Постанова

від 19.12.2024 по справі 580/5659/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/5659/24 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості до Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рух справи.

06.06.2024 Черкаський обласний центр зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про визнання протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області щодо повернення Черкаському обласному центру зайнятості наказу Господарського суду Черкаської області від 22.05.2023 у справі № 925/387/23; про зобов`язання Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області прийняти до виконання наказ Господарського суду Черкаської області від 22.05.2023 у справі № 925/387/23.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що центр звернувся до Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області із заявою про виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 25.04.2023 у справі № 925/387/23, за яким видано наказ від 22.05.2023. За результатами розгляду заяви Головним управлінням Державної казначейської служби у Черкаській області листом від 12.06.2023 № 04-17-02-10/4358 було повернуто виконавчий документ стягувачу без виконання відповідно до пп. 3 п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2011 № 845.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.08.2024р. позовні вимоги задоволено повністю.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції суд першої інстанції зробив висновок щодо доведеності позивачем відповідними доказами обґрунтованості позовних вимог.

Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні позиції відповідача у суді першої інстанції.

Апелянт наголосив, що згідно з ст. 19 Конституції України відповідач зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Керуючись п.п. 3 п. 9 Порядку № 845 листом від 12.06.2023 № 04-17-02-10/4358 оригінал наказу Господарського суду Черкаської області від 22.05.2023 у справі № 925/387/23 повернуто позивачу без виконання у зв`язку з відсутністю відкритих рахунків боржника в органі Казначейства. В подальшому з зазначених підстав, виконавчі документи у справі № 925/387/23 було повернуто позивачу листами від 06.12.2023, від 28.12.2023 та від 05.03.2024, що наявні у матеріалах справи. Повертаючи без виконання наказ Господарського суду Черкаської області від 22.05.2023 у справі № 925/387/23 відповідач виходив з обґрунтованої обізнаності позивача щодо порядку заміни способу і порядку виконання судового рішення визначеного Господарським процесуальним кодексом України, зокрема зобов`язавши Головне управління ПФУ вчинити певні дії. У такому випадку примусове виконання виконавчих документів у справі № 925/387/23 здійснювалось би органами ДВС. З огляду на вищезазначене, твердження позивача про неправомірність та протиправність дій відповідача при виконанні виконавчого документа у справі № 925/387/23 є необгрунтованим, і відповідно вимога про зобов`язання відповідача прийняти до виконання наказ Господарського суду Черкаської області від 22.05.2023 у справі № 925/387/23 є такою, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції.

Після надходження справи до суду апеляційної інстанції, слухання справи призначено у порядку письмового провадження.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому наголошено на правильності висновків суду першої інстанції та залишення апеляційної скарги без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини справи.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.04.2023 у справі № 925/387/23 позов Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості задоволено повністю, стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь Черкаського обласного центру зайнятості 22 330,65 грн шкоди та 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору.

22.05.2023 на виконання вказаного рішення Господарським судом Черкаської області видано наказ.

Стягувач, Черкаський обласний центр зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості, звернувся до Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області з заявою про виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 25.04.2023 у справі № 925/387/23, за яким видано наказ від 22.05.2023.

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Державної казначейської служби у Черкаській області листом від 12.06.2023 № 04-17-02-10/4358 було повернуто виконавчий документ стягувачу без виконання відповідно до пп. 3 п. 9 Порядку № 845. Повернення наказу Господарського суду Черкаської області від 22.05.2023 у справі № 925/387/23 обґрунтовано тим, що боржник не включений до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та до мережі установ та організацій, які отримують кошти з Державного бюджету України, та що у боржника відсутні відкриті в Головному управлінні реєстраційні та особові рахунки по державному та місцевому бюджетах, а стягувачем за виконавчим документом є державний орган.

19.06.2023 позивач пред`явив наказ Господарського суду Черкаської області № 925/387/23 від 22.05.2023 для виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області шляхом подачі письмової заяви, до якої долучив копію вищевказаного листа Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області з обґрунтуванням причин неможливості його виконання органом казначейської служби.

За заявою стягувача 19.06.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Сиротюком Д.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 на підставі наказу № 925/387/23 від 22.05.2023 про стягнення з боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості 22 330,65 грн шкоди та 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 12.07.2023 звернулось до Господарського суду Черкаської області зі скаргою на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, у якій просило визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 від 19.06.2023.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 у справі № 925/387/23 визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) від 19.06.2023 про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 з примусового виконання наказу № 925/387/23, виданого Господарським судом Черкаської області 22.05.2023.

В зв`язку з прийняттям вищезазначеного рішення Північного апеляційного господарського суду головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 10.11.2023 винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, згідно з яким наказ Господарського суду Черкаської області № 925/387/23 від 22.05.2023 було повернуто на адресу Черкаського обласного центру зайнятості.

