Рішення

від 23.12.2024 по справі 904/4383/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4383/24Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стенкор»

про стягнення збитків в розмірі 456грн

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стенкор» з позовом про стягнення збитків в розмірі 1496грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на завдання відповідачем збитків внаслідок того, що відповідач не зареєстрував податкові накладні за господарськими операціями.

Позивач вказав, що між Державним підприємством «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (правонаступником якого є ТОВ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон») та ТОВ «Стенкор» був укладений договір від 14.06.2019 №571-19.

Позивач повідомив, що в межах виконання договору від 14.06.2019 №571-19 здійснювалась поставка продукції: - за видатковою накладною від 04.07.2019 №РН-19065 на суму 234360грн, в т.ч. ПДВ 39060грн; - за видатковою накладною від 12.07.2019 №РН-12072 на суму 30240грн, в т.ч. ПДВ 5040грн; - за видатковою накладною від 22.07.2019 №РН-19067 на суму 314520грн, в т.ч. ПДВ 52420грн; - за видатковою накладною від 30.07.2019 №РН-19076 на суму 6240грн, в т.ч. ПДВ 1040грн; - повернення продукції за накладною від 22.08.2019 №523 на суму 12720грн, в т.ч. ПДВ 2120грн, отриманої за видатковими накладними від 22.07.2019 №РН-19067 та від 30.07.2019 №РН-19076; - за видатковою накладною від 12.09.2019 №РН-19111 на суму 6864грн, в т.ч. ПДВ 1144грн; - за видатковою накладною від 01.10.2019 №РН-19130 на суму 2736грн, в т.ч. ПДВ 456грн; - повернення продукції за накладною від 10.10.2019 №610 на суму 6864грн, в т.ч. ПДВ 1144грн, отриманої за видатковою накладною від 12.09.2019 №РН-19111.

Позивач вказав, що вартість поставленої продукції дорівнювала 575376грн, в т.ч. ПДВ 95896грн. Платіжним дорученням від 28.04.2020 №2108 позивач перерахував 542916грн55коп. Решта суми в розмірі 32459грн45коп була утримана позивачем в рахунок оплати штрафів на підставі пункту 5.5 договору та пункту 3 додаткової угоди №1 до договору.

Позивач зазначив, що в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутні податкові накладні/розрахунки коригування ТОВ «Стенкор», виписані на дати відвантаження продукції: за видатковою накладною від 30.07.2019 №РН-19076 на суму 6240грн, в т.ч. ПДВ 1040грн; за видатковою накладною від 12.09.2019 №РН-19111 на суму 6864грн, в т.ч. ПДВ 1144грн; за видатковою накладною від 01.10.2019 №РН-19130 на суму 2736грн, в т.ч. ПДВ 456грн.

Крім того податковим органом не прийнято (відхилено) реєстрацію розрахунку коригування від 10.10.2019 №13 до податкової накладної від 12.09.2019 №19, виписаної відповідачем на дату повернення підшипників за накладною від 10.10.2019 №610.

Позивач вказав, що як платник податку на додану вартість сплатив податок у вартості поставленої продукції, але внаслідок неправомірних дій відповідача позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та втратив можливість сформувати податковий кредит, зменшити податкові зобов`язання на загальну суму 1496грн. Таким чином позивачу заподіяні збитки в розмірі 1496грн.

Позивач повідомив, що попередній розмір витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, становить 6000грн. Позивач зазначив, що докази на підтвердження понесених ним витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Позивач просив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2024 суд залишив без розгляду позов та запропонував позивачу усунути недоліки.

На адресу суду 08.10.2024 надійшли сформовані в системі «Електронний суд» заяви позивача про усунення недоліків.

Позивач вказав, що до складу заявленої до стягнення суми збитків в розмірі 1496грн увійшли суми податку на додану вартість: за видатковою накладною від 30.07.2019 №РН-19076 на суму 6240грн, в т.ч. ПДВ 1040грн; за видатковою накладною від 01.10.2019 №РН-19130 на суму 2736грн, в т.ч. ПДВ 456грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.

На адресу суду 17.10.2024 надійшов сформований в системі «Електронний суд» відзив відповідача про незгоду із заявленими вимогами.

