 року, тобто після закінчення 10-денного строку з дня прийняття оспорених постанов. Водночас, позивач заявив клопотання про поновлення строку на звернення до суду з цим позовом, оскільки про існування таких постанов дізнався після звернення до відповідача із заявою від 16.10.2024 року та ознайомлення 29.10.2024 року після отримання відповіді на свою заяву.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України про постанови від 01.06.2017 року про стягнення виконавчого збору ВП №47553814 та про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2021 року ВП №66342056.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

При з`ясуванні обставин дотримання відповідачем вказаної норми Закону судом враховано, що у заяві про залишення позовної заяви без розгляду представник державної виконавчої служби зазначив, що постанова від 01.06.2017 року про стягнення виконавчого збору ВП №47553814 направлена на адресу ОСОБА_1 простим поштовим відправленням, однак доказів направлення такої не подано.

За вказаних обставин, в суду немає будь-яких об`єктивних даних про те, що позивач до 28.10.2024 року знав про постанови від 01.06.2017 року про стягнення виконавчого збору ВП №47553814 та про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2021 року ВП №66342056.

Отже, з урахуванням 10-денного строку на оскарження згаданих вище постанов, за відсутності в суду даних про те, що позивач володів інформацією про виконавчі провадження №47553814 та №66342056, висновок про те, що ОСОБА_1 міг раніше знати про порушення його прав внаслідок прийняття постанов про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2021 року та про стягнення виконавчого збору від 01.06.2017 року, буде занадто формальним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

Суд вважає, що застосування наслідків пропуску строку звернення до суду, передбачених процесуальним законом у вигляді залишення позову без розгляду, можливе, але за умови дотримання розумного балансу між способом і наслідками такого застосування та цілями, з якими закон пов`язує необхідність їх застосування. Дійсно дотримання строків звернення до суду має метою сприяти належному здійсненню правосуддя, правовій визначеності в спірних правовідносинах, дисциплінувати сторін. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином, що буде порушена сама його сутність. За встановлених судом в цій справі процесуальних обставин, суд висновує, що застосування процесуального інституту залишення позову без розгляду в зв`язку з пропуском такого строку буде не пропорційним меті обмеження права позивача доступу до суду та суперечитиме самій суті такого права. Отже, навіть за незначного сумніву суду щодо обставин чи могла позивач знати раніше за 28.10.2024 року про прийняття відповідачем постанов про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2021 року та про стягнення виконавчого збору від 01.06.2017 року, враховуючи відсутність будь-яких даних, що позивач знав про згадані виконавчі провадження до вказаної дати та міг оскаржити такі постанови, - висновок суду про пропуск строку звернення до суду з цим позовом буде необґрунтованим та позбавлятиме права особи на доступ до суду. Отже, суд відхиляє доводи відповідача, викладені у заяві, про пропуск позивачем строку звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду.

Натомість суд погоджується з доводами позивача та визнає поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Керуючись приписами статті 121 КАС України, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Відповідно до ч.14 ст.171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Враховуючи те, що позивачем усунуто недоліки, суд доходить висновку щодо необхідності продовження розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 171, 248 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 до Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатській області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про скасування постанов, та поновити такий строк.

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатській області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про скасування постанов.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я. М. Калинич