Рішення

від 19.12.2024 по справі 550/900/24

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/900/24

Провадження № 2/550/337/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Литвин В.В.,

за участю секретаря судового засідання Томас Ю.П.,

представника позивача адвоката Приліпко І.Л.,

відповідача не з`явилися

третьої особи не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чутове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в інтересах неповнолітніх синів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 , -

про скасування державної реєстрації земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулась з вказаним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в інтересах неповнолітніх синів та просила суд:

1) скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:004:0274 площею 2,5631 га, розташованої на території Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

2) скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:004:0273 площею 2,5630 га, розташованої на території Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

3) поновити у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:004:0233 площею 5,1261 га, розташованої на території Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

А також просила стягнути з відповідача на свою користь судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. та судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона є матір`ю та законним представником неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачів ОСОБА_5 , якій на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ ПЛ № 018212, виданого Зеленківською сільською радою Чутівського району Полтавської області 24.01.2003 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 190, належала на праві власності земельна ділянка кадастровий номер 5325481600:00:004:0233, площею 5,1261 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області.

17.10.2019 онуки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та онука ОСОБА_4 прийняли спадщину за померлою бабусею ОСОБА_5 вищезазначену земельну ділянку кадастровий номер 5325481600:00:004:0233, площею 5,1261 га, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину.

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину земельна ділянка належить на праві спільної часткової власності онукам померлої: по 1/4 частки земельної ділянки позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та 1/2 частки земельної ділянки ОСОБА_4 .

У подальшому, за заявою співвласниці ОСОБА_4 , якій належить1/2 частки земельної ділянки, було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:004:0233 площею 5,1261 га та 25.12.2023 державним кадастровим реєстратором Відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Капицею С.М. прийнято рішення про поділ земельної ділянки кадастровий номер 5325481600:00:004:0233 та державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 5325481600:00:004:0273 і 5325481600:00:004:0274.

Внаслідок зазначеного державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:004:0233 скасовано шляхом закриття Поземельної книги із скасуванням її кадастрового номера за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Відомості про земельну ділянку кадастровий номер 5325481600:00:004:0233 набрали статусу архівних.

Позивачка вважає, що вказані дії відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5325481600:00:004:0273 і 5325481600:00:004:0274 та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:004:0233 є протиправними, оскільки під час їх проведення була відсутня згода на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:004:0233 співвласників, неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , та органу опіки і піклування.

У зв`язку з наведеним, позивачка звернулась з даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 06.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою від 01.10.2024 судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача співвласницю спірної земельної ділянки Норкіну Інну Володимирівнута запропоновано її у строк до 15.10.2024 надати письмові пояснення щодо позову, судове засідання відкладено на 16.10.2024.

Ухвалою від 16.10.2024 клопотання представника третьої особи адвоката Кумечко М.С. задоволено частково - продовжено третій особі ОСОБА_4 встановлений судом строк для надання пояснень щодо позову до 25.10.2024, та відкладено підготовче судове засідання на 05.11.2024.

Ухвалою підготовчого засідання від 05.11.2024 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, в яке викликано представників сторін.

Ухвалою від 05.12.2024 відмовлено третій особі у задоволенні заяви про відвід судді Литвин В.В.

Ухвалою суду від 05.12.2024 судове засідання відкладено у зв`язку з клопотанням представника третьої особи.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Приліпко І.Л. підтримала позовні вимоги повністю та просила їх задовольнити, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач у судове засідання своїх представників не направив, заяв чи клопотань суду не надав. 05.11.2024 через електронний суд надійшов відзив відповідача (від 09.10.2024) на позов, у якому він проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві.

Третя особа та її представник у судове засідання не з`явилися, поважних причин неявки суду не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань до початку судового засідання суду не надали. У матеріалах справи наявні письмові заперечення/пояснення представника третьої особи щодо позовної заяви, у яких вона просить у позові відмовити повністю з підстав, викладених у поясненнях.

Зважаючи на ту обставину, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про місце, дату і час судового засідання, ненадходження до суду заяв чи клопотань від учасників справи, які могли б бути підставою для відкладення розгляду справи у судовому засіданні, заслухавши думку представника позивача, суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі відповідача і третьої особи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази,суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Положеннями статті 15 Цивільного кодексуУкраїни (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно дост.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Положеннямистатті 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Судом встановлено, що позивачка звернулась за захистом майнового права права власності на земельну ділянку. Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю згоди співвласників (позивачів) на поділ спірної земельної ділянки, тобто, порушенням одним із співвласників встановленого законом порядку здійснення права спільної власності.

За твердженням представника позивача, скасування кадастрового номера земельної ділянки перешкоджає позивачам здійснювати повноваження власника: користуватися і розпоряджатися своїми частками у праві власності на спірну земельну ділянку.

Отже, за змістом наведеного вище,особа, яка звертається до суду з позовом про захист свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права чи інтересу, повинна довести, перш за все, наявність у неї такого права, інтересу (за захистом якого вона звернулася), а саме: надати докази того, що таке право чи інтерес їй належить.

В підтвердження належності права власності на спірну земельну ділянку (кадастровий номер 5325481600:00:004:0233) неповнолітнім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивачкою додано до позовної заяви копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.10.2028 серії НОА 907460, зареєстроване в реєстрі за № 636 та видане на ім`я ОСОБА_4 та копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.10.2028, індексний номер 185048561, на 1/2 частку права власності на земельну ділянку кадастровий номер 5325481600:00:004:0233 за власником ОСОБА_4 (а.с. 10-11).

Згідно зст.328ЦК Україниправо власностінабувається напідставах,що незаборонені законом,зокрема ізправочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно доч.2ст.78Земельного кодексуУкраїни (далі ЗКУкраїни) право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно з п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни Українинабувають прававласності наземельні ділянкина підставі прийняття спадщини.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 87 ЗК України право спільноїчасткової власностіна земельнуділянку виникає зокрема при прийнятті спадщини на земельну ділянку.

За змістом ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутисядо нотаріусаабо всільських населенихпунктах -до уповноваженоїна цепосадової особивідповідного органумісцевого самоврядуванняза видачеюйому свідоцтвапро правона спадщинуна такемайно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Згідно зі статтею 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до положень ст.ст. 125, 126 ЗК України право власностіна земельнуділянку виникаєз моментуйого державноїреєстрації та оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон № 1952-IV).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 12 Закону № 1952-IV Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно. Відомості про речові права, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону № 1952-IV рішення державногореєстратора,витяг зДержавного реєструправ пропроведену державнуреєстрацію правнадаються велектронній та(забажанням заявника)в паперовійформі. Витягз Державногореєстру правпро проведенудержавну реєстраціюправ забажанням заявниканадається упаперовій формі.Такий витягу паперовійформі надаєтьсяз проставленнямпідпису тапечатки державногореєстратора чиадміністратора центрунадання адміністративнихпослуг (уразі отриманнявитягу шляхомзвернення доцентру наданняадміністративних послуг). Форма та зміст витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав визначаються Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Державного реєстру прав.

Згідно з пп. 2 п. 56 Порядку ведення Державного реєстру речових правна нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 р. № 484) (далі Порядок), відомості з Державного реєстру прав формуються у формі витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав.

Згідно зп.61Порядку витягз Державногореєстру правпро проведенудержавну реєстраціюправ формуєтьсядержавним реєстраторомза допомогоюпрограмних засобівведення Державногореєстру правв електроннійформі тає доступнимдля використаннязаявником наЄдиному державномувебпорталі електроннихпослуг та/абоіншій інформаційнійсистемі,за допомогоюякої заявникомподавалися документидля державноїреєстрації прав.За бажаннямзаявника витягз Державногореєстру правнадається впаперовій форміна аркушахпаперу форматомА4(210х 297міліметрів)без використанняспеціальних бланків,з проставленнямпідпису тапечатки. Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав формується після внесення до зазначеного Реєстру відомостей про речові права, обтяження речових прав та містить відомості про:індексний номер витягу;дату та час його формування;державного реєстратора, який сформував витяг;підставу формування витягу; речові права, обтяження речових прав, що заявлені заявником та державну реєстрацію яких проведено;нерухоме майно. У разі коли витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав формується у паперовій формі, такий витяг також повинен містити поле для проставлення підпису та печатки.

З наведеного вище вбачається, що доказами належності позивачам права, за захистом якого звернулася їх законний представник (мати) з даним позовом, є свідоцтво про право на спадщину, видане на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців та витяг з Державного реєстру речових правна нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на відповідну частку спірної земельної ділянки за кожним з позивачів.

Таких доказів позивачами суду не надано.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставідоказів,поданих учасникамисправи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем не надано суду належних доказів належності спірної земельної ділянки на праві спільної часткової власності позивачам, а також не заявлено клопотання про витребування таких доказів судом. При цьому, суд зауважує, що інтереси позивачів у даній справі представляє фахівець у галузі права адвокат.З урахуванням наведеного, збирання судом таких доказів з власної ініціативи порушило б принцип диспозитивності цивільного судочинства.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази належності позивачам права, за захистом якоговони звернулись до суду.

Таким чином, в позові належить відмовити у зв`язку з недоведеністю підстав звернення з ним до суду.

Окрім наведеного, суд вважає за необхідне наголосити на такому.

Згідно з положеннями ст.ст. 355, 356 ЦК України майно,що єу власностідвох абобільше осіб(співвласників),належить їмна правіспільної власності(спільнемайно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.Право спільноївласності виникаєз підстав,не забороненихзаконом. Спільнавласність вважаєтьсячастковою,якщо договоромабо закономне встановленаспільна суміснавласність намайно.Власність двохчи більшеосіб ізвизначенням частоккожного зних управі власностіє спільноючастковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Згідно з ч. 1 ст. 358 ЦК Україниправоспільноїчастковоївласності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

За змістом положень ст.ст. 364, 367 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Також, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна та договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладаються у письмовій формі і підлягають нотаріальному посвідченню.

Аналогічні норми щодо земельної ділянки як об`єкта права спільної власності містяться у ст.ст. 86-88 ЗК України.

З матеріалів справи вбачається, що спір виник із правовідносин щодо здійснення права спільної часткової власності на земельну ділянку співвласниками земельної ділянки та порушенням одним із співвласників визначеного законом порядку здійснення права спільної власності. Державний кадастровий реєстратор не є учасником матеріально-речових правовідносин, які виникають при здійсненні власниками своїх повноважень.

Отже, належним відповідачем у такому спорі є співвласник, який порушив порядок здійснення права спільної власності, а саме здійснив процедуру поділу земельної ділянки, не отримавши згоди на це інших співвласників.

Фактично здійснено поділ земельної ділянки, яка належить позивачам і третій особі на праві спільної часткової власності, шляхом виділу частки одного із співвласників (третьої особи у справі).

Як вже зазначалося вище, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Визначений позивачем у цій справі відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не є учасником матеріально-правових відносин, якими є відносини власності, а клопотання про залучення належного відповідача у встановленому порядку і строки позивачем не заявлено.

Суд не має повноважень самостійно, за власною ініціативою залучати у справу відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Статтею 48 ЦПК України передбачено, що сторонами у цивільному процесі позивачами і відповідачами можуть бути фізичні іюридичні особи,а такождержава. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного,невизнаного чи оспорюваного права чи законного інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Виходячи з наведеного, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натоміть установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлено до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

При цьому, суд зауважує,що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39).

Саме тут дуже важить принцип процесуальної економії, адже рішення щодо неналежного відповідача державного реєстратора не може привести до відновлення порушеного права власності.

Поданими позивачкою доказами не доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог із визначених підстав.

За таких обставин, у позові належить відмовити.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судові витрати,а саме судовий збір та витрати позивача на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню.

Іншими учасниками справи судових витрат до відшкодування заявлено не було.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 791, 125, 126 ЗК України, ст.ст. 15, 16, 334, 355-358, 364, 367, 373, 374, 391, 393 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 51, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження, після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Повне рішення складено 23 грудня 2024 року.

Повне найменування сторін.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: с. Смородщина, Полтавський район, Полтавська область.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: с. Смородщина, Полтавський район, Полтавська область.

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 39767479, адреса місцезнаходження: вул. Інститутська, буд. 4/1, м. Хмельницький, Хмельницька область.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .

Суддя В.В. Литвин