Постанова

від 05.12.2024 по справі 303/11639/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/11639/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 грудня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Кожух О.А.,

суддів Мацунича М.В., Собослоя Г.Г.,

за участі секретаря Гусонька З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2024 року (головуючий суддя Кость В.В.) у справі №303/11639/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Тячівська міська рада Закарпатської області в особі державного реєстратора Лазар Діани Василівни про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пітух В.І., звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи наступним.

17.11.2006 між ТОВ «Український промисловий банк» (далі: Банк) та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 30000,00 доларів США строком до 16.11.2021 та зобов`язався повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

Для забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим кредитним договором, між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 , яка діяла від свого імені та від імені громадянина Угорщини ОСОБА_3 , а також позичальником ОСОБА_2 , було укладено іпотечний договір від 17.11.2006, згідно якого в іпотеку Банку передано домоволодіння загальною площею 129,20 кв.м., у АДРЕСА_1 .

Позивачка зазначала, що предмет іпотеки належав двом співвласникам: ОСОБА_1 1/3 частка, а також ОСОБА_4 2/3 частки, що стверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно/рішення МВК № 193 29.08.2006, виданим Мукачівським управлінням міського господарства.

Взяті на себе зобов`язання позичальник ОСОБА_2 належним чином не виконав, а новий кредитор (іпотекодержатель) ТОВ «Діджи Фінанс», звернув стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом набуття права власності на це домоволодіння.

Так, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.11.2023 позивачці стало відомо про прийняття державним реєстратором рішення від 21.10.2021 про реєстрацію права власності на спірне домоволодіння за ТОВ «Діджи Фінанс».

Однак, після отримання копій документів, які слугували підставою для здійснення реєстрації права власності, представником позивачки встановлено, що державному реєстратору було подано документи щодо зовсім іншого позичальника - ОСОБА_5 , за іншим кредитним договором № 315/ФКВ-07 від 18.09.2007, який не має жодного відношення до спірних правовідносин.

Відтак вказувала, що ТОВ «Діджи Фінанс» не надало державному реєстратору жодного документу, передбаченого пунктом 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі Порядок № 1127).

Також до матеріалів реєстраційної справи не подано оригіналу договору іпотеки, довідки іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації, та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації, усупереч пункту 61 Порядку № 1127.

Крім цього державному реєстратору не було подано висновок про ринкову вартість предмета іпотеки на момент набуття предмета іпотеки у власність, що суперечить статті 37 Закону України Закону України «Про іпотеку».

У свою чергу державний реєстратор Лазар Д.В. не перевірила наявності необхідних документів для державної реєстрації права власності за ТОВ «Діджи Фінанс» та їх відповідності вимогам законодавства. Позивач вважає, що у державного реєстратора були підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на предмет іпотеки.

Також державну реєстрацію проведено всупереч вимог статті 37 Закону України «Про іпотеку» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, за відсутності укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

У зв`язку з наведеним, перехід права власності на домоволодіння до ТОВ «Діджи Фінанс» та рішення державного реєстратора про реєстрацію за відповідачем права власності позивач вважає незаконними.

Посилаючись надані обставини, ОСОБА_1 просила скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Тячівської міської ради Лазар Діани Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу) індексний номер 61048971 від 21.10.2021 14:10:57 про реєстрацію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Діджи Фінанс».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2024 року позов задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора Тячівської міської ради Лазар Діани Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу) індексний номер №61048971 від 21.10.2021 14:10:57 про реєстрацію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (04112, м. Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського 8, код ЄДРПОУ 42649746). Вирішено питання про стягнення судового збору.

Рішення судупершої інстанціїмотивоване тим,що рішеннядержавного реєстратораздійснено напідставі копіїіпотечного договору№244/Zквіп-06-01від 17.11.2006,що суперечить пункту 7 Порядку № 1127 та ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Суд виходив із того, що перехід права власності до відповідача відбувся з порушенням вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» щодо повідомлення про порушення основного зобов`язання, ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 61 Порядку № 1127. В матеріалах реєстраційної справи містяться довідка про стан заборгованості за кредитним договором, повідомлення-вимога, описи вкладення у цінний лист, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення стосовно іншого боржника - ОСОБА_6 , за зовсім іншим кредитним договором від 15.09.2018 №913-0221008/ФКВ-08. Натомість, матеріали реєстраційної справи не містять необхідних документів для державної реєстрації права власності, передбачених п. 61 Порядку № 1127, а також висновку про вартість предмета іпотеки на момент його набуття.

Короткий зміст вимог та доводи апеляційної скарги

На це рішення подало апеляційну скаргу ТОВ «Діджи Фінанс». Посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Зазначає, що при вчиненні реєстраційної дії державному реєстратору було надано саме оригінал іпотечного договору та всі необхідні документи, котрі передбачені Порядком №1127, у тому числі оцінку вартості предмета іпотеки на момент його набуття у власність, що стверджується наданим до суду першої інстанції Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.10.2021, якому місцевий суд не надав належної оцінки та не взяв до уваги (а.с. 155, 196 том 1, а.с. 38 зворот том 2).

Вказує, що 12.03.2024 державний реєстратор Лазар Д.В. розглянула звернення ТОВ «Діджи Фінанс» та виправила технічну помилку, допущену нею під час прийняття рішення про державну реєстрацію, котра була підставою для скасування такого рішення державного реєстратора судом першої інстанції, а також сформувала новий Витяг з Державного реєстру речових прав від 12.03.2024 з індексним номером 369343363, який додано до апеляційної скарги. Просить врахувати, що ТОВ «Діджи Фінанс» не знало про допущену технічну помилку державним реєстратором, яка помилково завантажила в електронний реєстр документи щодо іншого боржника ОСОБА_6 . Відповідач дізнався про таку технічну помилку лише з оскаржуваного рішення суду першої інстанції, після чого звернувся до державного реєстратора із заявою від 01.03.2024 про виправлення технічної помилки. У зв`язку з цим відповідні докази не могли бути подані до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від ТОВ «Діджи Фінанс», та просить прийняти такі докази, а саме заяву ТОВ «Діджи Фінанс» від 01.03.2024 №69/З/24 про виправлення технічної помилки, лист реєстратора від 12.03.2024 № 0162 про виправлення технічної помилки і Витяг з Державного реєстру речових прав від 12.03.2024.

Також посилається на те, що відповідач належним чином письмово повідомляв позивачку, а також двічі письмово повідомляв позичальника, поштовим відправленням з оголошеною цінністю про відступлення права вимоги по кредитному договору з вимогою усунути допущені порушення умов кредитного договору та повідомляв про можливість застосування ним ст. 37, ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Одночасно в апеляційній скарзі просив витребувати реєстраційну справу, що була сформована при прийнятті рішення державного реєстратора Лазар Діани Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу) індексний номер 61048971 від 21.10.2021 14:10:57 про реєстрацію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Діджи Фінанс».

Позиція інших учасників справи та явка в судове засідання

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пітух В.І., подала відзив, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зокрема зазначає, що з матеріалів реєстраційної справи слідує, що державним реєстратором рішення прийнято на підставі копії іпотечного договору №244/Zквіп-06-01 від 17.11.2006, на якій міститься штамп «Копія вірна. Закарпатська філія ТОВ «Укрпромбанк», а не оригіналу чи дубліката. Вказує, що скаржником подано апеляційному суду неналежні та недопустимі докази, які не подавались до суду першої інстанції. Подання апелянтом доказів щодо виправлення помилки державним реєстратором після ухвалення судом рішення 22.02.2024, виключає можливість прийняття їх апеляційним судом.

Зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що у наданих представником відповідача копіях рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0500350475381 (том 1, а.с.223) щодо відправки повідомлення-вимоги від 07.09.2020 вих. №68/з/лід, а також рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0500374395486 (том 1, а.с.221) щодо відправки повторного повідомлення-вимоги від 29.03.2021 вих №68/з/лід-п, відсутні будь-які відмітки щодо фактичного отримання її адресатом або ж відмітки «Укрпошти» про причини невручення такого відправлення, яка, як правило, зазначається у «Довідці про причини повернення», що закріплюється на конверті працівником «Укрпошти».

Межі розгляду справи та явка учасників справи

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта, позивачки, представника позивачки, дослідивши матеріали справи та оригінали документів, які надавались представником апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Застосовані норми права

Частинами 1,4статті 33Закону України«Про іпотеку»N898-IV(далі:Закон N 898-IV) передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із статтею 35 Закону N 898-IV у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 37 Закону N 898-IV іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

При цьому рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді (ч. 4 ст. 37 Закону N 898-IV).

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18).

Згідно з пунктом 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року N 1127 (далі: Порядок №1127, у редакції на час прийняття оспорюваного рішення державного реєстратора) для державної реєстрації прав на підставі, зокрема, договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення, іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або

засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами);

3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

Пункт 61 Порядку N 1127 фактично деталізує порядок та підстави для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки та в повній мірі узгоджується із нормами Закону України «Про іпотеку».

Як Законом N 898-IV, так і Порядком N 1127 закріплено право на оскарження рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Фактичні обставини справи

Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Український Промисловий Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №244/Св-06 від 17.11.2006, за яким останній отримав споживчий кредит у сумі 30 000,00 доларів США строком до 16.11.2021 зі сплатою 13,5 % річних (а.с.16-20 том 1).

Для забезпечення виконання зобов`язання позичальника за цим кредитним договором між ТОВ «Український Промисловий Банк» та ОСОБА_1 , яка діяла від свого імені та від імені ОСОБА_4 , і позичальником ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір від 17.11.2006 № 244/Zквіп-06-01 (а.с. 21-26 том 1).

Згідно з пунктом 1.2 договору іпотеки предметом іпотеки є домоволодіння загальною площею 129,20 кв.м., в тому числі житлового площею 63,80 кв.м., крім цього підвал 16,50 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки належав на праві приватної спільної часткової власності іпотекодавцям майновим поручителям: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право власності, виданого Мукачівським управлінням міського господарства на підставі рішення МВК №193 від 29.08.2006 та Витягу з реєстру права власності на нерухоме майно №12461913 від 10.11.2006 виданого Мукачівським МБТІ та ЕО (а.с. 21-26, 136, 137 том 1).

У пункті 1.3 договору іпотеки його сторони узгодили що оцінюють предмет іпотеки у 202000 грн.

Згідно з пунктами 4.3, 4.4, 4.4.1 іпотечного договору сторони передбачили умови щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, яким передбачено прийняття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Вказані пункти договору іпотеки, в якому його сторонами обумовлено позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки, необхідно розуміти як іпотечне застереження, яке не потребує укладення сторонами окремого договору про застосування відповідного способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналогічні за змістом правові висновки щодо розуміння пунктів договору як іпотечного застереження викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі N 199/8324/19, постанові Верховного Суду від 18 вересня 2023 року (справа N 363/2337/19).

Оскільки відповідне застереження в іпотечному договорі прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, судова колегія відхиляє доводи позивачки стосовно відсутності окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

13.06.2010 між ТОВ «Український промисловий банк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір про передачу активів та кредитних зобов`язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним та іпотечним договором відступлено ТОВ «Український Промисловий Банк» на користь АТ «Дельта Банк» згідно договору від 30.06.2010.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору ПАТ «Дельта Банк» зверталося раніше до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , в якому просило звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути заборгованість за кредитним договором від 17.11.2006 № 244/Св-06 станом на червень 2014 року у розмірі 229 609 грн. 05 коп., з яких:

- заборгованість за кредитом в сумі 196 742 грн. 72 коп .;

- заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 32 866 грн. 34 коп.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 06.10.2014 у цивільній справі № 303/5758/14-ц позов ПАТ «Дельта банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково (а.с. 129-130 том 1, https://reyestr.court.gov.ua/Review/40758661).

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 229 609,05 грн.

У задоволенні вимог банку про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Рішенням Закарпатського апеляційного суду від 19.12.2014 у справі № 303/5758/14-ц апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено частково. Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 06.10.2014 змінено. Виключено з резолютивної частини рішення посилання на солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІІН НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , в користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором №244/Св-06 від 17.11.2006. В решті рішення Мукачівського міськрайонного суду від 06.10.2014 року у цивільній справі № 303/5758/14-ц залишено без змін. (а.с. 132-135 том 1, https://reyestr.court.gov.ua/Review/42274992).

Наявність судового рішення про стягнення з боржника на корить кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством.

Національний банк України 02.10.2015 за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ухвалив рішення № 664 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк».

28.07.2020 відбулися торги (електронний аукціон) з продажу лоту, до складу якого входив кредитний портфель (ПАТ «Дельта Банк»), що складався з прав вимоги та інших майнових прав за 1631 кредитними договорами, що забезпечені іпотекою, 29 кредитними договорами, що забезпечені транспортними засобами, 3 кредитними договорами, що забезпечені іншою заставою та 127 без заставними кредитними договорами. За результатом проведеного аукціону переможцем відкритих торгів стало ТОВ «Діджи Фінанс» (а.с. 156 том 1). Відповідно до результатів вказаних відкритих торгів 02.09.2020 між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений Договір про відступлення прав вимоги №2303/K/1, посвідчений 02.09.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. і зареєстрований в реєстрі за № 1609 (а.с. 157-160 том 1).

Доказів виконання рішення суду у справі № 303/5758/14-ц за період з 19.12.2014 (набрання законної сили рішенням Апеляційного суду Закарпатської області) до придбання кредитного портфелю ТОВ «Діджи Фінанс» позивачем не надано.

Відповідно до умов Договору про відступлення прав вимоги №2303/K/1 від 02.09.2020 АТ «Дельта Банк» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс», зокрема, право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 244/Св-06 від 17.11.2006, та право вимоги до ОСОБА_4 , ОСОБА_8 за іпотечним договором № 244/Zквіп-06-01 (а.с. 157-160 том1).

Новий кредитор ТОВ «Діджи Фінанс», набувши статусу іпотекодержателя за іпотечним договором від 17.11.2006 № 244/Zквіп-06-01, звернув стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, шляхом набуття у власність предмету іпотеки.

У даній справі спір є спором про цивільне право власності на домоволодіння. Спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Так, 20.10.2021 державним реєстратором відділу реєстрації Тячівської районної ради Лазар Діаною Василівною зареєстровано право власності за ТОВ «Діджи Фінанс» на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61048971 від 21.10.2021, 14:10:57 номер запису про право власності: 44565643, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2483703621040, об`єкт нерухомого майна: домоволодіння загальною площею 129.20 кв.м., житловою площею 63,80 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14-15, 155, 196 том 1, а.с. 38 зворот том 2).

Згідно з доданими до справи Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 280457726 від 21.10.2021 та інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 352955739 від 03.11.2023 підставою для державної реєстрації права власності за ТОВ «Діджи Фінанс» вказано (а.с. 155, 196 том 1, а.с. 38 зворот том 2):

1) іпотечний договір, серія та номер: 244/Zквіп-06-01, виданий 17.11.2006, видавник: приватний нотаріус Герцускі-Торжаш В.Л.;

2) довідка про стан заборгованості, серія та номер: 78/Л/ДФ, виданий 12.10.2021, видавник: ТОВ «Діджи Фінанс»;

3) повідомлення-вимога, серія та номер: 68/з/лід, виданий 07.09.2020, видавник: ТОВ «Діджи Фінанс»;

4) висновок про вартість об`єкта оцінки, серія та номер: б/н, виданий 11.10.2021, видавник: Оцінювач ОСОБА_9 ;

5) повідомлення про порушення основного зобов`язання, серія та номер: б/н, видавник: УКРПОШТА

6) повідомлення про порушення основного зобов`язання, серія та номер: б/н, видавник: УКРПОШТА

7) повідомлення про порушення основного зобов`язання, серія та номер: б/н, видавник: УКРПОШТА.

До апеляційної скарги ТОВ «Діджи Фінанс» подало докази, які не були подані до суду першої інстанції, посилаючись на те, що не мало можливості їх надати до суду першої інстанції, з причин, що об`єктивно не залежали від нього, та просить прийняти заяву ТОВ «Діджи Фінанс» від 01.03.2024 № 69/З/24 про виправлення технічної помилки, лист реєстратора від 12.03.2024 № 0162 про виправлення технічної помилки і Витяг з Державного реєстру речових прав від 12.03.2024.

Судова колегія враховує ту обставину, що на виконання ухвали місцевого суду про витребування доказів від 23.01.2024 від державного реєстратора реєстраційна справа у паперовій формі надійшла до місцевого суду 15.02.2024 (а.с. 29-39 т. 2). У матеріалах справи відсутні відомості про доведення їх до відому чи ознайомлення з такими витребуваними доказами ТОВ «Діджи Фінанс» до моменту ухвалення рішення від 22.02.2024. Отже ТОВ «Діджи Фінанс» довідалося про технічну помилку, допущену державним реєстратором, яка помилково завантажила в електронний реєстр документи щодо іншого боржника ОСОБА_6 тільки зі змісту оскаржуваного судового рішення від 22.02.2024, після чого звернувся до державного реєстратора із заявою від 01.03.2024 про виправлення технічної помилки. Таким чином, відповідні докази не були подані до суду першої інстанції з тих підстав, що з`явилися після ухвалення рішення суду та відповідач не мав можливості їх надати до суду першої інстанції, з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У зв`язку з наведеним такі докази, відповідно до положень ч. 3 ст. 367 ЦПК України, приймаються апеляційним судом.

Встановлено, що 12.03.2024 державний реєстратор Лазар Д.В. розглянула заяву ТОВ «Діджи Фінанс» від 01.03.2024 та виправила технічну помилку, допущену нею під час прийняття рішення про державну реєстрацію, а також сформувала новий Витяг з Державного реєстру речових прав від 12.03.2024 з індексним номером 369343363 (а.с. 70-72 т. 2).

Згідно вказано Витягу від 12.03.2024 № 369343363, підставою для державної реєстрації права власності за ТОВ «Діджи Фінанс» на спірне домоволодіння вказано:

1) іпотечний договір, серія та номер: 244/Zквіп-06-01, виданий 17.11.2006, видавник: приватний нотаріус Герцускі-Торжаш В.Л.;

2) вимога іпотекодержателя про усунення порушення основного зобов`язання 68/злід-п, виданий 29.03.2021 видавник: ТОВ «Діджи Фінанс»;

3) вимога іпотекодержателя про усунення порушення основного зобов`язання 68/злід, виданий 07.09.2020 видавник: ТОВ «Діджи Фінанс»;

4) повідомлення про усунення порушення основного зобов`язання серія та номер: 0500374395486, виданий 30.03.2021, видавник УКРПОШТА;

5) повідомлення про усунення порушення основного зобов`язання серія та номер: 0500350475381, виданий 30.12.2020, видавник УКРПОШТА;

6) повідомлення про усунення порушення основного зобов`язання серія та номер: 0500350475420, виданий 30.12.2020, видавник УКРПОШТА.

При цьому, колегія суддів зазначає, що ТОВ «Діджи Фінанс» до відзиву на позовну заяву, поданому до суду 16.01.2024, приєднувало копії документів, які направлялись державному реєстратору. Так, наданими до суду першої інстанції письмовими доказами підтверджено, що ТОВ «Діджи Фінанс» надсилало позивачці ОСОБА_1 (іпотекодавцю) рекомендованим листом повідомлення-вимогу від 07.09.2020 № 68/злід, у якій одночасно повідомляло як про відступлення права вимоги ПАТ «Дельта Банк» на користь ТОВ «Діджи Фінанс», так і вимагало у 30-денний строк з моменту отримання такого повідомлення-вимоги усунути порушення умов кредитного договору № 244/Св-06 від 17.11.2006, шляхом сплати заборгованості в розмірі 910231, 51 грн. Зазначало, що в разі несплати заборгованості у вказаний строк ТОВ «Діджи Фінанс» здійснить звернення стягнення на предмет іпотеки в один із способів, зокрема, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки у порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» (а.с. 217218 т. 1). Така ж вимога надсилалась боржнику ОСОБА_2 та ОСОБА_10 . Також було додано повторне повідомлення-вимога від 29.03.2021 №68/з/лід-п, описи вкладень у цінний лист, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, довідка про стан заборгованості від 12.10.2021, висновок про вартість об`єкту оцінки від 11.10.2021 (а.с.212-225 т.1).

Такі ж документи були надіслані апеляційному суду Державним реєстратором Лазар Д. на виконання ухвали апеляційного суду від 25.07.2024 (а.с. 164-169 т.2).

Вимогу від 07.09.2020 ОСОБА_1 отримала 09.01.2021, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0500350475420 (а.с. 224 т. 1).

Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень.

За пунктом 99 Правил рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо).

Напис про одержання поштового відправлення учасником справи, в якому зазначене його прізвище, зроблений працівником поштового зв`язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 у справі N 757/13243/17 звертала увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.

В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.

ОСОБА_1 у даній справі не спростувала належними й допустимими доказами факту вручення їй такої вимоги, не спростувала презумпцію добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків при врученні їй відповідного рекомендованого листа, а відтак діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя.

Факт отримання документа належно підтверджений, кредитор не має обов`язку перевіряти належність певній особі підписів на поштових документах, доводи про неотримання позивачем документа врахуванню не підлягають.

Аналогічні висновки щодо належного підтвердження факту отримання документа зазначено у постанові Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 303/5688/21.

Також у судовому засіданні апеляційним судом безпосередньо оглянуто поштові конверти з рекомендованими поштовими відправленнями, адресованими позичальнику ОСОБА_2 (сину позивачки а.с. 49- 51 т. 1), в яких надіслано повідомлення-вимоги від 07.09.2020 № 68/злід та від 29.03.2021 68/злід-п, що були повернуті ТОВ «Діджи Фінанс» за закінченням терміну зберігання, про що було зазначено у «Довідці про причини повернення», що були прикріплені на конверті працівником «Укрпошти».

У суді першої інстанції до матеріалів справи додано відповідні рекомендовані поштові відправлення № 0500350475381 з вимогою від 07.09.2020 (а.с. 223 т. 1) та № 0500374395486 з вимогою від 29.03.2021 (а.с. 221, 222 т. 1).

Вказане також підтверджується доказами, витребуваними апеляційним судом від державного реєстратора Тячівської міської ради Лазар Д.В., а саме вимогами від 07.09.2020 № 68/злід та від 29.03.2021 68/злід-п (а.с. 160-163 т. 2), поштовими відправленнями № 0500350475381 з вимогою від 07.09.2020 (а.с.166 т. 2) та № 0500374395486 з вимогою від 29.03.2021 (а.с. 164, 165 т. 2).

Також ТОВ «Діджи Фінанс» були надані підтвердження надіслання повідомлення-вимоги ОСОБА_10 (іншому іпотекодавцю), який проживає в Угорщині. За твердженням представників ТОВ «Діджи Фінанс» будь-якої інформації щодо вручення таких поштових відправлень з Угорщини не надходило.

Водночас факт належного вручення письмової вимоги ОСОБА_1 , як представнику, що діяла в інтересах ОСОБА_11 та від його імені по довіреності при укладенні іпотечного договору, вважається врученням вимоги і цій особі.

Доводи представника позивача щодо відсутності належних та допустимих доказів дотримання іпотекодержателем процедури належного надсилання досудової вимоги як позичальнику, так і іпотекодавцю з посиланнями на відсутність на них штрихових кодових ідентифікаторів спростовуються оглянутими в судовому засіданні оригіналами відповідних рекомендованих поштових відправлень (конвертів, повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень з відповідними відмітками працівників пошти в довідці про причини повернення, повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення позивачці).

Отже, для державної реєстрації права власності ТОВ «Діджи Фінанс» було надано копії рекомендованих поштових відправлень, якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога позичальнику ОСОБА_2 та які повернулися відправнику у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, також відповідним порядком направлялись вимоги ОСОБА_10 та при цьому вимога вручена іпотекодавцю ОСОБА_1 , що свідчить про дотримання ТОВ «Діджи Фінанс» пункту 61 Порядку №1127 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відкриваючи провадження у справі, суддя Мукачівськогоміськрайонного судув ухвалівід 06.12.2023вважав,що данасправа є малозначною та постановив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами. В той же час, ухвалою від 23.01.2024 місцевий суд витребував докази від державного реєстратора та, встановивши невідповідність у документах, які були надані ТОВ «Діджи Фінанс», та які були отримані від державного реєстратора, не вжив заходів для перевірки відповідних документів та з?ясування причин такої невідповідності, зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, не ініціював розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін. Суд першої інстанції вважав, що надані представником відповідача докази: довідка про стан заборгованості за кредитним договором від 12.10.2021 №78/Л/ДФ, повідомлення-вимоги від 07.09.2021 №68/з/лід, №68/1-2/з/лід, № 68/1-1/з/лід; повторне повідомлення-вимога від 29.03.2021 №68/з/лід-п, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, описи вкладень у цінний лист, висновок про вартість об`єкту оцінки від 11.10.2021, не можуть бути визнані судом в якості належних та допустимих доказів, оскільки такі відсутні в матеріалах реєстраційної справи.

Колегія суддів не бере до уваги доводи позивача щодо зміни місця проживання ОСОБА_2 , оскільки до справи не надано належних і допустимих доказів повідомлення первісного чи нового кредитора про зміну місця проживання ОСОБА_2 .

Також позивачкою не надано доказів, що з часу набрання законної рішенням апеляційного суду про стягнення заборгованості (19.12.2014) і до липня 2020 року (часу придбання кредитного портфелю ТОВ «Діджи Фінанс») боржником ОСОБА_2 вживались заходи для погашення заборгованості перед АТ «Дельта Банк», чи надалі перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс», хоча інформація про нового іпотекодержателя є доступною та міститься у Державних реєстрі речових прав та обтяжень.

При цьому представник ТОВ «Діджи Фінанс» Коваленко В.В. зазначав, що зустрічався з позичальником ОСОБА_2 (сином ОСОБА_1 ) з метою погашення заборгованості за кредитним договором, та при зустрічі повідомляв позичальника, що в разі несплати боргу новим іпотекодержателем ТОВ «Діджи Фінанс» буде звернуто стягнення на предмет іпотеки. Позивач в судовому засіданні апеляційного суду зазначила, що син ( ОСОБА_2 ) підтвердив факт зустрічі із ОСОБА_12 , який вимагав повернення боргу за кредитом.

При розгляді судом спору щодо оскарження рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, суд має встановити не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує скасування рішення про реєстрацію права власності, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) позивача порушене та в чому полягає порушення.

Особа, яка звертається до суду з позовом про оскарження рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені такою реєстрацією і в результаті її скасування права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.

При вирішенні справи судова колегія, беручи до уваги принцип диспозитивності, враховує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не оспорювали факту переходу права власності на предмет іпотеки до ТОВ «Діджи Фінанс», не заявляли позовних вимог щодо скасування відповідного рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності ТОВ «Діджи Фінанс» на предмет іпотеки.

Розглядаючи справу у межах заявлених позовних вимог ОСОБА_1 , перевіряючи яке саме право позивача порушено, судом встановлено, що у даній справі іпотекодержатель ТОВ «Діджи Фінанс» належним чином надіслав вимогу позивачці ОСОБА_1 відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку».

Тобто ОСОБА_1 мала змогу відреагувати на таку вимогу, мала можливість усунути порушення і цим запобігти зверненню стягнення на предмет іпотеки і уникнути звернення стягнення.

Однак позивачка, отримавши повідомлення-вимогу, не відреагувала на неї протягом 30 календарних днів з дня її отримання. Не виявила наміру щодо врегулювання заборгованості за кредитним договором, маючи при цьому повідомлення, що на предмет іпотеки може бути звернуто стягнення, зокрема у порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку».

Відтак голослівні посилання ОСОБА_1 на неотримання нею повідомлення іпотекодержателя є необгунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Твердження позивачки про те, що державному реєстратору не було подано оригінал іпотечного договору є безпідставними, оскільки апеляційним судом встановлено, що для прийняття рішення було надано саме оригінал іпотечного договору № 244/Zквіп-06-01 від 17.11.2006 (а.с. 153-159 т. 2).

Щодо посилань ОСОБА_1 на відсутність довідки про стан заборгованості за кредитним договором, то такі спростовано наявними у справі Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 280457726 від 21.10.2021 та інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 352955739 від 03.11.2023, якими підтверджено факт подання реєстратору довідки, що була додана до справи в суді першої інстанції, а саме довідка ТОВ «Діджи Фінанс» від 12.10.2021 № 78/Л/ДФ про стан заборгованості за кредитним договором № 244/Св-06 від 17.11.2006, розмір якої становить 910231,51 грн, що є аналогічним тому, який вказаний у вимогах від 07.09.2020 № 68/злід та від 29.03.2021 68/злід-п (а.с. 212 т. 1)

Стосовно доводів позовної заяви про те, що ТОВ «Діджи Фінанс» не провело оцінку предмета іпотеки на момент набуття права власності на нього, слід зазначити наступне.

Частиною 3 статті 37 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Діджи Фінанс» здійснило оцінку ринкової вартості предмета іпотеки на момент набуття права власності, яку проведено 11.10.2021 суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_9 , згідно з якою ринкова вартість об`єкта оцінки складає 220000 грн (а.с. 225 т. 1, а.с. 169 т. 2).

При цьому оцінка суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_9 від 11.10.2021 ніким не була оспорена, вона є дійсною на час розгляду справи. Позивачка у даній справі не наводила доводів та не доводила обставин у позовній заяві щодо порушення порядку проведення такої оцінки, невідповідності цієї оцінки вимогам законодавства, невідповідності вимогам Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003.

Натомість у пред`явленому позові позивачка посилалася виключно на те, що оцінка предмету іпотеки на момент переходу права власності взагалі не проводилась. Однак такі твердження спростовані вищевказаними матеріалами справи.

Стосовно доводів ОСОБА_1 про те, що вартість предмета іпотеки є більшою за суму заборгованості за кредитним договором, слід зазначити, що самі по собі такі посилання не є підставою для скасування рішення державного реєстратора щодо переходу права власності до іпотекодержателя. Іпотекодавець не позбавлений права звертатися до іпотекодержателя із позовом про відшкодування іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, відповідно до положень ч. 3 ст. 37 Закону N 898-IV.

У силу положень пункту 1 частини третьої статті 10 та пункту 4 частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор перевіряє подані йому документи на предмет їх наявності, повноти та їх відповідності вимогам законодавства щодо форми, встановлюючи при цьому наявність підстав для вчинення або відмови у вчиненні реєстраційної дії. Перевірка правильності нарахування іпотекодержателем кредитної заборгованості та встановлення факту співмірності такої заборгованості з вартістю предмета іпотеки до повноважень державного реєстратора не належить.

Враховуючи, що позивач не пред`явив вимог про відшкодування перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, а також у встановленому законом порядку не оскаржив проведену суб`єктом оціночної діяльності оцінку предмета іпотеки, яка була чинною на момент прийняття оспорюваних рішень державного реєстратора, колегія суддів не приймає доводи скарги щодо неправильного визначення розміру заборгованості за кредитним договором та її неспівмірності з вартістю предмета іпотеки.

Аналогічні висновки щодо відхилення посилань стосовно неспівмірності заборгованості з вартістю предмета іпотеки наведено у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 760/24222/19.

За таких обставин, встановлено, що ОСОБА_1 не довела обставин, на які посилалася як на підставу своїх позовних вимог, а саме що державному реєстратору для прийняття рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки ТОВ «Діджи Фінанс» не було надано: документів, які стосуються кредитного договору №244/Св-06 від 17.11.2006, який укладено з позичальником ОСОБА_2 ; оригіналу договору іпотеки; довідки іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням; висновок про ринкову вартість предмета іпотеки на момент набуття предмета іпотеки у власність.

ОСОБА_1 не довела, що у даному випадку необхідним було укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, оскільки відповідне застереження містилося в іпотечному договорі (яке передбачало передачу іпотекодержателю права власності), і прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками. Позивачка не довела, що у державного реєстратора були підстави для відмови ТОВ «Діджи Фінанс» у проведенні державної реєстрації права власності на предмет іпотеки.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи принцип диспозитивності та те, що позичальник ОСОБА_2 та іпотекодавець ОСОБА_4 не оспорювали факту переходу права власності на предмет іпотеки до ТОВ «Діджи Фінанс», не заявляли позовних вимог щодо скасування відповідного рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності ТОВ «Діджи Фінанс» на предмет іпотеки, судова колегія вважає, що позивачка ОСОБА_1 звернувшись із позовом про оскарження рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки, не довела конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, не довела, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені такою реєстрацією.

Місцевий суд при ухваленні рішення дійшов помилкових висновків про те, що державному реєстратору не було надано висновку про вартість предмета іпотеки на момент його набуття, інших необхідних документів для державної реєстрації права власності, передбачених п. 61 Порядку № 1127, натомість надано перелік документів стосовно іншого боржника ОСОБА_6 , за зовсім іншим кредитним договором від 15.09.2018 №913-0221008/ФКВ-08. При цьому суд першої інстанції, витребувавши від державного реєстратора докази ухвалою від 23.01.2024, отримавши такі докази, не забезпечив можливості ТОВ «Діджи Фінанс» ознайомитися з ними, надати свої міркування чи заперечення стосовно реєстраційної справи у паперовій формі, яка надійшла до місцевого суду 15.02.2024. У матеріалах справи відсутні відомості про доведення їх до відому чи ознайомлення з такими витребуваними доказами ТОВ «Діджи Фінанс» до моменту ухвалення рішення від 22.02.2024. Натомість апеляційним судом установлено, що державним реєстратором було допущено технічну помилку, яка помилково завантажено в електронний реєстр документи щодо іншого боржника.

За таких обставин, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи; обставини, які суд першої інстанції визнав встановленими не доведені; висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи; судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права. Таким чином, рішення суду першої інстанції слід скасувати з підстав, передбачених частиною 1 статті 376 ЦПК України, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 2,3,4 ч. 1 ст. 376, ст. 381 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 22 лютого 2024 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 грудня 2024 року.

Головуюча

Судді