Ухвала

від 24.12.2024 по справі 334/11214/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 334/11214/23

провадження № 61-17088ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Демарчук Наталі Олександрівни, на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зобов`язання повернути безпідставно списані кошти, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила:

визнати незаконними транзакції:

1) «24.12.22 03:02:41, сума: 5000, термінал: MONO011, найменування еквайрингу: JSC UNIVERSAL BANK, код авторизації: 055005, ID транзакції: НОМЕР_1 , Карта/рахунок відправника: НОМЕР_2 , ІПН/ЄДРПОУ відправника: 2521903645, ПІБ відправника: ОСОБА_1 , Карта/рахунок одержувача: НОМЕР_3 , ІПН/ОКПО отримувача: НОМЕР_4 , ПІБ одержувача: РОЗРАХУНКИ ПО ПС Mastercard (Compas+, Тип транзакції: ПЕРЕВОД С КАРТЫ»;

2) «24.12.22 03:02:51, сума: 30000, термінал: MONO011, найменування еквайрингу: JSC UNIVERSAL BANK, код авторизації: 369006, ID транзакції: НОМЕР_5 , Карта/рахунок відправника: НОМЕР_2 , ІПН/ЄДРПОУ відправника: 2521903645, ПІБ відправника: ОСОБА_1 , Карта/рахунок одержувача: НОМЕР_3 , ІПН/ОКПО отримувача: НОМЕР_4 , ПІБ одержувача: РОЗРАХУНКИ ПО ПС Mastercard (Compas+, Тип транзакції: ПЕРЕВОД С КАРТЫ»;

3) «24.12.22 03:03:00, сума: 30000, термінал: MONO011, найменування еквайрингу: JSC UNIVERSAL BANK, код авторизації: 101007, ID транзакції: НОМЕР_6 , Карта/рахунок відправника: НОМЕР_2 , ІПН/ЄДРПОУ відправника: 2521903645, ПІБ відправника: ОСОБА_1 , Карта/рахунок одержувача: НОМЕР_3 , ІПН/ОКПО отримувача: НОМЕР_4 , ПІБ одержувача: РОЗРАХУНКИ ПО ПС Mastercard (Compas+, Тип транзакції: ПЕРЕВОД С КАРТЫ»;

4) «24.12.22 03:03:09, сума: 30000, термінал: MONO011, найменування еквайрингу: JSC UNIVERSAL BANK, код авторизації: 289008, ID транзакції: НОМЕР_7 , Карта/рахунок відправника: НОМЕР_2 , ІПН/ЄДРПОУ відправника: 2521903645, ПІБ відправника: ОСОБА_1 , Карта/рахунок одержувача: НОМЕР_3 , ІПН/ОКПО отримувача: НОМЕР_4 , ПІБ одержувача: РОЗРАХУНКИ ПО ПС Mastercard (Compas+, Тип транзакції: ПЕРЕВОД С КАРТЫ»;

5) «24.12.22 03:03:19, сума: 26400, термінал: MONO011, найменування еквайрингу: JSC UNIVERSAL BANK, код авторизації: 249009, ID транзакції: НОМЕР_8 , Карта/рахунок відправника: НОМЕР_2 , ІПН/ЄДРПОУ відправника: 2521903645, ПІБ відправника: ОСОБА_1 , Карта/рахунок одержувача: НОМЕР_3 , ІПН/ОКПО отримувача: НОМЕР_4 , ПІБ одержувача: РОЗРАХУНКИ ПО ПС Mastercard (Compas+, Тип транзакції: ПЕРЕВОД С КАРТЫ»;

зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») повернути їй безпідставно списані з банківського карткового рахунку «ЄПідтримка» № НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 125 000 гривень шляхом їх відновлення на банківському картковому рахунку «ЄПідтримка» № НОМЕР_2 .

стягнути з відповідача 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 20 листопада 2024 року, позов задоволено частково.

Зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 безпідставно списані з банківського карткового рахунку «Єпідтримка» № НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 125 000,00 грн, шляхом їх відновлення на банківському картковому рахунку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 .

Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

У грудні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника АТ КБ «ПриватБанк» - адвоката Демарчук Н. О., на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 листопада 2024 року.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Предметом позову в цій справі є: визнання незаконними транзакції та стягнення коштів в загальному розмірі 145 000,00 грн (125 000,00 + 20 000,00).

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Ураховуючи наведене, справа є незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує сорока восьми розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (145 000,00 / 3 028,00), та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 та пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали містять посилання на випадок, передбачений підпунктами а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у справі, з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес.

Однак, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин, з урахуванням сталої судової практики Верховного Суду, на яку (практику) посилається заявник, ним не обґрунтовано.

Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то Верховний Суд зазначає: у даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційний скарзі.

Касаційна скарга не містить обґрунтованих аргументів, які б свідчили про виняткове значення цієї справи для заявника в контексті наведених вище критеріїв.

Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання заявника на положення підпунктів а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих. Крім того, наведені заявником в касаційній скарзі обставини не дають підстав для висновку, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у справі незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує сорок вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Демарчук Наталі Олександрівни, на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зобов`язання повернути безпідставно списані кошти, відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян