Рішення

від 27.11.2024 по справі 295/12259/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/12259/24

Категорія 75

2/295/2962/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомир у складі

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Конончук Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Богунського районного суду м. Житомир цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин «Юність» про порушення трудових прав працівника, -

В С Т А Н О В И В:

До Богунського районного суду м. Житомир звернулася ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин «Юність» (далі ТОВ «Магазин «Юність») про порушення трудових прав працівника. В обгрутування позовних вимог вказала, що з 11.03.2020 р. вона, ОСОБА_1 працює в ТОВ «Магазин «Юність» на посаді головного бухгалтера. Також вона володіє часткою в статутному капіталі Товариства в розмірі 20.82%. Директор Товариства ОСОБА_2 володіє часткою 75.67%. Між нею та директором Товариства існує спір щодо витребування у ОСОБА_2 на її користь частки в статутному капіталі, який розглядається Господарським судом Житомирської області. Основний вид діяльності Товариства - КВЕД 68.20. Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. У 2020 р. Товариство володіло нежитловою будівлею за адресою АДРЕСА_1 , яка здавалася до продажу в оренду. На початку 2021 р., після продажу будівлі, у власності Товариства залишився приймальний пункт за цією адресою, який повністю здається в оренду ТОВ «Нова Пошта» і на час направлення позову до суду.

Її заробітна плата визначена на підставі штатного розпису та складає 9 000 грн. Будь-яких повідомлень від роботодавця в порядку ст. 103 КЗпП, відповідно до положень якої про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни, позивачка ніколи не отримувала, відтак її посадовий оклад в сторону зменшення не переглядався у встановленому порядку.

З 01.09.2023 р. Товариство перестало виплачувати їй заробітню плату хоча вона виконує роботу дистанційно, що встановлено судовим рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19.06.2024 р. у справі № 295/4781/24.

20.05.2024 р. Директор Товариства прийняв наказ № 2 про скорочення з 22.07.2024 р. посади головного бухгалтера, про що направив їй попередження за вих. № 5 про наступне звільнення згідно з ст. 49-2 КЗпП.

22.07.2024 р. Директор Товариства прийняв наказ № 3 яким звільнив її, ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера у зв`язку зі скороченням чисельності штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. Будь-яких виплат в день звільнення не проведено, як і не надіслано повідомлень про розмір таких виплат.

Вона вважає, що Наказ директора ТОВ «Магазин «Юність» № 3 від 22.07.2024 року про звільнення незаконним оскільки реальних змін в організації виробництва, в т. ч. перепрофілювання Товариства не відбулося, роботодавець має перед нею заборгованість із заробітної плати за 4 місяці в розмірі 36 000 грн (з квітня 2024 р. по липень 2024 р., оскільки у справі № 295/4781/24 судовим рішенням стягнуто заборгованість за період з 01.09.2023 р. по 31.03.2024 р.). На її думку такі умисні дії керівника Товариства свідчить про вчинення мобінгу у відношенні до неї, чим завдано їй моральної шкоди.

В судовому засіданні, яке відбулося 28.10.2024 р. позивачка та її представник наполягали на задоволені позовних вимог, обгрунтовуючи свою позицію наданими суду доказами.

Відповідач про день та час слухання справи повідомлявся належним заходом. В засідання не з`являвся, відзив на позовну заяву не направив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, в установлений строк відзив на позов не подав, суд вважає за можливе на підставі ст.211,280 ЦПК Україниухвалити заочне рішення.

За правилами ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, на підставіст. 259 ЦПК Українискладення повного тексту судового рішення відкладено до 10 днів.

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2024 р. головуючим для розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин «Юність» про порушення трудових прав працівника, визначено суддю Перекупка І.Г. (а. с. 43).

Ухвалою суду від 11.09.2024 р. справу прийнято до свого провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 10.00 год. 28 жовтня 2024 р. (а. с. 54-55).

Ухвалою суду від 28.10.2024 р. на адресу відповідача направлено ухвалу про витребування доказів та отримано пакет документів за № 5213-24к від 21.11.2024 р. (а. с. 74-75, 82, 85-144).

Судом встановлено, що з 11.03.2020 р. позивачка ОСОБА_1 працює в ТОВ «Магазин «Юність» на посаді головного бухгалтера. Також вона володіє часткою в статутному капіталі Товариства в розмірі 20.82%. Директор Товариства ОСОБА_2 володіє часткою 75.67%. Між нею та директором Товариства існує спір щодо витребування у ОСОБА_2 на її користь частки в статутному капіталі, який розглядається Господарським судом Житомирської області. Основний вид діяльності Товариства - КВЕД 68.20. Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. У 2020 р. Товариство володіло нежитловою будівлею за адресою АДРЕСА_1 , яка здавалася до продажу в оренду. На початку 2021 р., після продажу будівлі, у власності Товариства залишився приймальний пункт за цією адресою, який повністю здається в оренду ТОВ «Нова Пошта» і на час направлення позову до суду.

Заробітна плата ОСОБА_1 визначена на підставі штатного розпису та складає 9 000 грн. (а. с. 17).

З пояснень позивачки та наданих доказів, з 01.09.2023 р. Товариство перестало виплачувати їй заробітню плату хоча вона виконує роботу дистанційно, що встановлено судовим рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19.06.2024 року у справі № 295/4781/24.

20.05.2024 р. Директор Товариства прийняв наказ № 2 про скорочення з 22.07.2024 р. посади головного бухгалтера, про що направив їй попередження за вих. № 5 про наступне звільнення згідно з ст. 49-2 КЗпП. (а. с. 28-29).

22.07.2024 р. Директор Товариства прийняв наказ № 3 яким звільнив її, ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера у зв`язку зі скороченням чисельності штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. Будь-яких виплат в день звільнення не проведено, як і не надіслано повідомлень про розмір таких виплат. (а. с. 27).

Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

В частиніпозовних вимогщодо незаконність наказу № 3 від 22.07.2024 р. про звільнення позивачки та щодо підстав для поновлення на роботі, судом встановлено.

Стаття 40 п. 1 КЗпП України, визначає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний роботодавцем у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації; скорочення чисельності або штату працівників.

Роботодавець не може безпідставно здійснювати скорочення штату чи чисельності працівників. Як роз`яснено у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» та в численних правових висновках Верховного Суду, в такій категорії спорів судам слід встановити: чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника; реальність, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників; які є докази щодо змін в організації виробництва і праці; які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації; чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Як слідує з наказу № 2 від 20.05.2024 р. «Про скорочення штату працівників ТОВ «Магазин «Юність» (а. с. 29) і Попередження (а. с. 28), які передували звільненню позивачки, вказано, що Товариство фактично господарську діяльність не здійснює, а доходи від оренди не покривають витрати на заробітну плату без скорочення штату працівників.

У відповідь на Попередження позивачка 11.06.2024 р. направила лист, яким вказала на неправдивість даних тверджень роботодавця (а. с. 33).

Зазначена роботодавцем підстава скорочення та подальшого звільнення позивачки спростовується тим, що основний вид діяльності Товариства - здача нерухомості в оренду. Відповідач володіє нежитловою будівлею за адресою АДРЕСА_1 , яка здається ТОВ «Нова Пошта» в оренду з 01.12.2021 р. У 2021 р. Товариство відчужило іншу нерухомість на значну суму, яка до продажу теж здавалася в оренду. Інших найманих працівників з 2022 року немає. (а. с. 9-14).

Роботодавцем не враховано вимоги статті 42 та частини 2 статті 49-2 КЗпП України за якими при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Судом встановлено, що позивачка більше чотирьох років на посаді головного бухгалтера, тобто ще до того як були внесені 05.02.2021 р. відомості про зміну керівника на ОСОБА_2 (п. 3 ст. 42 КЗпП).

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку (п. 10 ст. 42 КЗпП) (а. с. 30-31).

За змістом ч. 3 ст. 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав обов`язок щодо працевлаштування працівника, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду та існували на день звільнення.

Працевлаштування попередженого про звільнення у зв`язку із скороченням штату працівника є обов`язком роботодавця, і такий обов`язок роботодавцем повинен виконуватися добросовісно без застосування надмірного формалізму, оскільки працівник є більш вразливою стороною трудових правовідносин. Обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору. Тобто протягом усіх 2-х місяців які передують скороченню роботодавець повинен повідомляти про будь-яку вакантну посаду всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Зазначений підхід узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 р. у справі № 800/538/17.

Згідно вимог чинного законодавства у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір (частина перша статті 235 КЗпП України). Цей спосіб захисту порушених прав працівника застосовується незалежно від підстави припинення з ним трудового договору у випадку незаконного звільнення працівника.

З урахуванням наданих суду доказів на незаконність наказу № 3 від 22.07.2024 р. про звільнення позивачки у зв`язку з відсутністю реальних змін у господарській діяльності Товариства, ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді головного бухгалтера в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Магазин «Юність».

Щодо позовнихвимог про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку, судом встановлено.

Диспозицією ст. 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Судовим рішенням у справі № 295/4781/24 стягнуто заборгованість за період з вересня 2023 р. по березень 2024 р. Відповідно днем, коли мала бути повністю виплачена заробітна плата за квітень 2024 не пізніше 07.05.2024 р.

Суд підтримує позицію позивачки та вважає, що у роботодавця перед позивачкою виникла заборгованість із сплати заробітної плати за 4 місяці в розмірі 36 000 грн (з квітня 2024 р. по липень 2024 року) Довідка № 34/2 від 05.02.2024 р. та індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-7 підтверджують розмір посадового окладу позивачки у розмірі 9 000 грн.

Оскільки заявлено до стягнення заробітна плата за період з травня 2024 р. до прийняття незаконного наказу про звільнення у липні 2024, то з урахуванням приписів ст. 233 КЗпП, строки звернення до суду розраховуються з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП). Такого повідомлення з сумами, які і будь якого розрахунку, позивачка від Товариства не отримувала. 09.04.2024 р. було відкрито провадження у справі № 295/4781/24 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін 19.06.2024 р., тому за правилами п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивачка у тій справі могла збільшити позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі лише по травень включно. З огляду на це, в порядку ст. 234 КЗпП суд вважає доречним визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості із заробітної плати в частині стягнення за травень та червень 2024 р. та поновити цей строк.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 КЗпП України).

З урахуванням встановленного в судовому засіданні суд вважає, що з ТОВ «Магазин «Юність» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість по заробітній платні за період з 22 липня 2024 р. по 27 листопада 2024 р. у сумі 37 674 грн.

В частині позовних вимог щодо факту вчинення керівником мобінгу у відношенні позивачки судом встановлено.

Мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність (ст. 2-2 КЗпП).

Судом встановлено, що роботодавець відносно позивачки чинить психологічний та економічний тиск через корпоративний спір з особистих мотивів не сплачує заробітну плану, незаконно притягує до дисциплінарної відповідальності а потім звільняє позивачку, яка є працівником з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві (більше 4х років на посаді головного бухгалтера) та якій залишилося менше трьох років до пенсії.

Оскільки позивачку безпідставно навмисно позбавлено виплат заробітної плати вже майже рік (з вересня 2023 р.), та відповідно роботодавець не здійснює страхових платежів ЄСВ. Оголошення незаконної догани та систематична невиплата заробітної плати (встановлено судовим рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19.06.2024 р. у справі № 295/4781/24), свідчить про умисні дії керівника спрямовані на приниження честі та гідності позивачки, її ділової репутації. Конфліктна ситуація на роботі триває вже майже рік, з осені 2023 року, коли позивачка звернулися до суду з вирішенням корпоративного спору учасником якого є керівник Товариства. Крім того, загальні збори Товариства визнали дії директора непослідовними, деструктивними, що спрямовані на завдання шкоди Товариству. Тому така поведінка роботодавця спрямована на виведення працівника із психологічної рівноваги і спрямовані не інакше, як з метою психологічного та економічного тиску, в тому числі з наміром спонукати позивачку до звільнення.

З урахуванням встановленого, суд визнає факт мобінгу з боку адміністрації ТОВ «Магазин «Юність» стосовно ОСОБА_1 .

При розгляді позовних вимог щодо завдання позивачці моральної шкоди внаслідок порушення її трудових прав, судом встановлено.

Відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. (ст. 237-1 КЗпП). Згідно із положеннями ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Як наслідок на підставі описаних вище в позові фактів, через тривогу, стан депресії та безсоння, яке триває вже рік скільки існує конфлікт на роботі який триває і досі, позивачка змушена була звернутися до невролога (а. с. 35), який діагностував тривожний синдром. Після отримання повідомлення про скорочення позивачка отримала нервовий зрив. Крім цього, через нервовий зрив та сильний стрес у позивачки почались проблеми зі здоров`ям та розвинулось загострення хронічних захворювань.

Депресія, нервовий зрив, проблеми зі здоров`ям, відчуття пригнічення та розчарування призвели до порушення працездатності позивача та її нормальних життєвих зв`язків. Позивачка вимушена вже втретє звертатися до суду з метою захисту її трудових прав внаслідок неправомірних дій з боку відповідача. Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенні а саме з ТОВ «Магазин «Юність» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 10 000 грн.

На підставіст. 141 ЦПК Українисуд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн, оскільки при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення заробітної плати позивачка звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст.4,12,13,141,211,258,259,263-265,268,273,354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин «Юність» про порушення трудових прав працівника, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин «Юність» (ЄДРПОУ 13556408; місцезнаходження: 10004, Житомирська обл., м. Житомир, просп. Миру, буд. 37) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) заборгованість із заробітної плати за 01 квітня 2024 р. по 22 липня 2024 року у сумі 36 000 грн.

Визнати незаконним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин «Юність» № 3 від 22.07.2024 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера у зв`язку зі скороченням чисельності штату на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Магазин «Юність».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин «Юність» (ЄДРПОУ 13556408; місцезнаходження: 10004, Житомирська обл., м. Житомир, просп. Миру, буд. 37) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 22.07.2024 р. по 27.11.2024 р. в сумі 37 674 грн.

Визнати факт мобінгу директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин «Юність» ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_1 який проявляється в формі економічного тиску шляхом систематичного безпідставного позбавлення працівника виплат (заробітної плати), та у формі психологічного тиску шляхом протиправного притягнення до дисциплінарної відповідальності, скорочення посади та незаконного звільнення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин «Юність» (ЄДРПОУ 13556408; місцезнаходження: 10004, Житомирська обл., м. Житомир, просп. Миру, буд. 37) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч грн.)

Рішення суду у частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене позивачемдо Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 )

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин «Юність» (ЄДРПОУ 13556408; місцезнаходження: 10004, Житомирська обл., м. Житомир, просп. Миру, буд. 37)

Повний текст рішення складений 06.12.2024.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І.Г. Перекупка