Рішення
від 09.12.2024 по справі 904/2302/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2024м. ДніпроСправа № 904/2302/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ", м. Дніпро

до Відповідача-1: Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

Відповідача-2: Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

Відповідача-3: Приватного підприємства "Віко", м. Дніпро

Відповідача-4: Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, м. Дніпро

За участю Дніпропетровської обласної прокуратури, м. Дніпро

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання недійсним рішення; визнання недійсним погодження на розміщення реклами; визнання недійсними пунктів договору; зобов`язання вчинити певні дії; стягнення збитків

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Макаренко Т.А.

Представники:

Від позивача: Крюкова Д.О. (в залі суду) - ордер серія АЕ № 1197930 від 30.05.2023

Від позивача: Герасимчук С.С. (в залі суду) - ордер серія АЕ № 1295610 від 19.06.2024

Від відповідача-1: Дерило В.Г. (в залі суду) - самопредставництво

Від відповідача-2: Керекеша С.М. (в залі суду) - самопредставництво

Від відповідача-3: Мудра І.А. (в залі суду) - ордер серія АЕ № 1294863 від 17.06.2024, т.3, а.с.25

Від відповідача-4: не з`явився

Прокурор: Масенко А.О. (в залі суду) - посвідчення № 069930 від 01.03.2023

Від третьої особи: Риженко М.С. (в залі суду) - самопредставництво

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача-1: Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Відповідача-2: Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради, Відповідача-3: Приватного підприємства "Віко" про:

1) визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.05.2021 № 453 Про надання погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності в частині видачі Приватному підприємству "Віко" погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності на місця, на які вже було видано аналогічні погодження Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ (пункти 56-109 додатку до рішення);

2) визнання недійсними погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності, видані Приватному підприємству "Віко" на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.05.2021 № 453 Про надання погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності за адресами:

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 73 Д;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 97 Б;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 133;

- у районі просп. Олександра Поля, буд. 78;

- Запорізьке шосе, біля буд. 63;

- вул. Панікахи, біля буд. 7;

- вул. Панікахи, біля буд. 2;

- бульв. Слави, біля буд. 46 А;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 48;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 6;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 36;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 2;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 102 Д;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 86 Д;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 26;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 10;

- просп. Олександра Поля, біля буд. 115;

- вул. Гоголя, біля буд. 1;

- вул. Січеславська Набережна, біля буд. 37;

- вул. Глинки, біля буд. 12;

- пл. Успенська, біля буд. 16/1;

- вул. Володимира Мономаха, біля буд. 15;

- вул. Панікахи, біля буд. 28 Д;

- вул. Глинки, біля буд. 15;

- вул. Глинки, біля буд. 19;

- просп. Петра Калнишевського, біля буд. 34 А;

- просп. Гагаріна, біля буд. 105;

- просп. Слобожанський, біля буд. 1 Ж;

- просп. Гагаріна, біля буд. 171;

- просп. Героїв, біля буд. 12;

- вул. 20-річчя Перемоги, біля буд. 27;

- вул. Калинова, біля буд. 81;

- Донецьке шосе, біля буд. 2 Ж;

- пров. Парусний, біля буд. 7 Б;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 19;

- вул. Титова, біля буд. 8;

- просп. Слобожанський, біля буд. 87;

- просп. Героїв, біля буд. 37 А;

- просп. Богдана Хмельницького, біля буд. 118 Д;

- вул. Панікахи, біля буд. 15;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 86 Д;

- вул. Робоча, біля буд. 73;

- просп. Гагаріна, біля буд. 72;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 17;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 34;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 26;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 61;

- вул. Робоча, біля буд. 146;

- вул. Центральна, біля буд, 2/4;

- у районі вул. Панікахи, 15;

- у районі пров. Парусного, 12 Б;

- вул. Набережна Заводська, біля буд. 97 Б;

3) визнання недійсними пунктів 56-109 додатку № 1 до Договору від 19.05.2021 № 1-2021 про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах, укладеного між Комунальним підприємством Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради та Приватним підприємством "Віко";

4) зобов`язання Приватного підприємства "Віко" (код 24429736; місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 40 Б) протягом 5 (п`яти) днів з моменту набрання законної сили рішенням суду усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ (код 42526994; місцезнаходження: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15 А) у тимчасовому користуванні місцями на зупиночних комплексах, наданих Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ на підставі договору про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах, який рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2022 у справі № 904/9036/21 визнано укладеним між Комунальним підприємством Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Сілл РТ, та договору про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах від 01.04.2020 № 1, укладеного між Комунальним підприємством Дніпротранскомплекс Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Сілл РТ, шляхом демонтажу за власний рахунок реклами (рекламних засобів), розміщеної на зупиночних комплексах за адресами:

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 73 Д;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 97 Б;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 133;

- у районі просп. Олександра Поля, буд. 78;

- Запорізьке шосе, біля буд. 63;

- вул. Панікахи, біля буд. 7;

- вул. Панікахи, біля буд. 2;

- бульв. Слави, біля буд. 46 А;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 48;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 6;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 36;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 2;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 102 Д;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 86 Д;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 26;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 10;

- просп. Олександра Поля, біля буд. 115;

- вул. Гоголя, біля буд. 1;

- вул. Січеславська Набережна, біля буд. 37;

- вул. Глинки, біля буд. 12;

- пл. Успенська, біля буд. 16/1;

- вул. Володимира Мономаха, біля буд. 15;

- вул. Панікахи, біля буд. 28 Д;

- вул. Глинки, біля буд. 15;

- вул. Глинки, біля буд. 19;

- просп. Петра Калнишевського, біля буд. 34 А;

- просп. Гагаріна, біля буд. 105;

- просп. Слобожанський, біля буд. 1 Ж;

- просп. Гагаріна, біля буд. 171;

- просп. Героїв, біля буд. 12;

- вул. 20-річчя Перемоги, біля буд. 27;

- вул. Калинова, біля буд. 81;

- Донецьке шосе, біля буд. 2 Ж;

- пров. Парусний, біля буд. 7 Б;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 19;

- вул. Титова, біля буд. 8;

- просп. Слобожанський, біля буд. 87;

- просп. Героїв, біля буд. 37 А;

- просп. Богдана Хмельницького, біля буд. 118 Д;

- вул. Панікахи, біля буд. 15;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 86 Д;

- вул. Робоча, біля буд. 73;

- просп. Гагаріна, біля буд. 72;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 17;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 34;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 26;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 61;

- вул. Робоча, біля буд. 146;

- вул. Центральна, біля буд, 2/4;

- у районі вул. Панікахи, 15;

- у районі пров. Парусного, 12 Б;

- вул. Набережна Заводська, біля буд. 97 Б;

5) стягнення з виконавчого комітету Дніпровської міської ради на користь ТОВ Сілл РТ збитків у загальному розмірі 84 882 649,84 грн. з яких: 59 700 604,84 грн. - збитки у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку), 25 182 045,00 грн. - збитки у вигляді необхідності сплати штрафних санкцій за невиконання договорів.

Ухвалою суду від 03.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 19.06.2024.

Ухвалою суду від 19.06.2024 відмовлено Комунальному підприємству "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради в задоволенні заяви про відвід судді Ніколенка М.О. у справі № 904/2302/24.

Заявою від 18.06.2024 позивач змінив предмет спору. Наразі позивач просить суд:

1) визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.05.2021 № 453 Про надання погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності в частині видачі Приватному підприємству "Віко" погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності на місця, на які вже було видано аналогічні погодження Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ (пункти 56-109 додатку до рішення);

2) визнати недійсними погодження на розміщення реклами на транспорті комунальної власності, видані Приватному підприємству "Віко" на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.05.2021 № 453 Про надання погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності за адресами:

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 73 Д;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 97 Б;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 133;

- у районі просп. Олександра Поля, буд. 78;

- Запорізьке шосе, біля буд. 63;

- вул. Панікахи, біля буд. 7;

- вул. Панікахи, біля буд. 2;

- бульв. Слави, біля буд. 46 А;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 48;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 6;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 36;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 2;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 102 Д;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 86 Д;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 26;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 10;

- просп. Олександра Поля, біля буд. 115;

- вул. Гоголя, біля буд. 1;

- вул. Січеславська Набережна, біля буд. 37;

- вул. Глинки, біля буд. 12;

- пл. Успенська, біля буд. 16/1;

- вул. Володимира Мономаха, біля буд. 15;

- вул. Панікахи, біля буд. 28 Д;

- вул. Глинки, біля буд. 15;

- вул. Глинки, біля буд. 19;

- просп. Петра Калнишевського, біля буд. 34 А;

- просп. Гагаріна, біля буд. 105;

- просп. Слобожанський, біля буд. 1 Ж;

- просп. Гагаріна, біля буд. 171;

- просп. Героїв, біля буд. 12;

- вул. 20-річчя Перемоги, біля буд. 27;

- вул. Калинова, біля буд. 81;

- Донецьке шосе, біля буд. 2 Ж;

- пров. Парусний, біля буд. 7 Б;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 19;

- вул. Титова, біля буд. 8;

- просп. Слобожанський, біля буд. 87;

- просп. Героїв, біля буд. 37 А;

- просп. Богдана Хмельницького, біля буд. 118 Д;

- вул. Панікахи, біля буд. 15;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 86 Д;

- вул. Робоча, біля буд. 73;

- просп. Гагаріна, біля буд. 72;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 17;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 34;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 26;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 61;

- вул. Робоча, біля буд. 146;

- вул. Центральна, біля буд, 2/4;

- у районі вул. Панікахи, 15;

- у районі пров. Парусного, 12 Б;

- вул. Набережна Заводська, біля буд. 97 Б;

3) визнати недійсними пункти 56-109 додатку № 1 до Договору від 19.05.2021 № 1-2021 про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах, укладеного між Комунальним підприємством Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради та Приватним підприємством "Віко";

4) зобов`язати Приватного підприємства "Віко" (код 24429736; місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 40 Б) протягом 5 (п`яти) днів з моменту набрання законної сили рішенням суду усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ (код 42526994; місцезнаходження: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15 А) у тимчасовому користуванні місцями на зупиночних комплексах, наданих Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ на підставі договору про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах, який рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2022 у справі № 904/9036/21 визнано укладеним між Комунальним підприємством Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Сілл РТ, та договору про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах від 01.04.2020 № 1, укладеного між Комунальним підприємством Дніпротранскомплекс Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Сілл РТ, шляхом демонтажу за власний рахунок реклами (рекламних засобів), розміщеної на зупиночних комплексах за адресами:

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 73 Д;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 97 Б;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 133;

- у районі просп. Олександра Поля, буд. 78;

- Запорізьке шосе, біля буд. 63;

- вул. Панікахи, біля буд. 7;

- вул. Панікахи, біля буд. 2;

- бульв. Слави, біля буд. 46 А;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 48;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 6;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 36;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 2;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 102 Д;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 86 Д;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 26;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 10;

- просп. Олександра Поля, біля буд. 115;

- вул. Гоголя, біля буд. 1;

- вул. Січеславська Набережна, біля буд. 37;

- вул. Глинки, біля буд. 12;

- пл. Успенська, біля буд. 16/1;

- вул. Володимира Мономаха, біля буд. 15;

- вул. Панікахи, біля буд. 28 Д;

- вул. Глинки, біля буд. 15;

- вул. Глинки, біля буд. 19;

- просп. Петра Калнишевського, біля буд. 34 А;

- просп. Гагаріна, біля буд. 105;

- просп. Слобожанський, біля буд. 1 Ж;

- просп. Гагаріна, біля буд. 171;

- просп. Героїв, біля буд. 12;

- вул. 20-річчя Перемоги, біля буд. 27;

- вул. Калинова, біля буд. 81;

- Донецьке шосе, біля буд. 2 Ж;

- пров. Парусний, біля буд. 7 Б;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 19;

- вул. Титова, біля буд. 8;

- просп. Слобожанський, біля буд. 87;

- просп. Героїв, біля буд. 37 А;

- просп. Богдана Хмельницького, біля буд. 118 Д;

- вул. Панікахи, біля буд. 15;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 86 Д;

- вул. Робоча, біля буд. 73;

- просп. Гагаріна, біля буд. 72;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 17;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 34;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 26;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 61;

- вул. Робоча, біля буд. 146;

- вул. Центральна, біля буд, 2/4;

- у районі вул. Панікахи, 15;

- у районі пров. Парусного, 12 Б;

- вул. Набережна Заводська, біля буд. 97 Б;

5) стягнути з державного бюджету міста Дніпра через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь ТОВ Сілл РТ збитки у загальному розмірі 84 882 649,84 грн. з яких: 59 700 604,84 грн. - збитки у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку), 25 182 045,00 грн. - збитки у вигляді необхідності сплати штрафних санкцій за невиконання договорів.

Протокольною ухвалою від 19.06.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі.

Протокольною ухвалою від 19.06.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду.

Прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури, 19.06.2024 надав до суду заяву про вступ прокурора у справу № 904/2302/24 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради.

Ухвалою суду від 19.06.2024 відкладено підготовче засідання на 10.07.2024.

Ухвалою суду від 16.07.2024 визнано необґрунтованим заявлений представником Виконавчого комітету Дніпровської міської ради відвід судді Ніколенку М.О. у справі №904/2302/24. Заяву Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про відвід судді Ніколенка М.О. у справі № 904/2302/24 передано на розгляд суду, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 16.07.2024 (суддя Крижний О.М.) відмовлено у задоволенні заяви Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про відвід судді Ніколенка М.О. від розгляду справи № 904/2302/24.

Ухвалою суду від 10.07.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ" № б/н від 20.05.2024 залишено без руху.

Ухвалою суду від 17.07.2024 призначено підготовче засідання на 29.07.2024.

Також ухвалою суду від 17.07.2024 залучено до участі у справі у якості відповідача-4 Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.

Ухвалою суду від 29.07.2024 відкладено підготовче засідання на 07.08.2024.

Ухвалою суду від 07.08.2024 призначено у справі № 904/2302/24 судово - економічну експертизу. Провадження у справі № 904/2302/24 зупинено на час проведення експертизи.

На адресу суду, 08.08.2024 через систему "Електронний суд" надійшла заява Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про відвід судді Ніколенка М.О. у справі № 904/2302/24.

Ухвалою суду від 12.08.2024 поновлено провадження у справі № 904/2302/24 для розгляду поданої відповідачем-1 заяви про відвід судді.

Ухвалою суду від 12.08.2024 заявлений представником Виконавчого комітету Дніпровської міської ради відвід судді Ніколенку М.О. у справі № 904/2302/24 визнано необґрунтованим. Заяву Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про відвід судді Ніколенка М.О. у справі № 904/2302/24 передано на розгляд суду, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 13.08.2024 (суддя Назаренко Н.Г.) відмовлено Виконавчому комітету Дніпровської міської ради в задоволенні заяви про відвід судді Ніколенка М.О. від справи №904/2302/24.

Ухвалою суду від 14.08.2024 провадження у справі № 904/2302/24 зупинено на час проведення експертизи. Матеріали справи № 904/2302/24 направлено до Державного підприємства Центр судової експертизи та експертних досліджень.

Справу № 904/2302/24, 16.10.2024 було повернуто до суду разом із висновком судової експертизи.

Заявою від 14.10.2024 про уточнення позовних вимог позивач змінив пункт 5 прохальної частини позову, а саме позивач просить суд: Стягнути з бюджету Дніпровської міської територіальної громади через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (код 37988155, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. 93-ї Холодноярської бригади, буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сілл РТ (код 42526994, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15 А) збитки, нанесені Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради, у загальному розмірі 84 882 649,84 грн., з яких 59 700 604,84 грн. - збитки у вигляді недоотриманого доходу (упущеної вигоди), 25182045,00 грн. - збитки у вигляді необхідності сплати штрафних санкцій за невиконання договорів.

Пункти 1-4 прохальної частини позову позивач залишив в редакції заяви про зміну предмету позову від 18.06.2024, а тому такі пункти судом не дублюються.

Ухвалою суду від 25.10.2024 провадження у справі № 904/2302/24 поновлено. Призначено підготовче засідання на 31.10.2024. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Дніпровську міську раду.

Протокольною ухвалою від 31.10.2024 судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі.

У підготовчому засіданні від 31.10.2024 було оголошено перерву до 13.11.2024.

Протокольною ухвалою від 13.11.2024 судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-3 про витребування оригіналів документів у позивача.

У підготовчому засіданні від 13.11.2024 було оголошено перерву до 18.11.2024.

У підготовчому засіданні від 18.11.2024 було оголошено перерву до 25.11.2024.

Протокольною ухвалою від 18.11.2024 судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 18.11.2024 судом відмовлено в задоволенні клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі.

Протокольною ухвалою від 18.11.2024 судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-3 про призначення справи до колегіального розгляду.

Протокольною ухвалою від 18.11.2024 судом задоволено клопотання відповідача-3 про продовження строку на подання відзиву.

Ухвалою суду від 18.11.2024 відкладено підготовче засідання на 25.11.2024. Викликано у судове засідання експертів Державного підприємства Центр судової експертизи та експертних досліджень Шульгу Л.Д. та Баранову Ю.Г. для надання усних пояснень щодо висновку експерта № 003-ШЛД/24 від 04.10.2024.

У судовому засіданні від 25.11.2024 в режимі відеоконференції була присутня судовий експерт Шульга Л.Д. Судовий експерт Баранова Ю.Г. у судове засідання не з`явилась у зв`язку із відрядженням, про що було повідомлено суд.

Представник відповідача-1 заперечив проти участі судового експерта Шульги Л.Д. у судовому засіданні в режимі відеоконференції та заявив клопотання про виклик у судове засідання у приміщенні суду експертів Державного підприємства Центр судової експертизи та експертних досліджень Шульги Л.Д. та Баранової Ю.Г. для надання усних пояснень щодо висновку експерта № 003-ШЛД/24 від 04.10.2024.

Ухвалою суду від 25.11.2024 відкладено підготовче засідання на 28.11.2024. Викликано у судове засідання у приміщення суду експертів Державного підприємства Центр судової експертизи та експертних досліджень Шульгу Л.Д. та Баранову Ю.Г. для надання усних пояснень щодо висновку експерта № 003-ШЛД/24 від 04.10.2024.

В судове засідання від 28.11.2024 експерти Державного підприємства Центр судової експертизи та експертних досліджень Шульга Л.Д. та Баранова Ю.Г. з`явились, надали пояснення щодо експертного висновку, відповіли на поставлені сторонами та судом питання.

Ухвалою суду від 28.11.2024 відкладено підготовче засідання на 02.12.2024.

Протокольною ухвалою від 02.12.2024 судом задоволено клопотання відповідача-1 про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів та відмовлено в задоволенні клопотання про витребування доказів.

Протокольною ухвалою від 02.12.2024 судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-2 про виключення як явно недопустимий доказ висновок експерта від 04.10.2024 №003-ШЛД/24 за результатами проведення судової економічної експертизи.

Ухвалою суду від 02.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 09.12.2024.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що він є юридичною особою, яка здійснює свою господарську діяльність за основними видами економічної діяльності 73.11 рекламні агентства та 73.12 посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.

Позивач вказав, що у відповідності до Порядку розміщення реклами на транспорті та у ліфтах житлових будинків комунальної власності у місті Дніпрі (надалі Порядок № 256), затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 18.02.2020 № 256 (зі змінами), на підставі рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.03.2020 № 414 «Про надання погоджень на розміщення реклами на транспорті та у ліфтах житлових будинків комунальної власності», від 02.06.2020 № 657 «Про надання погоджень на розміщення реклами на транспорті та у ліфтах житлових будинків комунальної власності» та від 28.08.2020 № 884 «Про надання погоджень на розміщення реклами на транспорті та у ліфтах житлових будинків комунальної власності» ТОВ «Сілл РТ» одержало 54 погодження на розміщення реклами на транспорті у місті Дніпрі зі строк дії на п`ять років до 2025 року.

За твердженням позивача, 01.04.2020 ним на підставі пункту 2.1.10 Порядку № 256 та вищевказаних рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.03.2020 № 414, від 02.06.2020 № 657 та від 28.08.2020 № 884 укладено з Комунальним підприємством «Дніпротранскомплекс» Дніпровської міської ради договір про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах № 1 з доповненнями.

Однак, як вказано позивачем, рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 29.04.2021 № 442 «Про анулювання (скасування) погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності» (надалі рішення від 29.04.2021 № 442) скасовано погодження на розміщення реклами на транспорті комунальної власності (на зупиночних комплексах) ТОВ «Сілл РТ».

Позивач зазначив, що рішення від 29.04.2021 № 442 було оскаржено ним в судовому порядку.

Позивач вказав, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021 у справі № 160/7358/21 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 в адміністративній справі № 160/7358/21 скасоване, адміністративний позов ТОВ «Сілл РТ» задоволено частково та визнано протиправним та скасовано Рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради 29.04.2021 № 442 в частині анулювання (скасування) погодження на розміщення реклами на транспорті комунальної власності щодо ТОВ «Сілл РТ» (пункти додатку до рішення 56-109).

Таким чином, позивач наполягає на тому, що 54 погодження на розміщення реклами на транспорті комунальної власності позивача є чинними.

Також позивач зазначив, що 14.05.2021 Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі № 160/7358/21 винесено ухвалу про забезпечення позову, якою зупинено дію рішення від 29.04.2021 № 442 «Про анулювання (скасування) погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності» в частині, що стосується ТОВ «Сілл РТ», та заборонено вчиняти дії, спрямовані на демонтаж реклами (рекламного матеріалу, рекламних конструкцій) на зупиночних комплексах, погодження на розміщення яких анульовано рішенням виконкому від 29.04.2021 № 442 «Про анулювання (скасування) погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності» в частині, що стосується ТОВ «Сілл РТ» за визначеними адресами.

Однак, як зазначив позивач, на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.05.2021 № 453 «Про надання погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності» (надалі рішення від 18.05.2021 № 453), в період дії ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 у справі № 160/7358/21, відповідачем-1 видані погодження на розміщення реклами на транспорті Приватному підприємству «Віко» на ті ж адреси, що і 54 погодження ТОВ «Сілл РТ».

Позивач вказав, що 19.05.2021 Приватне підприємство «Віко» уклало договір № 1-2021 про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах з Комунальним підприємством «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради, до додатку якого включено адреси розташування зупиночних комплексів, на які видані погодження позивачу.

Позивач наполягає на тому, що дійсність Договору від 19.05.2021 № 1-2021 підтверджується претензіями КП «Транспортна інфраструктура міста» ДМР про сплату заборгованості від 15.11.2022 № 22/22-229, від 12.01.2023 № 21/21-7 та від 05.04.2023 № 21/21-13; розрахунками заборгованості ПП «Віко» до договору від 19.05.2021 № 1-2021 за період 01.08.2022 по 31.10.2022, за період 01.08.2022 по 31.12.2022 та за період 01.08.2022 по 31.03.2023; а також Актами звірки взаємних розрахунків за січень 2022 жовтень 2022, за 2022 рік та за І квартал 2023 року між КП «Транспортна інфраструктура міста» ДМР та ПП «Віко».

Позивач наголошує, що, відповідно до пункту 2.1.1. Порядку № 256, розповсюджувач реклами подає до робочого органу заяву та відповідний пакет документів.

Згідно з пунктами 2.1.3. та 2.1.4. Порядку № 256, така заява реєструється робочим органом.

Робочий орган протягом п`яти робочих днів із дати реєстрації заяви перевіряє місце розташування рекламного засобі, зазначене у заяві, стосовно наявності на заявлене місце пріоритету іншого заявника або наданого в установленому порядку погодження.

Після зазначеної перевірки керівник робочого органу приймає рішення про встановлення за заявником пріоритету на заявлене місце або про відмову у встановленні пріоритету.

Пріоритет не підлягає встановленню у разі наявності на заявлене місце пріоритету іншого заявника або наданого у встановленому порядку погодження.

В подальшому, відповідно до пунктів 2.1.5. та 2.1.6. Порядку № 256, відбувається процедура узгодження такого погодження.

Згідно з пунктами 2.1.7. та 2.1.8 Порядку № 256 після отримання від заявника двох оформлених примірників погодження робочий орган опрацьовує зазначені документи, готує та подає виконавчому комітету міської ради пропозиції та проект відповідного рішення.

Виконавчий комітет міської ради приймає рішення про надання погодження або про відмову у його наданні.

Позивач наполягає на тому, що на момент прийняття рішення від 18.05.2021 № 453 відповідач-1 був обізнаний про наявність ухвали про забезпечення позову, оскільки така 14.05.2021 доставлена до його Електронного кабінету через підсистему «Електронний суд», що підтверджується карткою руху документа з «Електронного суду». Відповідно, відповідач-1 був обізнаний про те, що на місця (пункти 56-109 додатку до Рішення від 18.05.2021 № 453) вже наявні чинні погодження ТОВ «Сілл РТ».

Позивач вважає, що у зв`язку із прийняттям відповідачем-1 рішення від 29.04.2021 № 442, яке визнане протиправним та скасоване в судовому порядку, рішення від 18.05.2021 № 453 та подальше укладання відповідачем-2 договору про тимчасове користування місцями розташування реклами на зупиночних комплексах з відповідачем-3, відповідач-1 порушив право ТОВ «Сілл РТ» на вільне користування місцями розташування реклами на зупиночних комплексах.

У зв`язку з цим, за твердженням позивача, постало питання неврегульованості прийнятих відповідачем-1 рішень та ухвалених судових рішень, якими визнано чинними документи дозвільного характеру позивача.

Задля вирішення цього питання позивачем на адреси виконавчого комітету Дніпровської міської ради та департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради направлено листи від 19.08.2022 № 3-190822 та № 4-190822, від 13.10.2022 № 1-131022 та № 2-131022.

Позивач зазначив, що лідповідач-1 листами від 16.11.2022 № 7/11-2411 та від 21.09.2022 №7/11-2020 повідомив позивача, що наразі діє рішення від 18.05.2021 № 453, яким було надано погодження на розміщення зовнішньої реклами на транспорті комунальної власності розповсюджувачам реклами згідно з переліком, в тому числі на місця розташування рекламних засобів, які було анульовано (скасовано) ТОВ «Сілл РТ». Звернуто увагу позивача на те, що це Рішення від 18.05.2021 № 453 є діючим, не втратило чинність, а тому є законним і таким, що прийняте пізніше у часі уповноваженим органом в межах його компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства України про рекламу та місцеве самоврядування. Ним розповсюджувачам зовнішньої реклами було надано погодження на розміщення зовнішньої реклами на транспорті комунальної власності, які також є чинними та на підставі яких останні мають право розміщувати рекламу на певний строк та у певному місці.

Департаментом торгівлі та реклами Дніпровської міської ради листами від 11.11.2022 № 3/3-434, від 13.09.2012 № 3/2-359 та від 10.04.2024 № 2/2-11 позивачу повідомлено аналогічну інформацію.

На адвокатський запит від 02.06.2023 № 16-АК департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради листом від 08.06.2023 № 2/2-17 повідомив позивача, що на даний час чинні погодження на розміщення зовнішньої реклами на зупиночних комплексах, видані ПП «Віко» на підставі, в тому числі, рішення від 18.05.2021 № 453.

Позивач наполягає на тому, що факт користування місцями розташування реклами на зупиночних комплексах підтверджується також безпосередньо ПП «Віко» листами від 18.04.2024 за вих. № 11 та № 12.

За таких обставин, позивач вважає, що належним способом захисту його прав є визнання недійсним та скасування Рішення від 18.05.2021 № 453 в частині видачі ПП «Віко» погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності на місця, на які вже було видано аналогічні погодження ТОВ «Сілл РТ» (пункти 56-109 додатку до рішення), та визнання недійсними погодження на розміщення реклами на транспорті комунальної власності, видані ПП «Віко» за відповідними адресами; визнання недійсними окремих пунктів додатку № 1 до Договору від 19.05.2021 № 1-2021; усунення перешкоди в користуванні зупиночними комплексами шляхом їх звільнення.

Позивач вказує також на те, що оскільки правонаступник Комунального підприємства «Дніпротранскомплекс» Дніпровської міської ради Комунальне підприємство «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради листом від 19.10.2021 № 22/22-224 відмовило йому в укладанні договору про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах, позивачем ініційовано відповідний позов до суду.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного адміністративного суду від 15.08.2022, у справі №904/9036/21, визнано укладеним договір про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах між позивачем та відповідачем-2, у запропонованій позивачем редакції.

За умовами такого договору відповідач-2 зобов`язаний, зокрема, надати в тимчасове користування місця для розташування реклами (рекламних засобів) після оформлення в установленому порядку Погодження на розміщення реклами; скласти калькуляцію плати за тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів), підготувати для Розповсюджувача реклами відповідно до калькуляції рахунок на оплату; слідкувати за технічним та естетичним станом зупиночних комплексів, своєчасно вчиняти заходи щодо відновлення місць розташування реклами (рекламних засобів), у разі їх пошкодження або знищення.

Але, жодних з перелічених дій на виконання визнаного в судовому порядку укладеним договору, за твердженням позивача, відповідачем-2 здійснено не було.

В подальшому, за твердженням позивача, задля виконання умов договору він неодноразово звертався до відповідача-2 з листами, зокрема від 19.08.2022 № 1-190822, від 14.10.2022 № 1-141022, від 21.11.2023 № 1-211123, від 11.12.2023 № 5-111223.

Позивач вважає, що підтвердженням того, що КП «Транспортна інфраструктура міста» ДМР не може в повному обсязі виконувати договірні зобов`язання перед позивачем є лист КП «Транспортна інфраструктура міста» ДМР, скерований до департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 15.09.2022 № 4/13-133, за змістом якого Комунальне підприємство просить департамент врегулювати ситуацію, яка склалася відносно погоджень на розміщення реклами на транспорті, які видані на одні і ті ж місця ТОВ «Сілл РТ» та ПП «Віко», шляхом підготовки відповідного проєкту рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради.

Позивач вказав, що про неврегульованість означеної ситуації КП «Транспортна інфраструктура міста» ДМР повідомило представника ТОВ «Сілл РТ» листом від 18.12.2023 №17/17-72.

При цьому, за твердженням позивача, КП «Транспортна інфраструктура міста» ДМР в рамках судової справи 904/413/23 стягнуло з ТОВ «Сілл РТ» на користь КП «Транспортна інфраструктура міста» ДМР 89 883,87 грн. основного боргу, 532,00 грн. 3 % річних за період з 15.08.2022 по 17.01.2023, 2 649,76 грн. витрат зі сплати судового збору.

За твердженням позивача, на сьогодні, внаслідок прийняття відповідачем-1 рішення від 29.04.2021 № 442, оскаржуваного рішення від 18.05.2021 № 453, видачі погоджень ПП «Віко» на ті ж самі місця, на які є чинні погодження у ТОВ «Сілл РТ», а також укладання Договору від 19.05.2021 № 1-2021 на виконання пункту 2 оскажуваного Рішення від 18.05.2021 № 453, позивач позбавлений можливості користуватися переданим йому в тимчасове користування майном, оскільки, фактично рекламні засоби передані у розпорядження іншому розповсюджувачу реклами, а саме - ПП «Віко», не зважаючи на дійсний і укладений в судовому порядку (справа №904/9036/21) договір про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах.

Таким чином, за твердженням позивача, у нього наявні усі права для розміщення реклами на зупиночних комплексах, але одночасно з ним відповідачами-1 та -2 таке право надано також ПП «Віко», якому на підставі оскаржуваного рішення від 18.05.2021 № 453 видані погодження, укладено відповідний договір про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах від 19.05.2021 № 1-2021, і яке підтверджує факт користування такими місцями листами від 18.04.2024 за вих. № 11 та № 12.

У зв`язку з неможливістю користуватися місцями для розташування реклами на зупиночних комплексах позивач зазначає про зрив рекламних кампаній, які останній планував провести за визначеними у погодженнях на розміщення реклами на транспорті адресами відповідно до договорів на проведення рекламних кампаній, укладених позивачем 05.01.2021 № 1-050421 з фізичною особою-підприємцем Погуляєм Станіславом Петровичем, 11.02.2021 № 18-110221 з фізичною особою-підприємцем Богданом Андрієм Валерійовичем, 12.04.2021 № 2-120421 з фізичною особою-підприємцем Жидіком Олександром Володимировичем, 01.04.2021 з фізичною особою-підприємцем Алєксєєвою Валерією Валеріївною, 29.03.2021 № 6-290321 з фізичною особою-підприємцем Старостенком Валерієм Анатолійовичем.

За розрахунком позивача, у відповідності до перелічених договорів позивач повинен був одержати дохід у розмірі 59 957 250,00 грн., який і відніс до збитків у вигляді недоотриманого доходу (упущеної вигоди).

Також позивач вказує, що відповідно до пункту 7.1.4. перелічених договорів на проведення рекламних кампаній у разі відмови Виконавця надати послуги з розміщення рекламної кампанії Замовнику з будь-яких причин, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 35 % від вартості непроведеної рекламної кампанії, узгодженої Сторонами у відповідній Адресній програмі.

Таким чином, за розрахунком позивача, в результаті невиконання договірних зобов`язань він зобов`язаний сплатити своїм контрагентам штрафи у загальному розмірі 25 182 045,00 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА-1.

Відповідач-1 надав до суду відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач-1 наполягає на тому, що оскаржуване рішення виконавчого комітету прийнято в межах наданих повноважень та на підставі нормативно-правових актів, якими регулюються рекламні відносини.

Відповідач-1 звернув увагу суду на те, що законодавством, яке регулює відносини у сфері реклами, не заборонено надавати дозвіл (погодження) на розміщення реклами (рекламних засобів) декільком рекламорозповсюджувачам на одне і те саме місце розташування рекламних засобів.

На думку відповідача-1, виходячи зі змісту судових рішень у справах № 904/9036/21 та №160/7358/21, погодження на розміщення реклами на транспорті, які надані ТОВ СІЛЛ РТ є дійсними, договір про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах між ТОВ Сілл РТ до КП Транспортна інфраструктура міста ДМР укладений, отже, всі нормативно встановлені дозвільні документи, такі як рішення виконавчого комітету міської ради, погодження, видане на підставі рішення виконавчого комітету міської ради, та договір про тимчасове користування місцями для розміщення реклами, саме які і надають право розповсюджувачу реклами користуватись місцями для її розміщення у ТОВ СІЛЛ РТ, наявні.

Крім того, відповідач-1 зазначив, що на час прийняттям судом рішення про визнання укладеним з дня набрання чинності рішенням суду, договору про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах між ТОВ Сілл РТ до КП Транспортна інфраструктура міста ДМР у запропонованій позивачем редакції, оскаржуване позивачем рішення виконкому міської ради вже було прийнято, при цьому договір судом все одно було визнано укладеним.

Отже, на думку відповідача-1, розглядаючи можливість виконання договору між КП Транспортна інфраструктура міста та ТОВ СІЛЛ РТ, визнаного укладеним рішенням суду, Центральним апеляційним господарським судом зроблено висновки про те, що рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.05.2021 № 453 Про надання погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності, в частині видачі ПП ВІКО погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності, не впливає на виконання умов вказаного договору.

Також відповідач-1 вважає, що позивачем не надано жодних доказів того, що відповідачами вживаються будь-які дії, спрямовані на створення перешкод позивачу в користуванні місцями для розміщення реклами на транспорті відповідно до умов договору.

При цьому, на думку відповідача-1, позивачем не доведено протиправність поведінки органу місцевого самоврядування.

За твердженням відповідача-1, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача-1 та витратами позивача, які він поніс внаслідок сплати ним штрафних санкцій своїм контрагентам, і відповідно про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення збитків.

Відповідач-1 вказав, що позивачем не надано доказів того, що договори були розірвані, що могло б підтвердити остаточну неможливість позивача виконати зобов`язання та отримати відповідний дохід.

