Рішення
від 10.12.2024 по справі 337/3311/22
ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

10.12.2024

ЄУН №337/3311/22

Провадження №2/337/11/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Бредуна Д.С., при секретарі Сакоян О.В., за участю прокурора Нестеренко І.А., представника позивача Похвалітової Н.В., представника відповідача адвоката Вишнякова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом першого заступника керівника Пологівської окружної прокуратури Запорізької області Віктора Харченка в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції Токмакської міської ради Пологівського району Запорізької області до ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про визнання договорів недійсними, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2022 року перший заступник керівника Пологівської окружної прокуратури Запорізької області Віктор Харченко в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції Токмакської міської ради Пологівського району Запорізької області звернувся до суду з позовом, в якому просив:

1. Визнати поважними причини пропущення строку позовної давності.

2. Визнати недійсним договори оренди землі від 13 серпня 2018 року, укладені між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , згідно яких в оренду передано земельні ділянки, розташовані на території Токмацької міської ради Запорізької області:

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0018 (номер запису про речове право 28046059);

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0019 (номер запису про речове право 28046120);

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0020 (номер запису про речове право 28046113);

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0021 (номер запису про речове право 28046066);

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0022 (номер запису про речове право 28046105);

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0023 (номер запису про речове право 28046087);

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0024 (номер запису про речове право 28046090);

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0025 (номер запису про речове право 28046099);

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0026 (номер запису про речове право 28046097);

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0027 (номер запису про речове право 28046062);

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0028 (номер запису про речове право 28046079);

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0029 (номер запису про речове право 28046073);

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0030 (номер запису про речове право 28046110);

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0032 (номер запису про речове право 28046081);

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0033 (номер запису про речове право 28046101).

3. Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Токмакської міської ради Пологівського району Запорізької області земельні ділянки, розташовані на території Токмацької міської ради Запорізької області:

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0017 (номер запису про право власності 23541973), вартістю 52060 гривень;

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0018 (номер запису про право власності 24743640), вартістю 49533 гривень;

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0019 (номер запису про право власності 24750840), вартістю 49533 гривень;

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0020 (номер запису про право власності 24729300), вартістю 49533 гривень;

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0021 (номер запису про право власності 24723991), вартістю 49533 гривень;

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0022 (номер запису про право власності 24728631), вартістю 49533 гривень;

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0023 (номер запису про право власності 24728941), вартістю 49533 гривень;

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0024 (номер запису про право власності 24739925), вартістю 49533 гривень;

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0025 (номер запису про право власності 24743317), вартістю 49533 гривень;

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0026 (номер запису про право власності 27882136), вартістю 49533 гривень;

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0027 (номер запису про право власності 24751990), вартістю 49533 гривень;

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0028 (номер запису про право власності 24744612), вартістю 49533 гривень;

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0029 (номер запису про право власності 24744324), вартістю 49533 гривень;

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0030 (номер запису про право власності 24751052), вартістю 49533 гривень;

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0032 (номер запису про право власності 24729117), вартістю 49533 гривень;

площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0033 (номер запису про право власності 24729144), вартістю 49533 гривень.

4. Стягнути з ОСОБА_1 і фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Пологівської окружної прокуратури Запорізької області кошти витрачені на сплату судового збору у розмірі 49140,82 гривень

В обґрунтування позову вказано, що право власності на вищевказані земельні ділянки, загальною площею 32га набуто ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 незаконно, поза волею дійсного власника держави і всупереч встановленого законом порядку, оскільки розпорядження голови Токмацької РДА №432 від 10.11.2011 року було підроблене. За таких обставин просять визнати недійсним договори оренди таких земельних ділянок, та витребувати їх із чужого незаконного володіння.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 14 грудня 2022 року ухвалу суду від 10 жовтня 2022 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду процесуального питання.

Ухвалою судді від 22 лютого 2023 року позов прийнято до розгляду, відкрите загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

16 березня 2023 року представника відповідача ОСОБА_1 адвокат Вишняков Д.О. подав відзив, в якому заперечив проти задоволення позову. Посилався на сплив у справі строків позовної давності, оскільки усі спірні договори датовані 13 серпня 2018 року, а отже строк звернення до суду сплинув 16 серпня 2021 року. Натомість позов подано 29 вересня 2022 року. Також вказував на невірне відмінювання прізвища відповідача, і не підтвердження викладений у позові обставин обвинувальним вироком суду. Орієнтовну суму витрат на правничу допомогу визначив у 2000 гривень.

20 березня 2023 року перший заступник керівника Пологівської окружної прокуратури Запорізької області Віктор Харченко подав відповідь на відзив, в якому посилався на дотриманні строку звернення до суду, з урахуванням продовження строків позовної давності у зв`язку із гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Наполягав, що викладені у позові обставини підтверджується долученими до позову матеріалами кримінального провадження №12019080000000011. Позов просив задовольнити в повному обсязі.

24 березня 2023 року представника відповідача Вишняков Д.О. подав заперечення, в яких вказав, що спірні договору укладено на підставі розпорядження голови Токмацької райдержадміністрації від 10.11.2011 року. Відповідач ОСОБА_1 відкрито володів спірними земельними ділянками, отже позивач повинен довести неможливість дізнатись про порушення права, і вчасно звернутись до суду з позовом. Також наполягав, що позовні вимоги не доведено належними і допустимими доказами. У позові просив відмовити.

12 квітня 2023 року перший заступник керівника Пологівської окружної прокуратури Запорізької області Віктор Харченко подав письмові пояснення, в яких наполягав на дотримання позовної давності і доведення позовних вимог долученими до позову доказами.

Ухвалою суду від 13 липня 2023 року закрите підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті. Встановлено наступний порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів, а саме: заслухати вступне слово учасників справи, допитати свідка зі сторони позивача ОСОБА_18 , дослідити письмові докази.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився. Про розгляд справи повідомлявся усіма наявними засобами, в тому числі оголошеннями на сайті Судової влади. Судом прийнято рішення про розгляд справи за його відсутності.

В судовому засідання прокурор Нестеренко І.А., представника позивача ОСОБА_19 наполягали на задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Вишняков Д.О. заперечував проти задоволення позову.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив, що з 2010 по 2014 рік він займав посаду Голови Токмацької районної державної адміністрації, та в тому числі займався виділенням земель. Прізвища відповідача і осіб, що передали земельні ділянки чув, але під час його допиту в якості свідка в 2018-2019 роках. Впевнений, що за отриманням земель вони до нього не звертались. Розпорядження №432 про виділ у власність земель не видавалось. Розпорядженням під чим номером створювалась комісія. Державні акти про право власності на земельні ділянки підписані не ним. Абсолютно в цьому впевнений. Під час підпису він користувався ручкою, а ті підписи зроблені гелем через кліше. Він собі таке не виготовляв. Крім того форма актів свідчить про їх підроблення, оскільки серії актів не відповідають Запорізькій області.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

За відповідачем ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на 16 земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 2 га кожна для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Новенської сільської ради Токмацького району (наразі територія Токмацької територіальної громади Пологівською району), а саме на ділянки:

кадастровий номер 2325282400:10:001:0017 (номер запису про право власності 23541973 від 21.11.2017 року). Підставою для державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку слугував державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 496709. виданий на підставі розпорядження голови Токмацької райдержадміністрації від 10.11.2011 року №432;

кадастровий номер 2325282400:10:001:0018 (номер запису про право власності 24743640 від 08.02.2018 року). Підставою для державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку слугував договір купівлі-продажу земельної ділянки №229 від 08.02.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка належала останньому згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №496600, виданого на підставі розпорядження голови Токмацької райдержадміністрації від 10.11.2011 року №432;

кадастровий номер 2325282400:10:001:0019 (номер запису про право власності 24750840 від 08.02.2018 року). Підставою для державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку слугував договір купівлі-продажу земельної ділянки №236 від 08.02.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , яка належала останній згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №496689, виданого на підставі розпорядження голови Токмацької райдержадміністрації від 10.11.2011 року №432;

кадастровий номер 2325282400:10:001:0020 (номер запису про право власності 24729300 від 07.02.2018 року). Підставою для державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку слугував договір купівлі-продажу земельної ділянки №217 від 07.02.2018 року, укладений між ОСОБА_20 та ОСОБА_5 , яка належала останньому згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №496725, виданого на підставі розпорядження голови Токмацької райдержадміністрації від 10.11.2011 року №432;

кадастровий номер 2325282400:10:001:0021 (номер запису про право власності 24743991 від 08.02.2018 року). Підставою для державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку слугував договір купівлі-продажу земельної ділянки №230 від 08.02.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , яка належала останній згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №496700, виданого на підставі розпорядження голови Токмацької райдержадміністрації від 10.11.2011 року №432;

кадастровий номер 2325282400:10:001:0022 (номер запису про право власності 24728632 від 07.02.2018 року). Підставою для державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку слугував договір купівлі-продажу земельної ділянки №214 від 07.02.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , яка належала останній згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №496625, виданого на підставі розпорядження голови Токмацької райдержадміністрації від 10.11.2011 року №432;

кадастровий номер 2325282400:10:001:0023 (номер запису про право власності 24728941 від 07.02.2018 року). Підставою для державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку слугував договір купівлі-продажу земельної ділянки №215 від 07.02.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , яка належала останньому згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №496525, виданою на підставі розпорядження голови Токмацької райдержадміністрації від 10.11.2011 року №432;

кадастровий номер 2325282400:10:001:0024 (номер запису про право власності 24739925 від 08.02.2018 року). Підставою для державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку слугував договір купівлі-продажу земельної ділянки №227 від 08.02.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , яка належала останній згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №496645, виданого на підставі розпорядження голови Токмацької райдержадміністрації від 10.11.2011 року №432;

кадастровий номер 2325282400:10:001:0025 (номер запису про право власності 24743317 від 08.02.2018 року). Підставою для державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку слугував договір купівлі-продажу земельної ділянки №228 від 08.02.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , яка належала останньому згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №496550, виданого на підставі розпорядження голови Токмацької райдержадміністрації від 10.11.2011 року №432;

кадастровий номер 2325282400:10:001:0026 (номер запису про право власності 27882136 від 12.09.2018 року). Підставою для державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку слугував договір купівлі-продажу земельної ділянки №1405 від 12.09.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , яка належала останньому згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №496670, виданого на підставі розпорядження голови Токмацької райдержадміністрації від 10.11.2011 року №432;

кадастровий номер 2325282400:10:001:0027 (номер запису про право власності 24751990 від 08.02.2018 року). Підставою для державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку слугував договір купівлі-продажу земельної ділянки №239 від 08.02.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_21 , яка належала останньому згідно державною акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №496521, виданого на підставі розпорядження голови Токмацької райдержадміністрації від 10.11.2011 року №432;

кадастровий номер 2325282400:10:001:0028 (номер запису про право власності 24744612 від 08.02.2018 року). Підставою для державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку слугував договір купівлі-продажу земельної ділянки №232 від 08.02.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_22 , яка належала останній згідно державною акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №496542, виданого на підставі розпорядження голови Токмацької райдержадміністрації від 10.11.2011 року №432;

кадастровий номер 2325282400:10:001:0029 (номер запису про право власності 24744324 від 08.02.2018 року). Підставою для державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку слугував договір купівлі-продажу земельної ділянки №231 від 08.02.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_14 , яка належала останній згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №496548, виданого на підставі розпорядження голови Токмацької райдержадміністрації від 10.11.2011 року №432;

кадастровий номер 2325282400:10:001:0030 (номер запису про право власності 24751052 від 08.02.2018 року). Підставою для державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку слугував договір купівлі-продажу земельної ділянки №237 від 08.02.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_15 , яка належала останньому згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №496571. виданого на підставі розпорядження голови Токмацької райдержадміністрації від 10.11.2011 року №432;

кадастровий номер 2325282400:10:001:0032 (номер запису про право власності 24729417 від 07.02.2018 року). Підставою для державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку слугував договір купівлі-пролажу земельної ділянки №218 від 07.02.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_16 , яка належала останньому згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №496559, виданого на підставі розпорядження голови Токмацької райдержадміністрації від 10.11.2011 року № 432;

кадастровий номер 2325282400:10:001:0033 (номер запису про право власності 24729144 від 07.02.2018 року). Підставою для державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку слугував договір купівлі-продажу земельної ділянки №216 від 07.02.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_17 , яка належала останньому згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №496552, виданого на підставі розпорядження голови Токмацької райдержадміністрації від 10.11.2011 року №432.

В подальшому, 13 вересня 2018 року між ОСОБА_1 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договору оренди землі строком на сім років вищевказаних земельних ділянок.

