Постанова

від 13.11.2024 по справі 534/1680/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

13 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 534/1680/20

провадження № 61-17180св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 , подану адвокаткою Кириченко Галиною Володимирівною, про вирішення питання щодо розподілу судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку у майні,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку у майні.

З урахуванням уточнених позовних вимог просила:

- встановити факт її проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 з 01 січня 2004 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати об`єктами спільної сумісної власності її та ОСОБА_3 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; транспортний засіб марки «SSANG YONG», модель «REXTON 2696», 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки «BMW», модель «525 2497», 1997 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 ; транспортний засіб марки «МАЗ 64229 14860», 1991 року випуску, номер шасі НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 ; причіп марки «TABBERT 5001», 1980 року випуску, номер шасі НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 ; транспортний засіб марки «FORD TRANSIT 1998», 2003 року випуску, номер шасі НОМЕР_9 , державний номерний знак НОМЕР_10 ; транспортний засіб марки «JAWA 350 350», 1979 року випуску, номер шасі НОМЕР_11 , державний номерний знак НОМЕР_12 ; причіп марки «ПП АНС 5 Н», 1986 року випуску, номер шасі 2536, державний номерний знак НОМЕР_13 (далі - транспортні засоби);

- визнати за нею право особистої власності на 1/2 частину житлового будинку, 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 5310290309:09:009:0197, по 1/2 частині кожного транспортного засобу.

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 лютого 2023 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 через адвоката Кириченко Г. В. оскаржила вказане рішення в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2023 року ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 783,75 грн до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кириченко Г. В., задоволено частково. Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 лютого 2023 року скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Встановлено факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_3 в період з 01 січня 2004 року до дня смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано житловий будинок та транспортні засоби об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_3 і ОСОБА_1 .

В іншій частині позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції розподілу судових витрат не здійснював.

У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року, просив її скасувати, рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 лютого 2023 року залишити в силі.

У грудні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кириченко Г. В., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року, просила її в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання права власності на частку у спільному майні скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд постановою від 21 серпня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на частку у майні скасував, ухвалив в цій частині нове рішення.

Позовну вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у майні задовольнив.

Визнав за ОСОБА_1 право особистої власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,2084 га, кадастровий номер 5310290309:09:009:0197, за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частину транспортного засобу, марки «SSANG YONG», модель «REXTON 2696», 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; 1/2 частину транспортного засобу, марки «BMW», модель «525 2497», 1997 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 ; 1/2 частину транспортного засобу, марки «МАЗ 64229 14860», 1991 року випуску, номер шасі НОМЕР_14 , державний номерний знак НОМЕР_6 ; 1/2 частину причепу, марки «TABBERT 5001», 1980 року випуску, номер шасі НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 ; 1/2 частину транспортного засобу, марки «FORD TRANSIT 1998», 2003 року випуску, номер шасі НОМЕР_9 , державний номерний знак НОМЕР_10 ; 1/2 частину транспортного засобу, марки «JAWA 350 350», 1979 року випуску, номер шасі НОМЕР_11 , державний номерний знак НОМЕР_12 ; 1/2 частину причепу, марки «ПП АНС 5 Н», 1986 року випуску, номер шасі НОМЕР_15 , державний номерний знак НОМЕР_13 .

Постанову Полтавського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року в частині вирішення вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю залишив без змін.

Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 724,00 грн на відшкодування судового збору.

Короткий зміст вимог заяви

У жовтні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана адвокаткою Кириченко Г. В., про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 листопада 2024 року справу призначено судді-доповідачу Фаловській І. М. Судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Карпенко С. О., Сердюк В. В., Ситнік О. М.

Відповідно до розпорядження від 12 листопада 2024 року № 1309/0/226-24 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи» у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Ситнік О. М., на підставі повідомлення судді Фаловської І. М. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 листопада 2024 року справу призначено судді-доповідачу Фаловській І. М. Судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Карпенко С. О., Сердюк В. В., Пророк В. В.

Відповідно до розпорядження від 13 листопада 2024 року № 1319/0/226-24 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи» у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Пророка В. В., на підставі повідомлення судді Фаловської І. М. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 листопада 2024 року справу призначено судді-доповідачу Фаловській І. М. Судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Карпенко С. О., Сердюк В. В., Петров Є. В.

У заяві ОСОБА_1 просить вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, шляхом прийняття додаткового судового рішення з огляду на скасування постанови суду апеляційної інстанції у частині вирішення вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на частку у майні, яку Верховний Суд задовольнив.

Позиція Верховного Суду

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У частинах першій, другій статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Заява позивачки у частині розподілу судових витрат подана на підставі частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, відповідно до якої, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61?39028св18) викладено висновок, що розподіл судових витрат, зокрема й понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Позивачка заявила такі позовні вимоги:

- про встановлення факту її проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 ;

- визнання об`єктами спільної сумісної власності її та ОСОБА_3 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , та транспортних засобів;

- визнання за нею права особистої власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку, 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 5310290309:09:009:0197, по 1/2 частині кожного транспортного засобу.

