У Х В А Л А
про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження
Справа № 600/4280/24-а
19 грудня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.
розглянувши у письмовому провадженні клопотання Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Берегометське лісове господарство» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Берегометське лісове господарство» про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Також, в прохальній частині апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку апелянт зазначає, що повний текст оскаржуваного рішення було отримано відповідачем в ЕСІТС 24.10.2024, а тому останній день строку на оскарження рішення припав на 23.11.2024, який був вихідним днем, а тому відповідно строк закінчився на наступний робочий день, тобто 25.11.2024. Про те, як зазначає представник апелянта, ввечері 25.11.2024 під час формування апеляційної скарги в Електронному суді, система видавала помилку і не формувала апеляційну скаргу, в свою чергу поштові відділення вже були зачинені, а тому відповідно апеляційна скарга була подана на наступний робочий день.
Отже, з огляду на викладені обставини, апелянт вважає, що причини пропуску строку є поважними та не залежали від волі апелянта, у зв`язку з чим заявлене клопотання підлягає поновленню.
Досліджуючи дане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відсутні.
Згідно з матеріалами справи, оскаржуване рішення прийняте 23.10.2023 в порядку письмового провадження.
Згідно матеріалів справи, копію рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 доставлено в "Електронний кабінет" апелянта 23.10.2023 о 12:42
Враховуючи зазначене, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 згідно норм чинного законодавства, є 22.11.2024.
Апеляційна скарга подана до суду через систему "Електронний суд" 26.11.2024. Тобто, з пропуском строку на її подання.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи та органи місцевого самоврядування загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Надаючи оцінку доводам апелянта, на які він посилається як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року, суд вважає, що ключовим питанням стосовно дотримання строку звернення до суду з апеляційною скаргою є правильність встановлення судом дати, з якої розпочався перебіг тридцятиденного строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Так, частиною п`ятою статті 251 КАС України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
За правилами частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, наведеною нормою процесуального права визначено обов`язок суду повідомляти учасників справи про результат розгляду справи шляхом надіслання на їх електронну чи поштову адресу копії судового рішення. При цьому, за загальним правилом копія судового рішення надсилається на офіційну електронну адресу, а у випадку її відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. День отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи вважається днем вручення судового рішення. За правилами частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку у такому випадку починається з наступного дня після вручення копії судового рішення (з урахуванням вимог абзацу сьомого частини шостої статті 251 КАС України).
Як встановлено з матеріалів справи, оскаржуване рішення надіслано апелянту в його електронний кабінет та доставлено 23.10.2024 о 12:42, що підтверджується довідкою Чернівецького окружного адміністративного суду про доставку електронного листа (а.с.59, зв. ст.).
При цьому, враховуючи положення ч. 2 ст. 295 КАС України, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року є 22 листопада 2024 року.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно доводів апелянта щодо отримання повного тексту оскаржуваного рішення в електронний кабінет 24.10.2024, колегія суддів зауважує, що згідно із частинами першою, п`ятою, сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про ЄСІТС, а з 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв`язку.
У постанові від 07 лютого 2023 року (справа №340/9054/21) Верховний Суд дійшов висновку, що повідомлення про доставлення електронної копії судового рішення в електронний кабінет суб`єкта владних повноважень є належним доказом його вручення, відповідно, підлягає долученню до матеріалів справи, які формуються в паперовому вигляді (у випадку розгляду справи в паперовій формі). Однак, якщо таке повідомлення не містить усіх відомостей щодо особи, якій було направлено електронний документ, зокрема, її ідентифікаційних даних, такі відомості, у випадку заперечення особою факту отримання документів через підсистему «Електронний суд», підлягають перевірці за допомогою автоматизованої системи діловодства суду шляхом витребування і дослідження електронних справ, що забезпечується функціоналом автоматизованої системи діловодства суду (КП «Діловодство спеціалізованого суду»).
За визначенням, наведеним у підпункті 5.3 пункту 5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі Положення про ЄСІТС), електронне повідомлення (повідомлення) - автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом.
Відповідно до абзацу третього пункту 9 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС Інструкція користувача Електронного кабінету розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua. Аналогічна норма щодо розміщення Інструкції користувача Електронного суду міститься в абзаці другому пункту 24 розділу ІІ Положення про ЄСІТС.
Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно абзацами першим-другим пункту 37 наведеного розділу Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі автоматизована система діловодства).
До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи (абзац четвертий пункту 37 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).
У разі реєстрації отриманого документа до Електронного кабінету користувача автоматично надсилається відповідне повідомлення. В іншому випадку надсилається повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа (пункт 41 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).
Підпункт 2.25 пункту 2 Інструкції з використання підсистеми «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом ДП «ЦСС» №74-ОД від 22 вересня 2021 року (розміщена за вебадресою https://wiki.court.gov.ua; далі Інструкція «Електронний кабінет») передбачає, що в разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Підпунктом 13.12 пункту 13 «Взаємодія ЕС та комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Інструкції «Електронний суд» унормовано питання друку довідки про доставку документа в Кабінет користувача ЕС.
З аналізу наведених вище норм слідує, що документи, створені судом, надсилаються особам, які зареєстрували Електронний кабінет, в автоматичному режимі. Так само підсистема «Електронний суд» забезпечує автоматичне формування довідки про доставлення документа в Електронний кабінет користувача. Саме зазначена у такій довідці дата (час, число, місяць і рік) і є тією датою, з якою пункт 2 частини шостої статті 251 КАС України пов`язує день вручення особі судового рішення.
Отже, враховуючи викладене, колегія суддів критично оцінює аргументи апелянта стосовно отримання оскаржуваного рішення в електронний кабінет саме 24.10.2024, оскільки зміст довідки Чернівецького окружного адміністративного суду про доставку електронного листа підтверджує факт доставки оскаржуваного рішення в електронний кабінет апелянта 23.10.2024 о 12:42.
Крім того, апелянтом не надано жодного доказу, який би підтверджував факт отримання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року саме 24.10.2024, та спростовував обставини, викладені вище.
Також, суд не бере до уваги доводи апелянта стосовно того, що при формування апеляційної скарги 25.11.2024, система "Електронний суд" видавала помилку і не формувала апеляційну скаргу, оскільки належних і допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем не надано. В свою чергу, апелянт не був позбавлений права на звернення до суду альтернативним шляхом.
Суд зауважує, що внутрішні особливості організації трудового процесу відповідача жодним чином не можуть вплинути на встановлене процесуальним законом правило щодо дати вручення судового рішення, відповідно до ст. 251 КАС України, та визначеного ст. 295 КАС України тридцятиденного строку звернення з апеляційною скаргою.
Відтак, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення уповноважених осіб апелянта, тобто мала суб`єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку з своєї ініціативи суд не вбачає.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Також, обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує. Тобто, реалізація апелянтом права на звернення до суду з апеляційною скаргою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження, викладені в апеляційній скарзі, не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року.
Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
у задоволенні клопотання Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Берегометське лісове господарство» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі філії «Берегометське лісове господарство» строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123944513 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на доступ до публічної інформації |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Драчук Т. О.
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Брезіна Тетяна Миколаївна
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Брезіна Тетяна Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні