Ухвала

від 18.12.2024 по справі 296/3501/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 296/3501/14-ц

провадження № 61-16033ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Крата В. І., Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Янчуком Максимом Олександровичем, на ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 07 березня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 17 вересня 2012 рокуу справі за позовом ОСОБА_2 до Першої державної нотаріальної контори міста Житомира, Виконкому Житомирської міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, позовом ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, ОСОБА_2 про визнання додаткового строку для прийняття спадщини за законом, позовом ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, ОСОБА_1 , ЖБК «Космос», ОСОБА_2 про визнання за померлою ОСОБА_5 права власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 17 вересня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Першої державної нотаріальної контори міста Житомира, Виконкому Житомирської міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 03 листопада 2006 року відповідно до якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1 . Визнано, що ОСОБА_5 , яка померла у вересні 2004 року, при житті належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 . Визначено ОСОБА_3 додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 , терміном три місяці з часу набрання рішенням законної сили.

18 квітня 2014 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви зазначала, що підставою для перегляду рішення є те, що ОСОБА_3 не є донькою ОСОБА_6 (який доводиться братом ОСОБА_5 ), а її батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які перебували у шлюбі і їх шлюб у 1982 році не був розірваний. Іншою істотною обставиною для справи є те, що ОСОБА_9 , який є родичем ОСОБА_5 , повідомив, що ОСОБА_3 не є донькою ОСОБА_6 і не є племінницею ОСОБА_5 . Також ОСОБА_9 є свідком того, що ОСОБА_3 була присутня на похоронах ОСОБА_5 , про які вона дізналася від ОСОБА_9 . Крім того, істотною обставиною для справи є те, що згідно надісланих телеграм ОСОБА_3 знала про смерть ОСОБА_5 в березні 2004 року, а тому без поважної причини пропустила строк для звернення із заявою про прийняття спадщини, іншої поважної причини пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини не вказала і не надала суду.

Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 07 березня 2024 року,залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що судом встановлено, що ОСОБА_3 є племінницею померлої ОСОБА_5 , що підтверджується паспортом ОСОБА_3 , довідкою відділу реєстрації актів цивільного стану Радомишльського управління юстиції, свідоцтвом про народження ОСОБА_10 , свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 , довідкою виконкому Мірчанської сільської ради. Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску нею строку для прийняття спадщини, що є підставою для надання додаткового строку.

Обставини того, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_6 встановлено на підставі доказів, яким надавав оцінку суд при ухваленні рішення від 17 вересня 2012 року, зокрема свідоцтва про народження, інформації з актових записів про народження, інших документів зі спадкової справи. Дана обставина не була спростована і під час розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, хоча розгляд справи зупинявся до розгляду Радомишльським районним судом Житомирської області справи №289/2296/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Мірчанської сільської ради, Відділу РАЦС Радомишльського РУЮ в Житомирській області про визнання актових записів недійсними та їх скасування, за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 .

Згідно з рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 09 грудня 2015 року у справі №289/2296/14-ц у задоволенні позову ОСОБА_1 щодо скасування актового запису про народження ОСОБА_3 в частині запису її батьком ОСОБА_6 відмовлено.

Суд не вбачає за можливе давати оцінку доказам, на які не здійснено посилання в заяві, як на обставини, які є нововиявленими та є істотними для розгляду справи. В протилежному випадку розгляд заяви призведе до фактично нового розгляду справи з наданням оцінки новим доказам, які не можна вважати нововиявленими, та переоцінки доказів, які були враховані судом при ухваленні рішення від 17 вересня 2012 року.

Обставина перебування або не перебування осіб у зареєстрованому шлюбі не може вважатися нововиявленою, оскільки існувала на момент ухвалення рішення та могла бути відомою заявнику, в тому числі шляхом отримання такої інформації на запит адвоката під час розгляду справи (що було зроблено для подання заяви про перегляд рішення), або за ухвалою суду на підставі поданого клопотання про витребування доказів, якщо особа була зацікавлена у з`ясуванні таких обставин.

Факт повідомлення особи про похорони та факт присутності на похоронах не може бути тією істотною обставиною, за наявності якої суд однозначно повинен був дійти висновку про неповажність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки питання поважності причин пропуску є оціночним.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

02 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу.

Касаційна скарга мотивована тим, що в суді першої інстанції було чітко встановлено, що позивач була обізнана про факт смерті спадкодавця з моменту проведення похорон. Тому в частині визначення додаткового строку для прийняття спадщини позивачу слід відмовити. Інші вимоги є похідними та не підлягали задоволенню. Не маючи права на спадщину, як особа, яка без поважних причин пропустила строк для її прийняття, позивач не мала права ставити питання скасування права власності та чинності правочинів, учасником яких не була.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

У пункті 1 частини другої статті 423 ЦПК України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21) вказано, що:

«34. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).

34.1.1. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).

35. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22 січня 2019 року (пункт 26)).

36. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (див. зазначену постанову у справі № 127/10129/17 (пункти 27, 28)).

37. Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року (пункт 6.38))».

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення. He вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2019 року в справі № 761/11351/16-ц (провадження № 61-38347св18), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року в справі № 299/883/17 (провадження № 61-7687св22), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2024 року в справі № 752/21538/20 (провадження № 61-5221св24)).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Суди встановили, що наведені в заяві ОСОБА_1 обставини не є нововиявленими, оскільки могли бути відомі заявнику або такі обставини підтверджуються новими доказами, які не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, а процесуальні недоліки розгляду справи могли бути підставою для перегляду судового рішення.

За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених ухвал свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 07 березня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року у справі № 296/3501/14-ц.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

В. І. Крат

П. І. Пархоменко