Рішення

від 20.12.2024 по справі 600/3732/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 р. м. Чернівці справа № 600/3732/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Чернівецької міської ради (відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та нечинним рішення 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання №1171 від 27.03.2014 "Про затвердження містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Чернівців" в частині поміщення земельної ділянки площею 0,0141 га, кадастровий номер 7310136600:07:005:0135, по АДРЕСА_1 в зону багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови з буквено-цифровим індексом Ж-3;

- зобов`язати Чернівецьку міську раду розглянути питання про внесення змін до генерального плану м. Чернівців та плану зонування території м. Чернівців щодо поміщення земельної ділянки площею 0,0141 га, кадастровий номер 7310136600:07:005:0135, по АДРЕСА_1 в зону садибної житлової забудови з буквено-цифровим індексом Ж-1.

В обґрунтування позовних вимог позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання №1171 від 27.03.2014 "Про затвердження містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Чернівців" його земельну ділянку та житловий будинок по АДРЕСА_1 , площею 0,0141га, кадастровий номер 7310136600: протиправно поміщено в зону багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови з буквено-цифровим індексом Ж-3, чим порушено його права та інтереси як власника присадибної ділянки.

Позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням його позбавлено права на вільне володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою. Зокрема віднесення його земельної ділянки в зону Ж-3 призвело до неможливості будівництва на ній індивідуального (садибного) будинку чи господарських будівель і споруд для обслуговування вже наявного будинку, перебудови чи реконструкції належної йому частини будинку, гаражу. А в разі пожежі чи стихійного лиха, внаслідок чого б відбулося його руйнування, як стверджував позивач, він позбавлений права на його відновлення.

У свою чергу відповідач, у поданому до суду відзиві не погодився з позовними вимогами, і зазначив, що приймаючи рішення "Про затвердження містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Чернівців" №1171 від 27.03.2014, відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, визначених законом. Вважає, що спір у даному випадку є надуманим, а порушене право у позивача відсутнє, оскільки оскаржуване рішення не змінює цільового призначення земельної ділянки. Крім того, відповідач звертав увагу на те, що рішенням Чернівецької міської ради від 07.10.2021 року №491 вже враховані інтереси позивача щодо визначення території житлової забудови як зону Ж-1 (зона садибної забудови), згідно наявної існуючої житлової забудови, що, на думку відповідача, підтверджує відсутність підстав для позову.

Відповідачем подано до суду додаткові пояснення по справі, у яких зазначено, що оскільки земельна ділянка перебуває у власності позивача, а її цільове призначення - "для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд", то земельна ділянка може бути використана для будівництва житлового будинку. У подальшому, у випадку, якщо права позивача будуть порушені відмовою у наданні містобудівних умов для забудови земельної ділянки або у видачі будівельного паспорту, належним способом захисту порушеного права було б оскарження саме такої відмови.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.07.2023р. у цій справі (головуючий суддя Григораш В.О.), у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради відмовлено повністю. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.07.2023р. - без змін.

Постановою Верховного Суду від 14.02.2024р. касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.07.2023р. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023р. скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

У зв`язку із наведеним, зазначена адміністративна справа надійшла до Чернівецького окружного адміністративного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024р. передано на розгляд головуючого судді Кушнір В.О.

Ухвалою від 04 березня 2024 р. адміністративну справу №600/3732/22-а прийнято до свого провадження, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У додаткових поясненнях, наданих відповідачем у підготовчому засіданні 27.03.2024 року, долучених до матеріалів справи, представник міської ради наполягала на тому, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Посилаючись, на положення Земельного кодексу України та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" пояснювала, що прийняття відповідачем оскаржуваного рішення не змінює цільового призначення належної позивачу земельної ділянки та не перешкоджає використовувати їх за таким цільовим призначенням в т.ч. для обслуговування належного йому на праві власності будинку. У зв`язку з цим, стверджувала, що внесення змін у рішення Чернівецької міської ради №1171 від 27.03.2014 "Про затвердження містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Чернівців" є неналежним способом захисту.

03.04.2024 року усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 19.04.2024 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечила, вказувала на їх безпідставність.

Учасниками справи заявлені клопотання щодо продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи клопотання представників сторін, суд, у відповідності до ч.3 ст.194 КАС України, продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . Вказаний будинок є садибним, двоповерховим, поділений в натурі на дві квартири. До квартири належить гараж літ. В., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, договором купівлі-продажу (одної другої) частини квартири, технічним паспортом на квартиру ( АДРЕСА_3 (а.с. 11-15).

Частина житлового будинку (квартира АДРЕСА_4 ) знаходиться на земельній ділянці площею 0,0141 га, кадастровий номер 7310136600:07:005:0135, цільове призначення 1.8 "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)", співвласниками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №121622 та список співвласників земельної ділянки (а.с.10).

Рішенням 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання №1171 від 27.03.2014 "Про затвердження містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Чернівців", яким затверджено містобудівну документацію "Коригування генерального плану міста Чернівців", згідно якої земельну ділянку площею 0,0141 га, кадастровий номер 7310136600:07:005:0135, по АДРЕСА_1 поміщено в зону багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови з буквено-цифровим індексом Ж-3 (а.с.10).

Згідно частини 3 "Пояснювальна записка. План зонування території міста" роботи з виготовлення містобудівної (проектної) документації "Коригування генерального плану м. Чернівців" Ж-З - це зона багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови. Така зона виділена для забезпечення правових умов формування кварталів багатоквартирних житлових будинків без обмеження рівня поверховості з високою щільністю забудови, а також відповідних об`єктів повсякденного обслуговування місцевого рівня, некомерційних комунальних підприємств, скверів, ігрових майданчиків. Переважними видами забудови та іншого використання земельних ділянок є багатоквартирні житлові будинки до 4-х поверхів включно. Допустимими видами забудови та іншого використання земельних ділянок є, зокрема, багатоквартирні житлові будинки без обмеження поверховості.

У названій Пояснювальній записці також зазначено, що Ж-1 - зона садибної житлової забудови. Така зона є зоною індивідуальної житлової забудови, що виділена для забезпечення правових умов формування житлових районів низької щільності забудови окремо стоячих житлових будинків садибного типу і блокованих будинків поверховістю не вище 3-х поверхів з земельними ділянками з мінімально дозволеним набором послуг місцевого значення. Переважними видами забудови та іншого використання земельних ділянок в такій зоні є одноквартирні житлові будинки окремо стоячі з присадибною ділянкою та одноквартирні житлові будинки зблоковані з присадибною ділянкою. Допустимими видами забудови є в т.ч. господарські будівлі на присадибній ділянці, багатоквартирні житлові будинки до 3-х поверхів (а.с.27-34).

Протокольним рішенням №124/5 Чернівецької міської ради від 29.04.2021 вирішено підготувати проект рішення міської ради щодо внесення змін в схему зонування території м. Чернівців частині визначення житлової забудови вул. Залозецького (парна сторона від будинку №2 до №32 включно), вул. М. Залізняка (будинки від №1 до №16 включно), вул. Волзька (будинки №13 , №15), вул. Криворізька (буд. №4,6,8,10 та прилеглі до них ділянки садибних забудов) як зону Ж-1 (зона садибної забудови), згідно з наявною існуючою житловою забудовою та відповідно ДБН.Б.1.1-22:2017 "Склад та зміст плану зонування території" (пункти 8, 8.1, 8.2) і звернення ОСН "Співдружність" (а.с.35).

Рішенням Чернівецької міської ради від 02.09.2021 №421 скасовано рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 11.12.2020 №606/27 "Про затвердження проекту детального плану території багатоквартирної житлової та громадської забудови, обмеженої вул. Головною, вул. Залозецького Володимира, вул. Криворізькою, залізничною колією, проспектом Незалежності, вул. Ясською в м. Чернівцях та звіту про стратегічну екологічну оцінку" (а.с. 38).

Як вбачається із матеріалів справи, 07.10.2021 Чернівецькою міською радою прийнято рішення №491 Про врахування місцевої ініціативи ОСН "Співдружність" щодо внесення змін до генерального плану м. Чернівці стосовно визначення території житлової забудови, обмеженої вул. В. Залозецького №2, 4, 6 ,8 , 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32 (парна сторона від 2 до 32 включно); вул. М.Залізняка з №1 до №16 (включно); вул. Волзькою №13, 15; вул. Криворізькою №4, 6, 8, 10 та прилеглі до них ділянки садибних забудов як зону Ж-1 (зона садибної забудови), згідно наявної існуючої житлової забудови.

Указаним рішенням враховано ініціативу ОСН "Співдружність" щодо внесення змін в схему зонування території м. Чернівців, а саме: вирішено визначити території житлової забудови, обмеженої, зокрема, вул. М.Залізняка з №1 до №16 (включно) та прилеглі до них ділянки садибних забудов як зону Ж-1 (зона садибної забудови) згідно наявної існуючої житлової забудови та відповідно до вимог підпунктів 8.1 і 8.2 ДБН.Б.1.1-22:2017 Склад та зміст плану зонування території.

Також вирішено, що при коригуванні Генерального плану міста Чернівців, органу Чернівецької міської ради, відповідальному за внесення змін до Генерального плану міста Чернівців, врахувати дану місцеву ініціативу ОСН "Співдружність" щодо внесення зміни в схему зонування території м. Чернівців та визначити територію житлової забудови, обмеженої, зокрема, вул. М.Залізняка з №1 до №16 (включно) та прилеглі до них ділянки садибних забудов як зону Ж-1 (зона садибної забудови) згідно наявної існуючої житлової забудови та відповідно до вимог підпунктів 8.1 і 8.2 ДБН.Б.1.1-22:2017 "Склад та зміст плану зонування території" (а.с.38).

Не погоджуючись із рішенням 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання №1171 від 27.03.2014 "Про затвердження містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Чернівців" в частині поміщення земельної ділянки площею 0,0141 га, кадастровий номер 7310136600:07:005:0135, по вул. Залізняка Максима, 5 в м. Чернівцях в зону багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови з буквено-цифровим індексом Ж-3, позивач звернувся до суду із цим позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтями 2 та 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно положень статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року №280/97-ВР (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.

Статтею 12 Закону України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 року №2780-XII (у редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що до компетенції сільських, селищних, і міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території: визначення територій для містобудівних потреб.

Статтею 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI, у редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закон №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Отже, детальний план у межах населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Це зокрема сукупність обов`язкових вимог до розвитку, планування, забудови та іншого використання певної території населеного пункту. Затверджуючи своїм рішенням детальний план у межах населеного пункту, місцева рада визначає стратегію планування та забудови території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин. Визначальною умовою, що може слугувати критерієм загальності чи персоніфікованості суб`єктів впливу - є їхнє коло. Адже кількість як величина має відносний характер, може змінюватись і не є сталим показником регулятивного впливу юридичних актів. Під час визначення кола суб`єктів, правовий статус яких регламентує правовий акт, необхідно зважати лише на ті із них (фізична чи юридична особа, орган, організація, спільність людей тощо), для яких правовим актом установлюються права та обов`язки безпосередньо, щодо яких праворегуляторний вплив є прямим (а не усіх суб`єктів, для яких він може мати якесь юридичне значення). Рішення місцевої ради щодо затвердження детального плану у межах населеного пункту стосується неперсоніфікованих осіб: органів державної влади та місцевого самоврядування, забудовників, якими можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Здатність правового акта поширювати свою чинність хоч і на певне коло, однак неперсоніфікованих осіб - є ознакою нормативності.

Таким чином, оскаржуване позивачем рішення є нормативно-правовим актом.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26 березня 2021 року у справі №522/5362/17, від 04 листопада 2021 року у справі 140/3622/19, які суд враховує в силу частини п`ятої статі 242 Кодексу адміністративного судочинства України (при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду).

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону №3038-VI план зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження, використання території у межах визначених функціональних зон.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 1 статті 2 Закону №3038-VI планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів.

Статтею 7 Закону №3038-VI визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом: 1) планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях: 2) моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації всіх рівнях; 3) визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації; 4) проведення ліцензування і професійної атестації; 5) розроблення і затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, запровадження одночасної дії міжнародних кодів та стандартів; 6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації.

Згідно статті 8 Закону №3038-VI планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними ралами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Відповідно до положень статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту.

Згідно статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої, містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів.

Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту.

В силу вимог частини 2 статті 24 Закону №3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Згідно із частиною 1 статті 25 Закону №3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Таким чином, містобудівна документація на місцевому рівні істотно та протягом тривалого часу впливає на життєвий простір мешканців міста, навколишнє середовище, розвиток міста. Тому під час розробки містобудівної документації вкрай важливим є врахування інтересів держави, територіальної громади, окремих груп та осіб. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідальні за розробку та затвердження містобудівної документації, діючи з дотриманням принципів належного урядування, повинні забезпечувати збалансований підхід до різних інтересів.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі №824/376/19-а, від 04 вересня 2019 року у справі №826/1385/17 з аналогічних відносин.

Крім цього, необхідно зазначити, що механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях визначається Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за №1468/20206 (далі - Порядок №290, у редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваного акту).

Пунктом 4.1 Порядку №290 визначено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна міська рада.

Згідно пункту 4.3 Порядку №290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є, зокрема, при розробленні генерального плану населеного пункту плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Пунктом 4.11 Порядку №290 передбачено, що Генеральні плани населених пунктів, плани зонування території та зміни до них затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку №290 організація розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї здійснюється шляхом, зокрема: надання розробнику вихідних даних, а також вимог щодо розширення об`єктів державного й регіонального значення або доручення щодо їх збирання.

Відповідно до пункту 4.2 ДБН Б. 1.1-15:2012 "Склад та зміст Генерального плану населеного пункту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 липня 2012 року №358 (далі - ДБН Б. 1.1-15:2012 у редакції на час прийняття оскаржуваного рішення) при розробленні генерального плану враховують, зокрема, інформацію містобудівного, земельного та інших кадастрів; інвестиційні наміри юридичних і фізичних осіб щодо забудови та іншого використання території.

Абзацом 2 пункту 4.3 ДБН Б.1.1-15:2012 визначено, що генеральні плани населених пунктів розроблюють на підставі завдання на розроблення генерального плану населеного пункту (далі - завдання) відповідно до додатка Б.

Згідно пункту 5.1 ДБН Б. 1.1-15:2012 Генеральний план населеного пункту складається з текстових та графічних матеріалів.

Відповідно до таблиці 1, наведеної у пункті 5.5 ДБН Б. 1.1-15:2012, складовою графічних матеріалів є, зокрема, План існуючого використання території.

Підпунктом 5.5.2 ДБН Б. 1.1-15:2012 визначено, що на "Плані існуючою використання території" відображають, зокрема, території існуючої забудови різного функціонального призначення в межах населеного пункту, в тому числі житлової забудови (садибної, блокованої, багатоквартирної); земельні ділянки, надані для забудови та іншого використання.

Згідно підпункту 5.5.5 ДБН Б.1.1-15:2012 Генеральний план (основне креслення) виконують з урахуванням "Плану існуючого використання території". На основному кресленні генерального плану відображають елементи плану існуючого використання території, що залишаються незмінними на етапі реалізації генерального плану, пропозиції і проектні рішення щодо архітектурно-планувальної організації громадських центрів, транспортної та інженерної інфраструктури.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення про розроблення містобудівної документації на місцевому рівні та внесення до неї змін приймає відповідна сільська, селищна або міська рада, а замовником розроблення проекту такої документації є виконавчий комітет, відповідної ради. При цьому, замовник має надати розробнику вихідні дані в яких, крім іншого, відображаються існуючі використання території, наявна житлова чи громадська забудова, земельні ділянки, надані у користування фізичним та юридичним особам. Проект Генерального плану (внесення до нього змін) розробляється зокрема з урахуванням плану існуючого використання території, що залишаються незмінними на етапі реалізації генерального плану, а також інвестиційних намірів юридичних і фізичних осіб щодо забудови та іншого використання території з урахуванням земельних ділянок, наданих для забудови та іншого використання.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 листопада 2020 року у справі №824/376/19-а, які також враховуються судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що план зонування м. Чернівців, зокрема території, до якої входить належна на праві власності позивачу земельна ділянка, повинен був розроблятись із врахуванням громадських і приватних інтересів, зокрема попередніх рішень щодо планування і забудови території та відображенням існуючої забудови території.

Особливістю адміністративного судочинства, порівняно з іншими видами судочинства, є обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності (частина 2 статті 77 КАС України).

Однак в ході судового розгляду цієї справи відповідачем не доведено обґрунтованості та законності прийняття оскаржуваного в частині нормативно-правового акту та не спростовано доводів позову про не врахування Чернівецькою міською радою наведених вище вимог Закону №3038-VI, Порядку №290, ДБН Б.1.1-15:2012 при прийнятті рішення №1171 від 27 березня 2014 року Про затвердження містобудівної документації Коригування генерального плану міста Чернівців у частині поміщення земельної ділянки площею 0,0141га, кадастровий номер 7310136600:07:005:0135, по АДРЕСА_1 в зону садибної житлової забудови з буквено-цифровим індексом Ж-1.

Водночас, судом на підставі інформації, викладеної у листі Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 28.04.2021 року №Б-2510/0-04/01, встановлено та не заперечувалось учасниками справи те, що до набрання чинності оскаржуваного позивачем акту діяв відкоригований генеральний план території м. Чернівців, затверджений рішенням 26 сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 04.11.2004 року №562. На період його дії були розроблені та затверджені рішенням міської ради від 07.07.2005 року №763 Правила використання та забудови території м. Чернівці. Згідно викопіювання з карти зонування території населеного пункту до Правил використання та забудови території м.Чернівці територія, обмежена вулицями Залозецького, Криворізькою, Залізняка, Головною, була розташована в зоні змішаної житлової забудови, в якій дозволялось будівництво, в тому числі, й одноквартирних житлових будинків окремо стоячих (з присадибною ділянкою), а також господарських будівель на присадибній ділянці.

Однак, відповідачем не доведено суду об`єктивної необхідності віднесення оскаржуваним рішенням належної позивачу на праві власності земельної ділянки саме до зони багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови Ж-3, що призвело до звуження обсягу існуючих прав позивача як власника нерухомого майна, зокрема щодо можливості забудови ділянки за її цільовим призначенням в тому ж обсязі, який існував на момент отримання ним земельної ділянки у власність (будівництво індивідуального (садибного) будинку, господарських будівель і споруд тощо).

На переконання суду, неврахування відповідачем при розробленні та затвердженні в оскаржуваному генеральному плані м.Чернівців та схем зонування території м. Чернівці того, що житловий будинок по АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці з цільовим призначенням 02.01. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка відповідає зазначеним вище критеріям садибної житлової зони Ж-1, призвели до безпідставної зміни вказаної зони на житлову зону Ж-3, яка не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки площею 0,0141 га, кадастровий номер 7310136600:07:005:0135, по вул. Залізняка Максима, 5.

Поряд з цим, вирішуючи спір, суд також звертає увагу і на те, що рішенням від 07.10.2021 року №491 Чернівецька міська рада фактично визнає, що житлова територія, обмежена, зокрема, вул.М.Залізняка з №1 до №16 (включно), історично склалася як територія саме садибної забудови, що включає забудову садибного та блокованого типу з земельними ділянками і є власністю мешканців.

Вказаним правовим актом орган місцевого самоврядування вирішив, що при коригуванні Генерального плану міста Чернівців, органу Чернівецької міської ради, відповідальному за внесення змін до Генерального плану міста Чернівців, необхідно врахувати місцеву ініціативу ОСН Співдружність щодо внесення зміни в схему зонування території м. Чернівців та визначити територію житлової забудови, обмеженої, зокрема, вул. М.Залізняка з №1 до №16 (включно) та прилеглі до них ділянки садибних забудов як зону Ж-1 (зона садибної забудови) згідно наявної існуючої житлової забудови та відповідно до вимог підпунктів 8.1 і 8.2 ДБН.Б.1.1-22:2017 Склад та зміст плану зонування території.

Наведене дає додаткові підстави суду вважати про недоцільність та необґрунтованість віднесення рішенням №1171 від 27 березня 2014 року у спірній його частині належної позивачу земельної ділянки до зони багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови з буквено-цифровим індексом Ж-3.

Крім цього, згідно діючих на час прийняття оскаржуваного рішення положень статті 21 Закону №3038-VI громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідачем не доведено суду дотримання указаних вимог при прийнятті оскаржуваного рішення та не спростовано тверджень позивача про те, що при розробці і затвердженні оскаржуваного в частині Генерального плану та Схеми зонування території м. Чернівців в 2014 році, позивача, як власника об`єктів житлової нерухомості та земельної ділянки, на якій розташована така нерухомість, не було повідомлено про дату, час та місце проведення громадського обговорення розроблених проектів генерального плану та плану зонування території, та не повідомлено про включення належної йому на праві власності земельної ділянки по АДРЕСА_1 в зону багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови з буквено-цифровим індексом Ж-3.

Таким чином, наявні правові підстави для визнання протиправним рішення 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання №1171 від 27 березня 2014 року Про затвердження містобудівної документації Коригування генерального плану міста Чернівців у частині поміщення земельної ділянки площею 0,0141 га, кадастровий номер 7310136600:07:005:0135, по АДРЕСА_1 в зону багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови з буквено-цифровим індексом Ж-3.

Підсумовуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем протиправно обмежено право позивача на використання земельної ділянки згідно її цільового призначення; у відповідача була відсутня будь-яка розумна об`єктивна необхідність віднесення оскаржуваним рішенням належної позивачу на праві власності земельної ділянки саме до зони багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови Ж-3.

За змістом частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не доведено суду правомірність прийняття рішення в оскаржуваній позивачем частині, натомість останній довів суду його протиправність, а тому, суд вважає позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 9 статті 264 КАС України, суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Крім цього, пунктом 1 частини 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

За таких обставин, з метою забезпечення правової визначеності рішення та відповідності обраного способу захисту положенням КАС України, суд вважає за необхідне визнати нечинним рішення 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання №1171 від 27 березня 2014 року Про затвердження містобудівної документації Коригування генерального плану міста Чернівців у частині поміщення земельної ділянки площею 0,0141 га, кадастровий номер 7310136600:07:005:0135, по АДРЕСА_1 в зону багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови з буквено-цифровим індексом Ж-3.

Водночас, згідно частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Беручи до уваги наведені положення та з огляду на викладені вище висновки у спірних правовідносинах, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача, який дозволить відновити становище, що існувало до такого порушення, буде також зобов`язання відповідача внести зміни до генерального плану м.Чернівців та схеми зонування території м.Чернівців щодо поміщення земельної ділянки площею 0,0141 га, кадастровий номер 7310136600:07:005:0135, по АДРЕСА_1 в зону садибної житлової забудови з буквено-цифровим індексом Ж-1.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд вважає, що у відповідності до частини 1 статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1984,80грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та нечинним рішення 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання №1171 від 27.03.2014 "Про затвердження містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Чернівців" в частині поміщення земельної ділянки площею 0,0141 га, кадастровий номер 7310136600:07:005:0135, по АДРЕСА_1 в зону багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови з буквено-цифровим індексом Ж-3.

3. Зобов`язати Чернівецьку міську раду внести зміни до генерального плану м. Чернівців та плану зонування території м. Чернівців щодо поміщення земельної ділянки площею 0,0141 га, кадастровий номер 7310136600:07:005:0135, по вул.Залізняка Максима, 5 в зону садибної житлової забудови з буквено-цифровим індексом Ж-1.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької міської ради понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1984,80грн.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Чернівецька міська рада (пл. Центральна, 1, м.Чернівці, 58002; код ЄДРПОУ 36068147).

Суддя В.О. Кушнір