Постанова

від 11.12.2024 по справі 520/10636/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 р.Справа № 520/10636/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

позивача - ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2

представника відповідача - Міняйлова О.М.,

представника відповідача - Гут Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Лук`яненко М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 21.10.24 по справі № 520/10636/24

за позовом ОСОБА_1 (законного представника ОСОБА_2 )

до Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради , Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради

треті особи: Служба у справах дітей по Холодногірському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради , Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

про визнання діяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради, Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради, треті особи: Служба у справах дітей по Холодногірському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Секретаріат уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в якій з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправною діяльність Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради Харківської області (адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради) щодо не надання паперової копії довідки ВПО неповнолітній ОСОБА_2 в додатку Дія від 17.04.2023 № 6329-7501606715, та визнати протиправним і необґрунтованим скасування довідки ВПО виданої від 17.04.2023 № 6329-7501606715, оформленої самостійно в додатку Дія;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради Харківської області (адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради) скасувати розпорядження від 03.10.2023 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо перемішених осіб оформлені через Дію від 17.04.2023 № 6329-7501606715, та поновити цю довідку з дати її отримання в додатках Дія отримувачу;

- відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 млн. грн. (10 000 000 гривень) за незаконні дії Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харковської міської ради Харківської області (адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради) щодо неправомірних дій щодо скасування довідки ВПО та обвинувачення неповнолітньої доньки/дитини ОСОБА_2 у кримінальних злочинах згідно ст.190 Кримінального кодексу України, як вказано в відповіді від відповідача "через подачу завідомо недостовірних відомостей".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідач, Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та зазначили, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачають.

Представник Служби у справах дітей по Холодногірському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради у судове засідання прибув, однак не допущений судом до розгляду справи, оскільки не надані документи на підтвердження повноважень.

Представник Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін у справі, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 04.04.2023 року згенерувала у додатку ДІЯ довідку ВПО № 6329-7501584355, в якості місця з якого вона перемістилася зазначила смт Есхар, Чугуївського району, Харківської області.

07.04.2023 ОСОБА_2 звернулась до Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради (далі - Управління) із заявою про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу і видачу їй довідки у паперовому вигляді.

Відповідачем 2 зазначено, що в процесі оформлення документів ОСОБА_2 усно повідомила, що фактично мешкає у м. Харкові та навчається в Харківській гімназії №86 Харківської міської ради Харківської області з 2018 року, куди переїхала з смт Есхар Чугуївського району.

У формі-заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в графі "останнє задеклароване/зареєстроване місце проживання внутрішньо особи з місця переміщення " зазначила: смт Есхар, Чугуївського району Харківської області.

Як зазначає відповідач, у присутності ОСОБА_1 , який прийшов до Управління на виклик доньки, в заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.04.2023 ОСОБА_2 вказала, що разом з батьком переїхала з зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 до міста Харкова, де проживають за адресою: АДРЕСА_2 з 02.03.2023 та зазначила, що навчається в Харківській гімназії № 86 Харківської міської ради Харківської області.

Враховуючи, що першочергово ОСОБА_2 на прийомі в Управління зазначено, що вона переміщена з смт Покотилівка, і у зв`язку із отриманням суперечливих даних стосовно дати внутрішнього переміщення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до м. Харкова Управлінням направлений запит від 10.04.2023 за № 10-87/1321/09-23 до Харківської гімназії № 86 Харківської міської ради Харківської області з проханням повідомити, з якого періоду ОСОБА_2 навчається у гімназії, та яка саме адреса фактичного проживання зазначена в її особовій справі.

11.04.2023 Управлінням отримано листа Харківської гімназії № 86 Харківської міської ради Харківської області від 10.04.2023 № 01-22/56 у якому повідомлялося, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учениця 9-А класу, навчається в гімназії з 01.09.2018 року, мешкає разом з батьком. Адреса фактичного проживання, зазначена у заяві батьком ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 .

Розпорядженням Управління від 11.04.2023 скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 оформлену через додаток Дія від 04.04.2023 № 6329-7501584355 у зв`язку із наданням завідомо недостовірних даних, а саме: ОСОБА_2 проживає у Холодногорському районі м. Харкова з 01.09.2018 року.

Розпорядженням Управління від 11.04.2023 скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 оформлену через додаток Дія від 04.04.2023 № 6329-7501584358 у зв`язку із наданням завідомо недостовірних даних, а саме: ОСОБА_1 разом зі своєю дочкою ОСОБА_2 проживають у Холодногорському районі м. Харкова з 01.09.2018 року.

