Постанова

від 06.12.2007 по справі 24/516-26/344/06-8/130/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

24/516-26/344/06-8/130/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.12.07                                                                                       Справа №24/516-26/344/06-8/130/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Мірошниченко М.В. судді  Мірошниченко М.В.    , Кагітіна Л.П.  , Юхименко О.В.

при секретарі Шерник О.В.

за участю представників:

позивача:          Дуднік Т.В., довіреність № 48 від 01.10.2007р.;

позивача:          Помазанов В.І., довіреність № 46 від 01.10.2007р.;

відповідача-1:  Пересипко Ю.С., довіреність № 00-56 від 12.05.2007р.;

відповідача-1:  Копленко О.М., довіреність № 00-57 від 12.05.2007р.;

відповідача-2:  Шкабрій М.П., довіреність від 03.12.2007р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу      Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий

                                      комбінат», м. Запоріжжя

на рішення                   господарського суду Запорізької області від 11.10.2007р.

у справі                         № 24/516-26/344/06-8/130/07

за позовом                    Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий

                                      комбінат», м. Запоріжжя

до відповідача-1          Відкритого акціонерного товариства

                                       «Дельта Експрес Інтернешнл», м. Запоріжжя

до відповідача-2          Приватного підприємства «Ред Бул», м. Київ

про                                 стягнення 1.213.212,00 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

Казенним підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя було подано позов до Відкритого акціонерного товариства «Дельта Експрес Інтернешнл», м. Запоріжжя (відповідач-1) і Приватного підприємства «Ред Бул», м. Київ (відповідач-2) про стягнення суми 1.213.212,00 грн. збитків солідарно з відповідачів (відповідно до уточнених позовних вимог).

Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області своїм рішенням від 11.10.2007р. у справі № 24/516-26/344/06-8/130/07 (суддя Попова І.А.) в позові відмовив.

Рішення суду мотивоване тим, що у спірних правовідносинах не обумовлювалося особливих умов перевезення вантажу, а саме конвойного супроводження вантажу. Підстави для відповідальності експедитора (відповідача-1) та відповідальності перевізника (відповідача-2) відсутні внаслідок доведеності ними обставин втрати вантажу позивача, яким неможливо було запобігти або усунути.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі та в письмових поясненнях КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», позивач у справі, вказує на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, висновки викладені у рішенні не відповідають обставинам справи. Зазначає зокрема, що відповідно до умов договору № 14/51-188 від 07.07.2003р., ст.17 глави IV Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів на дорогах, ст.924 ЦК України предметом зобов'язання у відповідачів є забезпечення схоронності вантажу під час перевезення, перевалки і зберігання, у зв'язку з чим відносно відповідачів повинна бути застосована відповідальність солідарно. В матеріалах справи відсутні докази доведеності факту відсутності вини відповідачів. Договір № 14/51-188 від 07.07.2003р., який є договором транспортного експедирування, був діючим на час виникнення спірних відносин. Позивач не надавав відповідачу-1 довіреності на укладення договору перевезення. Просить рішення господарського суду Запорізької області від 11.10.2007р. у справі № 24/516-26/344/06-8/130/07 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

ВАТ «Дельта Експрес Інтернешнл», відповідач-1 у справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що рішення суду є законним і обґрунтованим, прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що відповідачем були належним чином виконані всі узгоджені в заявці на перевезення вантажу від 25.07.2005р. умови з позивачем. Вантаж позивача був втрачений в результаті розбійного нападу на автомобіль. Поведінка експедитора (відповідача-1) не може бути кваліфікована як правопорушення внаслідок відсутності його вини і причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками. Оскільки замовником (позивачем) не були вжиті заходи, направлені на забезпечення охорони вантажу або його страхування, то саме він, як власник вантажу несе відповідальність за ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна. Просить рішення господарського суду Запорізької області від 11.10.2007р. залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

ПП «Ред Бул», відповідач-2 у справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує зокрема на те, що повне виконання взятих на себе відповідачами зобов'язань за договорами № 0725/4 від 25.07.2005р. та № 14/51-188 від 07.07.2003р. стало неможливим з незалежних він них обставин. Наявність вини відповідачів на теперішній час не встановлено та позивачем не доведено. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача.

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3203 від 05.12.2007р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Кагітіної Л.П., Юхименка О.В.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзивах на неї.

В судовому засіданні 06.12.2007р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

За клопотанням учасників судового процесу розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачами своїх договірних зобов'язань, а саме - незабезпеченням схоронності вантажу позивача під час перевезення такого вантажу, що в подальшому призвело до виникненню збитків у позивача в сумі 1.213.212,00 грн., розмір яких визначений, виходячи з вартості втраченого вантажу. В позові ставиться вимога про стягнення солідарно з відповідачів суми 1.213.212,00 грн. збитків. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 611, 623, 924 ЦК України, ст.14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», ст.ст. 17, 23 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956р. (КДПВ).

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як випливає з матеріалів справи, 07.07.2003р. між ВАТ «Дельта Експрес Інтернешнл» (експедитор) і КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (замовник) був укладений договір № 14/51-188 на перевезення вантажів в міжнародному сполученні, предметом якого є порядок взаємовідносин, що виникають між експедитором і замовником при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень вантажів і пов'язаних з цим різного виду послуг транспортними засобами, що залучаються експедитором по замовленням замовника (п.1.1 договору).

Перевезення виконуються у відповідності з умовами Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, Європейської угоди про режим праці і відпочинку водіїв, Конвенції про дорожнє перевезення небезпечних вантажів, Європейської угоди про перевезення швидкопсувних вантажів, Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (п.1.2 договору).

Умовами п.2 договору № 14/51-188 передбачені зобов'язання сторін. Так, замовник зобов'язаний пред'явити вантажі до перевезення (п.2.1.1); пред'явити експедитору заявку на перевезення вантажу із вказівкою: міста і адреси вантажовідправника, дати завантаження, найменування, ваги і габаритів вантажу, особливих умов перевезення, при наявності таких, адреси митниці, вартості за перевезення. Подана заявка є попередньою і підлягає узгодженню. Узгоджена і підтверджена обома сторонами письмово шляхом факсимільного зв'язку заявка є невід'ємною частиною договору (п.2.1.4).

На експедитора покладені обов'язки, зокрема, сприяти у забезпеченні доставки вантажу вантажоотримувачу у встановлені в товарно-транспортній накладній (CMR) і заявці на перевезення строки (п.2.2.3); забезпечити, із залученням відповідних транспортних підприємств і організацій, схоронність вантажу під час перевезення, перевалки і зберігання (п.2.2.6).

Пунктом 4.4 договору визначено, що експедитор несе відповідальність за пошкодження або втрату вантажу у відповідності з главою 4 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів (КДПВ) та нормами законодавства України.

Строк дії договору встановлений з моменту його підписання до 31.12.2003р. Якщо за один місяць до спливу строку дії його жодна із сторін письмово не повідомить про розірвання цього договору, він автоматично продовжується на наступний рік (п.7.3 договору).

За договором № 14/51-188 сторонами оформлені додаткові угоди щодо умов перевезення на території України, ставок за кожний випадок перевезення, а також вартості перевезення по маршрутам, які перелічені у додаткових угодах від 01.06.2005р. та від 01.07.2005р.

За своєю правовою природою договір № 14/51-188 від 07.07.2003р. є договором транспортного експедирування, за яким відповідач-1 зобов'язаний був здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування вантажу на замовлення позивача.

Суду не надано доказів припинення дії договору № 14/51-188 від 07.07.2003р., а отже слід вважати, що в порядку п.7.3 цього договору його дія автоматично продовжувалась на наступні роки. Таким чином, зазначений договір діяв на час виникнення спірних правовідносин.

З матеріалів справи також вбачається, що 17.03.2005р. між КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (продавець) і ТОВ «Ступинська титанова компанія» (покупець) був укладений контракт № 14/51-23, згідно з п.1.1 якого продавець бере зобов'язання продати, а покупець бере зобов'язання купити титан губчатий в кількості, за ціною, строки і якістю у відповідності з додатками, які є невід'ємною частиною цього контракту.

Сторони за контрактом № 14/51-23 від 17.03.2005р. склали протокол від 04.05.2005р. розбіжностей до додатку № 1 і контракту, а також оформили специфікацію продукції від 07.07.2005р.

Крім того, 16.04.2001р. між ПП «Ред Бул» (перевізник) і ВАТ «Дельта Експрес Інтернешнл» (експедитор) був укладений договір № 8/АП транспортної експедиції автомобільним транспортом, згідно з п.1.1 якого перевізник зобов'язується доставити ввірений йому експедитором вантаж в пункт призначення і видати його вантажоодержувачу, а експедитор зобов'язується оплатити перевізнику за перевезення вантажу встановлену плату. Строк дії цього договору був встановлений з моменту його підписання до 31.12.2002р. (п.8.1 договору). Якщо за 30 днів до спливу строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону в письмовій формі про розірвання договору, строк його дії продовжується на наступний рік на тих самих умовах (п.8.2 договору).

За своєю правовою природою договір № 8/АП від 16.04.2001р. є договором перевезення вантажу.

Суду не надано доказів припинення дії договору № 8/АП від 16.04.2001р., а отже слід вважати, що в порядку п.8.2 цього договору його дія продовжувалась на наступні роки. Таким чином, зазначений договір діяв на час виникнення спірних правовідносин.

25.07.2005р. між ПП «Ред Бул» (перевізник) і ВАТ «Дельта Експрес Інтернешнл» (експедитор) був укладений заявка-договір № 0725/4 на виконання вантажоперевезення автомобільним транспортом, згідно якого експедитором доручено перевізнику здійснення перевезення вантажу на певних умовах.

На підставі письмової заявки від 25.07.2005р., позивач 29.07.2005р. завантажив наданий ВАТ «Дельта Експрес Інтернешнл» автомобіль «Scania», д/н АА 4389 КВ, напівпричеп 23352 КА продукцією комбінату – титаном губчатим ТГ-110 (- 30 + 12) мм кількістю 19500 тон, ціна за тону 12320 доларів США, загальна сума вантажу – 240240 доларів США. Перевізником виступило ПП «Ред Бул» згідно заявки-договору № 0725/4 від 25.07.2005р. та договору № 8/АП від 16.04.2001р.

Факт завантаження автомобіля підтверджується: документом FIATA FCR від 29.07.2005р. № 132-072914 UA (з додатком), міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) А 0946051 від 29.07.2005р., документом INVOICE № С-05-1140 від 29.07.2005р., вантажною митною декларацією № 112030000/5/022648 від 29.07.2005р.

Маршрут перевезення визначений: «Запоріжжя – Люксембург». Дата розвантаження зазначена – 06.08.2005р.

В міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) А 0946051 від 29.07.2005р. відправником значиться КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», а перевізником - ПП «Ред Бул».

Слід зазначити, що в п.2.1.10 договору № 14/51-188 міститься положення, згідно до якого замовник визнає умови функціонування документа FIATA FCR і додатки до нього, наведені в ст.2.2 п.2.2.8 цього договору, і зобов'язується не перешкоджати експедитору у виконанні останнім своїх зобов'язань, пов'язаних з видачею FCR.

Документ FIATA FCR - Сертифікат експедитора про отримання вантажу.

Пунктом 2.2.8 договору № 14/51-188 передбачено, що за вимогою замовника експедитор видає документ FIATA FCR і додаток до нього, і роз'яснює, що:

- видаючи FIATA FCR і додаток до нього, експедитор засвідчує прийняття вантажу в своє розпорядження разом з безвідкличними інструкціями для його відправки вантажоотримувачу, зазначеному в документі, або для утримання в своєму розпорядженні до отримання інструкцій. Безвідкличні інструкції можуть бути скасовані або змінені, лише якщо оригінал FIATA FCR і додаток до нього повернуті експедитору, і якщо він ще може здійснити таке скасування або зміни;

- з передачею вантажу по FIATA FCR і додатку до нього, замовник на час дії цих документів передає експедитору право розпорядження вантажем, зазначеним в FIATA FCR і додаткам до нього, безвідкличними інструкціями і накладає на нього повну відповідальність згідно норм і правил FIATA FCR.

Документ FIATA FCR від 29.07.2005р. № 132-072914 UA і додаток до нього підтверджують факт отримання вантажу (титану губчатого) відповідачем-1 від позивача, про що також свідчать підписи та печатки сторін в цьому документі. Як зазначив відповідач-1, при завантаженні продукції позивача під пломбами комбінату, представником відповідача-1 без перевірки вкладення і ваги, була додатково опломбована така продукція пломбами ВАТ «Дельта Експрес Інтернешнл», номера пломб внесені в додаток до сертифіката FIATA FCR від 29.07.2005р. № 132-072914 UA, оригінал сертифікату і додаток до нього видані позивачеві.

Вартість вантажу в сумі 240240 доларів США станом на 21.09.2005р. становить 1.213.212,00 грн. (100 доларів США – 505,00 грн., відповідно 240240 доларів США – 1.213.212,00 грн.), що підтверджується службовим Розпорядженням НБУ № 417/363 від 21.09.2005р. Вартість вантажу у гривнях в сумі 1.213.212,00 грн. також зазначена у вантажній митній декларації № 112030000/5/022648 від 29.07.2005р.

Листом від 02.08.2005р. за № 401/1 відповідач-2 повідомив відповідача-1 про розбійний напад на водія, який виконував перевезення вантажу на автомобілі «Scania», д/н АА 4389 КВ в районі м. Кременчук, внаслідок чого нападники заволоділи автомобілем та вантажем.

Аналогічну інформацію в подальшому повідомив відповідач-1 позивачу в листі від 03.08.2005р. за №00-444.

Правоохоронними органами порушена кримінальна справа № 05110209 по факту незаконного заволодіння транспортним засобом, належним ПП «Ред Бул», а також кримінальна справа №05110209-2 по факту відкритого заволодіння майна КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», що підтверджується постановами про порушення кримінальних справ від 04.08.2005р. та 17.10.2005р. Згідно листа СВ Кременчуцького РВ УМВС від 17.10.2005р. №5043, вищевказані кримінальні справи об'єднані в одне провадження.

Платіжним дорученням № 61 від 22.12.2006р. позивачем була повернута ТОВ «Ступинська титанова компанія» сума передплати за контрактом № 14/51-23 від 17.03.2005р. у розмірі 240.240,00 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення збитків в сумі 1.213.212,00 грн., визначених у розмірі вартості втраченого вантажу (титану губчатого), заявлених до ВАТ «Дельта Експрес Інтернешнл», позивач посилається на т.14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», частиною 3 якої передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до ст.934 ЦК України, за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Статтями 610, 611 ЦК України (глава 51 цього Кодексу) передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Позивач зазначає, що відповідач-1 порушив зобов'язання за договором № 14/51-188, що полягає у втраті вантажу перевізником (відповідачем-2), залученим до виконання перевезення. Порушення зобов'язання за цим договором позивач вбачає в тому, що відповідач-1 в порушення п.2.2.6 договору № 14/51-188 не залучив до охорони вантажу відповідну організацію.

Позовні вимоги про стягнення збитків з ПП «Ред Бул» позивач обґрунтовує приписами ст.17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів та ст.924 ЦК України, з посиланням на незабезпечення відповідачем-2 схоронності вантажу під час перевезення.

Відповідно до ст.929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 924 ЦК України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно зі ст.17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956р., перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Як зазначалось, в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) А 0946051 від 29.07.2005р. відправником значиться КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», а перевізником - ПП «Ред Бул».

За змістом ст.ст. 4, 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956р., договір перевезення підтверджується накладною, яка є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Згідно з ч.3 ст.909 ЦК України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст.930 ЦК України передбачено, що клієнт повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов'язків.