При цьому, за фактом вчинення кримінального правопорушення групою службових осіб на території Запорізької області, пов`язаного з незаконним відведенням земельних ділянок, що перебувають у держаній власності, Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №12019080000000011 від 10.01.2019 року.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що право власності на земельні ділянки, у тому числі на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 2325282400:10:001:0017, 2325282400:10:001:0018, 2325282400:10:001:0019, 2325282400:10:001:0020, 2325282400:10:001:0021, 2325282400:10:001:0022, 2325282400:10:001:0023, 2325282400:10:001:0024, 2325282400:10:001:0025, 2325282400:10:001:0026, 2325282400:10:001:0027, 2325282400:10:001:0028, 2325282400:10:001:0029, 2325282400:10:001:0030, 2325282400:10:001:0032, 2325282400:10:001:0033, зареєстровано на підставі підроблених документів.

Під час проведення обшуків в приміщеннях Токмацької районної державної адміністрації, вилучено оригінал розпорядження голови Токмацької районної державної адміністрації від 29.09.2011 року №432 «Про затвердження нового складу конкурсної комісії при районній державній адміністрації», з якого вбачається, що розпорядження голови районної державної адміністрації у Токмацькому районі про надання дозволу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , на розробку проекту землеустрою та про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не приймалось, заяви від них про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з вищевказаними кадастровими номерами для ведення особистого сільського господарства щодо затвердження проектів землеустрою, не надходило.

Відповідно до відомостей про обтяження згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно на підставі ухвали від 26.06.2019 року Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя у справі ЄУН №335/2465/19 Провадження №1-кс/335/4419/2019 було накладено арешт на нерухоме майно в тому числі земельні ділянки з кадастровим номером 2325282400:10:001:00172325282400:10:001:0033.

Отже, судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 , належить на праві приватної власності земельні ділянки загальною площею 32га, на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки, які видані на підставі розпорядження голови Токмацької районної державної адміністрації від 10 листопада 2011 року №432.

При цьому, як вбачається з огляду Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі том №0011 та том №0006 за 2011-2012 року, державні акти на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 2325282400:10:001:00172325282400:10:001:0033 не реєструвались, не видавались, тобто земельні ділянки у власність громадянам не передавались.

В ході розслідування кримінального провадження №12019080000000011, зокрема шляхом проведення огляду Державних актів на право власності на земельні ділянки за участю ОСОБА_18 , ОСОБА_23 , шляхом проведення експертного дослідження Державних актів на право власності на земельні ділянки, було встановлено, що такі акти є підробленими. Такі матеріали були дослідженні судом, і висновки про підробку документів дійсно є обґрунтованими.

Під час судового розгляду справи в порядку ч.6 ст. 95 ЦПК України було оглянуто матеріали кримінального провадження №12019080000000011, що здебільшого є джерелом долучених до позову доказів. Підстав ставити під сумнів відповідність поданих копії оригіналу після їх дослідження в судовому засіданні, встановлено не було.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Щодо підстав звернення прокурора з цим позовом.

Відповідно до статті 1311 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом статті 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України, зокрема у частині четвертій статті 56 цього Кодексу визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Системне тлумачення норм частин четвертої, п`ятої статті 56 ЦПК України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність такого органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює (доповнює) в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).

У даній справі прокурор обґрунтовував здійснення ним представництва інтересів держави невжиттям позивачем як представницьким органом місцевого самоврядування заходів щодо усунення порушень земельного законодавства, що суперечать інтересам територіальної громади, оскільки підривають матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування. Нездійснення таких заходів, на думку прокурора, свідчить про неналежний захист інтересів держави та про наявність підстав для представництва таких інтересів прокурором.

Таким чином, в позовній заяві прокурор обґрунтував підстави представництва ним інтересів держави у сфері земельних відносин, у зв`язку з невжиттям позивачем заходів щодо незаконності набуття у приватну власність спірної земельної ділянки.

Аналогічного висновку щодо наявності правових підстав для представництва інтересів органу місцевого самоврядування прокурором дійшов Верховний Суд у справі № 604/566/20, постанова від 18.10.2022.

Щодо порушення інтересів позивача, як власника земельної ділянки.

Статтею 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.

Право територіальної громади сільської, селищної, міської ради на розпорядження земельними ділянками визначено в частині 1 статті 122 ЗК України, відповідно до якої таке право належить сільським, селищним, міським радам стосовно земельних ділянок комунальної форми власності.

27.05.2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким розділ Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, відповідно до якого визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно - заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Орган державної влади або орган місцевого самоврядування мають право вчиняти будь - які дії стосовно земельної ділянки, спрямовані на набуття, зміну чи припинення прав на земельну ділянку, не заборонені законом (передавати її у власність, у користування, в тому числі на умовах оренди, за договором емфітевзису, суперфіцію, продавати тощо) виключно після завершення процедури її формування та реєстрації прав на цю земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч. 1, 3, 4 ст. 79 - 1 ЗК України).

Слід зауважити: статтею 28 Закону України від 01.07.2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав. Під час проведення державної реєстрації права користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування. Тож реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку за територіальною громадою в особі відповідного органу місцевого самоврядування для розпорядження такою земельною ділянкою не потребується. Це правило є винятком з правила, що передбачено в частині 9 статті 79 - 1 ЗК України.

Таким чином, з огляду на наведений вище аналіз законодавства Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області спірну земельну ділянку належало передати територіальній громаді в особі Токмацької міської ради Пологівського району Запорізької області, Пологівська районна державна адміністрація (як правонаступник), як земельна ділянка, яку належало передати до 15.12.2020 року з державної власності у комунальну, оскільки станом на цю дату проєктів землеустрою від громадян (в даному випадку ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ) до вказаного органу не надходило.

Отже, оскільки відбувся процес переходу земельної ділянки з державної власності в комунальну власність (відповідно до статті 117 Земельного кодексу України), відповідно правонаступником повноваження щодо розпорядження землями є орган місцевого самоврядування, зокрема щодо шістнадцяти земельних ділянок з кадастровим номером 2325282400:10:001:00172325282400:10:001:0033 це Токмацька міська рада Пологівського району Запорізької області, крім того, прокурором доведені підстави представництва ним інтересів держави у сфері земельних відносин, у зв`язку з невжиттям позивачем заходів щодо незаконності набуття у приватну власність спірної земельної ділянки, тому суд вважає, що в прокурора наявні належні повноваження щодо представництва саме Токмацької міської ради Пологівського району Запорізької області в даній справі.

Щодо порушення прав позивача та способу захисту порушених прав позивача - витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зверненню до суду із позовом як самостійно особою, так і шляхом представництва передує юридичний факт порушення, невизнання чи оспорення прав особи (держави у випадку представництва прокурором) чи її законних інтересів.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Звертаючись до суду із позовом у цій справі, прокурор просив визнати недійсними договори оренди землі, та витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 , на користь Токмацької міської ради Пологівського району Запорізької області земельні ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 32.0000га.

Обґрунтовуючи підстави позову у цій справі, прокурор посилався на те, що власником спірних земельних ділянок є Токмацька міська рада Пологівського району Запорізької області, спірне майно вибуло з володіння власника без її волі.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181 цс 18, пункти 43, 89) і в подальшому системно впроваджені у практику Верховного Суду (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 372/1684/14-ц).

Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13)). Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (buchbesitz (нім. - книжкове володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70)).

Положеннями ст. 17 ЗК України визначені повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, до яких зокрема належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 116 ЗК України, у редакції чинній станом на час видачі державних актів на землю, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться зокрема у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок визначений положеннями ст. 118 ЗК України.

Так, відповідно до положень ч.ч.7, 8, 9 указаної норми громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (уразі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства); районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін; розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія); комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а вразі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Зазначеними нормами права встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.

Із досліджених доказів у справі, встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 не звертались до відповідного органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування), уповноважених розпоряджатися землями державної власності відповідно до положень ст. ст. 17, 116, 118 ЗК України (станом на час видання оспорюваних державних актів) в межах відповідного району, із заявою про безоплатну передачу у власність земельної ділянки із земель державної власності. Відповідно уповноваженим органом рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка перебувала у державній власності, та надання земельних ділянок у власність не приймалось.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини першої статті 126 ЗК України у редакції, чинній на час видання державного акта, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (у редакції, чинній з 1 травня 2009 року до 1 січня 2013 року - державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті; а у редакції, чинній з 1 січня 2013 року, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно з розпорядженням Токмацької районної державної адміністрації від 10 листопада 2011 року №432, яке є підставою видачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , державних актів було «Затвердження нового складу конкурсної комісії пр. районній державній адміністрації», а не надано у приватну власність спірну земельну ділянку.

Тобто, вищезазначеним розпорядженням земельні ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства не надавалися.

Відповідно до п.п.10, 11 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1021, у редакції, чинній на час видачі спірних державних актів, записи до розділів Книги записів вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, якими є державний акт на право власності на земельну ділянку. Дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

Пунктами 13, 14 Порядку передбачено, що державна реєстрація документа, що посвідчує право на земельну ділянку, проводиться за місцем розташування земельної ділянки. Кожному документові, що посвідчує право на земельну ділянку, при здійсненні його державної реєстрації, присвоюється реєстраційний номер.

Таким чином, з наведених обставин, підтверджених доказами, встановлено факт незаконності вибуття спірних земельних ділянок із державної власності володіння власника поза його волею. Надані стороною відповідача докази не спростовують такого факту.

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Разом з тим особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором, та є ефективним.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Зокрема, такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21), від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та багатьох інших.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76).

Відповідно до висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №372/770/19, набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Власник із дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Отже, зважаючи на встановлення судом факту незаконності вибуття спірних земельних ділянок із володіння власника позивача поза його волею, суд задовольняє позовні вимоги щодо визнання недійсними договір оренди таких земельних ділянок, та витребування їх з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Токмацької міської ради Пологівського району Запорізької області.

Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна (незалежно від того, у порядку яких статей ЦК України відбувається таке витребування, зокрема статті 1212) саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Інакше кажучи, для внесення на підставі такого рішення суду до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно за окремою позовною вимогою скасовувати запис про таку реєстрацію за відповідачем (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 99) і від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29)).

Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. (ч.1 ст. 216 ЦК України) Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. (ч.1 ст. 236 ЦК України)

Щодо застосування строку позовної давності, заявленого представником відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною першою статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи носія порушеного права (інтересу).

В частині четвертій статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи носія порушеного права.

При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, перебіг позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

На позови прокуратури, які пред`являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб`єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Отже, якщо у передбачених законом випадках з позовом до суду звернувся прокурор в інтересах відповідного органу (підприємства), то позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатись саме цей орган (підприємство).

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», вжитих у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості й обов`язку особи знати про стан її майнових прав. Тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення його цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести те, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, а відповідач що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справах №369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18) та № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95цс18), від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14 (провадження № 14-364цс19), на які послався заявник в касаційній скарзі.

Отже,позивач повинендовести тойфакт,що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що випливає із загального правила, встановленого статтями 12, 81 ЦПК України. Відповідач, навпаки, повинен довести, що інформацію про порушення права можна було отримати раніше.

Суд дійшов висновку, що оскільки до часу реєстрації спірних земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав 21.11.2017року,07.02.2018року,08.02.2018року,12.09.2018року,та з врахуванням того, що рішення про надання земельної ділянки у власність не приймалось, позивач довів, що не міг дізнатися про порушення свого цивільного права. Про порушення прокурору стало відомо під час кримінального провадження 27 грудня 2018 року, а Токмацька районна державна адміністрація, повноваження якої перейшли Токмацькій міській раді Пологівсього району Запорізької області, повинна була довідатися про обставини незаконної передачі земельних ділянок з дати їх реєстрації 21.11.2017 року, 07.02.2018 року, 08.02.2018 року, 12.09.2018 року.

Строк позовної давності мав би сплинути 21 листопада 2020 року (для земельної ділянки з кадастровим номером 2325282400:10:001:0017), та з лютого по вересень 2021 року для інших ділянок. З цим позовом прокурор звернувся 04 жовтня 2022 року, проте ці строки є продовженими з огляду на наступне.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (КОВІД-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (КОВІД-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Законом України від 15 березня 2022 № 2120-розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Отже, строк позовної давності за вимогою про витребування майна з незаконного володіння в силу приписів пункту 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України продовжено на строк дії воєнного стану.

Таким чином, позовна давність для пред`явлення позовних вимог по даній справі станом на день звернення до суду не сплила, її перебіг був зупинений до кінця дії карантину. Після припинення дії карантину строк, що залишився до кінця спливу позовної давності продовжується на строк дії воєнного стану в Україні.

Так, оскільки Токмацька районна державна адміністрації, повноваження якої перейшли Токмацькій міській раді Пологівсього району Запорізької, повинна була довідатися про обставини незаконної передачі відповідачам земельних ділянок 21.11.2017року,07.02.2018року,08.02.2018року,12.09.2018року,строк мав би сплинути 21 листопада 2020 року, та далі з лютого 2021 року, а з цим позовом прокурор звернувся 04 жовтня 2022 року, проте ці строки є продовженими на час дії карантину та воєнного стану.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що строк позовної давності в даній справі позивачем не пропущено, і позов підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір за немайнові вимоги про визнання недійсним договорів оренди в сумі 37215 гривень суд покладає в рівних частинах на відповідачів ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2 по 18607,5 гривні на кожного.

Судовий збір за майнові вимоги про витребування земельної ділянки в сумі 11925,82 гривень суд покладає на відповідача ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовзадовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі від 13 серпня 2018 року, укладені між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), згідно якого в оренду передано земельну ділянку, розташовану на території Токмацької міської ради Запорізької області: площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0018 (номер запису про речове право 28046059).

Визнати недійсним договір оренди землі від 13 серпня 2018 року, укладені між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), згідно якого в оренду передано земельну ділянку, розташовану на території Токмацької міської ради Запорізької області: площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0019 (номер запису про речове право 28046120).

Визнати недійсним договір оренди землі від 13 серпня 2018 року, укладені між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), згідно якого в оренду передано земельну ділянку, розташовану на території Токмацької міської ради Запорізької області площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0020 (номер запису про речове право 28046113).

Визнати недійсним договір оренди землі від 13 серпня 2018 року, укладені між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), згідно якого в оренду передано земельну ділянку, розташовану на території Токмацької міської ради Запорізької області площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0021 (номер запису про речове право 28046066).

Визнати недійсним договір оренди землі від 13 серпня 2018 року, укладені між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), згідно якого в оренду передано земельну ділянку, розташовану на території Токмацької міської ради Запорізької області площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0022 (номер запису про речове право 28046105).

Визнати недійсним договір оренди землі від 13 серпня 2018 року, укладені між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), згідно якого в оренду передано земельну ділянку, розташовану на території Токмацької міської ради Запорізької області площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0023 (номер запису про речове право 28046087).

Визнати недійсним договір оренди землі від 13 серпня 2018 року, укладені між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), згідно якого в оренду передано земельну ділянку, розташовану на території Токмацької міської ради Запорізької області площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0024 (номер запису про речове право 28046090).

Визнати недійсним договір оренди землі від 13 серпня 2018 року, укладені між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), згідно якого в оренду передано земельну ділянку, розташовану на території Токмацької міської ради Запорізької області площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0025 (номер запису про речове право 28046099).

Визнати недійсним договір оренди землі від 13 серпня 2018 року, укладені між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), згідно якого в оренду передано земельну ділянку, розташовану на території Токмацької міської ради Запорізької області площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0026 (номер запису про речове право 28046097).

Визнати недійсним договір оренди землі від 13 серпня 2018 року, укладені між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), згідно якого в оренду передано земельну ділянку, розташовану на території Токмацької міської ради Запорізької області площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0027 (номер запису про речове право 28046062).

Визнати недійсним договір оренди землі від 13 серпня 2018 року, укладені між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), згідно якого в оренду передано земельну ділянку, розташовану на території Токмацької міської ради Запорізької області площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0028 (номер запису про речове право 28046079).

Визнати недійсним договір оренди землі від 13 серпня 2018 року, укладені між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), згідно якого в оренду передано земельну ділянку, розташовану на території Токмацької міської ради Запорізької області площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0029 (номер запису про речове право 28046073).

Визнати недійсним договір оренди землі від 13 серпня 2018 року, укладені між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), згідно якого в оренду передано земельну ділянку, розташовану на території Токмацької міської ради Запорізької області площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0030 (номер запису про речове право 28046110).

Визнати недійсним договір оренди землі від 13 серпня 2018 року, укладені між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), згідно якого в оренду передано земельну ділянку, розташовану на території Токмацької міської ради Запорізької області площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0032 (номер запису про речове право 28046081).

Визнати недійсним договір оренди землі від 13 серпня 2018 року, укладені між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), згідно якого в оренду передано земельну ділянку, розташовану на території Токмацької міської ради Запорізької області площею 2,0000 га, кадастровий номер 2325282400:10:001:0033 (номер запису про речове право 28046101).

Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Токмакської міської ради Пологівського району Запорізької області (код ЄДРПОУ 20520724 адреса: Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, буд. 45) земельні ділянки, розташовані на території Токмацької міської ради Запорізької області: