Ухвала

від 20.12.2024 по справі 420/10730/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10730/24

У Х В А Л А

20 грудня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали та накладення штрафу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - військової частини НОМЕР_2 , в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 , за період з 14.06.2022 по 31.12.2022 збільшену до 100 000,00 грн., додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , за період з 14.06.2022 по 31.12.2022 збільшену до 100 000,00 грн., додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у не наданні довідки про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 , та виплати компенсації;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 видати довідку про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 , та виплатити компенсацію за неотримане речове майно.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , за участі третьої особи військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу на підставі пункту шостого частини четвертої статті 169 КАС України.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 року скасовано, а с праву направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвалою від 28.06.2024 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/10730/24, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України, залучив військову частину НОМЕР_2 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; витребувано докази з військової частини НОМЕР_1 та з військової частини НОМЕР_2 .

Ухвалою суду від 23.10.2024 року витребувано докази з військової частини НОМЕР_1 , з військової частини НОМЕР_2 та з військової частини НОМЕР_3 ; провадження у справі зупинено до отримання витребуваних доказів.

04.11.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про виконання ухвали суду з додатками.

21.11.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від військової частини НОМЕР_3 на виконання ухвали суду від 23.10.2024 року надійшов лист від 16.11.2024 року № 2393/511/2282.

Від військової частини НОМЕР_2 витребуваних судом доказів, на виконання ухвали суду від 23.10.2024 року, не надходило.

17.12.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про постановлення окремої ухвали від 16.12.2024 року, в якому представник просить суд винести окрему ухвалу відносно військових частин НОМЕР_3 , НОМЕР_1 та НОМЕР_2 стосовно не виконання ухвал суду від 28.06.2024 року та від 23.10.2024 року щодо надання доказів, накладення на посадових осіб військових частин НОМЕР_3 , НОМЕР_1 та НОМЕР_2 штрафу; визнати обставини, для з`ясування яких витребовувались докази встановленими; розглянути справу за наявними доказами поданими ОСОБА_1 . В обґрунтування поданого клопотання представник позивача вказує, що з 28.06.2024 року, відповідач тим чи іншим чином своїми діями вводить суд в оману, не надає витребуваних відомостей протягом довгого періоду часу, не виконує вимоги ухвал про відкриття провадження, ухвали про витребування доказів. Як наслідок, суд має складності, у частині збору та дослідження доказів з вини відповідача. Також, 23.10.2024 року суд виніс ухвалу про витребування додаткових доказів та встановив строк для подання 10 днів. Станом на 16.12.2024 року відповідач та третя особа ухвали не виконує. Попередньо зазначаючи що запитувані відомості у них просто відсутні. Під час розгляду даної справи, відповідач та третя особа демонструють сталу поведінку, яка має ознаки зловживання процесуальними правами (порушення), які полягали у не наданні доказів, не виконання розпоряджень (ухвал суду), порушення строків надання доказів.

Ухвалою від 20.12.2024 року поновлено провадження у справі № 420/10730/24.

Розглянувши подане представником позивача клопотання про винесення окремої ухвали, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Таким чином, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Окрема ухвала суду - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.

Необхідність винесення окремої ухвали зумовлена завданнями адміністративного судочинства, захистом прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.

Підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення.

Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для винесення окремої ухвали немає.

Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, можуть полягати у неналежному виконанні посадовими особами обов`язків, перевищенні влади чи зловживанні нею, порушенні строків розгляду звернень, невжитті заходів реагування на заяви громадян тощо.

При цьому, суд зауважує, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.11.2020 року у справі №855/87/20.

Отже, постановлення окремої ухвали є диспозитивним правом суду. Окрема ухвала може постановлятись лише при наявності очевидно протиправних дій відповідних осіб, лише у разі, якщо під час судового розгляду судом встановлено склад правопорушення.

Рішення про ухвалення такого різновиду ухвал, приймається при виявленні таких порушень закону, які вимагають інформування компетентних органів, уповноважених на вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Разом з тим, окрема ухвала має бути обґрунтованою і вмотивованою. Вона може бути винесена на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити вказівку на дійсні причини й умови, які сприяли вчиненню правопорушення.

Суд звертає увагу, що заявлене позивачем клопотання не містить достатнього обґрунтування, яке б давало підстави для постановлення судом окремої ухвали.

Судом не виявлено таких порушень закону, пов`язаних з предметом даної справи, про які належить інформувати компетентні органи, уповноважені на вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

З огляду на вказане, підстави для постановлення окремої ухвали відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Вирішуючи клопотання представника позивача в частині накладення штрафу в порядку статті 149 КАС України, суд керується таким.

Частиною 1 ст. 149 КАС України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;

4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Відповідно до ч. 2 вищевказаної статті суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків;

2) неодноразового зловживання процесуальними правами;

3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

В своєму клопотанні позивач вказує відповідач та третя особа ухвали суду про витребування доказів не виконують, попередньо зазначаючи що запитувані відомості у них просто відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в даній справі є, зокрема, збільшена до 100 000,00 грн. додаткова винагорода в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 14.06.2022 року по 31.12.2022 року.

Суд враховано, що відповідно до пункту 3 Телеграми міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, поза термінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.

Позивач в позові наполягає на тому, що він був відряджений до військової частини НОМЕР_2 . Місце несення служби зі слів позивача: угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », Дніпропетровська область Криворізький район, пас № 2 район Сурікового заводу «Промзона» в період з 14.06.2022 року по 29.05.2023 року.

Позивачем в позовній заяві зазначені обставини про суперечність позицій військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо місця несення служби позивачем в період відрядження, у зв`язку з чим судом ухвалами від 28.06.2024 року та від 23.10.2024 року витребувано докази з військової частини НОМЕР_1 , з військової частини НОМЕР_2 та з військової частини НОМЕР_3 , з метою встановлення до якої військової частини був дійсно відряджений позивач.

Військова частина НОМЕР_2 в листі від 29.03.2024 року № 500 заперечує факт перебування позивача в період з 01.07.2022 року по 31.05.2023 року у службовому відрядженні у військовій частині НОМЕР_2 .

Військова частина НОМЕР_1 в листі від 12.03.2024 року № 612 повідомляє, що ОСОБА_1 перебував у відрядженні у військовій частині НОМЕР_2 .

Судом у військової частини НОМЕР_1 витребовувалася інформація про те, чи відряджався ОСОБА_1 в період з 14.06.2022 року по 31.12.2022 року до військової частини НОМЕР_2 та інформація, до якої військової частини (частин) з зазначенням коду ЄДРПОУ був відряджений ОСОБА_1 в період з 13.07.2022 року 31.12.2022 року.

Разом з тим, до суду військовою частиною НОМЕР_1 лише надано витяги з наказів № 155 (про відрядження позивача до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), АДРЕСА_1 (прибуття з відрядження з оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), посвідчення про відрядження та повідомлено, що код ЄДРПОУ ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військовій частині НОМЕР_1 не відомий.

З надано до суду посвідчення про відрядження ОСОБА_1 , вбачається, що останній:

- 13.07.2022 року вибув із в/ч НОМЕР_1 ;

- 13.07.2022 року прибув до ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (проставлено печатку військової частини НОМЕР_4 , код ЄДРПОУ неможливо встановити);

- 19.11.2022 року прибув до ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (проставлено печатку військової частини НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 );

- 29.05.2023 року вибув із ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

- 30.05.2023 року прибув до в/ч НОМЕР_1 .

Однак, військова частина НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , в листі від 16.11.2024 року № 2393/511/2282, заперечує факт відрядження ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 у період з 13.07.2022 року по 31.12.2022 року.

З урахуванням викладеного, враховуючи часткове виконання ухвал суду в частині витребування доказів, суд вважає, що клопотання представника позивача про застосування заходів процесуального примусу у вигляді накладення штрафу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 149, 241, 243, 248, 249 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали та накладення штрафу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Лебедєва