Рішення

від 16.12.2024 по справі 911/2545/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р. м. Київ

Справа № 911/2545/24

Господарський суд Київської області у складі:

cудді Ейвазової А.Р.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Фермерського господарства «ГОРЧИНСЬКИЙ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТапАгро» про стягнення 125 519,99грн, за участі представників від:

позивача - Тука С.М. (ордер СВ №1084857 від 03.09.2024);

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «ГОРЧИНСЬКИЙ» (далі - позивач, ФГ «Горчинський») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТапАгро» (далі - відповідач, ТОВ «ТапАгро») та просить стягнути з відповідача 125 519,99грн, з яких: 120 000грн - в рахунок повернення авансу; 4080грн - втрати від інфляції за період з 19.04.2024 по 31.08.2024; 1 439,99грн - 3% річних за період з 19.04.2024 по 11.09.2024.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на не виконання відповідачем зобов`язань за договором від 01.02.2022 №01-02/22 купівлі-продажу та технічного обслуговування щодо поставки товару у визначений договором строк та не повернення сплаченого авансу за такий товар на вимогу від 26.07.2024 (а.с.1-3).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2024: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено строки для подання учасниками заяв по суті (а.с.42-44).

Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету позивача та його представника адвоката Тука С.М. 04.10.2024 о 16:16, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.46-47).

Відповідач у справі - ТОВ «ТапАгро», в порушення вимог ч.6 ст.6 ГПК України, не зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІТС), що підтверджується відповіддю №4155594 від 04.10.2024 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС (а.с.41).

Як визначено ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копія ухвали від 04.10.2024 направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням №0600969963679, яке повернуто з довідкою від 25.10.2024 відділенням поштового зв`язку с. Петропавлівська Борщагівка, у якій причиною повернення вказано: «за закінченням терміну зберігання» (а.с.48-51). При цьому, адреса, за якою направлено відповідне поштове відправлення, відповідає адресі відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як станом на 27.09.2024 (а.с.34), так і станом на 29.10.2024 (а.с.52).

Окрім того, ухвала від 04.10.2024 направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень 04.10.2024, зареєстрована у реєстрі 04.10.2024 за №122087107 та оприлюднена 07.10.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.12.2024 справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 16.12.2024 о 16:20 (а.с.53-54).

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 03.10.2024 о 10:51 що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.56).

Копія ухвали від 02.12.2024 направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням №0600989848051, оскільки відповідач так і не зареєстрував електронний кабінет в ЄСІТС, що підтверджується відповіддю №5741995 (а.с.59).

Ухвала від 02.12.2024 направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень 02.12.2024, зареєстрована у реєстрі 03.12.2024 за №123461769 та оприлюднена 04.12.2024.

До прийняття рішення у даній справі відзиву на позов від відповідача суд не отримав.

Граничний строк розгляду даної справи, встановлений ч.1 ст.248 ГПК України, закінчився.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.

01.02.2022 між ТОВ «ТапАгро» (далі - постачальник) та ФГ «Горчинський» (далі - покупець) укладено договір №01-02/22 купівлі-продажу та технічного обслуговування (а.с.11-14; далі - договір).

Відповідно до п.п.1.1, 1.3 договору постачальник зобов`язується протягом дії даного договору поставляти покупцю запасні частини для сільськогосподарської та будівельної техніки та обладнання, комерційних автомобілів, причепів, автохімію, мастила (оливи), покришки, супутні товари для вищезазначеної техніки (далі за текстом -товар) за його замовленнями окремими партіями за цінами в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних або додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах; за домовленістю сторін постачальник може надавати покупцю послуги з технічного та сервісного обслуговування сільськогосподарської та будівельної техніки та обладнання, комерційних автомобілів тощо; умови надання даних послуг визначаються сторонами в додатках до даного договору.

Загальний обсяг та асортимент (номенклатура) товару, що поставляється за цим договором, визначається кількістю та асортиментом (номенклатурою) товару, поставленого окремими партіями за всіма видатковими накладними відповідно до умов договору (п.1.2 договору).

Пунктом 1.4 договору визначено, що загальна сума договору складає загальну вартість поставленого покупцю товару за весь період дії даного договору, у відповідності з видатковими накладними.

Згідно п.п.2.1,2.2 договору: такий договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними особами обох сторін та діє до 31 грудня 2022 року включно; якщо за десять днів до закінчення строку дії даного договору жодна зі сторін не повідомить іншу сторону рекомендованим листом про розірвання договору, строк дії даного договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного календарного року включно.