У подальшому, ОСОБА_2 знову надала заяву в електронній формі через додаток Дія та 17.04.2023 року отримала довідку ВПО № 6329-7501606715, згенеровану у додатку Дія.

Як зазначає, відповідач, повідомлений про відсутність права на оформлення довідки внутрішньо преміщеної особи, ОСОБА_1 02.05.2023 знову надав заяву в електронній формі через додаток Дія та отримав довідку переселенця № 6329-7501617874.

13.09.2023 ОСОБА_2 звернулась до Управління з метою отримання паперової довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи для отримання при вступі до коледжу спеціальної стипендії.

Також, 13.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся на Урядову "гаряча лінія" з приводу неотримання ним та його дочкою ОСОБА_2 в паперовій формі довідок про взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб.

Крім того, КНП "Міська дитяча клінічна лікарня № 19" листом від 28.09.2023 № 747/0/523-23 повідомила, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває під наглядом фахівців КНП "Міська дитяча клінічна лікарня № 19". Декларація про медичне обслуговування дитини укладена з лікарем-педіатром 23.04.2019 року.

Розпорядженням Управління від 03.10.2023 скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 оформлену через додаток Дія від 17.04.2023 №6329-7501606715 у зв`язку із наданням завідомо недостовірних даних, а саме: ОСОБА_2 проживає у Холодногорському районі м. Харкова з 01.09.2018 року.

Розпорядженням Управління від 03.10.2023 скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 оформлену через додаток Дія від 02.05.2023 №6329-7501617874 у зв`язку із наданням завідомо недостовірних даних, а саме: ОСОБА_1 разом зі своєю дочкою ОСОБА_2 проживають у Холодногорському районі м. Харкова з 01.09.2018 року.

За дорученням керівництва Харківської міської ради звернення ОСОБА_1 на Урядову "гаряча лінія" розглянуто Адміністрацією Холодногірського району Харківської міської ради, за результатами розгляду якого зазначеного звернення ОСОБА_1 листом Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради від 09.10.2023 №1747/0/187-23 надані наступні роз`яснення стосовно скасування довідок ВПО: «На підставі вищевикладеного, згідно підпункту 2 пункту 8 Порядку Управління відмовляє Вам та Вашій дочці ОСОБА_2 у видачі паперових довідок, так як у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідок та згідно підпункту 5 ст. 12 Закону, розпорядженням Управління від 03.10.2023 року скасовані довідки про взяття на облік внутрішньо перемішених осіб оформлені через Дію від 02.05.2023 року № 6329-7501617874 та від 17.04.2023 року № 6329-7501606715, від 02.05.2023 року № 6329-7501617875 через подачу завідомо недостовірних відомостей.

Позивач, не погодився з відмовою Управління у наданні паперових копій довідок ВПО та скасування довідок ВПО від 02.05.2023 року №6329-7501617874 та від 17.04.2023 року № 6329-7501606715, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи, що на час формування довідки ВПО у 2023 році ОСОБА_2 не зазначена фактична адреса проживання, тобто місце, де ОСОБА_2 дійсно жила на момент початку воєнних дій, а зазначено адресу реєстрації, за якою вона не проживає з 2018 року, то суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність скасування довідки через те, що фактично ОСОБА_2 не переміщувалась з місця свого фактичного проживання, оскільки за місцем реєстрації вона вже давно не проживає.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що розпорядження Управління від 03.10.2023 про скасування довідок ВПО від 17.04.2023 № 6329-7501606715 та від 02.05.2023 № 6329-7501617874 прийняті у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону № 1706, п.п. 2 п. 8 Порядку №509.

Суд апеляційної інстанції частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлені Законом України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від 20.10.2014 року №1706-VII (надалі - Закон №1706-VII).

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі Закон № 1706, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 2 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (Закон № 1706-VII) передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Відповідно до статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону №1706-VII, адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №1706-VII, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону №1706-VII, підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла кримінальне правопорушення: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; вчинення кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку або військового кримінального правопорушення;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення (абз.7 частини першої статті 12 Закону №1706-VII).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про облік внутрішньо переміщених осіб" від 01.10.2014 № 509 затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - Порядок № 509, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 509 цей Порядок регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка).

Довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

На отримання довідки не мають права особи, які перемістилися в межах тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, щодо яких не визначено дати завершення тимчасової окупації Російською Федерацією, перелік яких затверджений Мінреінтеграції.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік за формою згідно додатком 1 до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).

Заява про взяття на облік та включення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб інформації про внутрішньо переміщену особу за наявності технічної можливості може подаватися також через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі - Портал Дія).

У період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні, внутрішньо переміщена особа для отримання довідки може звернутися до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважена особа територіальної громади / центру надання адміністративних послуг).

Відповідно до пункту 2-1 Порядку № 509 заява про взяття на облік може бути подана в електронній формі з використанням мобільного додатка Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія) повнолітньою або неповнолітньою внутрішньо переміщеною особою, якій присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків. У разі наявності в такої особи дітей подання заяви про взяття їх на облік можливе лише за наявності відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження таких дітей, виготовленому на паперовому бланку (далі - е-свідоцтво про народження).

Для подання заяви особі необхідно встановити мобільний додаток Порталу Дія на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка, підключений до Інтернету, із увімкненою функцією геолокації, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.

Заява про взяття на облік в електронній формі формується засобами мобільного додатка Порталу Дія у формі, придатній для сприйняття її змісту відповідно до відомостей, зазначених у пункті 3 цього Порядку, заповнення форм (полів) заяви здійснюється автоматично, зокрема з урахуванням відомостей, отриманих у порядку електронної інформаційної взаємодії.

Формування заяви про взяття на облік в електронній формі припиняється за допомогою засобів мобільного додатка Порталу Дія, якщо зазначені в заяві відомості: надані не в повному обсязі; не відповідають відомостям інформаційно-комунікаційних систем, зазначених у цьому пункті; не відповідають вимогам арифметичного та формато-логічного контролю.

Відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві про взяття на облік, несе заявник.

У разі подання заяви в електронній формі через Портал Дія, у тому числі мобільний додаток Порталу Дія, складення та/або подання будь-яких інших заяв, документів чи відомостей для отримання довідки не вимагається.

Обробка персональних даних осіб здійснюється відповідно до законодавства про захист персональних даних.

Заява про взяття на облік в електронній формі, сформована засобами мобільного додатка Порталу Дія та накладеним віддаленим кваліфікованим електронним підписом Дія.Підпис (Дія ID) особи, передається засобами Порталу Дія до інформаційної системи Мінсоцполітики для включення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Після включення відомостей про особу до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб така особа може сформувати засобами Порталу Дія електронну довідку, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення та взяття на облік такої особи відповідно до пункту 6-1 цього Порядку.

Внутрішньо переміщена особа, яка подала заяву в електронній формі через Портал Дія, зокрема мобільний додаток Порталу Дія (Дія) (за наявності технічної можливості), після включення відомостей про неї до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб може звернутися до уповноваженого органу або уповноваженої особи територіальної громади/центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку для отримання довідки у паперовій формі.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 509 заява про взяття на облік повинна містити, зокрема, таку інформацію про заявника відомості про малолітніх, неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які прибули разом з ним (у разі необхідності).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 509 з метою обліку внутрішньо переміщених осіб уповноважений орган веде Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб, держателем якої є Мінсоцполітики.

Відповідно до пункту 6-1 Порядку № 509 інформаційна взаємодія Порталу Дія та Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб здійснюється відповідно до Положення про електронну взаємодію державних електронних інформаційних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року № 606 "Деякі питання електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів".

Заява про взяття на облік та включення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб інформації про ВПО за наявності технічної можливості може подаватися також через мобільний додаток Порталу Дія повнолітньою або неповнолітньою ВПО, якій присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків. У разі наявності в такої особи дітей подання заяви про взяття їх на облік можливе лише за наявності відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження таких дітей, виготовленому на паперовому бланку.

Відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві про взяття на облік, несе заявник.

Відповідно до п.п. 2 п. 8 Порядку № 509 заявнику може бути відмовлено у видачі довідки у разі, коли у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки.

Рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстав для відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви про взяття на облік, а у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 4 цього Порядку, - не пізніше ніж через 15 робочих днів після її подання.

Судовим розглядом встановлено, підставами для скасування довідок від 17.04.2023 №6329-7501606715 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 оформлену через додаток Дія та від 02.05.2023 №6329-7501617874 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 оформлену через додаток Дія , на думку відповідача було надання завідомо недостовірних даних.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що під час апеляційного перегляду справи, судом встановлено, що позивачем до суду було надано акт від 13 жовтня 2023 року депутата VII скликання Височанської селищної ради Харківського району Харківської області ОСОБА_3 , в якому серед іншого зазначено наступне: «Акт складений на усне звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в тому, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але в період з 25.02.2022 по 30.03.2022 разом зі своєю донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживали за адресою: АДРЕСА_4 .

Факт проживання ОСОБА_1 за вищевказаною адресою підтверджує власник квартири ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є матір`ю ОСОБА_1 . ОСОБА_4 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Даний факт підтверджують власник квартири та сусіди.»

Колегія суддів звертає увагу, що встановлені судом обставини свідчать також про відсутність підстав вважати, що позивачем та його донькою було наданно завідомо недостовірні дані.

З огляду на вказане, враховуючи, що єдиною підставою для відмови у наданні паперової копії довідки ВПО від 17.04.2024 та скасування довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, оформлених через Дію 17.04.2023 № 6329-7501606715 та від 02.05.2023 № 6329-7501617874, було на думку відповідача надання завідомо недостовірних даних, враховуючи те, що акт Височанської селищної ради Харківського району Харківської області від 13.10.2023 може вплинути на статус позивача та його доньки, колегія суддів дійшла висновку, що з урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов`язання Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_5 від 13.09.2023 року, врахувавши акт Височанської селищної ради Харківського району Харківської області від 13.10.2023.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані розпорядження Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради від 03.10.2023 про скасування довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, оформлених через Дію 17.04.2023 № 6329-7501606715 та від 02.05.2023 № 6329-7501617874 є протиправним та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У постанові від 06.04.2023 у справі № 200/5144/20-а, Верховний Суд сформулював загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень.

Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції.

Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.

Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У розвиток цих положень, у постанові від 27.11.2019 у справі № 750/6330/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

З огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем.

Застосовуючи ці правові висновки в контексті обставин справи, що розглядається, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не довів і суд не встановив, що негативні емоції позивача та його доньки досягли рівня страждань або приниження, які є моральною шкодою.

Поняття «моральна шкода» є оціночним, комплексним і таким, що потребує дослідження в кожному окремому випадку, у зв`язку із чим висновок суду першої інстанції, з огляду на встановлені ним обставини, не суперечить правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 27.11.2019 у справі №750/6330/17 та від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17 щодо загальних підходів до відшкодування моральної шкоди, на які посилається позивачка у своїй апеляційній скарзі.

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту завдання позивачу та його доньці моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням (бездіяльністю) відповідача; крім того, позовна заява не містить обставин, з яких виходив позивач при визначенні розміру заявленої до відшкодування шкоди, та обґрунтованого розрахунку спірної суми.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, зробленим ним у постанові від 31.07.2024 у справі № 824/976/19-а.

За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині, оскільки позивач не довів, а суд не встановив, що негативні емоції позивача та його доньки досягли рівня страждань або приниження, які є моральною шкодою, будь-яких доказів на підтвердження факту шкоди та обґрунтування її розміру позивачем не надано.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині вимоги про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідачами жодних належних доказів на підтвердження правомірності власних дій (рішень), які є предметом оскарження, надано не було.

Крім того, колегія суддів враховує, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal проти Об`єднаного королівства» (заява №22414/93) зазначив, що ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі «Афанасьєв проти України»).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів, з урахуванням ч.1 ст.308 КАС України, дійшла висновку, що ефективним та належним способом відновлення порушеного права позивача та його доньки буде визнання протиправними та скасування розпорядження Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради від 03.10.2023 про скасування довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, оформлених через Дію 17.04.2023 № 6329-7501606715 та від 02.05.2023 № 6329-7501617874 та зобов`язання Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_5 від 13.09.2023 року.

Відповідно достатті 8 Конституції України,статті 6 Кодексу адміністративного судочинства Українита частини першоїстатті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1статті 6 Європейської конвенції з прав людиниі зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 року по справі № 520/10636/24 підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 по справі № 520/10636/24 скасувати.

Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати розпорядження Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради від 03.10.2023 про скасування довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, оформлених через Дію 17.04.2023 № 6329-7501606715 та від 02.05.2023 № 6329-7501617874.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 13.09.2023 року.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 20.12.2024 року