Рішення

від 16.12.2024 по справі 344/13218/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/13218/24

Провадження № 2/344/3228/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Атаманюка Б. М.,

секретаря Солонинко С.А.,

за участі

представника позивача Кантор А.О.,

представника відповідача Кирдан А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приват Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головний сервісний центр МВС Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях ТЦК МВС №2641, про визнання права власності на транспортний засіб,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся 18.07.2024 до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із позовом до АТ КБ «Приват Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головний сервісний центр МВС Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях ТЦК МВС №2641, про визнання права власності на транспортний засіб.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 30.07.2024 відкрито провадження по даній справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 24.09.2024 закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 18 листопада 2019 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір фінансового лізингу №1FIDA!00000507. Предметом зазначеного договору, згідно Додатку №1 до договору фінансового лізингу (специфікації) є транспортний засіб, а саме автомобіль марки "Ford Escape", 2014 року випуску, номер кузов (шасі) VIN НОМЕР_1 . Відповідно до повідомлення АТ КБ ПРИВАТБАНК від 14.05.2024 року №20.від 09.05.2024 ОСОБА_1 повністю виконав зобов`язання по погашенню авто за договором лізингу від 18.11.2019 року №1FIDA!00000507. 09.05.2024 року між лізингодавцем та лізингоодержувачем складено Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу, яким підтверджено, що всі зобов`язання сторін відповідно до договору було належним чином виконано, претензій стосовно договору та зобов`язань за ним сторони не мають. 09.05.2024 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» видано наказ про проведення перереєстрації транспортного засобу марки "Ford Escape", 2014 року випуску, номер кузов (шасі) VIN НОМЕР_1 , знято зазначений автомобіль з балансу банку для подальшої перереєстрації ОСОБА_1 та доручено здійснити перереєстрацію. 09 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного сервісного центру МВС Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях ТЦС МВС №2641 (Філія ГСЦ МВС) з метою реєстрації транспортного засобу, автомобіля. Відповіддю ТЦС МВС №2641 №31/28/1/2641 ОСОБА_1 було відмовлено у перереєстрації транспортного засобу у зв`язку з тим, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» значиться в Єдиному реєстрі боржників. На підставі та керуючись п. 15 Порядку затвердженого Постановою КМУ від 07 вересня 1998 року №1388, ОСОБА_1 відмовлено в перереєстрації транспортного засобу. Оскільки, саме через наявність відомостей про особу продавця (лізингодавця) АТ КБ Приват Банк (код ЄДРПОУ 14360570) внесених до Єдиного реєстру боржників позивач фактично позбавлений права власності на транспортний засіб.

На підставі наведеного, позивач вважає, що виконав усі умови договору лізингу, предметом якого є транспортний засіб, а саме автомобіль марки "Ford Escape", 2014 року випуску, номер кузов (шасі) VIN НОМЕР_1 , але виключно у зв`язку з тим, що юридична особа лізингодавець знаходиться в Єдиному реєстрі боржників, позивач не може оформити право власності на рухоме майно. Також позивач добросовісно володіє автомобілем, відкрито, безперервно здійснює обслуговування машини, а інші особи не заявляють вимог щодо повернення вказаного рухомого майна. Просив суд визнати за ним право власності на автомобіль марки "Ford Escape", 2014 року випуску, номер кузов (шасі) VIN НОМЕР_1 .

Представник відповідача ОСОБА_2 скористався правом подання відзиву на позов в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Вказує, що на момент передачі транспортного засобу не існувало жодних претензій до банку. Позивач не заперечує, що підписав АКТ приймання передачі авто. Банком не заперечується право власності позивача на транспортний засіб, всі документи, які були необхідні для перереєстрації автомобілів з боку Банку було підписано і передано позивачу. Вказує, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є неефективним. Як вбачається з позовної заяви, саме третьою особою відмовлено позивачу у перереєстрації права власності на транспортний засіб, таким чином державний орган не визнав право власності Позивача на підставі поданих документів. В цей час, факт такої відмови жодним чином не спростовує чинність поданих документів та факт переходу права власності. Тому вказує, що банк в даному випадку є неналежним відповідачем у справі.

Представником третьої особи подано до суду пояснення, за змістом яких вказано, що пункт 15 Порядку №1388, визначає правові підстави для відмови в проведення перереєстрації транспортних засобів, зокрема у разі надходження до сервісного центру МВС звернення щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників. Позивача поінформовано про неможливість вчинення реєстраційних дій у відношенні транспортного засобу на підставі договору фінансового лізингу через наявність відомостей про особу продавця (лізингодавця) АТ КБ Приват Банк (код ЄДРПОУ 14360570) внесених до Єдиного реєстру боржників.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, вважає, що оскільки, складовими права власності є правомочності з користування, володіння та розпорядження, позивач позбавлений права на розпорядження автомобілем, так як останній не зареєстрований на його ім`я. Зазначила, що ОСОБА_1 виконав усі умови договору лізингу, предметом якого є транспортний засіб, але виключно у зв`язку з тим, що юридична особа лізингодавець знаходиться в Єдиному реєстрі боржників, позивач не може оформити право власності на рухоме майно. Просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав вказаних в відзиві на позовну заяву.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доводам та запереченням сторін в сукупності з наданими письмовими доказами та положеннями законодавчих актів, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 листопада 2019 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір фінансового лізингу №1FIDA!00000507 (а.с.8-14).

Предметом зазначеного договору, згідно Додатку №1 до договору фінансового лізингу (специфікації) є транспортний засіб, а саме автомобіль марки "Ford Escape", 2014 року випуску, номер кузов (шасі) VIN НОМЕР_1 , ціна якого визначена в сумі 317000 грн. У відповідності до умов вказаного договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов`язувалось придбати, зареєструвати у відповідних органах реєстрації та передати позивачу у користування транспортний засіб, а позивач зобов`язався сплатити на це передбачені договором лізингові платежі, згідно погодженого сторонами графіку платежів.

Згідно до п.14.2 ст. 14 Договору фінансового лізингу №1FIDA100000507 строк лізингу - 60 місяців.

Відповідно до повідомлення АТ КБ ПРИВАТБАНК від 14.05.2024 року №20.від 09.05.2024 ОСОБА_1 повністю виконав зобов`язання по погашенню авто за договором лізингу від 18.11.2019 року №1FIDA!00000507 та йому було надано пакет документів щодо переоформлення автомобіля на його ім`я (а.с.18).

09.05.2024 року між лізингодавцем та лізингоодержувачем складено Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу, яким підтверджено, що всі зобов`язання сторін відповідно до договору було належним чином виконано, претензій стосовно договору та зобов`язань за ним сторони не мають.

09.05.2024 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» видано наказ про проведення перереєстрації транспортного засобу марки "Ford Escape", 2014 року випуску, номер кузов (шасі) VIN НОМЕР_1 , знято зазначений автомобіль з балансу банку для подальшої перереєстрації ОСОБА_1 та доручено здійснити перереєстрацію (а.с.19).

09 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного сервісного центру МВС Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях ТЦС МВС №2641 (Філія ГСЦ МВС) з метою реєстрації транспортного засобу, автомобіля.

Відповіддю ТЦС МВС №2641 №31/28/1/2641 ОСОБА_1 було відмовлено у перереєстрації транспортного засобу у зв`язку з тим, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» значиться в Єдиному реєстрі боржників. При відмові ТЦС МВС керується п. 15 Порядку затвердженого Постановою КМУ від 07 вересня 1998 року №1388 (а.с.22-23).

Крім того, відповідно до Витягу про реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 20.11.2019, на автомобіль марки "Ford Escape", 2014 року випуску, номер кузов (шасі) VIN НОМЕР_1 існує відомості про обтяження, а саме заборона відчуження (а.с.21).

Таким чином, вказаний автомобіль перебуває в користуванні і володінні позивача, оскільки був переданий йому за умовами договору фінансового лізингу після його підписання, але розпоряджатись цим майном позивач не має можливості.

Відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до ч.2 ст.806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю- продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст.627 ЦК України, у договорах за участю фізичної особи -- споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з преамбулою Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Стаття 22 ЗУ "Про захист прав споживачів" підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень статті 5 ЗУ "Про судовий збір", оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб`єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об`єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій.

У відповідності до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завдано невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Із пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.

Отже, правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору лізингу, регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно із положеннями статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.21 цього Закону лізингоодержувач має право: вибрати об`єкт фінансового лізингу, що належить лізингодавцю на праві власності і набутий ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем, та/або встановити специфікацію об`єкта фінансового лізингу і доручити вибір такого об`єкта лізингодавцю; відмовитися від прийняття об`єкта фінансового лізингу, що не відповідає встановленим договором фінансового лізингу умовам, специфікаціям; вимагати розірвання договору фінансового лізингу або відмовитися від такого договору у випадках, передбачених договором фінансового лізингу та законодавством; вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням договору фінансового лізингу лізингодавцем; оскаржити в суді одностороннє розірвання договору фінансового лізингу лізингодавцем та повернення об`єкта фінансового лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса, вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу і відшкодування збитків, завданих вилученням такого об`єкта.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ст, 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України врегульовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом та на підставі зазначеного, позивач просить визнати за ним, право власності на автомобіль.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1.ст.4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно дост.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно дост.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) укористування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (не прямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).До договору лізингу застосовуються загальні положення пронайм (оренду) з урахуваннямособливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ст. 807 ЦК України, предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Згідно з вимогами ст.ст.76,78,81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачу відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізінгу ОСОБА_1 передано у власність автомобіль марки "Ford Escape", 2014 року випуску, номер кузов (шасі) VIN НОМЕР_1 .

Отже, з вище викладеного вбачається, що зі своєї сторони позивач у повному обсязі виконав зобов`язання щодо сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 18.11.2019 року 1FIDA!00000507.

Відповіддю ТЦС МВС №2641 №31/28/1/2641 ОСОБА_1 було відмовлено у перереєстрації транспортного засобу у зв`язку з тим, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» значиться в Єдиному реєстрі боржників, що відповідає вимогам п. 15 Порядку затвердженого Постановою КМУ від 07 вересня 1998 року №1388.

Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлена Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388.

Пунктом 15 Порядку №1388 передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів здійснюються після проведення уповноваженими особами сервісного центру МВС перевірки відповідних документів та/або відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державному Реєстрі атестованих судових експертів, автоматизованій базі даних про розшукувані транспортні засоби, банку даних Генерального секретаріату Інтерполу, перевірки відомостей про обмеження відчуження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також відомостей про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування), що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі (крім внутрішньо переміщених осіб, інформація щодо яких підтверджується даними Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб), відомостей про особу, що містяться в Єдиному реєстрі боржників, відповідних базах даних та державних реєстрах щодо осіб, які перебувають у розшуку, перевірки дійсності довіреності за Єдиним реєстром довіреностей, дійсності сертифіката відповідності за Державним реєстром сертифікатів відповідності транспортних засобів, виданих уповноваженими органами або органами із сертифікації, та реєстром виданих сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання, що формується за повідомленнями уповноважених органів, і сертифікатів відповідності нових транспортних засобів, виданих виробником, документів, що підтверджують правомірність придбання, отримання відомостей щодо митного оформлення транспортних засобів, а також установлення відповідності конструкції вимогам правил та нормативів шляхом отримання відповідних відомостей із таких баз даних і реєстрів. За результатами таких перевірок на заяві власника транспортного засобу робиться відповідний напис про їх проведення, що засвідчується підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) і дати (крім випадків подання заяви в електронній формі через електронний кабінет водія або засобами Порталу Дія).

Також у разі надходження до сервісного центру МВС звернення щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, перереєстрація транспортного засобу не здійснюється, крім випадків, коли: перереєстрація транспортного засобу не пов`язана з його відчуженням; транспортний засіб придбано на електронному аукціоні в порядку, установленому статтею 61 Закону України Про виконавче провадження; транспортний засіб отримано в рахунок погашення боргу в порядку, установленому статтею 61 Закону України Про виконавче провадження; транспортний засіб придбано в порядку, установленому статтею 30 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень; транспортний засіб безоплатно отримано відповідно до пункту 14 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 985.

Відповідно вимог статті 34 Закону України «Про дорожній рух», у разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов`язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб.

Також, відповідно пункту 15 Порядку №1388 державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів здійснюються після проведення уповноваженими особами сервісного центру МВС перевірки відповідних документів та/або відомостей, що містяться, зокрема, в Єдиному реєстрі боржників, та у разі надходження до сервісного центру МВС звернення щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, перереєстрація транспортного засобу не здійснюється.

Встановлена Законом України «Про дорожній рух» та Порядком №1388 заборона на здійснення перереєстрації та зняття з обліку транспортного засобу, зареєстрованого за особою, яка є боржником та перебуває в Єдиному реєстрі боржників, покликана убезпечити вибуття майна такої особи боржника. Тому відмовляючи в здійсненні перереєстрації ГСЦ МВС Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях ТЦК МВС №2641 діяв в межах закону, та реалізовував дискреційні повноваження визначені порядком реєстрації КТЗ, а отже не може бути відповідачем в даному спорі.

За таких обставин позивач не має можливості оформити на себе документи про право власності на вище вказаний транспортний засіб, чим порушені його права, так як він повністю виконав умови договору фінансового лізингу.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути й визнання права.

Згідно зіст.325 ЦК України, суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи, які можуть бути власниками будь-якого майна.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків.

За змістомст.11 ЦК України підставами для виникнення зобов`язань можуть бути різні юридичні факти.

Відповідно до ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 ЦК України припинення зобов`язання виконанням зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи, що позивач виконав усі умови договору лізингу, предметом якого є транспортний засіб, але у зв`язку з тим, що юридична особа лізингодавець знаходиться в Єдиному реєстрі боржників, позивач не може оформити право власності на рухоме майно.

Варто зазначити, що визнання права власності на спірний автомобіль за позивачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Договір №1FIDA!00000507 від 18.11.2019 року, укладений між АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ:14360570) та ОСОБА_1 недійсним не визнаний.

Згідно з правовою позицією ВСУ викладеною у постанові від 10.06.2015р. у справі № 6-449цс15, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

З урахуванням викладеного, приходжу висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на транспортний засіб, а саме автомобіль марки "Ford Escape", 2014 року випуску, номер кузов (шасі) VIN НОМЕР_1 .

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати у розмірі 1211,20 грн. на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст4,11,325,328,628,634,598,599,806,807 ЦК України, ст.ст.4,10,12,13,19,76-81,89,141,259,263-265, ч.1 ст.274, ч.5 ст.279 ЦПК України, суд-,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на автомобіль марки "Ford Escape", 2014 року випуску, номер кузов (шасі) VIN НОМЕР_1 .

Стягнути з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д, ЄДРПОУ 14360570) на користь держави, судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.12.2024.

Суддя Богдан АТАМАНЮК