Ухвала

від 17.12.2024 по справі 991/747/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/747/20

Провадження № 1-кп/991/15/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

у кримінальному провадженні № 52017000000000889 від 20.12.2017 щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Одеса, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Ромни Сумської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в м. Кіровоград (м. Кропивницький), громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Київ, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився в м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_10 , яке подано в інтересах ОСОБА_9 , про скасування арешту майна,

установив:

18.11.2024 на електронну пошту Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_10 , яке подано в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , про скасування арешту майна.

У клопотанні зазначено, що 04.03.2019, на підставі ухвал слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28.02.2019, детективами Національного бюро були проведені обшуки за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_5 та транспортного засобу Volkswagen, який належить ОСОБА_9 .

Відповідно до протоколів обшуку, під час проведення слідчих дій у квартирі АДРЕСА_6 було вилучено майно, зокрема: карту пам`яті Transcend premium 64 GB, USB-флешнакопичувач Silicon Pawer 8 GB, USB-флешнакопичувач 128 GB, чорного кольору, карту пам`яті Apcсеr ММС 1 GB, пластмасову карту від сім-карти ТриМоб, сім-карти AIRTEL, карту VISA № НОМЕР_1 , CD-R диск, DVD-R диск Verbatium, sim-карту Travel, CD-R диск TDK, планшет Sony Xperia, телефони Iphone SE, чорного кольору, Sony Ericsion, коричневого кольору, Nokia 8800 з зарядним пристроєм, нетбук Sony Vaio в чохлі, ключі від авто.

Під час обшуку автомобіля марки «Volkswagen» моделі Touarеg, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_9 , було вилучено: технічний паспорт на автомобіль НОМЕР_3 , телефони Iphone, Iphone SE з коробкою, USB-флешнакопичувачі 8 GB, Apcсеr 8 GB, Apcсеr 16 GB, сім-карту № НОМЕР_4 , планшет Lenovo, чорного кольору, ноутбук Lenovo.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.03.2019 було накладено арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_9 , а саме на: карту пам`яті Transcend premium 64 GB; USB-флешнакопичувач Silicon Rawer 8 GB; USB-флешнакопичувач 128 GB, чорного кольору; карту пам`яті Арссеr ММС 1 GB; пластикову картку від сім-карти ТриМоб.; сім-карта AIRTEL; карта VISA № НОМЕР_1 ; CD-R диск: DVD-R диск Verbatium; сім-карта AIRTEL; сім-карта Travel; CD-R диск TDK; планшет Sony xperia; телефон Iphone SE, чорного кольору; телефон Sony Ericsion, коричневого кольору; нетбук Sony Vaio в чохлі; телефон Nokia 8800 з зарядним пристроєм; ключі від авто з логотипом фольксваген.

Необхідність скасування накладення арешту майна можуть обумовити такі обставини: відшкодування підозрюваним, обвинуваченим завданої ним шкоди, з метою забезпечення відшкодування якої був накладений арешт; зміна кваліфікації дій підозрюваного, обвинуваченого на статтю Кримінального кодексу, санкція якої не передбачає додаткового виду покарання у вигляді конфіскації майна, якщо арешт майна був накладений саме з метою її забезпечення; помилкове накладення арешту на майно осіб, які не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії.

На переконання захисника, вищезазначене майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України. У постанові про визнання речовими доказами не наведено правових підстав для прийняття такого рішення, не визначено яким критеріям ст. 98 КПК України відповідає дане майно, а тому цей процесуальний документ необхідно розцінювати як звичайну формальність.

Окрім того, прокурором в судовому засіданні було заявлено, що вище перелічене майно не буде використовуватись в якості доказу, оскільки воно не зберегло на собі сліди та не містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що додатково доводить факт, що таке майно не відповідає ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, можуть повертатися власнику або передаватись йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

У клопотанні адвокат зазначає, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування.

Отже, на теперішній час відпала потреба у застосуванні цього заходу забезпечення на майно, яке належить обвинуваченому ОСОБА_11 , а потреби в даному кримінальному провадженні не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт майна.

Представник володільця майна ОСОБА_10 , володілець майна ОСОБА_9 та прокурор ОСОБА_12 , будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна, у судове засідання не з`явились.

До початку судового засідання, 17.12.2024 представник власника майна - адвокат ОСОБА_10 подав клопотання про розгляд без його та обвинуваченого ОСОБА_9 участі, також просив задовольнити клопотання у повному обсязі (Вх. 53378/24).

17.12.2024 прокурор ОСОБА_12 надіслав письмові пояснення, у яких просив провести розгляд без його участі (Вх. 53301/24). Зазначив, що сторона обвинувачення не використовувала вищевказані речові докази в доведенні висунутого обвинувачення, тому прокурор не заперечує щодо скасування арешту.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути клопотання про скасування арешту майна за відсутності особи, яка заявила клопотання, та особи, за клопотанням якої було арештовано майно, оскільки це не є перешкодою для проведення розгляду.

Дослідивши матеріали, які додані до клопотання, письмові пояснення прокурора, суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання про скасування арешту на майно, з огляду на таке.

За змістом ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження, серед іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною другою цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частина перша статті 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, володілець майна ОСОБА_9 та його представник адвокат ОСОБА_10 мають довести, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або, що арешт на майно накладено необґрунтовано.

Відповідно ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.03.2019 накладено арешт на майно у вигляді заборони відчуження та розпорядження, яке належить на праві власності ОСОБА_9 , зокрема на: мобільний телефон марки Gsmart моделі Essense (IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 ); мобільний телефон марки Bravis моделі Solo (IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 ); мобільний телефон марки Xiоmі моделі 2016102 (IMEI 1: НОМЕР_9 , IMEI 2: НОМЕР_10 ); SIM-картку з номером абонента НОМЕР_11 ; SIM-картку з номером абонента НОМЕР_12 ; свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_3 ; мобільний телефон IPhone (IMEI: НОМЕР_13 ); USB-флеш накопичувач № D33B29; SIM-карту № НОМЕР_4 ; USB-флеш накопичувач № BAP166АH334141834210848; планшетний комп`ютер Lenovo чорного кольору; мобільний телефон IPhone SE (IMEI: НОМЕР_14 ); ноутбук Lenovo Yoga 700-1415K S/N: PFODQ4RK; ключі від авто Volkswagen д.н.з. НОМЕР_15 з ключем-безпеки; мобільний телефон Nokia-8800 (FCC ID: QTKRM-13) сталевого кольору з зарядним пристроєм-підставкою; три диски для лазерних систем зчитування, при огляді яких, не виявлено інформації, що має значення для кримінального провадження; платіжну картку АТ «Укрексімбанк» № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_13 ; USB-флеш-карту чорного кольору на 128 Гб в овальному футлярі; USB-флеш-карту сіро-блакитного кольору на 8 Гб з ланцюжком; SD-карту 1 Гб (P/N: 96.D100C.0100B S/N: 630635500000); карту пам?яті Micro Sd на 64 Гб Transcend B70151011B; пластиковий корпус від сім-карти «Ого» з s/n: НОМЕР_16 ; cім-карту Airtel 64k (червоного кольору) НОМЕР_17 ; сім-карту Airtel (червоного кольору); сім-карту TravelSIM (білого кольору) НОМЕР_18 ; ноутбук Sony-VAIO коричневого кольору, IMEI: НОМЕР_19 , s/n: НОМЕР_20 , з чохлом для ноутбуку коричневого кольору; мобільний телефон Sony Ericsson-G700, s/n: НОМЕР_21 ; планшет Sony Xperia SGP521 чорного кольору, s/n: 430101470030481 з розбитою нижньою частиною фронтальної сторони планшету; мобільний телефон Iphone SE-A1662, IMEI: НОМЕР_22 . Такий арешт було накладено з метою збереження речових доказів.

У змісті ухвали зазначено, що 04.03.2019 під час обшуку належних ОСОБА_9 об`єкту житлової нерухомості та транспортного засобу виявлено вищезазначене майно. Досудовим розслідуванням встановлено, що носії інформації можуть містити відомості, які можуть бути використані, як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі листування щодо підготовки та подальшого вчинення інкримінованого ОСОБА_9 злочину. Постановою детектива від 05.03.2019 зазначене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Детективом доведено наявність підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна, а саме, що вищезазначене майно є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, та може бути використане як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Також, слідчим суддею враховано, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Із протоколу повернення вилучених речей від 19.06.2019, який наявний в матеріалах кримінального провадження, вбачається, що в приміщенні Національного бюро ОСОБА_9 були повернуті речі, які були вилучені в ході проведення обшуку 04.03.2019, а саме: мобільні телефони Iphone SE-A1662, IMEI: НОМЕР_22 , марки Gsmart моделі Essense (IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 ), марки Bravis моделі Solo (IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 ), марки Xiоmі моделі 2016102 (IMEI 1: НОМЕР_9 , IMEI 2: НОМЕР_10 ); сім-карту TravelSIM (білого кольору) НОМЕР_18 ; сім-карту Airtel (червоного кольору); cім-карту Airtel 64k (червоного кольору) 8991 10120 128444 12990 H-1; платіжну картку АТ «Укрексімбанк» № НОМЕР_1 ; карту пам?яті Transcend (64 Гб); три диски для лазерних систем зчитування. У свою чергу, ОСОБА_9 зобов`язувався не відчужувати та не знищувати вказане майно без відповідного дозволу прокурора або суду.

Вирішуючи подане клопотання, суд враховує практику ЄСПЛ щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, в рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п.195). Крім того, в п. 203 рішення у наведеній справі ЄСПЛ, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

Представник володільця майна ОСОБА_10 щодо наявності підстав для скасування арешту посилається на те, що станом на час розгляду клопотання відпала потреба у застосуванні арешту, оскільки вищезазначене майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України (у постанові про визнання речовими доказами не наведено правових підстав для прийняття такого рішення). Також, зазначає про те, що прокурор в судовому засіданні вказав, що таке майно не буде використовуватись в якості доказу, оскільки воно не зберегло на собі сліди та не містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до письмових пояснень прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 від 17.12.2024, у сторони обвинувачення відсутні заперечення щодо скасування арешту з технічних пристроїв, SIM-карток, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ключів від авто з ключем-безпеки, платіжної картки, пластикового корпусу від сім-карти «Ого», які вилучені в ОСОБА_9 , оскільки сторона обвинувачення не використовувала такі речові докази в доведенні висунутого обвинувачення.

Під час розгляду цього клопотання судом було установлено, що на момент накладення арешту вилучені технічні пристрої, SIM-картки, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ключі від авто з ключем-безпеки, платіжна картка, пластиковий корпус від сім-карти «Ого», були визнані речовими доказами у межах кримінального провадження № 52017000000000889, вони мали значення для кримінального провадження, та накладення на них арешту було виправданим втручанням у право власності володільця майна. Однак, як зазначив прокурор у своїх поясненнях від 17.12.2024, з огляду на те, що сторона обвинувачення не використовувала ці речові докази, потреба у подальшому арешті відпала.

Згідно з принципом диспозитивності, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК України).

Отже, суд вважає доведеною ту обставину, що подальше збереження раніше застосованих умов накладення арешту на майно ОСОБА_9 не є співмірним із завданнями застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що адвокатом ОСОБА_10 доведено підстави для скасування арешту.

Керуючись статтями 170-174, 372, 376 КПК України, суд

постановив:

Задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_10 , яке подано в інтересах ОСОБА_9 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.03.2019 у справі № 760/6734/19 на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_9 , шляхом заборони його відчуження та розпорядження, а саме на:

- мобільний телефон марки Gsmart моделі Essense (IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 );

- мобільний телефон марки Bravis моделі Solo (IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 );

- мобільний телефон марки Xiоmі моделі 2016102 (IMEI 1: НОМЕР_9 , IMEI 2: НОМЕР_10 );

- SIM-картку з номером абонента НОМЕР_11 ;

- SIM-картку з номером абонента НОМЕР_12 ;

- свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_3 ;

- мобільний телефон IPhone (IMEI: НОМЕР_13 );

- USB-флешнакопичувач № D33B29;

- SIM-карту № НОМЕР_4 ;

- USB-флешнакопичувач № BAP166АH334141834210848;

- планшетний комп`ютер Lenovo чорного кольору;

- мобільний телефон IPhone SE (IMEI: НОМЕР_14 );

- ноутбук Lenovo Yoga 700-1415K S/N: PFODQ4RK;

- ключі від авто Volkswagen д.н.з. НОМЕР_15 з ключем-безпеки;

- мобільний телефон Nokia-8800 (FCC ID: QTKRM-13) сталевого кольору з зарядним пристроєм-підставкою;

- три диски для лазерних систем зчитування, при огляді яких, не виявлено інформації, що має значення для кримінального провадження;

- платіжну картку АТ «Укрексімбанк» № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_13 ;

- USB-флешкарту чорного кольору на 128 Гб в овальному футлярі;

- USB-флешкарту сіро-блакитного кольору на 8 Гб з ланцюжком;

- SD-карту 1 Гб (P/N: 96.D100C.0100B S/N: 630635500000);

- карту пам?яті Micro Sd на 64 Гб Transcend B70151011B;

- пластиковий корпус від сім-карти «Ого» з s/n: НОМЕР_16 ;

- cім-карту Airtel 64k (червоного кольору) НОМЕР_17 ;

- сім-карту Airtel (червоного кольору);

- сім-карту TravelSIM (білого кольору) НОМЕР_18 ;

- ноутбук Sony-VAIO коричневого кольору, IMEI: НОМЕР_19 , s/n: НОМЕР_20 , з чохлом для ноутбуку коричневого кольору;

- мобільний телефон Sony Ericsson-G700, s/n: НОМЕР_21 ;

- планшет Sony Xperia SGP521 чорного кольору, s/n: 430101470030481 з розбитою нижньою частиною фронтальної сторони планшету;

- мобільний телефон Iphone SE-A1662, IMEI: НОМЕР_22 .

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_2