Відповідач зазначив, що за фактом поставки позивачу товару:

- за видатковою накладною від 30.07.2019 №РН-19076 на суму 6240грн, в т.ч. ПДВ 1040грн, позивачем було складено та направлено на реєстрацію податкову накладну №13 від 30.07.2019 на суму 6240грн. Згідно з квитанцією від 07.08.2019 податкова накладна прийнята, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних повністю та остаточно за №9173668040, тобто позивач отримав податковий кредит повністю;

- за видатковою накладною від 01.10.2019 №РН-19130 на суму 2736грн, в т.ч. ПДВ 456грн, позивачем було складено та направлено на реєстрацію податкову накладну №6 від 01.10.2019 на суму 2736грн. Згідно з квитанцією від 21.10.2019 податкова накладна прийнята, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9245670626, реєстрація зупинена.

Відповідач вказав, що він своєчасно подав податкові накладні на реєстрацію. Реєстрація податкової накладної №6 від 01.10.2019 була зупинена. Контролюючий орган не відмовив у реєстрації цієї податкової накладної. Позивач не поніс збитків, оскільки право на податковий кредит не втрачено. Відсутні порушення, передбачені пунктами 11.1, 11.2 договору.

Відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази прийняття органом ДПС (комісією регіонального рівня) рішення після зупинення реєстрації спірної податкової накладної, а саме - рішення про реєстрацію чи відмову у реєстрації податкової накладної.

На думку відповідача, позивач не втратив можливість включити відображений у поданій відповідачем податковій накладній податок на додану вартість до складу податкового кредиту у наступних звітних періодах. Реєстрація податкової накладної №6 від 01.10.2019 фактично є зупиненою, а процедура реєстрації цієї податкової накладної не завершена. Оскільки відсутня відмова у реєстрації податкової накладної у встановленому законом порядку, то можливість реєстрації податкової накладної не втрачена. Також зупинений перебіг строку 365 календарних днів на період зупинення реєстрації податкової накладної.

Відповідач наполягав на відсутності складу цивільного правопорушення. Матеріалами справи не підтверджено допущення відповідачем порушень під час реєстрації податкової накладної.

Відповідач повідомив, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу становить 20000грн. Докази витрат на правничу допомогу надаватимуться протягом 5днів з моменту ухвалення рішення.

На адресу суду 22.10.2024 надійшла сформована в системі «Електронний суд» відповідь позивача на відзив.

Позивач заявив про зменшення розміру позовних вимог та просив стягнути з відповідача збитки в розмірі 456грн, враховуючи наявність зареєстрованої податкової накладної від 30.07.2019 №13 на суму 6240грн (у тому числі ПДВ в розмірі 1040грн).

Оскільки заява про зменшення розміру позовних вимог подана позивачем в межах строку, встановленого статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв її до розгляду. Таким чином предметом розгляду є вимоги про стягнення збитків в розмірі 456грн.

Позивач не погодився з твердженням відповідача про те, що позивач не втратив можливість включити податок на додану вартість в розмірі 456грн до складу податкового кредиту у наступних звітних періодах.

Позивач зазначив, що зупинення органами ДПС реєстрації податкової накладної та наступне подання пояснень і відповідних документів є частиною процедури реєстрації, яка надає можливість органам ДПС упевнитись в законності господарської операції, на підставі якої платник податків отримує право на податковий кредит. Зупинення органами ДПС реєстрації податкової накладної унеможливлює отримання позивачем податкового кредиту відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Позивач послався на пункт 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 за №520, та вказав, що відповідач мав право подати письмові пояснення та копії документів до контролюючого органу до 01.10.2020. Ігнорування відповідачем свого права на подання таких пояснень протягом визначеного законодавством строку передбачає відповідні правові наслідки - можливість відмови у реєстрації податкової накладної.

Позивач повідомив, що станом на жовтень 2024року податкова накладна від 01.10.2019 №6 не зареєстрована та має статус зупиненої. Можливість формування податкового кредиту зберігається за позивачем до 01.10.2022, але за умови реєстрації податкової накладної.

Позивач вказав, що після набрання законної сили Законом України від 30.11.2021 №1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» не сформований позивачем станом на 01.01.2022 податковий кредит за спірною з відповідачем господарською операцією може бути включений до податкового кредиту протягом 365 календарних днів, що починає перебіг з 01.01.2022, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення спірної податкової накладної. А саме - не пізніше 01.10.2022 (не пізніше звітного періоду вересень 2022 року для податкової накладної від 01.10.2019 №6) та за умови обов`язкової її реєстрації відповідачем до цього часу в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач послався на підпункт 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України та вказав, що строк реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не зупинявся. Податкова накладна від 01.10.2019 №6 не зареєстрована відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних до гранично допустимого строку - 01.10.2022. Тому позивач втратив можливість сформувати податковий кредит в розмірі 456грн ПДВ.

