Ухвала

від 23.12.2024 по справі 334/11214/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 23.12.2024

Справа № 334/11214/23

Провадження № 2-во/334/168/24

УХВАЛА

про виправлення описки

23 грудня 2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

за участю секретаря Мохунь М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Якушева Сергія Олександровича про виправлення описки в рішенні суду у справі №334/11214/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про зобов`язання повернути безпідставно списані кошти,

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2024 року, представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Якушев Сергій Олександрович надав до суду заяву про виправлення описки, в якій вказав, що під час добровільного виконання рішення суду АТ КБ „ПРИВАТБАНК виявлена арифметична помилка у зазначеній судом суми списаних коштів з картки «ЄПідтримка» (125000,00 грн.), яка підлягає відновленню на рахунку Позивача/ ОСОБА_1 і ця обставина істотно ускладнює виконання рішення суду та робить його неможливим, бо Банк може повернути лише ту суму коштів, яка була списана/перерахована з конкретної картки, що зазначена у рішенні суду, а ця сума дорівнює лише 121 400 грн. 24.12.2022 р. ОСОБА_1 виявила, що з картки «Універсальна» № НОМЕР_1 та картки «для виплат» № НОМЕР_2 грошові кошти були переведені на її картку «ЄПідтримка» № НОМЕР_3 , з якої у подальшому були переведені п`ятьма транзакціями на загальну суму в розмірі 121400 гривень, при цьому сплачена комісія банку в розмірі 3600 гривень (загальна сума 125000 гривень) на невідому їй банківську картку «Монобанку».

Представник заявника просить, 03.09.2024 року по справі № 334/11214/23, а саме: замість невірної суми в розмірі 125000,00 грн. (сто двадцять п`ять тисяч гривень) зазначити вірну суму коштів 121400 грн. (сто двадцять одна тисяча чотириста гривень 00 коп.), яка підлягає поверненню ОСОБА_1 .

З 06.12.2024 року по 20.12.2024 року суддя Баруліна Т.Є. перебувала в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи та заяву про виправлення описки, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першоїстатті 269 ЦПК Українисуд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Зі змісту вказаної норми випливає, що виправленню підлягають описки та арифметичні помилки, «допущені в рішенні». З буквального тлумачення норми видно, що мова йде про описки, допущені під час складання судового рішення. Тобто суб`єктом, який може припуститися помилки під час складання рішення, є виключно суд.

Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11.

Описка як помилка в судовому рішенні визначається за такими ознаками: 1) це механічна помилка, якої припустився сам суд, а не учасник справи; 2) описка є мимовільною, випадковою помилкою суду, допущеною під час письмово-вербального викладення змісту рішення; 3) до описок не належать помилки, наявні в наданих суду документах (тобто допущені іншими учасниками справи, хоча вони і призводять, як наслідок, до неправильного цитування судом, однак не є описками в розумінні процесуального закону).

Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям:

- вона повинна бути механічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо);

- таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом;

- помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).

Арифметичні помилки - це помилки, пов`язані з розрахунками, які були зроблені судом під час прийняття рішення. Такими помилками, зокрема, можуть бути неправильний розрахунок суми позовних вимог, яка на думку суду, підлягає присудженню позивачу, або неправильний розрахунок розподілу судових витрат. Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився (постанова Верховного Суду від 07.05.2020 року в справі № 576/599/17-ц).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 19постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Судом встановлено,що 03вересня 2024року Ленінськимрайонним судомм.Запоріжжя буловинесено рішенняу цивільнійсправі № 334/11214/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про зобов`язання повернути безпідставно списані кошти. Вирішено Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 безпідставно списані з банківського карткового рахунку «Єпідтримка» № НОМЕР_3 грошові кошти в розмірі 125000,00 грн. (сто двадцять п`ять тисяч гривень), шляхом їх відновлення на банківському картковому рахунку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_3 . Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень). Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.). В іншій частині відмовлено.

20 листопада 2024 року Запорізький апеляційний суд прийняв постанову по цій справі, якою апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишено без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.09.2024 року у цій справі залишено без змін.

З тексту зазначеного вище рішення суду від 03.09.2024 року вбачається, що 24.12.2022 року, використовуючи мобільний додаток «Приват 24» позивачка дізналась, що з її банківської картки «Універсальна» № НОМЕР_1 та банківської картки «для виплат» № НОМЕР_2 грошові кошти були переведені на її банківську картку «ЄПідтримка» № НОМЕР_3 , з якої у подальшому були переведені п`ятьма транзакціями на загальну суму в розмірі 121400 гривень при цьому сплачена комісія банку в розмірі 3600 гривень (загальна сума 125000 гривень) на невідому їй банківську картку «Монобанку».

Про сплачену під час переказів суму комісії банку в розмірі 3600 грн. зазначає і представник АТ КБ «ПриватБанк» у своїй заяві про виправлення описки.

При цьому, у вказаному рішенні суд також посилався на пункт 143 «Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», яке затвердженняпостановою Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022 року, надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).

Оскільки зазначена сума комісії у розмірі 3600 грн. була списана внаслідок шахрайських дій, під час винесення рішення судом встановлено, що банком не було вжито всіх можливих заходів для запобігання порушенню прав позивача та їх поновлення, позовні вимоги в частині повернення безпідставно списаних коштів саме у розмірі 125000 грн. було задоволено у повному обсязі.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Описки - це помилки, зумовлені правильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. У резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Зазначена правова позиція висловлена також у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2021 року у спразі № 2-3259/11 (провадження № 61-5640св21 ).

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги були задоволені саме в тому вигляді, в якому були заявлені позивачем (враховуючи і відсотки за переведення коштів з рахунків),а заявник просить внести виправлення в частину, яка є змістом судового рішення, який не може бути змінений у порядку виправлення описок або арифметичних помилок, а тому у задоволенні заяви про виправлення описки, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 269 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Якушева Сергія Олександровича про виправлення описки в рішенні суду у справі №334/11214/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про зобов`язання повернути безпідставно списані кошти- відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Баруліна Т. Є.