До того ж, на думку відповідача-1, сума упущеної вигоди не може визначатися шляхом простого додавання тих сум, які контрагенти мали сплатити за договорами, які не були виконані. При підрахунку сум упущеної вигоди мають враховуватися також витрати позивача.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА-2.

Відповідач-2 надав до суду відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач-2 зазначив, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2022 у справі № 904/9036/22 визнано укладеним з дня набрання чинності рішенням суду (15.08.2022) договір про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах між Товариством з обмеженою відповідальністю Сілл РТ та Комунальним підприємством Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради у запропонованій позивачем редакції.

Відповідач-2 звернув увагу на те, що саме в рішенні суду у справі № 904/9036/22 викладено всі умови договору, зазначені всі адреси розміщення реклами та розрахована вартість.

Відповідач-2 наполягає на тому, що Комунальне підприємство Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради жодним чином не здійснювало перешкоди у користуванні ТОВ СІЛЛ РТ зупиночними комплексами для розміщення реклами у відповідності до 54 погоджень, визнаних чинними в межах адміністративної справи №160/7358/21 станом на 04.04.2024.

Також відповідач-2 вказав, що КП Транспортна інфраструктура міста ДМР, як балансоутримувач зупинок громадського транспорту у м. Дніпро згідно зі Статутом ту умовами договору визнано укладеним у судовій справі № 904/9036/21, не здійснює втручання у господарську діяльність суб`єкта господарювання ТОВ СІЛЛ РТ, яке самостійно приймає відповідні господарські рішення з урахуванням умов зазначеного договору.

Відповідач-2 стверджує, що обмеження (перешкоди) у користуванні ТОВ СІЛЛ РТ місцями на зупиночних комплексах, які перебувають у комунальній власності, для розташування реклами (рекламних засобів), на підставі визнаного укладеним у судовому порядку договору між підприємством та ТОВ СІЛЛ РТ, відсутні. КП Транспортна інфраструктура міста ДМР у повному обсязі виконує умови договору визнаного укладеним у судовому порядку у справі №904/9036/21.

Щодо вимоги про визнання недійсним пунктів 56-109 додатку до договору від 19.05.2021 №1-2021 про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах, укладеного між КП Транспортна інфраструктура міста ДМР та ПП Віко, відповідач-2 зазначив про таке.

Відповідач-2 вказав, що на час визнання укладеним з дня набрання чинності рішенням суду у справі № 904/9036/21 (а саме з 15.08.2022) договір про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах між Товариством з обмеженою відповідальністю СІЛЛ РТ та Комунальним підприємством Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради у запропонованій позивачем редакції, зазначений договір вже містили оскаржувані умови (адреси розміщення реклами), про що позивач був обізнаний, отже сам взяв на себе ризик настання відповідних наслідків.

Також відповідач-2 вважає, що укладання між Товариством з обмеженою відповідальністю СІЛЛ РТ та Комунальним підприємством Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради договору від 19.05.2021 № 1-2021 жодним чином не порушує прав та інтересів позивача.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА-3.

Відповідач-3 надав до суду відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач-3 вважає, що позивачем було порушено правила підвідомчості при зверненні до суду з цим позовом. Оскільки оскарження актів та рішень органу місцевого самоврядування, як суб`єкта владних повноважень, здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

Відповідач-3 наполягає на тому, що обмеження (перешкоди) у користуванні ТОВ «Сілл РТ» місцями на зупиночних комплексах, які перебувають у комунальній власності, для розташування реклами (рекламних засобів), на підставі визнаного укладеним у судовому порядку договору між КП «Транспортна інфраструктура міста» ДМР та ТОВ «СІЛЛ РТ», відсутні. КП «Транспортна інфраструктура міста» ДМР у повному обсязі виконує умови договору визнаного укладеним у судовому порядку у справі № 904/9036/21.

Відповідач-3 вказав, що, з урахуванням того, що рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради щодо надання погоджень на розміщення реклами (рекламних засобів) на зупинках громадського транспорту не визначені площі, будь яких задвоєнь при виконанні умов відповідних договорів, не існує.

Відповідач-3 зазначив, що позивачем не надано жодних доказів того, що відповідачами вживаються будь-які дії, спрямовані на створення перешкод позивачу в користуванні місцями для розміщення реклами на транспорті відповідно до умов договору.

На думку відповідача-3, позивачем не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування до відповідача такої міри відповідальності, як відшкодування майнової шкоди, що є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Щодо вимоги про визнання недійсним пунктів 56-109 додатку до договору від 19.05.2021 №1-2021 про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах, укладеного між: КП «Транспортна інфраструктура міста» ДМР та ПП «Віко» та усунення перешкод в користуванні місцями на зупиночних комплексах, відповідач-3 зазначив про таке.

Відповідач-3 зауважив, що позивач не є стороною за даним договором та його права та обов`язки взагалі не порушуються будь-якою умовою даного договору. Між позивачем та відповідачем-3 відсутній предмет спору, в тому числі, щодо додатку до договору. А отже, позивач не може бути заінтересованою особою в рамках вищезазначених вимог.

Відповідач-3 зазначив, що договір має зауваження, що додаток № 1 лише передбачає зазначення місця розташування реклами (рекламних засобів) та визначає обов`язковість умов використання того чи іншого місця, а саме «Всі необхідні відомості щодо місця розташування реклами (рекламних засобів) наводяться в Погодженні на розміщення реклами.» Тобто, сам додаток № 1 до договору є лише переліком місць розташування реклами, та жодним чином не обмежую права та інтереси позивача.

Відповідач-3 вказав, що в жодні нормі закону чи умові договору № 1-2021 від 19.05.2021 чи його додатків не зазначено про те, що відповідними місцями розміщення реклами має право користуватися лише ПП «Віко», а лише надається право на його використання для розміщення реклами. Позивач не надав належних доказів, щодо здійснення будь-яких перешкод відповідачем-3 у тимчасовому розташуванні реклами (рекламних засобів) та в свою чергу відповідач-3 не чинить будь-яких перешкод щодо цього.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА-4.

Відповідач-4 надав до суду відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач-4 вказав, що, відповідно до прикінцевих положень Бюджетного кодексу України, а саме підпункту 1 пункту 9 визначено, що рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, тобто Державною казначейською службою України.

Враховуючи вищевикладене та у зв?язку з відсутністю будь яких взаємовідносин між позивачем та Казначейством, відповідач-4 звернув увагу, що Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області залучено в якості відповідача-4 у справі лише у зв?язку з тим, що орган Казначейства виконує виконавчі документи.

За таких обставин, відповідач-4 заперечив проти покладення на нього судових витрат, понесених позивачем.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.

Третя особа заперечила проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Третя особа наполягає на відсутності порушеного права та інтересу позивача.

Третя особа вказала, що однією з підстав скасування правового акту індивідуальної дії є те, що він суперечить актам цивільного законодавства. Однак, в даному випадку, оскаржуване рішення виконавчого комітету прийнято в межах наданих йому повноважень та на підставі нормативно-правових актів, якими регулюються рекламні відносини.

Третя особа наполягає на тому, що законодавством, яке регулює відносини у сфері реклами, не заборонено надавати дозвіл (погодження) на розміщення реклами (рекламних засобів) декільком розповсюджувачам реклами щодо одного й того місця розташування рекламних засобів. Таким чином, якщо особа, отримавши дозвіл на розміщення реклами, зволікає з розміщенням, вона цілком може очікувати, що місце розташування буде використане іншою особою.

Третя особа вважає, що позивач мав всі необхідні дозволи та договір про розміщення рекламних засобів, укладений з відповідачем-2 у судовому порядку, а тому, міг безперешкодно розміщувати рекламу за спірними адресами розташувань рекламних засобів.

Третя особа зазначила, що у діях міської ради відсутній склад цивільного правопорушення, необхідний для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків.

Також третя особа заявила клопотання про застосування строків позовної давності до позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.05.2021 № 453 Про надання погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності в частині видачі Приватному підприємству "Віко" погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності на місця, на які вже було видано аналогічні погодження Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ (пункти 56-109 додатку до рішення).

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про:

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 73 Д;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 97 Б;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 133;

- у районі просп. Олександра Поля, буд. 78;

- Запорізьке шосе, біля буд. 63;

- вул. Панікахи, біля буд. 7;

- вул. Панікахи, біля буд. 2;

- бульв. Слави, біля буд. 46 А;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 48;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 6;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 36;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 2;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 102 Д;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 86 Д;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 26;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 10;

- просп. Олександра Поля, біля буд. 115;

- вул. Гоголя, біля буд. 1;

- вул. Січеславська Набережна, біля буд. 37;

- вул. Глинки, біля буд. 12;

- пл. Успенська, біля буд. 16/1;

- вул. Володимира Мономаха, біля буд. 15;

- вул. Панікахи, біля буд. 28 Д;

- вул. Глинки, біля буд. 15;

- вул. Глинки, біля буд. 19;

- просп. Петра Калнишевського, біля буд. 34 А;

- просп. Гагаріна, біля буд. 105;

- просп. Слобожанський, біля буд. 1 Ж;

- просп. Гагаріна, біля буд. 171;

- просп. Героїв, біля буд. 12;

- вул. 20-річчя Перемоги, біля буд. 27;

- вул. Калинова, біля буд. 81;

- Донецьке шосе, біля буд. 2 Ж;

- пров. Парусний, біля буд. 7 Б;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 19;

- вул. Титова, біля буд. 8;

- просп. Слобожанський, біля буд. 87;

- просп. Героїв, біля буд. 37 А;

- просп. Богдана Хмельницького, біля буд. 118 Д;

- вул. Панікахи, біля буд. 15;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 86 Д;

- вул. Робоча, біля буд. 73;

- просп. Гагаріна, біля буд. 72;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 17;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 34;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 26;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 61;

- вул. Робоча, біля буд. 146;

- вул. Центральна, біля буд, 2/4;

- у районі вул. Панікахи, 15;

- у районі пров. Парусного, 12 Б;

- вул. Набережна Заводська, біля буд. 97 Б;

3) визнання недійсними пункти 56-109 додатку № 1 до Договору від 19.05.2021 № 1-2021 про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах, укладеного між Комунальним підприємством Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради та Приватним підприємством "Віко";

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 73 Д;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 97 Б;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 133;

- у районі просп. Олександра Поля, буд. 78;

- Запорізьке шосе, біля буд. 63;

- вул. Панікахи, біля буд. 7;

- вул. Панікахи, біля буд. 2;

- бульв. Слави, біля буд. 46 А;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 48;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 6;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 36;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 2;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 102 Д;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 86 Д;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 26;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 10;

- просп. Олександра Поля, біля буд. 115;

- вул. Гоголя, біля буд. 1;

- вул. Січеславська Набережна, біля буд. 37;

- вул. Глинки, біля буд. 12;

- пл. Успенська, біля буд. 16/1;

- вул. Володимира Мономаха, біля буд. 15;

- вул. Панікахи, біля буд. 28 Д;

- вул. Глинки, біля буд. 15;

- вул. Глинки, біля буд. 19;

- просп. Петра Калнишевського, біля буд. 34 А;

- просп. Гагаріна, біля буд. 105;

- просп. Слобожанський, біля буд. 1 Ж;

- просп. Гагаріна, біля буд. 171;

- просп. Героїв, біля буд. 12;

- вул. 20-річчя Перемоги, біля буд. 27;

- вул. Калинова, біля буд. 81;

- Донецьке шосе, біля буд. 2 Ж;

- пров. Парусний, біля буд. 7 Б;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 19;

- вул. Титова, біля буд. 8;

- просп. Слобожанський, біля буд. 87;

- просп. Героїв, біля буд. 37 А;

- просп. Богдана Хмельницького, біля буд. 118 Д;

- вул. Панікахи, біля буд. 15;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 86 Д;

- вул. Робоча, біля буд. 73;

- просп. Гагаріна, біля буд. 72;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 17;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 34;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 26;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 61;

- вул. Робоча, біля буд. 146;

- вул. Центральна, біля буд, 2/4;

- у районі вул. Панікахи, 15;

- у районі пров. Парусного, 12 Б;

- вул. Набережна Заводська, біля буд. 97 Б;

5) стягнення з бюджету Дніпровської міської територіальної громади через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (код 37988155, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. 93-ї Холодноярської бригади, буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сілл РТ (код 42526994, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15 А) збитків, нанесених Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради, у загальному розмірі 84 882 649,84 грн., з яких 59 700 604,84 грн. - збитки у вигляді недоотриманого доходу (упущеної вигоди), 25 182 045,00 грн. - збитки у вигляді необхідності сплати штрафних санкцій за невиконання договорів.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити:

- наявність у позивача права тимчасового користування місцями розташування реклами за спірним переліком адрес;

- наявність передбачених законом підстав для визнання недійсним та скасування рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.05.2021 № 453 та визнання недійсними погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності, виданих Приватному підприємству "Віко" на підставі цього рішення. Зокрема, ефективність обраного способу захисту;

- наявність передбачених законом підстав для визнання недійсними пункти 56-109 додатку № 1 до Договору від 19.05.2021 № 1-2021. Зокрема, факт порушення сторонами цього договору охоронюваних прав та інтересів позивача;

- для вирішення питання щодо покладення бюджет Дніпровської міської територіальної громади збитків, завданих позивачу, окремо необхідно встановити: 1) наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; 2) наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; 3) наявність збитків у потерпілої особи; 4) наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ на підставі рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.03.2020 № 414, від 02.06.2020 № 657, від 28.08.2020 №884, від 22.09.2020 № 991 були видані 54 погодження на розміщення реклами на транспорті у місті Дніпрі зі строком дії до 2025 року, а саме:

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 73 Д;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 97 Б;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 133;

- у районі просп. Олександра Поля, буд. 78;

- Запорізьке шосе, біля буд. 63;

- вул. Панікахи, біля буд. 7;

- вул. Панікахи, біля буд. 2;

- бульв. Слави, біля буд. 46 А;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 48;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 6;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 36;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 2;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 102 Д;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 86 Д;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 26;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 10;

- просп. Олександра Поля, біля буд. 115;

- вул. Гоголя, біля буд. 1;

- вул. Січеславська Набережна, біля буд. 37;

- вул. Глинки, біля буд. 12;

- пл. Успенська, біля буд. 16/1;

- вул. Володимира Мономаха, біля буд. 15;

- вул. Панікахи, біля буд. 28 Д;

- вул. Глинки, біля буд. 15;

- вул. Глинки, біля буд. 19;

- просп. Петра Калнишевського, біля буд. 34 А;

- просп. Гагаріна, біля буд. 105;

- просп. Слобожанський, біля буд. 1 Ж;

- просп. Гагаріна, біля буд. 171;

- просп. Героїв, біля буд. 12;

- вул. 20-річчя Перемоги, біля буд. 27;

- вул. Калинова, біля буд. 81;

- Донецьке шосе, біля буд. 2 Ж;

- пров. Парусний, біля буд. 7 Б;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 19;

- вул. Титова, біля буд. 8;

- просп. Слобожанський, біля буд. 87;

- просп. Героїв, біля буд. 37 А;

- просп. Богдана Хмельницького, біля буд. 118 Д;

- вул. Панікахи, біля буд. 15;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 86 Д;

- вул. Робоча, біля буд. 73;

- просп. Гагаріна, біля буд. 72;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 17;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 34;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 26;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 61;

- вул. Робоча, біля буд. 146;

- вул. Центральна, біля буд, 2/4;

- у районі вул. Панікахи, 15;

- у районі пров. Парусного, 12 Б;

- вул. Набережна Заводська, біля буд. 97 Б.

На підставі вказаних рішень, між ТОВ «Сілл РТ» (надалі - розповсюджувач реклами) та Комунальним підприємством «Дніпротранскомплекс» Дніпровської міської ради (надалі - підприємство) був укладений договір від 01.04.2020 № 1 про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах.

Згідно з п. 1.1. договору № 1, підприємство на підставі погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності (надалі - Погодження на розміщення реклами), наданих розповсюджувачу реклами відповідно до рішень виконавчого комітету міської ради, надає розповсюджувачу реклами в тимчасове користування місця на зупиночних комплексах, які перебувають у комунальній власності, для розташування реклами (рекламних засобів), розповсюджувач реклами розташовує рекламу (рекламні засоби) згідно з виданими Погодженнями на розміщення реклами та здійснює оплату за тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів).

Відповідно до п. 1.2. договору № 1, місця розташування реклами (рекламних засобів) зазначаються в додатку, що є невід`ємною частиною цього договору. Всі необхідні відомості щодо місця розташування реклами (рекламних засобів) наводяться в Погодженні на розміщення реклами.

Однак, рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 442 від 29.04.2021 анульовано (скасовано) погодження на розміщення реклами на транспорті комунальної власності відповідно до переліку, який додається.

Додаток до рішення містить перелік розповсюджувачів реклами, яким анулюються (скасовуються) погодження на розміщення реклами на транспорті комунальної власності, серед яких з 1 по 55 пункти ТОВ «ВІКО», з 56 по 109 пункти ТОВ «Сілл РТ».

Підставою для прийняття такого рішення слугував факт припинення юридичної особи КП «Дніпротранскомплекс» Дніпровської міської ради, як сторони договору № 1 від 01.04.2020.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 160/7358/21 визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 442 від 29.04.2021 в частині анулювання (скасування) погодження на розміщення реклами на транспорті комунальної власності щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілл РТ» (пункти додатку до рішення 56-109).

У вказаній постанові суд дійшов висновку, що така підстава для анулювання дозвільного документу, як припинення юридичної особи, стосується саме особи суб`єкта господарювання, а не уповноваженої власником об`єктів особи, адже припинення юридичної особи, яка створена органом місцевого самоврядування, із одночасною передачею всього обсягу прав новоствореному підприємству, не може створювати штучну підставу для скасування суб`єктом владних повноважень раніше прийнятого рішення (дозвільного документу) та порушувати принцип юридичної визначеності.