Позивач також просив залишити підписаний адвокатом Сухомлин Оленою Валентинівною відзив на позов без розгляду, оскільки доданий до відзиву ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1296137 від 20.06.2024 не підписаний адвокатом Сухомлин Оленою Валентинівною.

Розглянувши клопотання позивача про залишення відзиву без розгляду, суд зазначає таке.

На адресу суду надійшов сформований в системі «Електронний суд» відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Стенкор», підписаний адвокатом Сухомлин Оленою Валентинівною. До відзиву був доданий ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ№1296137 від 20.06.2024, в якому відсутній фізичний підпис адвоката.

Відповідно до частини 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частинами 5, 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною 8 статті 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до підпункту 12.15 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41, (в редакції рішення Ради адвокатів України від 08.06.2024 №36) ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.

Відзив з додатками (у тому числі ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ№1296137 від 20.06.2024), був поданий до Господарського суду Дніпропетровської області через систему «Електронний суд». Таким чином ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ№1296137 від 20.06.2024 вважається підписаним адвокатом Сухомлин Оленою Валентинівною.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 06.11.2024 у справі №483/346/24.

Враховуючи викладене, суд залишає без задоволення клопотання позивача про залишення відзиву без розгляду.

З урахуванням режиму воєнного стану та повітряних тривог у суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Справу розглянуто у розумні строки, враховуючи вищевказані обставини та факти.

Дослідивши наявні у справі матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.

Між Державним підприємством «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», (далі покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стенкор» (далі постачальник) укладений договір №571-19 від 14.06.2019 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язався передати, а покупець прийняти й оплатити продукцію, вказану у додатку №1 до договору (далі продукція), на умовах, передбачених договором.

Згідно з пунктом 2.1 договору кількість, номенклатура продукції вказується в додатку №1 до договору, що є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що поставка продукції здійснюється за цінами, які визначені у додатку №1 і включають всі податки, збори й інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші видатки постачальника, пов`язані з поставкою продукції. Загальна вартість договору складає 585360грн, у тому числі ПДВ 97560грн.

У додатку №1 до договору сторони узгодили поставку підшипників І категорії на суму 585360грн, у тому числі ПДВ 97560грн.

Пунктами 10.1, 10.2 договору передбачено, що всі податкові накладні складаються постачальником і направляються покупцю виключно в електронному вигляді. Податкові накладні повинні бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від суми ПДВ в одній податковій накладній.

Всі податкові накладні або розрахунки коригувань до них мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно чинного законодавства України. За відсутність факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН та/або порушення порядку заповнення податкової накладної, що дає право покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту, постачальник відшкодовує збитки, понесені покупцем, в розмірі суми податку на додану вартість за цими накладними.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 12.03.2020 до договору сторони виклали в новій редакції пункт 4.1 договору, розділ 12 договору та додаток №1 до договору.

В пунктах 3, 4 додаткової угоди №1 від 12.03.2020 до договору вказано, що постачальник погоджується, що із суми що підлягає оплаті, покупцем будуть утримані в односторонньому порядку штрафні санкції в розмірі 32459грн45коп за порушення обсягів та строків поставки (п.7.1 та п.7.3 договору). Оплата фактично поставленої продукції (з урахуванням розміру утриманих штрафних санкцій) здійснюється покупцем впродовж 30 днів, наступних за днем підписання додаткової угоди.

Згідно з матеріалами справи постачальник поставив покупцю продукцію за видатковою накладною від 01.10.2019 №РН-19130 на суму 2736грн (у тому числі ПДВ в розмірі 456грн). Вартість товару оплачена покупцем в повному обсязі. Поставка товару відповідачем та його оплата позивачем сторонами не оспорюються.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення збитків в розмірі 456грн, позивач стверджував про відсутність зареєстрованої податкової накладної від 01.10.2019 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних та позбавлення права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, втрату можливості сформувати податковий кредит і зменшити податкові зобов`язання на 456грн. При цьому позивач посилався на квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної та вказував про зупинення реєстрації податкової накладної від 01.10.2019 №6.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач не оспорював зупинення реєстрації податкової накладної від 01.10.2019 №6 та зазначав, що позивач не втратив можливість включити відображений у поданій відповідачем податковій накладній податок на додану вартість до складу податкового кредиту у наступних звітних періодах. Реєстрація податкової накладної №6 від 01.10.2019 фактично є зупиненою, а процедура реєстрації цієї податкової накладної не завершена. Оскільки відсутня відмова у реєстрації податкової накладної у встановленому законом порядку, то можливість реєстрації податкової накладної не втрачена. Також зупинений перебіг строку 365 календарних днів на період зупинення реєстрації податкової накладної.

Позивач направляв на адресу відповідача претензію від 13.09.2023 №44 з вимогою про сплату збитків. У листі-відповіді від 15.11.2023 №1023 відповідач повідомив про наявність в Єдиному реєстрі податкових накладних усіх податкових накладних, виписаних за фактом поставки товару.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статей 614, 623 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.

Також відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків (постанова Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №908/2261/17).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 73, частина 1 статті 74, частина 1 статті 76, частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначено, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Ключовим у цьому питанні є наявність/відсутність вини в діях постачальника та наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю постачальника та неотриманням покупцем податкового кредиту.

Разом з тим, відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення) (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/284/21).

Згідно з матеріалами справи у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної від 01.10.2019 №6 зазначено: «Документ доставлено до ДПС України. Документ прийнято. Реєстрація зупинена». При цьому відповідачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відзиві відповідач не вказав про надання до контролюючого органу пояснень та документів, необхідних для завершення процедури реєстрації спірних податкових накладних і прийняття відповідного рішення про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з відомостями з Реєстру податкових документів програми МЕ.DOC за жовтень 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутня належним чином зареєстрована податкова накладна від 01.10.2019 №6. Відсутність зареєстрованої податкової накладної від 01.10.2019 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджується запитом та витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №182112 від 21.10.2024.

Зупинення реєстрації податкової накладної було зумовлено зокрема неналежними діями відповідача, оскільки доказів неправомірності дій податкового органу щодо зупинення вказаної реєстрації матеріали справи не містять, доказів зворотного відповідачем суду не доведено.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За змістом абзаців першого, третього п`ятого пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на час спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до пункту 80 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 30.11.2021 №1914-IX, який набрав чинності з 01.01.2022) суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та які до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зазначених в абзаці першому цього пункту, в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строку 365 календарних днів зупиняється на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не сформований позивачем станом на 01.01.2022 податковий кредит за спірною з відповідачем господарською операцією може бути включений до податкового кредиту у наступних податкових періодах протягом 365 календарних днів, що починає перебіг з 01.01.2022, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення спірних податкових накладних, а саме не пізніше 01.10.2022 (не пізніше звітного періоду вересень 2022 року для податкової накладної від 01.10.2019 №6) та за умови обов`язкової її реєстрації відповідачем до цього часу в ЄРПН.

Відповідно до підпункту 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Зупинення для позивача перебігу 365 календарних днів для формування податкового кредиту у зв`язку із зупиненням реєстрації податкової накладної не змінює наслідків втрати позивачем можливості сформувати податковий кредит за спірними податковими накладними, оскільки на відміну від зупинення для позивача строку для формування податкового кредиту строк для реєстрації відповідачем податкових накладних не зупиняється.

Таким чином можливість формування податкового кредиту за спірною господарською операцією з поставки продукції відповідачем зберігається за позивачем протягом 1095 календарних днів з дати її складення, а саме до 01.10.2022 (щодо податкової накладної від 01.10.2019 №6), але виключно за умови її реєстрації в ЄРПН.

У постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 Велика Палата Верховного Суду вказала, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів / послуг, який з 01.01.2015 за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.

Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

В матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем до органів ДПС пояснень та доказів для можливості реєстрації зупиненої податкової накладної, аналогічних доказів відповідачем не надано і до господарського суду, що свідчить про бездіяльність відповідача у виконанні своїх обов`язків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність даному випадку прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та відсутністю у позивача можливості включити суму ПДВ до податкового кредиту, а також, відповідно, зменшити податкове зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Зупинення реєстрації податкових накладних було зумовлено саме неналежними діями відповідача. Тобто наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стенкор» збитків в розмірі 456грн.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 56, 60, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 165, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стенкор» про стягнення збитків в розмірі 456грн - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стенкор» (ідентифікаційний код: 41557466; місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 38) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (ідентифікаційний код: 12602750; місцезнаходження: 41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Петлюри Симона, 25) суму збитків в розмірі 456грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422грн40коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.Г. Новікова