Після отримання наказу Господарського суду Черкаської області № 925/387/23 від 22.05.2023 Черкаський обласний центр зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості повторно передав його для примусового виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області.

На адресу Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості 12.12.2023 надійшло повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області про повернення виконавчого документа без виконання на підставі підпункту 3 пункту 9 Порядку № 845 у зв`язку з тим, що боржник не має у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Черкаській області відкритих рахунків з яких може бути проведене безспірне списання коштів.

Позивач повторно передав наказ Господарського суду Черкаської області № 925/387/23 від 22.05.2023 для примусового виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області, проте 03.01.2024 відповідач знову повернув наказ Господарського суду Черкаської області № 925/387/23 від 22.05.2023 без виконання.

В подальшому, позивач знову передав наказ Господарського суду Черкаської області № 925/387/23 від 22.05.2023 для примусового виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області.

Відповідачем 11.03.2024 повернуто наказ Господарського суду Черкаської області № 925/387/23 від 22.05.2023 без виконання на підставі підпункту 3 пункту 9 Порядку № 845 у зв`язку з тим, що боржник не має у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Черкаській області відкритих рахунків з яких може бути проведене безспірне списання коштів.

Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до положень ч.1-4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений Законом.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частинами 2 та 4 статті 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 05 червня 2012 року №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон №4901-VI) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

За змістом частини першої статті 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З наведених норм слідує висновок, що Держказначейство не є ні органом примусового виконання судових рішень, ні учасником, зокрема, стороною виконавчого провадження, і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом № 4901-VI особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Законом № 4901-VI встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду визначаються статтею 2 Закону № 4901-VI відповідно до якої, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: 1) державний орган; 2) державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); 3) юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

У спірних правовідносинах, що склались між сторонами, відповідач, як територіальний орган ДКС України є встановленою Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845) особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначає Порядок № 845.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 845 боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання; виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України Про виконавче провадження; фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 4 Порядку № 845 визначено, що органи Казначейства:

1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання;

2) вживають заходів до виконання виконавчих документів;

3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 845 під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право, зокрема, вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів; застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України та у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держаудитслужби; повідомляти органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, про дії або бездіяльність боржника, що перешкоджає виконанню виконавчого документа; вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

Пунктом 26 Порядку № 845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.

У разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення. Боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов`язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи (пункт 31 Порядку №845).

Підстави, за яких орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві, визначені, зокрема, підпунктом 1 пункту 9 Порядку № 845:

1) виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред`явлено до виконання з пропущенням установленого строку; не відповідає вимогам, передбаченим Законом України Про виконавче провадження;

2) судове рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

3) боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень;

4) суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов`язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

5) стягувач узгодив відсутність зазначеної у виконавчому документі суми залишку невідшкодованого податку на додану вартість;

6) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;

7) суми коштів, зазначені у виконавчому документі, перераховані боржником стягувачу;

8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;

9) протягом місяця з дня звернення до стягувача для отримання додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів ним не надано таких відомостей органу Казначейства;

10) рішення про стягнення коштів з одержувача бюджетних коштів не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою;

11) наявні інші передбачені законом випадки.

Висновки суду.

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що відповідач повинен вживати всіх заходів з виконання рішення суду, встановлених Порядком №845, в тому числі здійснювати безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, повертаючи без виконання виконавчий лист стягувачу, послався на підпункт 3 пункту 9 Порядку № 845, а саме на те, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаської області відсутні відкриті рахунки.

Проте, як було наголошено вище, відповідач мав би вжити заходів, передбачених пунктом 31 Порядку № 845, а саме орган Казначейства мав би надіслати боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Вказаний висновок зроблено з урахуванням правової позиція викладеної у постановах Верховного суду від 25.11.2019 у справі № 200/4120/19-а та від 16.04.2020 у справі № 804/5950/17.

Внаслідок наведено, керуючись ч.5 ст.242 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, про визнання висновку суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог правильним, оскільки відповідач не довів належним та достатніми доказами правомірність своїх дій.

Крім того, суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги довід відповідача про неможливість списання коштів з рахунків боржника за відсутності у вказаному органі державного казначейства рахунків, відкритих боржнику, оскільки нормами чинного законодавства таких підстав для повернення виконавчого документа не має.

Боржник у справі є Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, сума боргу стягнута на користь Черкаського обласного центру зайнятості, сума боргу у розмірі 22 330,65 грн. шкоди та 2 684,00 грн. витрат зі сплати судового збору добровільно боржником не сплачена, отже підлягає виконанню рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган і згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» має бути виконаним.

Відповідно до ч.1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає, що всі доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Надаючи оцінку всім іншим доводам сторін, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 р. - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості до Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк