Рішення

від 12.12.2024 по справі 910/10878/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.12.2024Справа № 910/10878/24

За первісним позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (м. Запоріжжя)

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ)

про стягнення 526 010 432,79 грн,

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ)

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (м. Запоріжжя)

про тлумачення пункту договору,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Кострець Є.В.

Від відповідача за первісним позовом (позивача за первісним): Остапенко С.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 295 425 867,17 грн, з яких: 278 275 274,92 грн заборгованості за Договором про участь у балансуючому ринку №0421-41013 від 27.05.2019 за період лютий - липень 2024 року, 11 940 777,52 грн інфляційних втрат, 5 209 814,73 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0421-41013 від 27.05.2019 щодо вчасної оплати за балансуючу електричну енергію, придбану за період лютий 2024 року - вересень 2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 відкрито провадження у справі №910/10878/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.10.2024.

25.09.2024 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) подав відзив, в якому проти позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог. Зазначивши, що НЕК "Укренерго" здійснює розрахунки зі всіма учасниками ринку електричної енергії у повній відповідності до вимог чинного законодавства і при недоведеності порушення встановленого ст.75 Закону про ринок спеціального порядку розрахунків на балансуючому ринку, з урахуванням не доведення Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" виникнення у відповідача за первісним позовом (позивача за первісним) спірних грошових зобов`язань, вважає підстави для задоволення позовних вимог АТ "ДТЕК Дніпроенерго" відсутні.

01.10.2024 від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив.

09.10.2024 відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) подав клопотання про встановлення НЕК "Укренерго" процесуального строку для подання заперечень на відповідь на відзив у справі №910/10878/24.

10.10.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 05.11.2024.

28.10.2024 від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої до стягнення з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заявлено 526 010 432,79 грн, з яких: 499 361 419,37 грн заборгованості за Договором про участь у балансуючому ринку №0421-41013 від 27.05.2019 за період лютий - вересень 2024 року, 19 585 890,70 грн інфляційних втрат та 7 063 122,72 грн 3% річних.

Розглянувши подану заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 2. ч. 2. ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) дотримано вимоги статті 46 Господарського процесуального кодексу України, а тому така заява підлягає прийняттю судом до розгляду.

Отже, оскільки збільшення розміру позовних вимог, викладене позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) у його письмовій заяві, суд дійшов до висновку про прийняття її до розгляду, а тому новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір, є стягнення 526 010 432,79 грн.

05.11.2024 від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи доказів часткової оплати заборгованості та заперечення проти заяви Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" про збільшення позовних вимог.

05.11.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про прийняття до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог та про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 26.11.2024.

Судом також встановлено, що 04.11.2024 до суду надійшла зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" про тлумачення пункту 4.1. Договору про участь у балансуючому ринку №0421-41013 від 27.05.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 зустрічну позовну заяву залишено без руху, встановлено Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" строк і спосіб усунення виявлених недоліків.

12.11.2024 до суду надійшла заява про усунення недоліків зустрічного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 прийнято зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" про тлумачення пункту договору, до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано в одне провадження з первісним позовом вимоги за зустрічним позовом.

15.11.2024 відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) подав письмовий відзив на заяву про збільшення позовних вимог.

20.11.2024 позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) подав додаткові пояснення.

26.11.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.12.2024.

09.12.2024 відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) подав до суду додаткові пояснення; клопотання про визнання поважною причину пропуску строку на подачу доказу часткової оплати, долучення до справи №910/10878/24 копії платіжної інструкції №000000700 від 29.10.2024 та закриття провадження у справі в частині сплаченої суми; клопотання про зменшення 3% річних та інфляційних втрат на 95%; клопотання про відстрочення виконання рішення на один рік.

Окрім того, 10.12.2024 позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) подав клопотання про зупинення провадження у справі №910/10878/24 до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №922/444/24 та клопотання про долучення ухвали Господарського суду Львівської області від 05.12.2024 у справі №914/234/23.

З огляду на недоведеність позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) належними і допустимими доказами об`єктивної неможливості розгляду спору в справі №910/10878/24, у судовому засіданні 10.12.2024 суд відмовив Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" у задоволенні клопотання про зупинення провадження.

10.12.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 12.12.2024.

12.12.2024 позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) подав додаткові пояснення на контррозрахунок Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", клопотання про відстрочення виконання рішення, клопотання про зупинення провадження, клопотання про зменшення 3% річних та інфляційних втрат, клопотання про долучення доказу часткової оплати в розмірі 8 355 698,11 грн.

12.12.2024 суд, по виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у строк, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" (постачальник послуг з балансування, ППБ) є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП/Регулятор).

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є оператором системи передачі (ОСП) - юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР) - юридичної особи, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг.

27.05.2019 між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" та Приватним акціонерним товариством "НАК "Укренерго" укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії №0421-41013 (далі - Договір), типова форма якого є невід`ємною частиною Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307.

Відповідно до п. 1.3 Договору ППБ зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об`єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку. Надання ППБ ОСП заяви-приєднання в цілому до цього договору (далі - заява-приєднання), що є додатком 1 до цього договору, є погодженням пропозиції на приєднання до цього договору, а також зобов`язанням щодо виконання Правил ринку. Заява-приєднання надається з відкладальною обставиною, якою є реєстрація ППБ ОСП.

Відповідно до п. 2.1. Договору його загальна вартість складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ППБ та ППБ на користь ОСП протягом дії цього договору за придбані і продані обсяги електричної енергії на балансуючому ринку відповідно до умов цього договору.

За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, яка розраховується шляхом ділення загальної вартості балансуючої електричної енергії на загальний обсяг балансуючої електричної енергії.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до Правил ринку.

Виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюється відповідно до процедур та графіків, визначених у Правилах ринку (п. 4.1. Договору).

Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 4.4. Договору ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу до ППБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання акта відбувається в електронній формі. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ акта ППБ розглядає та повертає ОСП один примірник акта, підписаного зі своєї сторони. У разі незгоди з розрахунками ОСП відповідно до акта ППБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно з п. 5.4. Договору ОСП зобов`язується здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим договором.

Цей договір набирає чинності з моменту надання ППБ письмової згоди на приєднання і є чинним до 31 грудня включно поточного року, у якому була надана письмова згода на приєднання. Письмова згода на приєднання реєструється ОСП. Витяг з реєстру надається ОСП ППБ (п. 9.1. Договору).

Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони не менше ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.2 Договору).

На виконання умов Договору позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) у період з лютого 2024 року по вересень 2024 року здійснив продаж відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) балансуючої електричної енергії загальною вартістю 742369245,35 грн, що підтверджується автоматично сформованими (виставленими) в СУР відповідними подекадними рахунками на оплату вартості балансуючої електроенергії, подекадними рахунками за балансуючу електроенергію, які направлялись позивачем за первісним позовом на офіційні електроні адреси відповідача за первісним позовом, підписаними між сторонами за допомогою КЕП помісячними актами купівлі-продажу балансуючої електроенергії: № БР/24/02-0421 від 29.02.2024 р. (за лютий 2024 року), № БР/24/03-0421 від 31.03.2024 р. (за березень 2024 року), № БР/24/04-0421 від 30.04.2024 р. (за квітень 2024 року, № БР/24/05-0421 від 31.05.2024 р. (за травень 2024 року), №БР/24/06-0421 від 30.06.2024 р. (за червень 2024 року), № ППБ_02_2024_07_0421 від 31.07.2024р. (за липень 2024 року), № ППБ_02_2024_08_0421 від 31.08.2024 р. (за серпень 2024 року), № ППБ_02_2024_09_0421 від 30.09.2024 р. (за вересень 2024 року), копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом), у порушення умов договору та Правил ринку, взяті на себе грошові зобов`язання у повному обсязі належним чином не виконав та не сплатив позивачу за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) в установлені строки у повному обсязі вартість отриманої балансуючої електричної енергії за вказаний період, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 499 361 419,37 грн.

Судом встановлено, що після звернення Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" з позовом до суду та відкриття провадження у даній справі відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) частково була погашена заборгованість у сумі 8335698,11 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №000000700 від 29.10.2024, копія якої долучена до матеріалів справи Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго". Заборгованість становить 491 025 721,26 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, враховуючи, що предмет спору (стягнення суми основного боргу у розмірі 8335698,11 грн) припинив своє існування після звернення Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" з даним позовом до суду, суд дійшов висновку закрити провадження у справі №910/10878/24 в частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" суми основного боргу у розмірі 8335698,11 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (у зв`язку з відсутністю предмета спору).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) зазначав, що неповна та несвоєчасна сплата коштів учасниками балансуючого ринку на рахунок відповідача за первісним позовом зі спеціальним режимом використання, перешкоджає своєчасному та повному розрахунку з Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго". З огляду на наведене, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) також стверджував про відсутність його вини у несвоєчасному виконанні зобов`язань перед позивачем. З урахуванням того, що належні до сплати позивачу за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) грошові кошти знаходилися на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання та через "особливий порядок розрахунків" визначений ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" відповідач за зустрічним позовом вважає, що відсутні підстави для нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК країни) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Виходячи з підстав та предмету позову, в даному спорі необхідно встановити наявність обставин прострочення Приватним акціонерним товариством "НАК "Укренерго" оплати відповідних платежів.

Як встановлено судом, між сторонами даного спору укладено договір про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019.

За змістом ч. 1 ст. 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.

Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 цього Закону оператором системи передачі є юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Приватне акціонерне товариство "НЕК "Укренерго" є оператором системи передачі, та на нього покладено функції адміністратора розрахунків.

Згідно з умовами укладеного між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" як ППБ та Приватним акціонерним товариством "НАК "Укренерго" як ОСП, АР договору про участь у балансуючому ринку, ППБ зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об`єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку. Даний договір укладається за умови приєднання ППБ до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

Відповідно до розділу 4 договору "Порядок розрахунків" вбачається, що виставлення рахунків та оплата платежів здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку.

Як передбачено п. 1.1.1 Правил ринку ці Правила визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України.

Згідно з п. 1.1.2 Правил ринку система управління ринком - це програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.

Пунктом 1.14.1 Правил ринку передбачено, що за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком (надалі MMS платформа) забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії.

Відповідно до п. 1.14.8 Правил ринку, АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

Пунктом 4.3.5 Правил ринку передбачено, що участь у балансуючому ринку обов`язкова для всіх ППБ, які управляють генеруючими одиницями, в обсягах усієї їхньої залишкової доступної потужності для забезпечення балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження незалежно від факту продажу (непродажу) будь-якого типу резерву.

За п. п. 7.2.1, 7.3.1 Правил ринку АР на щоденній основі надсилає через систему управління ринком платіжний документ кожному ППБ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період щодо закупівлі балансуючої енергії, та окремий платіжний документ із зазначенням суми, яка має бути сплачена ППБ щодо платежів за невідповідність. ППБ щодекадно надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, що повинна бути сплачена АР за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії.

Згідно з п. 7.7.4 Правил ринку визначено, що оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

У постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.12.2023 у справі №910/9216/22 та від 03.02.2023 у справі №910/9374/21 зазначено, що обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку в системі наділений саме адміністратор розрахунків. При цьому, у розумінні положень Правил ринку (зокрема пункти 1.1.4, 1.1.2, 1.8.1, 1.11.1, 1.11.8, 5.11.1, 5.11.2, 5.28.1, 7.2.1, 7.7.4), направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків (АР) через систему управління ринком. Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами договору не передбачено, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі управління ринком.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом), будучи одночасно АР та ОСП, перебуває в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у системі, а й проводити розрахунки за ними.

Таким чином, обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку, зокрема, між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" та Приватним акціонерним товариством "НАК "Укренерго" в системі наділений саме АР, в даному випадку відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом).

Як вбачається з матеріалів справи, у системі управління ринком АР сформував подекадні рахунки на оплату вартості балансуючої електричної енергії за період з лютого 2024 року по вересень 2024 року, про що свідчать долучені до матеріалів справи скріншоти витягів з СУР.

Слід зауважити, що роздруківки знімків екранів комп`ютера є паперовою копією електронного доказу (п. 82 постанови Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №914/1003/21).

Крім того, з матеріалів справи слідує, що позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) направляв на офіційні електроні адреси відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) підписані КЕП подекадні рахунки за балансуючу електроенергію.

Також між сторонами шляхом накладення ЕЦП були оформлені та підписані помісячні акти купівлі-продажу балансуючої електроенергії за спірний період. Жодних зауважень щодо помісячних актів купівлі-продажу балансуючої електричної енергії відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) не висунуто.

Оскільки обов`язок щодо виставлення рахунків на суми, які АР зобов`язаний сплатити ППБ за балансуючу електричну енергію протягом відповідного періоду покладений саме на Приватне акціонерне товариство "НЕК "Укренерго", останнє повинно було оплатити вартість отриманої балансуючої електричної енергії протягом чотирьох робочих днів з дати виставлення рахунків.

Проте, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не сплатив позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним позовом) в повному обсязі та у установлені строки вартість отриманої балансуючої електричної енергії за період з лютого 2024 року по вересень 2024 року на суму 491 025 721,26 грн, внаслідок чого права Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" є порушеними та підлягають захисту судом, у зв`язку з чим, позовна вимога про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" основного боргу у розмірі 491 025 721,26 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Посилання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на відсутність його вини у виникненні прострочення, з огляду на те, що він міг сплачувати вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників, судом відхиляються, з урахуванням наступного.

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Згідно ч. 4 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банків. Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: 1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; 2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; 3) поточний рахунок оператора системи передачі. З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.

Судом враховано, що в постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/6636/21 сформовано таку правову позицію щодо застосування положень ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії. Зокрема, "…зміст статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов`язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов`язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором".

Також у цій справі Верховний Суд, спростовуючи твердження ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" про те, що прострочення виникло не з його вини, оскільки він міг сплачувати вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників, зазначив, що "наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії, а також відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку частини другої статті 625 ЦК України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №903/918/19)".

Зазначену правову позицію також підтримано і об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.02.2023 зі справи №910/9374/21. Крім того подібні за змістом висновки щодо застосування ч. 4 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" викладено також у постановах Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №910/18611/21 та від 09.03.2023 у справі №910/18613/21.

За наведених обставин, відсутні й підстави стверджувати про обрання позивачем за первісним позовом неналежного способу захисту його порушених прав з огляду на заявлення ним вимоги про стягнення заборгованості без конкретизації рахунку, з якого така заборгованість підлягатиме стягненню, адже така вимога не суперечить ні нормам ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГПК України, ні нормам наведеної ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії."

За таких обставин судом відхиляються доводи відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) про те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов`язань як боржника, що прострочив грошове зобов`язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв`язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.

Аналогічні висновки викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду України від 03.02.2023 у справі №910/9374/21, у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/6635/21, від 15.06.2022 у справі №910/6639/21, від 08.06.2022 у справі №910/6636/21.

Щодо вимог первісного позову про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 19585890,70 грн та 7 063 122,72 грн 3% річних, суд відмічає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, долучений позивачем за первісним позовом до заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд встановив його обґрунтованість та арифметичну вірність, у зв`язку з чим вимоги первісного позову про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 19 585 890 грн 70 коп. інфляційних втрат та 7 063 122 грн 72 коп. 3 % річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З приводу викладених відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) заперечень, суд зазначає, що умови Договору та п. 8.4 Порядку не звільняють відповідача за первісним позовом від обов`язку здійснити оплату за отримані послуги у встановлені законом строки та у повному обсязі. В протилежному випадку це суперечило б засадам справедливості, добросовісності та розумності, які визначені у ст. 3 Цивільного кодексу України.

Що стосується клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено наступне.

Із положень статей 230, 233 Господарського кодексу України та статей 549, 551 Цивільного кодексу України вбачається, що ними передбачено право суду на зменшення штрафних санкцій (штрафу, пені), в той час як стягнення 3% річних та інфляційних втрат не є штрафними санкціями, зокрема неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №910/3692/18, 27.04.2018 у справі №908/1394/17 та від 22.01.2019 у справі №905/305/18. Відтак, у суду відсутні правові підстави для зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат.

При цьому, під час вирішення заяви відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) про зменшення 3% річних та інфляційних втрат суд не враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, оскільки, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 висновок був сформований у справі, в якій загальна сума правомірно нарахованих штрафу, пені та 3% річних перевищувала в два рази суму простроченої заборгованості.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про зменшення 3% річних та інфляційних втрат.

Що стосується поданої відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) заяви про відстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи свою заяву, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" зазначило, що у зв`язку з систематичним порушенням рядом учасників ринку - сторонами, відповідальними за небаланс, своїх фінансових зобов`язань перед ОСП, поточний рахунок відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) із спеціальним режимом використання не накопичує в достатній мірі коштів для належного проведення ОСП розрахунків на балансуючому ринку. Про критичну ситуацію щодо стану розрахунків на балансуючому ринку НЕК "Укренерго" повідомляла усіх учасників ринку електричної енергії, в тому числі позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), на своєму офіційному веб-сайті. Про наведені обставини НЕК "Укренерго" постійно інформує Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Міністерство фінансів України та Кабінет Міністрів України, а також на постійній основі доводить до відома усім учасникам ринку через наявні канали зв`язку (електронна пошта, телефонний зв`язок тощо). Також відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) зазначив про складний майновий стан НЕК "Укренерго" і нестійкість фінансово-економічного становища підприємства. Так, за результатами його діяльності за 2023 рік чисті збитки НЕК "Укренерго" склали 590 785 тис грн, а за позаминулий рік вони склали взагалі 6 076 943 тис грн. Повідомивши, що невідкладне стягнення з НЕК "Укренерго" суми коштів у розмірі 526 010 432,79 грн загрожує зупинкою належного функціонування оператора системи передачі і дестабілізує роботу всієї енергетичної інфраструктури України.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Суд відзначає, що фактично всі покладені в основу заяви відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) про відстрочення виконання рішення суду зводяться до відсутності коштів та складне фінансове становище.

У той же час згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 617 ЦК України та частина 2 статті 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Отже, обставини щодо складного фінансового стану відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) не можуть бути обставиною що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. Крім того заявником не надано доказів того, що протягом одного року з моменту постановлення рішення в даній справі відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) матиме фінансову можливість виконати рішення суду в даній справі.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочення виконання рішення.

Щодо зустрічного позову судом встановлено наступне.

Відповідно до прохальної частини зустрічної позовної заяви позивач за зустрічним позовом просить суд розтлумачити п. 4.1 про участь у балансуючому ринку №0421-41013 від 27.05.2019 року з урахуванням чинної редакції розділу 7.2 глави VII Правил ринку (зі змінами і доповненнями у редакції постановами НКРЕП: від 10.10.2023 №1882, від 19.06.2024 №1168 та від 26.06.2024 №1211), визначивши строки та порядок здійснення оплат ОСП по договору.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Визначальною ознакою договору є мета його укладення.

Статтею 627 цього ж Кодексу передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 213 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину (частини перша та друга).

Правила тлумачення змісту правочину визначено частиною третьою статті 213 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

За змістом частини четвертої статті 213 Цивільного кодексу України якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, у частинах третій та четвертій статті 213 Цивільного кодексу України визначено загальні способи, що застосовуються при тлумаченні, які втілюються у трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також із намірами сторін, які вони виявляли при вчиненні правочину, а також із чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (якщо перші два не дали результатів) є врахування: а) мети правочину, б) змісту попередніх переговорів, в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше у правовідносинах між собою), г) звичаїв ділового обороту; ґ) подальшої поведінки сторін; д) тексту типового договору; е) інших обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, оскільки договір є видом правочину (в даному випадку, двосторонній правочин) тлумаченню підлягають умови договору за правилами, встановленими статті 213 Цивільного кодексу України.

Підставою для тлумачення судом договору є наявність спору між сторонами правочину щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всього договору/його частини, що не дає змогу з`ясувати дійсний зміст правочину/його частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити його намір, тлумачення не може створювати, а лише роз`яснює існуючи умови угоди.

Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з`ясування змісту договору/його окремих частин, який складає права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов. З огляду на викладене, тлумаченню підлягає зміст договору/його частина у способи, встановлені статтею 213 Цивільного кодексу України, тобто, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №910/9525/19.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір №0421-41013 від 27.05.2019 вже виконується сторонами, в тому числі, п. 4.1 Договору, який Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" просить суд розтлумачити.

За таких обставин, зважаючи на те, що тлумачення договору можливе до початку його виконання сторонами, суд дійшов висновку відмовити Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" у задоволенні зустрічного позову

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сеансах.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за первісним та зустрічним позовом покладається на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 331 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі №910/10878/24 в частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 8 335 698,11 грн основного боргу.

2. В іншій частині первісний позов задовольнити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20; ідентифікаційний код 00130872) 491 025 721 (чотириста дев`яносто один мільйон двадцять п`ять тисяч сімсот двадцять одну) грн 26 коп. основного боргу, 19 585 890 (дев`ятнадцять мільйонів п`ятсот вісімдесят п`ять тисяч вісімсот дев`яносто) грн 70 коп. інфляційних втрат, 7 063 122 (сім мільйонів шістдесят три тисячі сто двадцять дві) грн 72 коп. 3 % річних та 1 059 800 (один мільйон п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот) грн 00 коп. судового збору.

4. Відмовити в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочення виконання рішення та зменшення розміру 3 % річних та інфляційних втрат.

5. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.12.2024.

Суддя Т.М. Ващенко