Як зазначають позивач та відповідач-1 і це вбачається з матеріалів справи, позивач в порядку ч.2 ст.930 ЦК України не видавав ВАТ «Дельта Експрес Інтернешнл» довіреність на укладення договору перевезення. Фактично, залучення відповідачем-1 до перевезення вантажу відповідача-2 (як перевізника) було обумовлено змістом договору №14/51-188 від 07.07.2003р. між позивачем та відповідачем-1 (зокрема, пункти 1.1, 2.2.6 цього договору, згідно яких відповідач-1 залучає до перевезення відповідні транспортні організації).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що п.2.6.6 договору № 14/51-188 від 07.07.2003р., на який посилається позивач, в частині забезпечення схоронності вантажу під час перевезення є загальною умовою надання послуг з транспортного експедирування. Ані зазначеним договором, ані FIATA FCR № 132-072914 UA від 29.07.2005р. (з додатком), ані заявкою позивача від 25.07.2005р., ані міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) А 0946051 від 29.07.2005р. чи іншими документами не обумовлювалися особливі умови перевезення щодо конвойного супроводження вантажу.

Статтею 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачено, що експедитори за дорученням клієнтів, серед іншого, організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання.

Позивачем у спірних правовідносинах не надавалось відповідачу-1 будь-якого доручення на організацію охорони вантажу під час його перевезення.

Не було встановлено відповідних умов щодо конвойного супроводження вантажу і в договорі № 8/АП транспортної експедиції автомобільним транспортом від 16.04.2001р., укладеного між ПП «Ред Бул» і ВАТ «Дельта Експрес Інтернешнл» або в заявці-договорі №0725/4 від 25.07.2005р. між цими сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що вантаж позивача (титанову губку в бочках) було втрачено внаслідок розбійного нападу.

Як вказує відповідач-1, ним були здійснені всі доручені в заявці позивача від 25.07.2005р. і договором № 14/51-188  заходи по належному виконанню зобов'язань. Зокрема, відповідачем-1 забезпечено подачу автомобіля д/н АА 4389 КВ / 23352 КА відповідача-2, який (автомобіль) відповідає вимогам для виконання міжнародних перевезень, справного в комерційному і технічному стані, в узгоджені обома сторонами строки; автомобіль був забезпечений всіма необхідними документами для міжнародних перевезень. Проте передбачити та вплинути на дії осіб, які злочинним шляхом заволоділи транспортним засобом і вантажем, або усунути дані обставини, відповідач-1 не міг.

Отже, в діях експедитора ВАТ «Дельта Експрес Інтернешнл» не вбачається порушення умов договору № 14/51-188 від 07.07.2003р. в частині забезпечення схоронності вантажу під час перевезення.

В діях ПП «Ред Бул» також не вбачається будь-яких порушень умов договору №8/АП від 16.04.2001р. або заявки-договорі № 0725/4 від 25.07.2005р. в частині забезпечення схоронності вантажу під час перевезення. В міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) А 0946051 від 29.07.2005р. також не обумовлювались умови про здійснення охорони вантажу.

Як зазначив відповідач-2, його робітник (водій транспортного засобу), який перевозив вантаж, виконав усі необхідні умови перевезення, але не міг запобігти розбійному нападу. До того ж, водій внаслідок тілесних ушкоджень при такому розбійному нападі отримав інвалідність.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відповідальності експедитора - ВАТ «Дельта Експрес Інтернешнл» і перевізника - ПП «Ред Бул», оскільки з матеріалів справи вбачається втрата вантажу позивача внаслідок обставин, яким неможливо було запобігти або усунути. З обставин справи не вбачається вини відповідачів, як складового елементу складу правопорушення. Позивачем не спростовані доводи відповідачів щодо відсутності їх вини у втраті вантажу внаслідок розбійного нападу на транспортний засіб. Не зазначено та не доведено позивачем і того, за яких саме умов або із застосуванням яких конкретних заходів схоронності вантаж міг бути збережений, та які саме дії стосовно цього не були здійснені експедитором і перевізником.

З огляду на викладене, судом першої інстанції правомірно відмовлено у позові про стягнення солідарно з відповідачів суми 1.213.212,00 грн. збитків.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України,  Запорізький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 11.10.2007р. у справі № 24/516-26/344/06-8/130/07 – без змін.

Головуючий суддя Мірошниченко М.В.

 судді  Мірошниченко М.В.  

 Кагітіна Л.П.  Юхименко О.В.