У суді першої інстанції судовий збір за подання позовної заяви ОСОБА_1 з урахуваннямуточнених позовних вимог у 2021 році підлягав сплаті як за одну вимогу немайнового характеру (про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю) та як за одну вимогу майнового характеру (про визнання майна об`єктами спільної сумісної власності і визнання за позивачкою права власності на частку у цьому майні).

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір, ставка якого становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2 102,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір, ставка якого становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2 270,00 грн.

Ціна позову за майновою вимогою становить 84 080,00 грн.

Отже, за вимогу немайнового характеру позивачка у суді першої інстанції повинна була сплатити 840,80 грн (0,4 х 2 102,00 грн), за вимогу майнового характеру - 908,00 грн (1% х 84 080,00 грн, але не менше 0,4 х 2 270,00 грн), разом - 1 748,80 грн.

За подання позовної заяви позивачка сплатила судовий збір у розмірі 2 522,50 грн.

За результатами розгляду справи в суді першої інстанції у позові відмовлено.

Суд першої інстанції не здійснював розподіл судових витрат.

Подавши апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, позивачка оскаржила його повністю.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, за вимогу немайнового характеру позивачка у суді апеляційної інстанції повинна була сплатити 1 261,20 грн (150 % х 840,80 грн), за вимогу майнового характеру - 1 362,00 грн (150 % х 908,00 грн), разом - 2 623,20 грн.

Водночас суд апеляційної інстанції відстрочив позивачці сплату судового збору у розмірі 3 783,75 грн (який вона зазначила у клопотанні про відстрочення сплати судового збору) до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши справу, рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким задовольнив вимоги про встановлення факту проживання позивачки однією сім`єю з відповідачем як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та про визнання житлового будинку, земельної ділянки, кадастровий номер 5310290309:09:009:0197, кожного транспортного засобу спільною сумісною власністю. У частині задоволення вимоги про визнання за позивачкою права власності на частку у спільному майні - відмовив.

Апеляційний суд не здійснював розподіл судових витрат.

ОСОБА_1 оскаржила постанову суду апеляційної інстанції до Верховного Суду лише в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання права власності на частку у спільному майні.

ОСОБА_2 оскаржив постанову суду апеляційної інстанції до Верховного Суду повністю.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

За вимогу майнового характеру позивачка у суді касаційної інстанції повинна була сплатити 1 816,00 грн (200 % х 908,00 грн).

За подання касаційної скарги ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

ОСОБА_2 за вимогу немайнового характеру у суді касаційної інстанції повинен був сплатити 1 681,60 грн (200 % х 840,80 грн), за вимогу майнового характеру - 1 816,00 грн (200 % х 908,00 грн), разом - 3 497,60 грн.

За подання касаційної скарги відповідач сплатив судовий збір у розмірі 5 046,00 грн.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» переплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За результатами касаційного розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову суду апеляційної інстанції у частині відмови в задоволенні вимоги про визнання за позивачкою права власності на частку у спільному майні скасовано, позов в цій частині задоволено.

За результатами касаційного розгляду касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2024 року врахував те, що в суді апеляційної інстанції позивачка судовий збір не сплатила, апеляційний суд не вирішив питання про стягнення відстроченого судового збору, тому касаційний суд стягнув з відповідача на користь позивачки 2 724,00 грн (908,00 грн + 1 816,00 грн) судового збору лише за подання позовної заяви та касаційної скарги лише за вимогою майнового характеру про визнання за позивачкою права власності на частку у спільному майні.

Верховний Суд ухвалив своє рішення у справі, тому повинен здійснити розподіл судових витрат у справі.

Водночас, залишивши касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, Верховний Суд не вирішив питання щодо відшкодування позивачці судових витрат за вимогу немайнового характеру про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю, понесених в суді першої інстанції.

Отже, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 840,80 грн відшкодування судових витрат за подання позовної заяви за вимогою немайнового характеру про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю.

Оскільки позивачка не сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги, що був відстрочений, а за результатами апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції не вирішив питання про розподіл судових витрат, враховуючи задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 за результатами касаційного перегляду, судові витрати за апеляційний розгляд справи у розмірі 2 623,20 грн підлягають стягненню з ОСОБА_2 в дохід держави.

Керуючись статтям 4, 8, 9 Закону України «Про судовий збір», статтями 133, 136, 141, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану адвокаткою Кириченко Галиною Володимирівною, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійокна відшкодування судового збору за подання позовної заяви за вимогою немайнового характеру про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 623 (дві тисячі шістсот двадцять три) гривні 20 копійок за реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

Є. В. Петров

В. В. Сердюк