Ухвала

від 02.01.2025 по справі 600/4280/24-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

Справа № 600/4280/24-а

02 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Драчук Т. О.

суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Берегометське лісове господарство» на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Берегометське лісове господарство» про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 у задоволенні клопотання Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Берегометське лісове господарство» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року відмовлено та визнано неповажними причини пропуску Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі філії «Берегометське лісове господарство» строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Берегометське лісове господарство» на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Берегометське лісове господарство» про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Вказані ухвали апелянтом отримано 19.12.2024.

27.12..2024 через систему "Електронний суд" до суду від представника апелянта надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.10.2024.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку представник апелянта зазначає, що повний текст оскаржуваного рішення було доставлено представнику відповідача в Електронний суд 23.10.2024, проте отримано представником 24.10.2024, оскільки з 17.10.2024 по 24.10.2024 представник відповідача перебувала на лікарняному, що підтверджується довідкою та свідоцтвом про народження.

Отже, на думку представника апелянта, оскільки оскаржуване рішення отримано нею 24.10.2024, останній день строку на оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року припав на 23.11.2024, який був вихідним днем, а тому наступним робочим днем було 25.11.2024.

Апелянт вказує, що згідно вимог ст. 295 КАС України, апеляційна скарга рішення суду подається протягом тридцяти днів. Проте, за сімейними обставинами, а саме частими хворобами дочки представника відповідача та госпіталізації, представник відповідача був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу завчасно, що підтверджується довідкою від 14.11.2024 та випискою від 30.09.2024. Так, часті хвороби доньки представника відповідача зумовили накопичення великої кількості справ, а тому, апеляційна скарга у даній справі готувалась у останній день строку, а саме 25.11.2024 . Проте, у зв`язку із масованою ракетною атакою, яка відбулась 17.11.2024, були перебої з електроенергію та застосовувались планові та аварійні відключення світла, що зумовило некоректну роботу Електронного суду. Так, ввечері 25.11.2024 під час формування апеляційної скарги в Електронному суді, система видавала помилку і не формувала будь-які документи, на що є фотопідтвердження. Оскільки поштові відділення вже були зачинені апеляційна скарга була подана 26.11.2024 на наступний робочий день.

З огляду на викладене, представник апелянта просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року та відкрити провадження у справі.

Надаючи оцінку доводам, викладеним в заяві, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Проте таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з матеріалами справи, оскаржуване рішення прийняте 23.10.2023 в порядку письмового провадження.

Згідно матеріалів справи, копію рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 доставлено в "Електронний кабінет" апелянта 23.10.2023 о 12:42

Враховуючи зазначене, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 згідно норм чинного законодавства, є 22.11.2024.

Апеляційна скарга подана до суду через систему "Електронний суд" 26.11.2024. Тобто, з пропуском строку на її подання.

Суд звертає увагу, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

Суд зауважує, що згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи та органи місцевого самоврядування загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Так, відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В свою чергу, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Апелянт повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

Так, в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження представник апелянт зазначає, що оскаржуване рішення було доставлено представнику відповідача в Електронний суд 23.10.2024, проте отримано представником 24.10.2024, оскільки в період з 17.10.2024 по 24.10.2024 представник відповідача - адвокат ОСОБА_3, перебувала на лікарняному, що підтверджується довідкою та свідоцтвом про народження.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Таке, частиною п`ятою статті 251 КАС України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

За правилами частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, наведеною нормою процесуального права визначено обов`язок суду повідомляти учасників справи про результат розгляду справи шляхом надіслання на їх електронну чи поштову адресу копії судового рішення. При цьому, за загальним правилом копія судового рішення надсилається на офіційну електронну адресу, а у випадку її відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. День отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи вважається днем вручення судового рішення. За правилами частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку у такому випадку починається з наступного дня після вручення копії судового рішення (з урахуванням вимог абзацу сьомого частини шостої статті 251 КАС України).

Як встановлено з матеріалів справи, оскаржуване рішення надіслано апелянту в його електронний кабінет 29.12.2023 та доставлено 23.12.2023 о 12:42, що підтверджується довідкою Чернівецького окружного адміністративного суду про доставку електронного листа (а.с.59, зв. ст.).

Судом також витребувано електронну справу з ЦБД та встановлено, що рішення суду доставлено в електронний кабінет представника відповідача 23.12.2023 о 12:42.

При цьому, враховуючи положення ч. 2 ст. 295 КАС України, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.10.2024 є 22 листопада 2024 року.

Тобто, надаючи оцінку викладеному, колегія суддів критично оцінює аргументи заявника щодо отримання ним копії оскаржуваного рішення 24.01.2024, оскільки вказана обставина спростовується викладеними вище фактами і матеріалами справи.

Щодо аргументів представника відповідача стосовно перебування на лікарняному в період з 17.10.2024 по 24.10.2024, що підтверджується довідкою та свідоцтвом про народження, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, досліджуючи надані позивачем документи, судом встановлено, що згідно довідки Амбулаторії загального типу практики-сімейної медицини №7 КП "Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2" від 24.10.2024, ОСОБА_2 , не відвідувала колектив з 17.10.2024 по 24.10.2024. Згідно долучено свідоцтва про народження від 25.03.2015 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 .

В свою чергу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 2 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. №328 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2021 р. № 323), листок непрацездатності - сформований (виданий) програмними засобами Реєстру на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, надаючи оцінку наданій представником відповідача довідці, колегія суддів звертає увагу, що даний документ свідчить, що у вказаний вище період донька представника відповідача не відвідувала колектив, однак докази, які б свідчили про факт тимчасової непрацездатності ОСОБА_3 , зумовленої необхідністю догляду за хворою дитиною, в розумінні чинного законодавства, представником не надано, а тому колегія суддів вважає, що вказані обставини не можуть свідчити про поважність причин пропуску до суду з апеляційною скаргою.

Вказані вище висновки стосуються також документів, наданих представником відповідача, а саме виписки Хмельницької міської дитячої лікарні із медичної карти ОСОБА_2 в період з 27.09.2024 по 30.09.2024 та довідки, виданої на ім`я ОСОБА_2 , стосовно того, що вона не відвідувала колектив в період з 04.11.2024 по 14.11.2024.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що ввечері 25.11.2024 під час формування апеляційної скарги в Електронному суді, система видавала помилку і не формувала будь-які документи, на що є фотопідтвердження, колегія суддів зауважує, що надана фотокартка не є належним доказом в розумінні ст. 73 КАС України, у зв`язку з чим не береться судом до уваги, оскільки не дає можливості ідентифікувати жодних обставин в даній справі (дату, час, особу, документ, який створювався).

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що згідно з частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

За змістом частини четвертої статті 55 КАС України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Таким чином, правом представляти суб`єкта владних повноважень під час розгляду адміністративної справи в суді наділений його керівник, інша уповноважена особа, зазначена у законі, статуті, положенні, трудовому договорі, або представник (адвокат).

Враховуючи вказане, керівник відповідача не був позбавлений права звернутись самостійно з апеляційною скаргою або скористатись послугами іншого представника для оскарження судового рішення в даній справі, у зв`язку з чим наведені представником апелянта доводи не знаходять свого підтвердження в частині правового обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року.

Отже, наведені обставини, якими представником відповідача обґрунтовано поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому відсутні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, представником апелянта не наведено.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що вказані причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою наведені представником апелянта не можуть бути визнані судом, як поважні, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року необхідно відмовити.

При цьому, інших причин (підстав) для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду позивачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.

Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи зазначене, а також те, що станом на 02.01.2025 апелянтом вимоги ухвали не виконанні, належних та достатніх клопотань до суду не подано, колегія суддів приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні заяви Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Берегометське лісове господарство» щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Берегометське лісове господарство» на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Берегометське лісове господарство» про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.