Позивач, за наявності у нього необхідних дозволів для здійснення господарської діяльності в частині використання зупиночних комплексів для розміщення реклами, та з дотриманням положень цивільного законодавства звернувся до Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради з метою укладення відповідного договору про тимчасове користування місцями розташування реклами.

Пропозиція позивача повністю відповідала типовій формі договору про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів), обов`язковість укладання якого передбачена законодавством, позивач дотримався порядку укладання договорів, передбаченого нормами цивільного та господарського законодавства.

Однак, не надавши будь-якого погодження або заперечень щодо укладання договору про тимчасове користування місцями розташування реклами, Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради ухилилось від укладення такого договору.

Вищенаведені обставини встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2022 у справі № 904/9036/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2022.

Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2022 у справі №904/9036/21 визнано укладеним з дня набрання чинності рішенням суду договір про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ" (49000, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15-А, ідентифікаційний код 42526994) та Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (49038, м. Дніпро, вул. Курчатова, буд. 8, ідентифікаційний код 23357437) у запропонованій позивачем редакції.

Відповідно до п. 7.1. договору про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів), визнаного укладеним за рішенням суду у справі № 904/9036/21, договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами та діє щодо кожного місця до закінчення строку дії Погодження на розміщення реклами та виконання Сторонами зобов`язань за Договором. Умови цього Договору поширюються на зобов`язання Сторін, що виникають з моменту прийняття виконкомом міської ради рішення про надання Погодження на розміщення реклами.

Слід звернути увагу на те, що Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ РТ" про стягнення заборгованості в сумі 91 584 грн. 36 коп., з яких: 89 883 грн. 87 коп. - заборгованість з плати за тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах за період з 15.08.2022 по 31.01.2023, 1 168 грн. 49 коп. - інфляційні втрати, 532 грн. 00 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах від 15.08.2022 № б/н (справа №904/413/23).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі справа № 904/413/23 від 31.03.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2024, позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ РТ" на користь Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради 89 883 грн. 87 коп. основного боргу, 532 грн. 00 коп. 3% річних, 2 649 грн. 76 коп. витрат зі сплати судового збору.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2022 у справі № 904/9036/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ" до Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради про визнання укладеним договору про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах у редакції позивача, визнано укладеним між Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ РТ" (розповсюджувач реклами) договір про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах № б/н (надалі - договір).

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2022 набрало законної сили 15.08.2022.

В порушення умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ" оплату за використання місць розташування реклами (рекламних засобів) не здійснювало, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 89 883 грн. 87 коп. за період з 15.08.2022 по 17.01.2023.

Тобто, спірні 54 погодження на розміщення реклами, видані Товариству з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ", є чинними; між позивачем та відповідачем-2 існує чинний договір про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах.

Окремо, слід зазначити, що під час судового розгляду адміністративної справи №160/7358/21, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2021, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.07.2021, було частково задоволено заяву ТОВ "Сілл РТ" про забезпечення позову.

Зупинено дію рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 29.04.2021 № 442 «Про анулювання (скасування) погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності» в частині, що стосується ТОВ «Сілл РТ» до набрання рішення суду у цій справі законної сили.

Заборонено до набрання законної сили рішенням суду у цій справі виконавчому комітету Дніпровської міської ради, департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Дніпротранскомплекс» Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради та іншим структурним підрозділам Дніпровської міської ради та комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Дніпровської міської ради, вчиняти дії, спрямовані на демонтаж реклами (рекламного матеріалу, рекламних конструкцій) на зупиночних комплексах, погодження на розміщення яких анульовано рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 29.04.2021 № 442 «Про анулювання (скасування) погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності» в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ РТ» за наступними адресами: вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 73 Д; вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 97 Б; вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 133; у районі просп. Олександра Поля, буд. 78; Запорізьке шосе, біля буд. 63; вул. Панікахи, біля буд. 7; вул. Панікахи, біля буд. 2; бульв. Слави, біля буд. 46 А; вул. Маршала Малиновського, біля буд. 48; вул. Маршала Малиновського, біля буд. 6; вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 36; вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 2; вул. Набережна Перемоги, біля буд. 102 Д; вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 86 Д; вул. Набережна Перемоги, біля буд. 44/3; вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 44/3; вул. Набережна Перемоги, біля буд. 26; вул. Набережна Перемоги, біля буд. 10; просп. Олександра Поля, біля буд. 115; вул. Гоголя, біля буд. 1; вул. Січеславська Набережна, біля буд. 37; вул. Глинки, біля буд. 12; пл. Успенська, біля буд. 16/1; вул. Володимира Мономаха, біля буд. 15; вул. Панікахи, біля буд. 28 Д; вул. Глинки, біля буд. 15; вул. Глинки, біля буд. 19; просп. Петра Калнишевського, біля буд. 34 А; просп. Гагаріна, біля буд. 105; просп. Слобожанський, біля буд. 1 Ж; просп. Гагаріна, біля буд. 171; просп. Героїв, біля буд. 12; вул. 20-річчя Перемоги, біля буд. 27; вул. Калинова, біля буд. 81; Донецьке шосе, біля буд. 2Ж; пров. Парусний, біля буд. 7 Б; просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 19; вул. Титова, біля буд. 8; просп. Слобожанський, біля буд. 87; просп. Героїв, біля буд. 37 А; просп. Богдана Хмельницького, біля буд. 118 Д; вул. Панікахи, біля буд. 15; вул. Набережна Перемоги, біля буд. 86Д; вул. Робоча, біля буд. 73; просп. Гагаріна, біля буд. 72; проспект Дмитра Яворницького, біля буд. 17; проспект Дмитра Яворницького, біля буд. 34; проспект Дмитра Яворницького, біля буд. 26; проспект Дмитра Яворницького, біля буд. 61; вул. Робоча, біля буд. 146; вул. Центральна, біля буд. 2/4; у районі вул. Панікахи, 15; у районі пров. Парусного, 12 Б; вул. Набережна Заводська, біля буд. 97 Б.

Постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 160/7358/21 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.07.2021 скасовано. Відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілл РТ» про забезпечення позову.

Однак, 18.05.2021, тобто, під час дії встановленої судом в рамках адміністративної справи №160/7358/21 заборони демонтажу реклами, розміщеної ТОВ «Сілл РТ» на спірних рекламних конструкціях, Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради було прийнято рішення № 453 про надання погодження на розміщення реклами на транспорті комунальної власності Приватному підприємству "Віко" згідно з переліком.

У вказаний перелік адрес, за якими Приватному підприємству "Віко" надано погодження на розміщення реклами, увійшли і спірні адреси: вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 73 Д; вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 97 Б; вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 133; у районі просп. Олександра Поля, буд. 78; Запорізьке шосе, біля буд. 63; вул. Панікахи, біля буд. 7; вул. Панікахи, біля буд. 2; бульв. Слави, біля буд. 46 А; вул. Маршала Малиновського, біля буд. 48; вул. Маршала Малиновського, біля буд. 6; вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 36; вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 2; вул. Набережна Перемоги, біля буд. 102 Д; вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 86 Д; вул. Набережна Перемоги, біля буд. 44/3; вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 44/3; вул. Набережна Перемоги, біля буд. 26; вул. Набережна Перемоги, біля буд. 10; просп. Олександра Поля, біля буд. 115; вул. Гоголя, біля буд. 1; вул. Січеславська Набережна, біля буд. 37; вул. Глинки, біля буд. 12; пл. Успенська, біля буд. 16/1; вул. Володимира Мономаха, біля буд. 15; вул. Панікахи, біля буд. 28 Д; вул. Глинки, біля буд. 15; вул. Глинки, біля буд. 19; просп. Петра Калнишевського, біля буд. 34 А; просп. Гагаріна, біля буд. 105; просп. Слобожанський, біля буд. 1 Ж; просп. Гагаріна, біля буд. 171; просп. Героїв, біля буд. 12; вул. 20-річчя Перемоги, біля буд. 27; вул. Калинова, біля буд. 81; Донецьке шосе, біля буд. 2Ж; пров. Парусний, біля буд. 7 Б; просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 19; вул. Титова, біля буд. 8; просп. Слобожанський, біля буд. 87; просп. Героїв, біля буд. 37 А; просп. Богдана Хмельницького, біля буд. 118 Д; вул. Панікахи, біля буд. 15; вул. Набережна Перемоги, біля буд. 86Д; вул. Робоча, біля буд. 73; просп. Гагаріна, біля буд. 72; проспект Дмитра Яворницького, біля буд. 17; проспект Дмитра Яворницького, біля буд. 34; проспект Дмитра Яворницького, біля буд. 26; проспект Дмитра Яворницького, біля буд. 61; вул. Робоча, біля буд. 146; вул. Центральна, біля буд. 2/4; у районі вул. Панікахи, 15; у районі пров. Парусного, 12 Б; вул. Набережна Заводська, біля буд. 97 Б.

В подальшому, між Приватним підприємством "Віко" (надалі - розповсюджувач реклами) та Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (надалі - підприємство) був укладений договір від 19.05.2021 № 1-2021 про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах.

Згідно з п. 1.1. договору № 1-2021, підприємство на підставі погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності (надалі - Погодження на розміщення реклами), наданих розповсюджувачу реклами відповідно до рішень виконавчого комітету міської ради, надає розповсюджувачу реклами в тимчасове користування місця на зупиночних комплексах, які перебувають у комунальній власності, для розташування реклами (рекламних засобів), а розповсюджувач реклами розташовує рекламу (рекламні засоби) згідно з виданими Погодженнями на розміщення реклами та здійснює оплату за тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів).

Відповідно до п. 1.2. договору № 1-2021, місця розташування реклами (рекламних засобів) зазначаються в додатку, що є невід`ємною частиною цього договору. Всі необхідні відомості щодо місця розташування реклами (рекламних засобів) наводяться в Погодженні на розміщення реклами.

В додатку до договору № 1-2021 наведений перелік місць розташування реклами, до якого увійшли і спірні адреси.

В матеріалах справи (зокрема том 1, а.с. 183 - 198, 211, 230 - 243, т. 2 а.с. 132 - 136, том 4 а.с. 108) міститься численне листуванням між позивачем та органами місцевого самоврядування, відповідачами-1 та -2 щодо врегулювання питання існування погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності на ті самі рекламні місця одночасно двом суб`єктам господарювання.

У відповідь представники органів місцевого самоврядування, відповідачів-1 та -2 повідомили, що рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 453 від 18.05.2021 є чинним та у встановленому порядку не скасоване, у ТОВ «Сілл РТ» наявна можливість використання спірних рекламних місць.

Як було встановлено судом вище, спірні 54 погодження на розміщення реклами, видані Товариству з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ", є чинними; між позивачем та відповідачем-2 існує чинний договір про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах.

За таких обставин, у відповідності до приписів розділу 2 укладеного договору про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах, підприємство зобов`язане:

- надати в тимчасове користування місця для розташування реклами (рекламних засобів) після оформлення в установленому порядку Погодження на розміщення реклами (пп. 2.1);

- скласти калькуляцію плати за тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів), підготувати для Розповсюджувача реклами відповідно до калькуляції рахунок на оплату (пп. 2.2);

- слідкувати за технічним та естетичним станом зупиночних комплексів, своєчасно вчиняти заходи щодо відновлення місць розташування реклами (рекламних засобів), у разі їх пошкодження або знищення (пп. 2.3).

Однак, відповідач-2 не виконав свої зобов`язання, передбачені розділом 2 укладеного договору про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів), фактично не надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ" в тимчасове користування місця для розташування реклами.

Позивач унеможливлений використовувати надані йому відповідно до погоджень Виконавчого комітету Дніпровської міської ради 54 рекламних місця через зайняття таких місць рекламою, розміщеною іншим суб`єктом господарювання - Приватним підприємством "Віко".

При цьому, доказом фактичного розміщення Приватним підприємством "Віко" власної реклами на спірних рекламних місцях, є, зокрема, укладений між Приватним підприємством "Віко" та Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради договір від 19.05.2021 № 1-2021 про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах; претензіями підприємства від 15.11.2022 № 22/22-229, від 12.01.2023 № 21/21-7, від 05.04.2023 № 21/21-13, адресованими ПП "Віко", про сплату заборгованості за договором; розрахунками заборгованості ПП "Віко"; актами звірки взаємних розрахунків за договором від 19.05.2021 № 1-2021.

Сукупністю вищеперелічених доказів підтверджується існування між Приватним підприємством "Віко" та Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради фактичних господарських правовідносин за договором про тимчасове користування місцями розташування реклами; відповідач-2 підтверджує факт надання відповідачу-3 спірних рекламних місць для використання вимагаючи від останнього оплату за користування такими місцями.

Тобто, фактично, Виконавчий комітет Дніпровської міської ради та Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради самоусунулись від врегулювання питання існування погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності на ті самі рекламні місця одночасно двом суб`єктам господарювання.

При цьому твердження відповідачів та Дніпровської міської ради про те, що законодавством, яке регулює відносини у сфері реклами, не заборонено надавати дозвіл (погодження) на розміщення реклами (рекламних засобів) декільком рекламорозповсюджувачам на одне і те саме місце розташування рекламних засобів і ТОВ "Сілл РТ" мало можливість користуватись спірними рекламними місцями поряд з ПП "Віко" не заслуговують на увагу.

Так, відповідно до п. 1.4 Порядку розміщення реклами на транспорті та в ліфтах житлових будинків комунальної власності у місті Дніпрі, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.02.2020 № 256 (надалі - Порядок), погодження на розміщення реклами на транспорті та у ліфтах житлових будинків комунальної власності (далі погодження) це документ установленої форми, виданий розповсюджувачу реклами на підставі рішення виконавчого комітету міської ради, який дає право на розміщення реклами (рекламних засобів) на транспорті та у ліфтах житлових будинків комунальної власності на певний строк та у певному місці.

Згідно з пп. 2.1.10. Порядку, рішення виконавчого комітету міської ради про надання погодження є підставою для укладання договору про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів).

Підпунктом 2.1.11. Порядку визначено, що видане робочим органом погодження є підставою для розміщення рекламних засобів.

З аналізу змісту наведених приписів вбачається, що видане суб`єкту господарювання відповідальним органом погодження надає такому суб`єкту право на розміщення рекламних засобів у визначеному таким погодженням місці, а не право конкурувати за відповідне рекламне місце з іншими суб`єктами господарювання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, у тексті укладеного між позивачем та відповідачем-2 договору про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах відсутні будь-які умови про те, що місця розташування реклами за цим договором надаються позивачу частково/у певній обмеженій площі/для спільного користування з іншими суб`єктами господарювання тощо.

Також слід зазначити, що пунктом 2.1 Порядку встановлений порядок оформлення погодження.

За приписами п.п. 2.1.4 Порядку, робочий орган протягом п`яти робочих днів із дати реєстрації заяви перевіряє місце розташування рекламного засобу, зазначене у заяві, стосовно наявності на заявлене місце пріоритету іншого заявника або наданого в установленому порядку погодження.

Пріоритет не підлягає встановленню у разі наявності на заявлене місце пріоритету іншого заявника або наданого в установленому порядку погодження.

Робочий орган повідомляє КП «Земград» про встановлення пріоритету за заявником.

У разі прийняття рішення про відмову у встановленні пріоритету робочий орган протягом трьох днів надсилає заявнику вмотивовану відповідь та повертає подані заявником документи.

Оскільки станом на момент видачі ПП "Віко" погоджень на розміщення реклами на спірних місцях існувала встановлена судом в рамках адміністративної справи № 160/7358/21 заборона демонтажу реклами, розміщеної ТОВ «Сілл РТ» на спірних рекламних конструкціях, у ТОВ «Сілл РТ» вочевидь існував пріоритет користування такими рекламними місцями.

А отже, Виконавчий комітет Дніпровської міської ради мав відмовити ПП "Віко" у наданні погоджень на розміщення реклами за спірним переліком адрес.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок. Потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007 та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11.06.2009).

Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - «non concedit contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (такі висновки наведено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 06.12.2019 у справі №910/353/19, від 07.11.2019 у справі №910/124484/18, від 14.05.2020 у справі №910/7515/19, від 19.02.2020 у справі №915/411/19).

Протиправне анулювання погоджень ТОВ "Сілл РТ" на розміщення реклами; видача погоджень на розміщення реклами ПП "Віко" на ті самі рекламні місця під час дії встановленої судом в рамках адміністративної справи № 160/7358/21 заборони демонтажу реклами, розміщеної ТОВ «Сілл РТ» на спірних рекламних конструкціях; самоусунення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради та Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради від позасудового врегулювання питання існування погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності на ті самі рекламні місця одночасно двом суб`єктам господарювання вочевидь суперечить принципам "належного урядування" та "добросовісності діловій практиці".

Згідно із частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У даному випадку, вимога позивача про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.05.2021 № 453 Про надання погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності в частині видачі Приватному підприємству "Віко" погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності на місця, на які вже було видано аналогічні погодження Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ (пункти 56-109 додатку до рішення) спрямована на усунення правової невизначеності та захист цивільних прав позивача на користування спірними рекламними місцями.

За таких обставин, вимога позивача про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.05.2021 № 453 Про надання погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності в частині видачі Приватному підприємству "Віко" погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності на місця, на які вже було видано аналогічні погодження Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ (пункти 56-109 додатку до рішення) сприяє реальному захисту порушених інтересів позивача та є обґрунтованою.

Позовна вимога про визнання недійсними погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності, видані Приватному підприємству "Віко" на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.05.2021 № 453 Про надання погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності за спірним переліком адрес є похідною від вимоги про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.05.2021 № 453 про надання таких погоджень.

Оскільки під час розгляду цієї справи судом було встановлено наявність правових підстав для визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.05.2021 № 453 Про надання погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності в частині видачі Приватному підприємству "Віко" погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності на місця, на які вже було видано аналогічні погодження Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ (пункти 56-109 додатку до рішення), позовна вимога про визнання недійсними погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності, видані Приватному підприємству "Віко" на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.05.2021 № 453 - є обґрунтованою.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсними пункти 56-109 додатку № 1 до Договору від 19.05.2021 № 1-2021 про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах, укладеного між Комунальним підприємством Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради та Приватним підприємством "Віко".

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 628 зазначеного Кодексу, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 217 зазначеного Кодексу, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права особи буде захищено та відновлено.

У постанові від 31.05.2021 у справі № 917/265/18 Верховний Суд роз`яснив, що додаток до договору це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз`яснення, пояснення умов договору, перелік конкретних товарів, послуг тощо. Тобто додаток до договору це документ, який уточнює або більш детально розкриває зміст договірних умов (пункт 38).

Таким чином, додаток № 1 до Договору від 19.05.2021 № 1-2021 є невід`ємною частиною договору та документом, який більш детально розкриває зміст договірних умов між Комунальним підприємством «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради та ПП «Віко», зокрема, щодо конкретних місць розташування реклами (рекламних засобів).

У даному випадку, включення у додаток № 1 до Договору від 19.05.2021 № 1-2021 про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах, укладеного між Комунальним підприємством Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради та Приватним підприємством "Віко" пунктів 56-109 прямо порушує права та інтереси позивача на користування місцями розміщення реклами, зазначеними у таких пунктах.

Адже, як було встановлено судом вище, саме Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ належить пріоритет та тимчасове право використання рекламних місць за адресами: вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 73 Д; вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 97 Б; вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 133; у районі просп. Олександра Поля, буд. 78; Запорізьке шосе, біля буд. 63; вул. Панікахи, біля буд. 7; вул. Панікахи, біля буд. 2; бульв. Слави, біля буд. 46 А; вул. Маршала Малиновського, біля буд. 48; вул. Маршала Малиновського, біля буд. 6; вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 36; вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 2; вул. Набережна Перемоги, біля буд. 102 Д; вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 86 Д; вул. Набережна Перемоги, біля буд. 44/3; вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 44/3; вул. Набережна Перемоги, біля буд. 26; вул. Набережна Перемоги, біля буд. 10; просп. Олександра Поля, біля буд. 115; вул. Гоголя, біля буд. 1; вул. Січеславська Набережна, біля буд. 37; вул. Глинки, біля буд. 12; пл. Успенська, біля буд. 16/1; вул. Володимира Мономаха, біля буд. 15; вул. Панікахи, біля буд. 28 Д; вул. Глинки, біля буд. 15; вул. Глинки, біля буд. 19; просп. Петра Калнишевського, біля буд. 34 А; просп. Гагаріна, біля буд. 105; просп. Слобожанський, біля буд. 1 Ж; просп. Гагаріна, біля буд. 171; просп. Героїв, біля буд. 12; вул. 20-річчя Перемоги, біля буд. 27; вул. Калинова, біля буд. 81; Донецьке шосе, біля буд. 2Ж; пров. Парусний, біля буд. 7 Б; просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 19; вул. Титова, біля буд. 8; просп. Слобожанський, біля буд. 87; просп. Героїв, біля буд. 37 А; просп. Богдана Хмельницького, біля буд. 118 Д; вул. Панікахи, біля буд. 15; вул. Набережна Перемоги, біля буд. 86Д; вул. Робоча, біля буд. 73; просп. Гагаріна, біля буд. 72; проспект Дмитра Яворницького, біля буд. 17; проспект Дмитра Яворницького, біля буд. 34; проспект Дмитра Яворницького, біля буд. 26; проспект Дмитра Яворницького, біля буд. 61; вул. Робоча, біля буд. 146; вул. Центральна, біля буд. 2/4; у районі вул. Панікахи, 15; у районі пров. Парусного, 12 Б; вул. Набережна Заводська, біля буд. 97 Б.

Існування чинного договору між Комунальним підприємством Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради та Приватним підприємством "Віко" на використання спірних рекламних місць вочевидь створює правову невизначеність між сторонами цього спору.

За таких обставин вимоги позивача про визнання недійсними пункти 56-109 додатку № 1 до Договору від 19.05.2021 № 1-2021 про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах, укладеного між Комунальним підприємством Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради та Приватним підприємством "Віко" є обґрунтованими.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Приватного підприємства "Віко" усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ у тимчасовому користуванні місцями на зупиночних комплексах.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 496/1059/18 вказано, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387, 388 ЦК України (віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов).

Позовом про витребування майна (віндикаційним позовом) є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності індивідуально визначеного майна, до особи, яка ним заволоділа, про витребування (повернення) цього майна з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Схожі висновки викладені, зокрема, у пункті 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). За змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, які не пов`язані із позбавленням володіння (див. пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними, зокрема, у пункті 72 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц та пункті 100 постанови від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

Оскільки станом на момент прийняття рішення за результатами розгляду цього спору саме Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ належить пріоритет та тимчасове право використання рекламних місць за спірним переліком адрес, позовна вимога про зобов`язання Приватного підприємства "Віко" протягом 5 (п`яти) днів з моменту набрання законної сили рішенням суду усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ у тимчасовому користуванні місцями на зупиночних комплексах, шляхом демонтажу за власний рахунок реклами (рекламних засобів), розміщеної на зупиночних комплексах за спірним переліком адрес - є обґрунтованою.

Щодо позовної вимоги про стягнення з бюджету Дніпровської міської територіальної громади через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сілл РТ збитків, нанесених Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради, у загальному розмірі 84 882 649,84 грн., з яких 59 700 604,84 грн. - збитки у вигляді недоотриманого доходу (упущеної вигоди), 25 182 045,00 грн. - збитки у вигляді необхідності сплати штрафних санкцій за невиконання договорів.

Згідно із частиною другою статті 224, частиною першою статті 225 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 ЦК України, адже частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника.

Окрім того, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частина четверта статті 623 ЦК України).

Отже для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, в тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає (див. висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 3-64гс11, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14).

У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності)). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).

Частиною другою статті 623 ЦК України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Тож, при зверненні з позовом про відшкодування заподіяних збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків.

Натомість, боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні збитків, оскільки чинним законодавством закріплена презумпція вини особи, яка порушила зобов`язання. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання (стаття 614 ЦК України).

За змістом пункту 2 частини другої статті 22 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України, частини першої статті 225 ГК України до складу збитків у вигляді упущеної вигоди входять: 1) неотриманні стороною доходи, які вона могла б реально отримати за звичайних обставин якби її право не було порушено; 2) доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною; 3) неодержаний прибуток, на який сторона, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Отже, згідно наведених норм, упущеною вигодою є неодержаний (не отриманий) дохід, який кредитор міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено, а боржник додержувався правил здійснення господарської діяльності.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання певних грошових сум, якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Відповідно до статті 22 ЦК України, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому, звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Крім того, позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

Тобто, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18)).

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер).

Окрім того, позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 908/2486/18, від 15.10.2020 у справі №922/3669/19, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

Враховуючи наведене, пред`явлення позову про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, визначених статтею 22 ЦК України, статтями 224, 225 ГК України, покладає на кредитора (позивача), обов`язок довести: 1) протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків (боржника), 2) наявність збитків, їх розмір, в числі рахунку реальну можливість отримання ним таких збитків, 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, а також 4) вжитті ним заходи для отримання заявлених збитків, тоді як відповідач - має довести відсутність своєї вини у заподіянні заявлених до стягнення з нього збитків.

Водночас, за змістом частини першої статті 42, частини першої статті 44 ГК України будь-яка підприємницька діяльність суб`єктів господарювання здійснюється на підставі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. Тому суб`єкти господарювання повинні враховувати наявність таких ризиків та усвідомлювати наслідки вчинюваних ними дій, а суди, розглядаючи справи, предметом яких є стягнення упущеної вигоди, повинні встановити чи є наслідки, на які посилається позивач, упущеною вигодою чи такі наслідки є результатом власних комерційних прорахунків суб`єкта господарювання (висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 908/2261/17).

Щодо критеріїв визначення (обчислення) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди

Згідно із частиною першою статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частина друга статті 217 ГК України).

Відповідно до частини третьої статті 147 ГК України збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Згідно із частиною третьою статті 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Отже, ЦК України передбачено загальний принцип повного відшкодування заподіяних збитків, тобто принцип за яким відшкодування здійснюється в розмірі, еквівалентному заподіяним збиткам, а обмеження майнової відповідальності допускається лише у виняткових, прямо передбачених законом або договором випадках.

Разом з тим, у статті 616 ЦК України міститься правило за яким суд зменшує розмір збитків у разі: а) коли порушення зобов`язання сталося з вини кредитора; б) кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов`язання або не вживав заходів щодо їх зменшення.

Крім того, частинами другою, третьою статті 624 ЦК України передбачено відступ від наведеного принципу відшкодування збитків, зокрема визначено, що договором може бути встановлено: а) обов`язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою або б) встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків чи можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

У частині третій статті 623 ЦК України закріплено норму, яка регламентує ціни на товари, роботи, послуги тощо, які використовуються для обчислення збитків, зокрема, збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Схожого змісту норми щодо ціни містять частини третя, четверта статті 225 ГК України, яким визначено, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Водночас, аналіз змісту положень ЦК України та ГК України свідчить про відсутність в них закріплених норм, що детально регламентують методику розрахунку - критерії визначення (обчислення) збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, обумовлену низкою факторів, що зумовлено, зокрема, особливістю правової природи категорії збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки момент вчинення правопорушення упущена вигода є лише можливою (майбутньою), а не наявною майновою втратою, а її розмір допустимо встановити лише приблизно, із деякими припущеннями, адже досить складним є визначення розміру тих втрат, які ще не сталися (не наступили фізично), позаяк невідомо, які чинники могли б мати вплив на прибуток.

Тож у з`ясуванні критеріїв, яким слід керуватися при визначені (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, суд зважає на сутність правової природи категорії упущена вигода, принципи на яких ґрунтується виконання зобов`язання з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, а також функції, які повинно виконувати відшкодування збитків.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення від 06.12.2007 у справі "Воловік проти України").

Функція роз`яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед національним судам (рішення ЄСПЛ від 28.09.1999 у справі "Озтюрк проти Туреччини" (Ozturk v. Turkey)).

Тлумачення змісту частини другої статті 22 ЦК України, частини другої статті 224, статті 225 ГК України свідчить, що упущена вигода будучи складовою поняття збитки на відміну від реальних збитків, фактичну вартість яких можна виявити на основі оцінки прямих майнових втрат, завданих особі, пов`язана з тим реальним приростом, збільшенням її майнової сфери, якого можна було б очікувати за звичайних обставин, якби ці обставини не були порушені неправомірною поведінкою боржника.

Отже, відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди пов`язує можливість отримання доходу (майнових вигод) особою, право якої порушено, саме із звичайними обставинами, тобто звичайними умовами цивільного/господарського обороту.

Тому, при визначенні (обчисленні) розміру упущеної вигоди першочергове значення має врахування критерію звичайних обставин (умов цивільного/господарського обороту) за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.

Чинний ЦК України та ГК України не містять норм, які б розкривали зміст поняття звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту), тоді як за визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, слово "звичайний" означає "який нічим не виділяється серед інших, не має яких-небудь специфічних, визначних особливостей, якостей; який не має в собі нічого нового; звичний; який вважається нормальним; характерний, типовий для кого -, чого-небудь" (Словник української мови: в 11 томах. - Том 3, 1972. - Стор. 476).

Отже, звичайними обставинами (умовами цивільного/господарського обороту) фактично є типові (нормальні) обставини (умови) комерційного обігу (функціонування ринку), а не теоретично, потенційно можливі, особливо сприятливі ситуації, що мали місце під час неналежного виконання боржником своїх обов`язків.

Іншим критерієм, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності витрат. Сутнісний зміст цього критерію та необхідність урахування при розрахунку упущеної вигоди обумовлений принципами зобов`язального права та загальними засадами цивільного законодавства - керівними ідеями, з яких мають виходити усі без виключення учасники цивільних відносин.

Згідно із частиною другою статті 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків віднесено завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Грошовий вираз майнової шкоди є збитками.

Відповідно до частини першої статті 144 ГК України, майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди іншій особі.

Частиною третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 цієї статті, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Загальні засади (принципи) цивільного права втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації так, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин урегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Тож, справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За наведеного розумним витратами із урахуванням таких принципів цивільного права як справедливість, розумність, є витрати кредитора на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права.

До відповідних витрат відносяться, зокрема, але не виключно, виробничі витрати, інформаційні витрати, транспортні витрати, амортизаційні витрати тощо. Такі витрати пов`язуються з виплатою заробітної плати, сплатою податків і обов`язкових платежів, комунальних платежів, витрат на оренду, інших матеріальних і прирівняних до них витрат тощо.

Тому розмір упущеної вигоди кредитора має визначатися виходячи з розміру доходу, який він міг одержати, за виключенням його витрат на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права. Без урахування наведених витрат сам по собі чистий прибуток не може бути покладений в основу розрахунку збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки: по-перше, такий підхід суперечить наведеним засадам цивільного законодавства, зокрема принципам справедливості, розумності; по-друге: зумовить заявлення кредитором вимог до боржника про відшкодування збитків, що виходять за межі тих, які необхідні, а отже, матиме наслідком надкомпенсацію майнових втрат кредитора (позивача), його необґрунтоване збагачення та стягнення з боржника (відповідача) зайвих сум.

До того ж покладення лише чистого прибутку в основу розрахунку упущеної вигоди своїм наслідком зумовить недотримання іншого критерію визначення (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди - критерію коменсаційності відшкодування збитків.

Частиною другою статті 216 ГК України визначено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно із частинами першою, другою статті 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків, до складу яких входить упущена вигода, яка за своє суттю є майновими втратами, що могли, з урахуванням розумних витрат на їх отримання, бути реально отримані кредитором за звичайних обставин, якби його право не було порушено, а боржник додержувався правил здійснення господарської діяльності.

Тож, визначаючи розмір збитків у вигляді упущеної вигоди необхідно також враховувати функцію, яку повинно виконувати відповідне відшкодування. Такою функцією передусім є компенсаційна функція, яка виходить з неприпустимості збагачення потерпілої сторони зобов`язання (кредитора) та визначає своїм завданням компенсацію кредитору дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися із розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.

Отже, при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення) як: 1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту); 2) розумні витрати; 3) компенсаційність відшкодування збитків.

Разом з тим, на практиці досить часто складно точно визначити та як наслідок і довести дійсний розмір заподіяних кредитору збитків у вигляді упущеної вигоди.

У такому разі виникає питання яким чином має діяти суд, у випадку коли заподіяні позивачу (кредитору) збитки у вигляді упущеної вигоди важко з`ясувати в кількісному вираженні та складно встановити їх розмір з достатнім ступенем визначеності, тоді як протиправна поведінка заподіювача збитків та причинний зв`язок між збитками та протиправною поведінкою є доведеними позивачем (кредитором) та підтверджуються матеріалами справи.

Вочевидь, що за цих умов відмова у стягненні упущеної вигоди з огляду не доведення позивачем чіткого розміру заподіяних йому збитків не узгоджується із наведеним вище принципами та засадами цивільного законодавства, які є керівними ідеями, з яких мають виходити у своїй діяльності усі без винятку учасники цивільних (господарських) відносин та призводить до втрати захисної і відновлювальної функції відшкодування збитків.

Суд звертає увагу, що відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди як форма цивільно-правової відповідальності застосовується з метою захисту порушених (невизнаних) цивільних прав й інтересів, та полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнових вигод, які потерпіла особа могла б мати, якби її суб`єктивне право не було порушеним (невизнаним).

Тобто така міра відповідальності як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди перше за все є спрямованою на захист (відновлення) порушеного права потерпілого, що цілком узгоджується із приписами частини другої статті 216 ГК України, якою з-поміж іншого визначено, що застосування господарських санкцій, якими у розумінні частини другої статті 217 ГК України є відшкодування збитків, повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення.

Тому, справедливе відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за наявності доведеності протиправної поведінки заподіювача збитків та причинного зв`язку між збитками та протиправною поведінкою є одним із ефективних засобів захисту порушених прав кредитора, адже сама лише констатація у судовому рішення порушення прав кредитора (позивача) не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним.

Згідно із частиною першою статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний принцип закріплений у частині першій статті 11 ГПК України.

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону. Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків.

Справедливість як один із фундаментальних принципів права, який закладено безпосередньо в змісті права, в тих правовідносинах формою яких є право, передбачає готовність враховувати інтереси інших сторін, не зловживати своїми правами на шкоду їм, дотримуватися рівності в положенні учасників правовідносин.

Отже, за своєю юридичною силою принцип справедливості є фактично імперативною нормою права (нормою відхилення від якої недопустиме), яка поряд з нормами цивільного права належить до механізму регулювання цивільних правовідносин.

Хоча така категорія, як справедливість, є оціночним поняттям та має властивість змінювати своє змістовне наповнення залежно від різних, як об`єктивних, так і суб`єктивних обставин, очевидним є те, що застосування такого принципу у визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди відповідає меті та цілям такої міри відповідальності як відшкодування збитків, а також унеможливлює отримання заподіювачем збитків переваг від свої недобросовісної (протиправної) поведінки.

Застосування принципу справедливості передбачено і нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, частиною першою статті 6 якої гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд (статті 2, 7 цього Закону).

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу, що одним із елементів передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення від 23.10.1985 у справі "Бентем проти Нідерландів").

Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 9 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Враховуючи наведене, при визначенні конкретного розміру упущеної вигоди, суду належить враховувати принципи, засади цивільного законодавства та у разі неможливості точно встановити розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, який заявлено до стягнення з боржника (не факт наявності, а саме розмір) керуючись принципом справедливості визначити розмір таких збитків з урахуванням усіх обставин конкретної справи.

Близький за своєю суттю підхід щодо визначення справедливого розміру збитків застосований у рішеннях ЄСПЛ від 11.06.2020 у справі "UGRINOVA AND SAKAZOVA v. BULGARIA", від 15.04.2021 у справі "PORAZIK v. HUNGARY", в яких суд зважаючи на неможливість (ускладненість) точного розрахунку розміру заявлених матеріальних збитків визначив з урахуванням обставин справи справедливий розмір таких збитків керуючись критерієм справедливості.

Щодо стандартів доведення наявності та розміру збитків у вигляді упущеної вигоди.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 3 ЦК України передбачено, що однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (частина перша статті 20 ГК України)

Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

У справах про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди такою передумовою захисту, зокрема є доведення наявності збитків та їх розміру.

За змістом статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною другою статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Аналогічний принцип закріплено у частині другій статті 2, частині першій статті 13 ГПК України.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Особливе значення такі правила мають при доведенні наявності та розміру заподіяних потерпілому збитків у вигляді упущеної вигоди, яку на відміну від реальних збитків довести з максимальною математичною точністю досить складно, оскільки її визначення та розрахунок потребує урахування сукупності різних критеріїв та факторів (звичайні умови обороту, справедливість, розумність, компенсаційність відшкодування тощо), які мають оціночний характер.

Наявність збитків у вигляді упущеної вигоди та їх розмір не має надмірно залежати від сукупності мінливих та непередбачуваних обставин, щоб складати певний і обґрунтований розмір шкоди.

Тому, при розгляді справ про стягнення упущеної вигоди актуальним є питання стандарту доказування, адже встановлення занадто високого стандарту зумовлює складнощі у доведенні наявності збитків та їх розміру.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування під час розгляду справи категорій стандартів доказування - правил, які дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Суд звертає увагу, що 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким були, зокрема внесені зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, який, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") звернув увагу, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосований ЄСПЛ у рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

ЄСПЛ у рішенні від 21.10.2011 у справі "Дія-97" проти України" зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.

Верховний Суд зауважує, що саме суд має забезпечити право особи на справедливий суд (справедливу судову процедуру).

Оскільки, як зазначалося вище упущена вигода є категорією визначення та розрахунок якої потребує урахування, зокрема, звичайних умов обороту, справедливості, розумності, компенсаційності відшкодування, які є оціночними поняттями, очевидно, що доведення таких обставин передбачає існування ряду міркувань (умовиводів), ймовірностей, а отже має здійснюватися із застосуванням стандарту переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Таким стандартом є стандарт вірогідності доказів, який з розумною впевненістю дозволяє стверджувати, що факт є доведеним, якщо після оцінки доказів вбачається, що факт скоріше відбувся (мав місце), аніж не був. Зокрема, з розумною впевненістю стверджувати доведеність позивачем наявності заподіяних йому збитків, правильність розрахунку збитків у вигляді упущеної вигоди, розміру упущеної вигоди, яка підлягає стягненню з боржника на користь кредитора тощо.

За цих умов збитки у вигляді упущеної вигоди підлягають відшкодуванню у разі: 1) коли заявлений кредитором не отриманий дохід (майнова вигода) був у межах припущення сторін на момент виникнення зобов`язань; 2) втрата доходу є ймовірним результатом порушення зобов`язання іншим контрагентом (боржником); 3) дохід не є абстрактним і може бути доведеним із розумним рівнем впевненості.

Вищенаведені правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 вересня 2021 року у справі № 922/3928/20.

Використовуючи вищевикладені стандарти та критерії, суд встановив таке.

Між ТОВ «Сілл РТ», як Виконавцем, та Фізичною особою-підприємцем Погуляєм Станіславом Петровичем, як із Замовником, укладено договір на проведення рекламних кампаній № 1-050421 від 05.01.2021.

Відповідно до п. 2.1. цього Договору, Виконавець зобов?язується надати послуги з проведення рекламної кампанії Замовника згідно з Адресної програми та інших доповнень до цього Договору, які складаються у вигляді додатків, додаткових угод до договору та є його невід?ємними частинами, а Замовник зобов?язується прийняти та оплатити Виконавцю зазначені роботи (послуги).

Згідно з п. 2.2. цього Договору, відомості про період експонування рекламних матеріалів, місцезнаходження рекламних носіїв, їх розміри та сторони, кількість площин, вартість Рекламної кампанії, вказуються в Адресній програмі. Адресна програма є невід?ємною частиною цього Договору.

Як визначено у п. 2.3. цього Договору, друк рекламних матеріалів, монтаж (поклейка) та ротації рекламних матеріалів здійснюються на підставі окремого(их) договору(ів) та не входять у вартість рекламної кампанії.

Відповідно до адресної програми, яка є додатком № 1 до договору № 1-050421 від 05.04.2021, термін проведення рекламної кампанії - з 25.04.2021 по 31.12.2021.

Згідно з цією Адресною програмою ФОП Погуляй С.П. планував проведення рекламних кампаній на 51 площині зупиночних комплексів на загальну суму 1 602 000,00 грн. без ПДВ (1922400,00 грн. з ПДВ).

Відповідно, загальна сума рекламної кампанії ФОП Погуляя С.П. складає 1 602 000,00 грн. без ПДВ (1 922 400,00 грн. з ПДВ).

Між ТОВ «Сілл РТ», як Виконавцем, та Фізичною особою-підприємцем Богданом Андрієм Валерійовичем, як із Замовником, укладено договір на проведення рекламних кампаній № 18-110221 від 11.02.2021.

Відповідно до Адресної програми від 11.02.2021, яка є Додатком № 1 до Договору № 18-110221 від 11.02.2021, термін проведення рекламної кампанії - з 01.06.2021 по 31.12.2021.

Згідно з цією Адресною програмою ФОП Богдан А.В. планував проведення рекламної кампанії на 15 площинах зупиночних комплексів на загальну суму 630 000,00 грн. без ПДВ (756000,00 грн. з ПДВ).

Відповідно до Адресної програми від 11.02.2021, яка є Додатком № 2 до Договору № 18-110221 від 11.02.2021, термін проведення рекламної кампанії - з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Згідно з цією Адресною програмою ФОП Богдан А.В. планував проведення рекламної кампанії на 22 площинах зупиночних комплексів на загальну суму 1 980 000,00 грн. без ПДВ (2376000,00 грн. з ПДВ).

Відповідно до Адресної програми від 11.02.2021, яка є Додатком № 3 до Договору № 18-110221 від 11.02.2021, термін проведення рекламної кампанії - з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Згідно з цією Адресною програмою ФОП Богдан А.В. планував проведення рекламної кампанії на 22 площинах зупиночних комплексів на загальну суму 2 700 000,00 грн. без ПДВ (3240000,00 грн. з ПДВ).

Відповідно до Адресної програми від 11.02.2021, яка є Додатком № 4 до Договору № 18-110221 від 11.02.2021, термін проведення рекламної кампанії - з 01.01.2024 по 31.12.2024.

Згідно з цією Адресною програмою ФОП Богдан А.В. планував проведення рекламної кампанії на 22 площинах зупиночних комплексів на загальну суму 3 375 000,00 грн. без ПДВ (4050000,00 грн. з ПДВ).

Відповідно, загальна сума рекламної кампанії ФОП Богдана А.В. складає 8 685 000,00 грн. без ПДВ (10 422 000,00 грн. з ПДВ).

Між ТОВ «Сілл РТ», як Виконавцем, та Фізичною особою-підприємцем Жидіком Олександром Володимировичем, як із Замовником, укладено договір на проведення рекламних кампаній № 2-120421 від 12.04.2021.

Згідно з п. 2.2. цього Договору відомості про період експонування рекламних матеріалів, місцезнаходження рекламних носіїв, їх розміри та сторони, кількість площин, вартість Рекламної кампанії, вказуються в Адресній програмі. Адресна програма є невід?ємною частиною цього Договору.

Як визначено у п. 2.3. цього Договору друк рекламних матеріалів, монтаж (поклейка) та ротації рекламних матеріалів здійснюються на підставі окремого(их) договору(ів) та не входять у вартість рекламної кампанії.

Відповідно до Адресної програми від 12.04.2021, яка є Додатком № 1 до Договору № 2-120421 від 12.04.2021, термін проведення рекламної кампанії - з 25.04.2021 по 31.12.2021.

Згідно з цією Адресною програмою ФОП Жидік О.В. планував проведення рекламної кампанії на 100 площинах зупиночних комплексів на загальну суму 2 448 000,00 грн. без ПДВ (2937600,00 грн. з ПДВ).

Відповідно до Адресної програми від 12.04.2021, яка є Додатком № 2 до Договору № 2-120421 від 12.04.2021, термін проведення рекламної кампанії - з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Згідно з цією Адресною програмою ФОП Жидік О.В. планував проведення рекламної кампанії на 50 площинах зупиночних комплексів на загальну суму 4 590 000,00 грн. без ПДВ (5508000,00 грн. з ПДВ).

Відповідно до Адресної програми від 12.04.2021, яка є Додатком № 3 до Договору № 2-120421 від 12.04.2021, термін проведення рекламної кампанії - з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Згідно з цією Адресною програмою ФОП Жидік О.В. планував проведення рекламної кампанії на 50 площинах зупиночних комплексів на загальну суму 5 737 500,00 грн. без ПДВ (6885000,00 грн. з ПДВ).

Відповідно до Адресної програми від 12.04.2021, яка є Додатком № 4 до Договору № 2-120421 від 12.04.2021, термін проведення рекламної кампанії - з 01.01.2024 по 31.12.2024.

Згідно з цією Адресною програмою ФОП Жидік О.В. планував проведення рекламної кампанії на 50 площинах зупиночних комплексів на загальну суму 7 171 875,00 грн. без ПДВ (8606250,00 грн. з ПДВ).

Відповідно, загальна сума рекламної кампанії ФОП Жидіка О.В. складає 19 947 375,00 грн. без ПДВ (23 936 850,00 грн. з ПДВ).

Між ТОВ «Сілл РТ», як Виконавцем, та Фізичною особою-підприємцем Алексєєвою Валерією Валеріївною, як із Замовником, укладено договір на проведення рекламних кампаній №7-010421 від 01.04.2021.

Відповідно до п. 2.1. цього Договору Виконавець зобов?язується надати послуги з проведення рекламної кампанії Замовника згідно з Адресної програми та інших доповнень до цього Договору, які складаються у вигляді додатків, додаткових угод до договору та є його невід?ємними частинами, а Замовник зобов?язується прийняти та оплатити Виконавцю зазначені роботи (послуги).

Відповідно до Адресної програми від 01.04.2021, яка є Додатком № 1 до Договору № 7-010421 від 01.04.2021 термін проведення рекламної кампанії - з 01.06.2021 по 31.12.2021.

Згідно з цією Адресною програмою ФОП Алєксєєва В.В. планувала проведення рекламної кампанії на 1 площині зупиночних комплексів на загальну суму 84 000,00 грн. без ПДВ (100800,00 грн. з ПДВ).

Відповідно до Адресної програми від 01.04.2021, яка є Додатком № 2 до Договору № 7-010421 від 01.04.2021, термін проведення рекламної кампанії - з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Згідно з цією Адресною програмою ФОП Алексєєва В.В. планувала проведення рекламної кампанії на 18 площинах зупиночних комплексів на загальну суму 1 710 000,00 грн. без ПДВ (2052000,00 грн. з ПДВ).

Відповідно до Адресної програми від 01.04.2021, яка є Додатком № 3 до Договору № 7-010421 від 01.04.2021, термін проведення рекламної кампанії - з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Згідно з цією Адресною програмою ФОП Алексєєва В.В. планувала проведення рекламної кампанії на 13 площинах зупиночних комплексів на загальну суму 1 575 000,00 грн. без ПДВ (1890000,00 грн. з ПДВ).

Відповідно до Адресної програми від 01.04.2021, яка є Додатком № 4 до Договору № 7-010421 від 01.04.2021, термін проведення рекламної кампанії - з 01.01.2024 по 31.12.2024.

Згідно з цією Адресною програмою ФОП Алєксєєва В.В. планувала проведення рекламної кампанії на 13 площинах зупиночних комплексів на загальну суму 1 968 750,00 грн. без ПДВ (2362500,00 грн. з ПДВ).

Відповідно до Адресної програми від 09.04.2021, яка є Додатком № 5 до Договору № 7-010421 від 01.04.2021, термін проведення рекламної кампанії - з 01.06.2021 по 31.12.2021.

Згідно з цією Адресною програмою ФОП Алексєєва В.В. планувала проведення рекламної кампанії на 45 площинах зупиночних комплексів на загальну суму 1 932 000,00 грн. без ПДВ (2318400,00 грн. з ПДВ).

Відповідно до Адресної програми від 09.04.2021, яка є Додатком № 6 до Договору № 7-010421 від 01.04.2021, термін проведення рекламної кампанії - з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Згідно з цією Адресною програмою ФОП Алексєєва В.В. планувала проведення рекламної кампанії на 45 площинах зупиночних комплексів на загальну суму 4 140 000,00 грн. без ПДВ (4968000,00 грн. з ПДВ).

Відповідно до Адресної програми від 09.04.2021, яка є Додатком № 7 до Договору № 7-010421 від 01.04.2021, термін проведення рекламної кампанії - з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Згідно з цією Адресною програмою ФОП Алексєєва В.В. планувала проведення рекламної кампанії на 45 площинах зупиночних комплексів на загальну суму 5 175 000,00 грн. без ПДВ (6210000,00 грн. з ПДВ).

Відповідно до Адресної програми від 09.04.2021, яка є Додатком № 8 до Договору № 7-010421 від 01.04.2021, термін проведення рекламної кампанії - з 01.01.2024 по 31.12.2024.

Згідно з цією Адресною програмою ФОП Алексєєва В.В. планувала проведення рекламної кампанії на 45 площинах зупиночних комплексів на 6 468 750,00 грн. без ПДВ (7 762 500,00 грн. з ПДВ).

Відповідно, загальна сума рекламної кампанії ФОП Алєксєєвої В.В. складає 23 053 500,00 грн. без ПДВ (27 664 200,00 грн. з ПДВ).

Між ТОВ «Сілл РТ», як Виконавцем, та Фізичною особою-підприємцем Старостенком Валерієм Анатолійовичем, як із Замовником, укладено договір на проведення рекламних кампаній № 6-290321 від 29.03.2021.

Як визначено у п. 2.3. цього Договору, друк рекламних матеріалів, монтаж (поклейка) та ротації рекламних матеріалів здійснюються на підставі окремого(их) договору (ів) та не входять у вартість рекламної кампанії.

Відповідно до Адресної програми від 29.03.2021, яка є Додатком № 1 до Договору № 6-290321 від 29.03.2021, термін проведення рекламної кампанії - з 01.06.2021 по 31.12.2021.

Згідно з цією Адресною програмою ФОП Старостенко В.А. планував проведення рекламної кампанії на 5 площинах зупиночних комплексів на загальну суму 420 000,00 грн. без ПДВ (504000,00 грн. з ПДВ).

Відповідно до Адресної програми від 29.03.2021, яка є Додатком № 2 до Договору № 6-290321 від 29.03.2021, термін проведення рекламної кампанії - з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Згідно з цією Адресною програмою ФОП Старостенко В.А. планував проведення рекламної кампанії на 11 площинах зупиночних комплексів на загальну суму 1 440 000,00 грн. без ПДВ (1728000,00 грн. з ПД3).

Відповідно до Адресної програми від 29.03.2021, яка є Додатком № 3 до Договору № 6-290321 від 29.03.2021, термін проведення рекламної кампанії - з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Згідно з цією Адресною програмою ФОП Старостенко В.А. планував проведення рекламної кампанії на 14 площинах зупиночних комплексів на загальну суму 2 137 500,00 грн. без ПДВ (2565000,00 грн. з ПДВ).

Відповідно до Адресної програми від 29.03.2021, яка є Додатком № 4 до Договору № 6-290321 від 29.03.2021, термін проведення рекламної кампанії - з 01.01.2024 по 31.12.2024.

Згідно з цією Адресною програмою ФОП Старостенко В.А. планував проведення рекламної кампанії на 14 площинах зупиночних комплексів на загальну суму 2 671 875,00 грн. без ПДВ (3206250,00 грн. з ПДВ).

Відповідно, загальна сума рекламної кампанії ФОП Старостенка В.А. складає 6 669 375,00 грн. без ПДВ (8 003 250,00 грн. з ПДВ).

Враховуючи викладене, за умовами вищеперелічених договорів на проведення рекламних кампаній ТОВ «Сілл РТ» мало б можливість одержати від своїх контрагентів дохід у загальному розмірі 59 957 250 грн. без ПДВ.

При цьому, для визначення розміру саме неотриманого прибутку, від вказаної суми доходу слід відняти розмір витрат, які позивач мав би здійснити за звичайних обставин для отримання цього доходу.

Так, у пунктах 2.3. укладених ТОВ «Сілл РТ» договорів на проведення рекламних кампаній зазначено, що друк рекламних матеріалів, монтаж (поклейка) та ротація рекламних матеріалів здійснюється на підставі окремого (их) договору (ів) та не входить у вартість рекламної кампанії.

Тобто, за умовами договорів на проведення рекламних кампаній ТОВ «Сілл РТ» не несе прямих витрат за проведення рекламних кампаній у вигляді друку рекламної продукція, яка повинна експонуватися на місцях (зупиночних комплексах), розміщених за адресами, визначеними у адресних програмах.

Так само не відноситься до прямих витрат ТОВ «Сілл РТ» і узгоджена Сторонами договорів зміна друкованої продукції (зміна одного сюжету на інший) у період проведення рекламної кампанії.

При цьому, до витрат, які мають бути понесені ТОВ «Сілл РТ» з метою виконання своїх зобов`язань за укладеними договорами на проведення рекламних кампаній, відноситься плата за договором про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах.

За договором про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах № 1 від 01.04.2020 позивач мав сплачувати Комунальному підприємству «Дніпротранскомплекс» Дніпровської міської ради щомісячний платіж за 1 зупиночний комплекс (рекламне місце) у розмірі 250 грн. без ПДВ (300 грн. з ПДВ).

Тобто, маючи 54 погодження, ТОВ «Сілл РТ» мало нести щомісячні витрати з тимчасового користування місцями розташування реклами у розмірі 16 200 грн. з ПДВ.

У рекламних кампаніях ТОВ «Сілл РТ» мало бути задіяно 52 рекламних місця.

Відповідно, розмір щомісячних витрат ТОВ «Сілл РТ», пов`язаних з виконанням договорів на проведення рекламних кампаній, мав складати 300 грн. х 52 = 15 600 грн.

Як вбачається з умов договорів на проведення рекламних кампаній, початок виконання ТОВ «Сілл РТ» своїх договірних зобов`язань мав відбутись у квітні 2021 року.

Однак, як було встановлено вище, 29.04.2021 погодження на розміщення реклами ТОВ «Сілл РТ» були анульовані.

З 29.04.2021 до 15.08.2022 між Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ РТ" (розповсюджувач реклами) був відсутній укладений договір про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах. (Тільки рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2022 у справі №904/9036/21, визнано укладеним між Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ РТ" (розповсюджувач реклами) договір про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах № б/н. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2022 набрало законної сили 15.08.2022.).

За період з 01.04.2021 по 14.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ РТ" мало сплатити плату за тимчасове користування місцями розташування реклами у загальному розмірі 256 645,16 грн.

Однак, внаслідок відсутності чинного договору про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах та фактичної неможливості використання таких комплексів, позивачем відповідні витрати понесені не були.

А отже, витрати у розмірі 256 645,16 грн. на тимчасове користування місцями розташування реклами за період з 01.04.2021 по 14.08.2022 мають бути мінусовані від очікуваної суми загального доходу товариства - 59 957 250 грн.

Оскільки ТОВ «Сілл РТ» повинно було зареєструвати податкові накладні з податку на додатну вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не виконало цього, витрати, що мав здійснити позивач, у розмірі 256 645,16 грн. обліковуються без урахування такого податку.

Щодо витрат на тимчасове користування місцями розташування реклами за період з 15.08.2022 слід зазначити, що, відповідачем-2 здійснюється нарахування та, не виключно, стягнення у примусовому порядку (справа № 904/413/23) з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ РТ" плати за тимчасове користування спірними місцями розташування реклами починаючи з 15.08.2022.

Разом з цим, як було встановлено судом під час розгляду цієї справи, позивач унеможливлений використовувати надані йому відповідно до погоджень Виконавчого комітету Дніпровської міської ради 54 рекламних місця через зайняття таких місць рекламою, розміщеною іншим суб`єктом господарювання - Приватним підприємством "Віко". Тобто, з причин, що не залежать від позивача, навпаки, як було встановлено судом під час розгляду цієї справи, є наслідком неправомірних дій Виконавчого комітету Дніпровської міської ради.

А отже, витрати позивача на тимчасове користування спірними місцями розташування реклами починаючи з 15.08.2022 мають бути включені в загальну суму збитків позивача.

Відповідно, збитки у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) ТОВ "СІЛЛ РТ" становлять 59 700 604,84 грн. (59 957 250 грн. - 256 645,16 грн. = 59 700 604,84 грн.).

Крім того, відповідно до п. 7.1.4. Договору на проведення рекламних кампаній від 05.04.2021 № 1-050421 (з ФОП Погуляй С.П.), у разі відмови Виконавця надати послуги з розміщення рекламної кампанії Замовнику з будь-яких причин, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 35 % від вартості непроведеної рекламної кампанії, узгодженої Сторонами у відповідній Адресній програмі.

У зв`язку із невиконанням ТОВ «СІЛЛ РТ» своїх зобов?язань перед ФОП Погуляєм С.П., ТОВ «СІЛЛ РТ» за зрив рекламної кампанії за всі періоди було зобов?язане сплатити замовнику штраф у розмірі 672 840,00 грн. (35 % від суми адресної програми - 1 922 400,00 грн. з ПДВ).

Вказаний штраф був фактично сплачений ТОВ «СІЛЛ РТ», що підтверджується платіжною інструкцією від 15.03.2024 № 1.

Відповідно до п. 7.1.4. Договору на проведення рекламних кампаній від 11.02.2021 № 18-110221 (з ФОП Богданом А.В.), у разі відмови Виконавця надати послуги з розміщення рекламної кампанії Замовнику з будь-яких причин, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 35 % від вартості непроведеної рекламної кампанії, узгодженої Сторонами у відповідній Адресній програмі.

У зв`язку із невиконанням ТОВ «СІЛЛ РТ» своїх зобов`язань перед ФОП Богданом А.В., ТОВ «СІЛЛ РТ» за зрив рекламної кампанії за всі періоди було зобов?язане сплатити замовнику штраф у розмірі 3 647 700,00 грн. (35 % від суми адресної програми - 10 422 000,00 грн. з ПДВ).

Вказаний штраф був частково сплачений ТОВ «СІЛЛ РТ», що підтверджується платіжними інструкціями від 15.03.2024 № 2 на суму 264 600,00 грн., від 15.03.2024 № 3 на суму 137 000,00 грн., від 22.03.2024 № 7 на суму 694 600,00 грн.

Тобто, ТОВ «СІЛЛ РТ» частково виконало перед ФОП Богданом А.В. зобов?язання зі сплати штрафних санкцій на загальну суму 1 096 200,00 грн. з 3 647 700,00 грн. Залишок заборгованості зі сплати штрафних санкцій становить 2 551 500,00 грн.

Відповідно до п. 7.1.4. Договору на проведення рекламних кампаній від 12.04.2021 № 2-120421 (з ФОП Жидіком О.В.), у разі відмови Виконавця надати послуги з розміщення рекламної кампанії Замовнику з будь-яких причин, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 35 % від вартості непроведеної рекламної кампанії, узгодженої Сторонами у відповідній Адресній програмі.

У зв`язку з невиконанням ТОВ «СІЛЛ РТ» своїх зобов`язань перед ФОП Жидіком О.В., ТОВ «СІЛЛ РТ» за зрив рекламної кампанії за всі періоди було зобов?язане сплатити замовнику штраф у розмірі 8 377 897,50 грн. (35 % від суми адресної програми - 23 936 850,00 грн. з ПДВ).

Вказаний штраф був частково сплачений ТОВ «СІЛЛ РТ», що підтверджується платіжними інструкціями від 15.03.2024 № 6 на суму 761 260,00 грн., від 22.03.2024 № 9 на суму 902 500,00 грн., від 22.03.2024 № 10 на суму 266 900,00 грн., від 28.03.2024 № 11 на суму 1 025 300,00 грн.

Тобто, ТОВ «СІЛЛ РТ» частково виконало перед ФОП Жидіком О.В. зобов?язання зі сплати штрафних санкцій на загальну суму 2 955 960,00 грн. з 8 377 897,50 грн. Залишок заборгованості зі сплати штрафних санкцій становить 5 421 937,50 грн.

Відповідно до п. 7.1.4. Договору на проведення рекламних кампаній від 01.04.2021 № 7-010421 (з ФОП Алексєєвою В.В.), у разі відмови Виконавця надати послуги з розміщення рекламної кампанії Замовнику з будь-яких причин, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 35 % від вартості непроведеної рекламної кампанії, узгодженої Сторонами у відповідній Адресній програмі.

У зв?язку із невиконанням ТОВ «СІЛЛ РТ» своїх зобов?язань перед ФОП Алексєєвою В.В., ТОВ «СІЛЛ РТ» за зрив рекламної кампанії за всі періоди було зобов`язане сплатити замовнику штраф у розмірі 9 682 470,00 грн. (35 % від суми адресної програми - 27 664 200,00 грн. з ПДВ).

Вказаний штраф був частково сплачений ТОВ «СІЛЛ РТ», що підтверджується платіжними інструкціями від 28.03.2024 № 12 на суму 35 280,00 грн., від 28.03.2024 № 13 на суму 718 200,00 грн.

Тобто ТОВ «СІЛЛ РТ» частково виконало перед ФОП Алексєєвою В.В. зобов?язання зі сплати штрафних санкцій на загальну суму 753 480,00 грн. з 9 682 470,00 грн. Залишок заборгованості зі сплати штрафних санкцій становить 8 928 990,00 грн.

Відповідно до п. 7.1.4. Договору на проведення рекламних кампаній від 29.03.2021 № 6-290321 (з ФОП Старостенком В.А.), у разі відмови Виконавця надати послуги з розміщення рекламної кампанії Замовнику з будь-яких причин, Виконавець сплачує Замовнику штраф У розмірі 35 % від вартості непроведеної рекламної кампанії, узгодженої Сторонами у відповідній Адресній програмі.

У зв?язку із невиконанням ТОВ «СІЛЛ РТ» своїх зобов?язань перед ФОП Старостенко В.А., ТОВ «СІЛЛ РТ» за зрив рекламної кампанії за всі періоди було зобов?язане сплатити замовнику штраф у розмірі 2 801 137,50 грн. (35 % від суми адресної програми - 8 003 250,00 грн. з ПДВ).

Вказаний штраф був частково сплачений ТОВ «СІЛЛ РТ», що підтверджується платіжними інструкціями від 15.03.2024 № 4 на суму 176 400,00 грн., від 15.03.2024 № 5 на суму 237 800,00 грн., від 22.03.2024 № 8 на суму 370 000,00 грн.

Тобто, ТОВ «СІЛЛ РТ» частково виконало перед ФОП Старостенком В.А. зобов?язання зі сплати штрафних санкцій на загальну суму 784 200,00 грн. з 2 801 137,50 грн. Залишок заборгованості зі сплати штрафних санкцій становить 2 016 937,50 грн.

А отже, в результаті невиконання договірних зобов?язань з проведення рекламних кампаній, ТОВ «СІЛЛ РТ» зобов?язано сплатити своїм контрагентам штрафи у загальному розмірі 25182045,00 грн.

Крім того, за результатами призначеної судом експертизи Державним підприємством «Центр судової експертизи та експертних досліджень» було надано до суду висновок експертів № 003-ШЛД/24 від 04.10.2024 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи за матеріалами справи № 904/2302/24.

Додатково до суду були подані супровідний лист Державного підприємства «Центр судової експертизи та експертних досліджень» від 18.10.2024 № 1086-2024 з клопотанням експерта щодо технічної помилки № 1810/24КЛ; супровідний лист Державного підприємства «Центр судової експертизи та експертних досліджень» від 15.11.2024 № 1152-2024 з клопотанням експерта щодо технічної помилки від 04.11.2024 № 14/11-24; супровідний лист Державного підприємства «Центр судової експертизи та експертних досліджень» від 20.11.2024 № 1206-2024 зі змінами та доповненнями до Клопотання щодо технічної помилки від 20.11.2024 № 18/11/2-24.

Під час судових засідань 25.11.2024 та 28.11.2024 судові експерти Шульга Л.Д. та Баранова Ю.Г. надали усні роз`яснення свого висновку, в тому числі, зазначили про те, що ними допущено технічні помилки щодо його складання, які усунуто шляхом направлення до суду відповідних клопотань.

Вказаним висновком судової експертизи підтверджено розрахунок витрат, наведений у позовній заяві від 20.05.2024 та зроблено висновок, що розмір неотриманого доходу (упущеної вигоди) Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ РТ» за період з 29.04.2021 по 31.12.2024, відповідно укладених договорів від 05.04.2021 № 1-050421; від 11.02.2021 № 18-110221; від 12.04.2021 № 2-120421; від 01.04.2021 № 7-010421 та від 29.03.2021 № 6-290321, у зв`язку із прийняттям виконавчим комітетом міської ради рішення від 29.04.2021 № 442 «Про анулювання (скасування) погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності» та подальшої неможливості розміщувати рекламу на зупиночних комплексах, розташованих за адресами згідно переліку, за виключенням витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілл РТ» на отримання доходів, які воно понесло би, як би не було унеможливлене розміщувати рекламу за вищевказаним переліком адрес (зокрема, але не виключно, за виключенням виробничих витрат, транспортних витрат, амортизаційних витрат тощо) складає 59 700 604,84 грн.; розмір матеріальної шкоди (збитків), нанесених Товариству з обмеженою відповідальністю «Сілл РТ» за період з 29.04.2021 по 31.12.2024 у вигляді необхідності сплати штрафних санкцій на підставі Договорів на проведення рекламних кампаній від 05.04.2021 № 1-050421; від 11.02.2021 № 18-110221; від 12.04.2021 № 2-120421; від 01.04.2021 № 7-010421 та від 29.03.2021 № 6-290321, у зв`язку із прийняттям виконавчим комітетом міської ради рішення від 29.04.2021 № 442 «Про анулювання (скасування) погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності» та подальшої неможливості розміщувати рекламу на зупиночних комплексах, розташованих за адресами згідно переліку, складає 25 182 045,00 грн.

При цьому, допущені судовим експертом технічні помилки у висновку, за умови їх подальшого виправлення експертами шляхом подання до суду відповідних клопотань, жодним чином не перешкоджають прийняття судом такого висновку експертизи у якості належного та допустимого доказу.

Підстави ж допущення судовим експертом технічних помилок у наданому суду висновку не є предметом дослідження у цій справі та не мають вирішального значення для встановлення фактів, викладених у цьому висновку.

Також не є предметом дослідження у цій справі та не мають вирішального значення для встановлення фактів, викладених у цьому висновку, обставини трудових відносин між експертами Шульгою Л.Д. і Барановою Ю.Г. та Державним підприємством «Центр судової експертизи та експертних досліджень».

Слід зауважити, що у цьому висновку (сторінка 11) вказано, що експерти повідомлені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Обов`язку зазначення судовим експертом про його обізнаність про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок у клопотаннях про виправлення технічних описок у наданому експертному висновку чинним законодавством не передбачено.

Фактично, заперечення відповідачів про залучення висновку експертів № 003-ШЛД/24 від 04.10.2024 до матеріалів справи № 904/2302/24 у якості доказу зводяться до суто формальних підстав і мають на меті вилучення висновку експертів з числа доказів у справі за будь-яких підстав.

При цьому, відповідачі фактично не заперечували проти заявленого до стягнення розміру збитків. Відповідачі не довели належними та допустимими доказами факту існування у позивача збитків у іншому (меншому) розмірі. Реалізуючи принцип змагальності сторін, відповідачі задля спростування заявлених позивачем сум до стягнення також не ініціювали проведення у справі іншої (додаткової, повторної тощо) судової експертизи. Також відповідачами не було надано до суду власного контррозрахунку сум збитків.

Так, неправомірність дій Виконавчого комітету Дніпровської міської ради полягали у:

- винесенні неправомірного рішення від 29.04.2021 № 442 «Про анулювання (скасування) погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності». Вказаний факт встановлений постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021 у справі № 160/7358/21 і має преюдиційне значення під час розгляду цього спору;

- видачі погоджень на розміщення реклами ПП "Віко" на ті самі рекламні місця під час дії встановленої судом в рамках адміністративної справи № 160/7358/21 заборони демонтажу реклами, розміщеної ТОВ «Сілл РТ» на спірних рекламних конструкціях.

Внаслідок протиправних дій Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, позивач тривалий час не має можливості поновити своє порушене право та користуватися місцями розміщення реклами на зупиночних комплексах, вимушений звертатись до суду з позовами, направленими відновлення свого права на тимчасове користування місцями розміщення реклами.

Протиправними діями Виконавчого комітету Дніпровської міської ради позивачу було завдано збитки у загальному розмірі 84 882 649,84 грн., з яких 59 700 604,84 грн. - збитки у вигляді недоотриманого доходу (упущеної вигоди), 25 182 045,00 грн. - збитки у вигляді необхідності сплати штрафних санкцій за невиконання договорів.

Надаючи правову оцінку дотримання позивачем стандартів доведення наявності та розміру збитків у вигляді упущеної вигоди можна зробити такі висновки:

1) Позивач вживав активних заходів щодо одержання доходів в очікуваному загальному розмірі 59 957 250 грн. шляхом фактичного укладення договорів на проведення рекламних компаній з контрагентами; ведення письмового листування з приводу виконання таких договорів.

2) З огляду на фактичне укладання позивачем договорів на проведення рекламних компаній, очікувані доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б отримані позивачем у випадку не вчинення Виконавчим комітетом протиправного анулювання погоджень ТОВ "Сілл РТ" на розміщення реклами та необхідності останнього в судому порядку оскаржувати відповідне рішення Виконавчого комітету та визнавати укладеним договір про тимчасове користування місцями розташування реклами.

3) доходи позивача в загальному розмірі 59 957 250 грн., які б могли бути реально отримані за звичайних обставин, мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер.

4) Розмір очікуваного прибутку позивача відповідає критерію "Розумності витрат" з огляду на ринкову вартість послуг з проведення рекламних компаній.

5) Розмір упущеної вигоди позивача визначений виходячи з розміру доходу, який він міг одержати, за виключенням його витрат на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права.

Надаючи правову оцінку наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача-1 та збитками у вигляді необхідності сплати штрафних санкцій за невиконання договорів слід зазначити про таке.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Будь-який суб`єкт господарювання має діяти з урахуванням принципу "добросовісності". Тобто, у добровільному порядку виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, в тому числі, і компенсувати в добровільному порядку будь-які збитки/шкоду, завдані контрагенту з його вини.

В даному випадку, підставою сплати ТОВ Сілл РТ контрагентам за договорами на проведення рекламних кампаній штрафних санкцій є: 1) наявність у договорі відповідної умови оплати штрафних санкцій у випадку порушення свого зобов`язання; 2) наявності факту порушення зобов`язання, за яке передбачено оплату штрафних санкцій.

Доведення позивачем належними та допустимими доказами існування двох вказаних обставин є достатнім для висновку про виникнення у ТОВ Сілл РТ обов`язку сплатити контрагентам за договорами на проведення рекламних кампаній штрафні санкції.

Покладення на ТОВ Сілл РТ обов`язку доказування існування додаткових підстав оплати таких штрафних санкцій (зокрема, наявності судових рішень про стягнення з нього заборгованості зі сплати штрафних санкцій) не відповідатиме принципу розумності та справедливості. Адже добросовісне виконання особою свого зобов`язання перед контрагентом будь-якому випадку не може ставитись першій у провину.

В іншому випадку виникатиме становище, у якому задля отримання особою відшкодування збитків, завданих третьою особою, перша буде вимушена порушувати свої договірні зобов`язання та відмовлятись від їх добровільного виконання. Що є вочевидь неприпустимим.

Порушення ТОВ Сілл РТ своїх зобов`язань за договорами на проведення рекламних кампаній у повному обсязі виникло внаслідок неправомірних дій відповідача-1 з безпідставного та раптового позбавлення позивача права на тимчасове користування місцями розміщення реклами.

Належних та допустимих доказів того, що порушення ТОВ Сілл РТ своїх зобов`язань за договорами на проведення рекламних кампаній виникло частково або у повній мірі саме внаслідок дій самого позивача до матеріалів справи не надано.

З викладено вище вбачається, що у діях Виконавчого комітету Дніпровської міської ради наявні всі елементи складу правопорушення.

За таких обставин, Виконавчий комітет Дніпровської міської ради має компенсувати ТОВ Сілл РТ понесені останнім збитки у повній мірі. Що відповідатиме принципу "справедливості" як одному із фундаментальних принципів права.

А отже, позовні вимоги позивача про стягнення збитків є обґрунтованими у повному обсязі.

Щодо прядку стягнення на користь позивача спірних сум збитків слід зазначити про таке.

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 зауважує, що в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту) (пункт 145 рішення ЄСПЛ від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункт 75 рішення ЄСПЛ від 05 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)).

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган, державне підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство), юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 3 зазначеного Закону, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до Бюджетної програми «Виконання судових рішень та виконавчих документів Дніпровською міською радою та її виконавчими органами» на 2024 рік, затвердженої рішенням Дніпровської міської ради від 21.02.2024 № 68/47, головними розпорядниками бюджетних коштів з виконання заходів Програми визначено Дніпровську міську раду та її виконавчі органи зі статусом юридичних осіб згідно з рішенням міської ради від 10.02.2021 № 6/3 «Про затвердження структури виконавчих органів Дніпровської міської ради, загальної чисельності працівників Дніпровської міської ради та її виконавчих органів» (зі змінами) та комунальні підприємства міської ради, визначені Переліком комунальних підприємств Дніпровської міської ради відповідно до їх підпорядкованості виконавчим органам Дніпровської міської ради, затвердженим рішенням міської ради від 24.05.2023 № 92/37 (зі змінами), які є одержувачами бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства.

В розділі 2 Бюджетної програми зазначено, що метою програми є забезпечення виконання рішень суду та виконавчих документів.

В розділі 4 Бюджетної програми «Фінансове та технічне забезпечення Програми» фінансування програми здійснюється за рахунок коштів бюджету Дніпровської міської територіальної громади.

Відповідальними за виконання Програми є, зокрема, Дніпровська міська рада та її виконавчі органи зі статусом юридичних осіб згідно з рішенням міської ради від 10.02.2021 № 6/3 «Про затвердження структури виконавчих органів Дніпровської міської ради, загальної чисельності працівників Дніпровської міської ради та її виконавчих органів» (зі змінами).

Контроль за виконанням Програми та за цільовим використанням коштів бюджету Дніпровської міської територіальної громади, передбачених для здійснення заходів, визначених Програмою, здійснює постійна комісія міської ради з питань бюджету та фінансів.

В розділі 6 Бюджетної програми визначено, що обсяг фінансування заходів Програми становитиме 600,00 тис. грн. на Дніпровську міську раду, 1 054,00 тис. грн. - на виконавчі органи зі статусом юридичної особи згідно з рішенням міської ради від 10.02.2021 № 6/3 «Про затвердження структури виконавчих органів Дніпровської міської ради, загальної чисельності працівників Дніпровської міської ради та її виконавчих органів» (зі змінами) в рівних частинах пропорційно до їх кількості.

Відповідно до Бюджетної програми «Завдання і заходи з виконання Бюджетної програми «Виконання судових рішень та виконавчих документів Дніпровською міською радою та її виконавчими органами» на 2024 рік» встановлено, що виконавчі органи міської ради зі статусом юридичних осіб згідно з рішенням міської ради від 10.02.2021 № 6/3 «Про затвердження структури виконавчих органів Дніпровської міської ради, загальної чисельності працівників Дніпровської міської ради та її виконавчих органів» (зі змінами), фінансуються з бюджету Дніпровської міської територіальної громади.

Виконавчий комітет Дніпровської міської ради не є розпорядником коштів місцевого бюджету та не має власних рахунків, що підтверджено листом Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 03.11.2022 № 04-13-06/13775.

Означене не заперечується виконавчим комітетом Дніпровської міської ради та Дніпровською міською радою.

При цьому, саме Дніпровська міська рада є засновником виконавчого органу - Виконавчого комітету Дніпровської міської ради.

Виконавчий комітет Дніпровської міської ради також не включений до переліку виконавчих органів зі статусом юридичних осіб згідно з рішенням міської ради від 10.02.2021 № 6/3 «Про затвердження структури виконавчих органів Дніпровської міської ради, загальної чисельності працівників Дніпровської міської ради та її виконавчих органів (зі змінами).

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (зі змінами) (надалі Порядок № 845).

Пунктом 2 Порядку № 845 встановлено, що безспірне списання це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

При цьому, боржниками є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 6 Порядку № 845 встановлено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв`язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Підпунктом 2 пункту 25 Порядку № 845 передбачено, що у разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пунктами 24-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Відповідно до частини 1 статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Згідно з частиною 2 статті 23 Бюджетного кодексу України, бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 41 Порядку № 845, орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної: фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування; органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності.

За змістом частини 2 пункту 43 Порядку № 845, орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету.

Таким чином, законодавством визначено механізм відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб під час здійснення своїх повноважень.

Зазначена позиція щодо безспірного списання коштів на виконання судових рішень з місцевих бюджетів викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 910/15931/19 та підтримана постановою Верховного Суду від 07.03.2024.

У відповідності до пункту 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України, за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів міських рад належать власні повноваження, зокрема, щодо забезпечення виконання місцевого бюджету, а також: здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

За вимогами статей 5, 11, 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів. Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти

А отже, ефективним способом захисту порушеного права позивача є стягнення спірних збитків саме з бюджету Дніпровської міської територіальної громади через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області. Означене в повній мірі відповідатиме принципу процесуальної економії.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає про таке.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться погодженнями на розміщення реклами (том 1, а.с. 43 - 96), рішенням № 256 від 18.02.2020 (том 1, а.с. 97 - 129), рішенням № 191 від 23.02.2021 (том 1, а.с. 130), рішенням № 519 від 25.05.2021 (том 1, а.с. 131), договором № 1 від 01.04.2020 з додатками (том 1, а.с. 132 - 139), рішенням № 442 від 29.04.2021 (том 1, а.с. 140 - 146), листом № 3/14-369 від 13.04.2021 (том 1, а.с. 147), судовими рішеннями у справі № 160/7358/21 (том 1, а.с. 148 - 160), рішенням № 453 від 18.05.2021 (том 1, а.с. 161 - 167), договором № 1-2021 від 19.05.2021 з додатками (том 1, а.с. 168 - 173), претензіями з додатками (том 1, а.с. 174 - 182), листуванням між позивачем та відповідачами-1 та -2 (том 1, а.с. 183 - 198, 211, 230 - 243, т. 2 а.с. 132 - 136, том 4 а.с. 108), рішенням № 6/3 від 10.02.2021 (том 1, а.с. 199 - 207), розпорядженням №1-14/5-р від 14.05.2021 (том 1, а.с. 208 - 210), судовими рішеннями у справі № 904/9036/21 (том 1, а.с. 212 - 229), заявою про вчинення кримінальних злочинів (том 1, а.с. 244 - 246), скаргою на бездіяльність посадових осіб (том 1, а.с. 247 - 250), ухвалою суду у справі № 932/10605/23 (том 2, а.с. 1), листом від 05.12.2023 у справі № 932/10605/23 (том 2, а.с. 2), скаргою на бездіяльність посадових осіб (том 2, а.с. 3 - 4), адвокатським запитом № 20-АК (том 2, а.с. 5), відповідями ГУНП (том 2, а.с. 6 - 8), судовими рішеннями у справі № 904/413/23 (том 2, а.с. 9 - 16), розрахунками заборгованості (том 2, а.с. 17 - 18), рішенням ДМР від 25.03.2020 № 92/55 (том 2, а.с. 19 - 22), рішенням ДМР від 10.02.2021 № 9/3 (том 2, а.с. 23), рішенням ДМР від 26.05.20210 № 89/7 (том 2, а.с. 24), матеріалами виконавчого провадження № 71853947 (том 2, а.с. 25 - 31), договорами на проведення рекламних кампаній, листуванням сторін за такими договорами та платіжними дорученнями про сплату грошових коштів на виконання цих договорів (том 2, а.с. 32 - 118), листуванням між позивачем та ТОВ "Віко" (том 2, а.с. 119 - 124), витягом з веб-сайту "Біо-Форс" (том 2, а.с. 125 - 131), рішенням ДМР від 21.02.2024 № 68/47 (том 3, а.с. 39 - 44), рішенням ДМР від 31.01.2024 № 73/46 (том 3, а.с. 54 - 59), рішенням ДМР від 21.02.2024 № 69/47 (том 3, а.с. 60 - 63), листом ДКС України (том 3, а.с. 64), листом № 1-280524 від 28.05.2024 з додатками (том 3, а.с. 198 - 250, том 4 а.с. 1 - 107), рішенням ДМР від 31.01.2024 № 74/46 (том 4, а.с. 109 - 113), рішенням ДМР (том 4, а.с. 134 - 146), висновком експерта № 003-ШЛД/24.

Обставини, на які посилається відповідач-2, доводяться листуванням (том 2, а.с. 159 - 164).

ЩОДО КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА ПРО ЗАСТОСУВАННЯ СТРОКІВ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ ДО ПОЗОВНИХ ВИМОГ:

Третя особа заявила клопотання про застосування строків позовної давності до позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.05.2021 № 453 Про надання погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності в частині видачі Приватному підприємству "Віко" погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності на місця, на які вже було видано аналогічні погодження Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ (пункти 56-109 додатку до рішення).

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 1 ст. 41 ГПК України встановлено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

За таких обставин, третя особа є учасником справи, а не стороною спору, і позбавлена, в силу положень ст. 267 ЦК України, процесуального права на подання заяви про застосування строків позовної давності.

Крім того, за змістом статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскаржуване рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 453 Про надання погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності було прийнято 18.05.2021.

За таких обставин, трьохрічний строк позовної давності для звернення до суду із позовною вимогою про скасування такого рішення мав сплинути 18.05.2024.

Разом з цим, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Пунктом 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Станом на момент розгляду цієї справи воєнний стан в Україні не скасований.

А отже, позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Разом з цим, відповідно ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У зв`язку з тим, що спір у цій справі виник саме внаслідок неправомірних дій відповідачів-1,2,3, витрати зі сплати судового збору слід покласти на Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради та Приватне підприємство "Віко" порівну.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.05.2021 № 453 Про надання погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності в частині видачі Приватному підприємству "Віко" (код 24429736; місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 40 Б) погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності на місця, на які вже було видано аналогічні погодження Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ (код 42526994; місцезнаходження: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15 А) (пункти 56-109 додатку до рішення).

Визнати недійсними погодження на розміщення реклами на транспорті комунальної власності, видані Приватному підприємству "Віко" (код 24429736; місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 40 Б) на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.05.2021 № 453 Про надання погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності за адресами:

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 73 Д;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 97 Б;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 133;

- у районі просп. Олександра Поля, буд. 78;

- Запорізьке шосе, біля буд. 63;

- вул. Панікахи, біля буд. 7;

- вул. Панікахи, біля буд. 2;

- бульв. Слави, біля буд. 46 А;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 48;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 6;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 36;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 2;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 102 Д;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 86 Д;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 26;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 10;

- просп. Олександра Поля, біля буд. 115;

- вул. Гоголя, біля буд. 1;

- вул. Січеславська Набережна, біля буд. 37;

- вул. Глинки, біля буд. 12;

- пл. Успенська, біля буд. 16/1;

- вул. Володимира Мономаха, біля буд. 15;

- вул. Панікахи, біля буд. 28 Д;

- вул. Глинки, біля буд. 15;

- вул. Глинки, біля буд. 19;

- просп. Петра Калнишевського, біля буд. 34 А;

- просп. Гагаріна, біля буд. 105;

- просп. Слобожанський, біля буд. 1 Ж;

- просп. Гагаріна, біля буд. 171;

- просп. Героїв, біля буд. 12;

- вул. 20-річчя Перемоги, біля буд. 27;

- вул. Калинова, біля буд. 81;

- Донецьке шосе, біля буд. 2 Ж;

- пров. Парусний, біля буд. 7 Б;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 19;

- вул. Титова, біля буд. 8;

- просп. Слобожанський, біля буд. 87;

- просп. Героїв, біля буд. 37 А;

- просп. Богдана Хмельницького, біля буд. 118 Д;

- вул. Панікахи, біля буд. 15;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 86 Д;

- вул. Робоча, біля буд. 73;

- просп. Гагаріна, біля буд. 72;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 17;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 34;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 26;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 61;

- вул. Робоча, біля буд. 146;

- вул. Центральна, біля буд, 2/4;

- у районі вул. Панікахи, 15;

- у районі пров. Парусного, 12 Б;

- вул. Набережна Заводська, біля буд. 97 Б.

Визнати недійсними пункти 56-109 додатку № 1 до Договору від 19.05.2021 № 1-2021 про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах, укладеного між Комунальним підприємством Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради та Приватним підприємством "Віко".

Зобов`язати Приватне підприємство "Віко" (код 24429736; місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 40 Б) протягом 5 (п`яти) днів з моменту набрання законної сили рішенням суду усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ (код 42526994; місцезнаходження: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15 А) у тимчасовому користуванні місцями на зупиночних комплексах, наданих Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ на підставі договору про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах, який рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2022 у справі № 904/9036/21 визнано укладеним між Комунальним підприємством Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Сілл РТ, та договору про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах від 01.04.2020 № 1, укладеного між Комунальним підприємством Дніпротранскомплекс Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Сілл РТ, шляхом демонтажу за власний рахунок реклами (рекламних засобів), розміщеної на зупиночних комплексах за адресами:

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 73 Д;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 97 Б;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 133;

- у районі просп. Олександра Поля, буд. 78;

- Запорізьке шосе, біля буд. 63;

- вул. Панікахи, біля буд. 7;

- вул. Панікахи, біля буд. 2;

- бульв. Слави, біля буд. 46 А;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 48;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 6;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 36;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 2;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 102 Д;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 86 Д;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 26;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 10;

- просп. Олександра Поля, біля буд. 115;

- вул. Гоголя, біля буд. 1;

- вул. Січеславська Набережна, біля буд. 37;

- вул. Глинки, біля буд. 12;

- пл. Успенська, біля буд. 16/1;

- вул. Володимира Мономаха, біля буд. 15;

- вул. Панікахи, біля буд. 28 Д;

- вул. Глинки, біля буд. 15;

- вул. Глинки, біля буд. 19;

- просп. Петра Калнишевського, біля буд. 34 А;

- просп. Гагаріна, біля буд. 105;

- просп. Слобожанський, біля буд. 1 Ж;

- просп. Гагаріна, біля буд. 171;

- просп. Героїв, біля буд. 12;

- вул. 20-річчя Перемоги, біля буд. 27;

- вул. Калинова, біля буд. 81;

- Донецьке шосе, біля буд. 2 Ж;

- пров. Парусний, біля буд. 7 Б;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 19;

- вул. Титова, біля буд. 8;

- просп. Слобожанський, біля буд. 87;

- просп. Героїв, біля буд. 37 А;

- просп. Богдана Хмельницького, біля буд. 118 Д;

- вул. Панікахи, біля буд. 15;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 86 Д;

- вул. Робоча, біля буд. 73;

- просп. Гагаріна, біля буд. 72;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 17;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 34;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 26;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 61;

- вул. Робоча, біля буд. 146;

- вул. Центральна, біля буд, 2/4;

- у районі вул. Панікахи, 15;

- у районі пров. Парусного, 12 Б;

- вул. Набережна Заводська, біля буд. 97 Б.

Стягнути з бюджету Дніпровської міської територіальної громади через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (код 37988155, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. 93-ї Холодноярської бригади, буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сілл РТ (код 42526994, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15 А) збитки, нанесені Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради, у загальному розмірі 84 882 649,84 грн., з яких 59 700 604,84 грн. - збитки у вигляді недоотриманого доходу (упущеної вигоди), 25 182 045,00 грн. - збитки у вигляді необхідності сплати штрафних санкцій за невиконання договорів.

Стягнути з Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код: 04052092; місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сілл РТ (код 42526994, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15 А) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 037,33 грн.

Стягнути з Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код: 23357437; місцезнаходження: 49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. 128-ї Бригади Тероборони, буд. 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сілл РТ (код 42526994, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15 А) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 037,33 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Віко" (код 24429736; місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 40 Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сілл РТ (код 42526994, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15 А) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 037,33 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 19.12.2024.

Суддя М.О. Ніколенко


Суд	Господарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення	09.12.2024
Оприлюднено	23.12.2024
Номер документу	123946521
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними інші договори

Судовий реєстр по справі —904/2302/24

Ухвала від 20.12.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ніколенко Михайло Олександрович

Рішення від 09.12.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ніколенко Михайло Олександрович

Ухвала від 16.12.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ніколенко Михайло Олександрович

Постанова від 02.12.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Ухвала від 02.12.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ніколенко Михайло Олександрович

Ухвала від 28.11.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ніколенко Михайло Олександрович

Ухвала від 25.11.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ніколенко Михайло Олександрович

Ухвала від 22.11.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Ухвала від 18.11.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Ухвала від 22.11.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ніколенко Михайло Олександрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 09.12.2024 по справі 904/2302/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —904/2302/24

Рішення від 09.12.2024

Рішення
від 09.12.2024 по справі 904/2302/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