В силу п.п.3.1-3.4 договору: замовлення на поставку оформлюється покупцем на підставі діючих на цей день цін постачальника; покупець оформлює замовлення із зазначенням коду та назви товарів по каталогу виробника та необхідної кількості за позиціями; замовлення можуть передаватися (надсилатися) іншій стороні в оригіналі, а також в копії факсимільним зв`язком або на електронну пошту; постачальник підтверджує замовлення з урахуванням наявних на його складі товарних позицій або які можуть бути доставлені покупцю у відповідні строки з інших складів постачальника; при постачанні по передплаті постачальник одночасно з підтвердженням замовлення надає покупцю рахунок на оплату; замовлення, підтвердження замовлення та рахунок на оплату можуть передаватися (надсилатися) іншій стороні в оригіналі, а також в копії факсимільним зв`язком або на електронну пошту; замовлення, підтвердження замовлення та рахунок на оплату є попередніми документами стосовно погодження між сторонами цін, кількості, асортименту (номенклатури), умов поставки (в тому числі доставки) товару, строків та умов оплати товару.

Як визначено п.п.4.1,4.2 договору: загальна сума договору складається із загальної вартості товару, поставленого на підставі даного договору в розмірі 500 000грн; ціна на товар встановлюється постачальником та погоджується із покупцем шляхом надання йому рахунку-фактури або укладення специфікацій до цього договору.

Відповідно до п.5.1 договору покупець зобов`язаний здійснити оплату товару на умовах 100% передплати за замовлену партію товару згідно рахунку постачальника.

Як установлено пп.5.1.1 п.5.1 договору, рахунок підлягає оплаті протягом 3 банківських днів з дати його виставлення; в разі порушення покупцем даної умови рахунок вважається недійсним, а постачальник має право змінити ціну товару.

Пунктами 6.1, 6.2, 6.6 договору сторонами узгоджено, що поставка здійснюється самовивезенням товару покупцем зі складу постачальника протягом 5 робочих днів з дати зарахування на поточний рахунок постачальника 100% загальної вартості товару, якщо інше не передбачено додатком до цього договору; постачальник може здійснити доставку товару покупцю своїми транспортними засобами за додаткову оплату, що також зазначається у додатках до цього договору.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач стверджував, що 09.04.2024 відповідач виставив йому рахунок №20 на оплату поставки товару - «комплект автопілоту XCN1050 EZ Pilot PRO bundle (without)» на загальну суму 120 000грн (а.с.15).

Між тим, наданий позивачем рахунок не підписаний відповідачем, у т.ч. електронним цифровим підписом уповноваженою відповідачем особи; будь-яких доказів того, що такий рахунок направлений саме відповідачем не надано.

Відповідно до платіжної інструкції від 10.04.2024 №1513 позивач перерахував на рахунок відповідача 120 000грн, вказавши у графі "призначення платежу": "згідно рахунку №20 від 09.04.2024р. у сумі 100 000.00грн, ПДВ -20% 20 000.00грн" (а.с.16).

Позивач надав копію листа від 18.04.2024 вих.№32, адресованого відповідачу, щодо повернення сплачених коштів у розмірі 120 000грн (а.с.17). Як зазначає позивач, вказаний лист направлений відповідачу на електронну адресу «tapagro@ukr.net», що вказана у договорі, у підтвердження чого до матеріалів справи долучено скріншот такого листа, до якого, як вбачається, долучений файл з назвою "лист на поверне.." (а. с.18).

Як вбачається з претензії від 26.07.2024 вих.№49, позивач вимагав від відповідача повернути 120 000грн попередньої оплати, посилаючись на те, що товар не був переданий (а.с.19). В якості доказів направлення вказаної претензії позивач надав фіскальний чек від 26.07.2024 щодо оплати послуг пересилання відправлення №1562200775610 (а.с.20), яке, як свідчить інформація з сайту АТ "Укрпошта", надійшло у відділення поштового зв`язку 15.08.2024, однак, відповідачу не вручено та повернуто відправнику у зв`язку із закінченням терміну зберігання 29.08.2024 (а.с.64-65).

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку повернути з урахуванням інфляції та 3% річних кошти, перераховані позивачем 10.04.2024.

Заявлені позивачем вимоги суд вважає частково обґрунтованими з наступних підстав. Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст.ст.173, 174, ч.1 ст.175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст.175 ГК України.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Враховуючи зміст зобов`язань сторін за договором, такий договір фактично містить загальні положення щодо організації майбутніх поставок товару, однак, сам по собі не є договором поставки, оскільки містить лише види товару, без зазначення їх певного найменування, що буде поставлятись на умовах такого договору, за заявками позивача, прийняти ми відповідачем, не містить кількості певного (визначеної назви) товару, що має поставити відповідач позивачу, вартість одиниці такого товару.

Так, згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець - прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч.1 ст.266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках; предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч.2 ст.266 ГК України загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Вказаний договір не містить певного переліку товару, із зазначенням назви такого товару, його кількості та ціни за одиницю та передбачає узгодження таких умов поставки шляхом обміну сторонами певними документами, як визначено п.3 договору: направлення позивачем (покупцем) замовлення, його підтвердження відповідачем (постачальником), а загальний обсяг та асортимент товару, що поставляється за таким договором, як узгоджено його п.2 , визначається видатковими накладними.

У даній справі доказів узгодження сторонами певної поставки товару саме на умовах даного договору не надано.

Так, позивачем не надано доказів направлення певного замовлення відповідачу, узгодження його відповідачем, виставлення рахунку, долученого до поданої позовної заяви позивачем, саме відповідачем. Отже, у суду відсутні підстави стверджувати, що сторонами узгоджена поставка певної партії товару на умовах відповідного договору, зокрема, наявність волевиявлення відповідача щодо поставки визначеного у наданому позивачем, ніким не підписаному, рахунку певного переліку товару, вказаної кількості та за зазначеною ціною.

Отже, у суду відсутні підстави для висновку про те, що відповідач набув зобов`язань на умовах вищевказаного договору поставити позивачу в установлений договором строк товар в асортименті, кількості та за ціною, зазначеними у рахунку, що ним не підписаний та доказів направлення якого саме відповідачем не надано. Не встановлено судом і фактів вчинення відповідачем будь-яких дій, що свідчать про його згоду на поставки товару на вказаних у такому рахунку умовах - відповідного асортименту, кількості та за вказаною ціною.

Разом з тим, оскільки під час розгляду справи суду не надано доказів і наявності будь-яких інших зобов`язань у позивача перед позивачем щодо оплати 120 000грн, суд вважає за можливе заявлені вимоги частині основного боргу задовольнити, враховуючи наступне.

Як установлено ч.1 ст.174 ГК України, господарське зобов`язання може виникати, зокрема, внаслідок придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

При цьому, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України: особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що положення гл. 83 застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналіз положень ч.1 ст.1212 ЦК України дає підстави для висновку, що безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без певної правової підстави.

За змістом положень глави 83 ЦК України для кондикційних зобов`язань, характерним є приріст майна в набувача без достатніх правових підстав; під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту.

Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2024 у справі №910/19574/23.

Оскільки під час розгляду спору не встановлено факту узгодження сторонами поставки партії товару, у т.ч. на умовах договору, на який позивач посилається у позовній заяві, не підтверджено факту виставлення відповідачем рахунку, вказаного у графі "призначення платежу" платіжної інструкції №1513 від 10.04.2024, відповідач, в силу ст.1212 ЦК України, зобов`язаний повернути отримані грошові кошти відповідачу.

Враховуючи, що доказів повернення перерахованих грошових коштів у розмірі 120000грн не надано, заявлені вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 120 000грн є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 439,99грн - 3% річних за період з 19.04.2024 по 11.09.2024 та 4 080грн - втрати від інфляції за період з 19.04.2024 по 31.08.2024.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не повернув отримані без достатньої на те підстави грошові кошти, вимоги позивача про повернення відповідної суми платежу з урахуванням втрат від інфляції та процентів є обґрунтованими.

За розрахунком суду, за заявлений період - з 19.04.2024 по 31.08.2024 розмір втрат від інфляції складає 4 080грн, а розмір 3% річних за період 19.04.2024 по 11.09.2024 - 1 436,07грн. При цьому, суд вважає обгрунтованим нарахування процентів та втрат від інфляції починаючи з наступного дня після їх отримання, оскільки особа, що отримала грошові кошти, зобов`язана їх повернути в силу ч.1 ст.1212 ГПК України, тобто без будь- якої додаткової вимоги про те, позивач втрати від інфляції та 3% річних нараховує починаючи з 19.04.2024, що є його правом і у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в силу ч.2 ст.237 ГПК України.

Враховуючи, що розрахунок втрат від інфляції за заявлений період здійснено позивачем вірно, з урахуванням заявленого періоду, розміру основного боргу, встановлених індексів інфляції, вказана вимога є такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 080грн - втрат від інфляції.

Разом з тим, розбіжності у розрахунках 3 % річних за заявлений позивачем період спричинені невірним визначенням позивачем розміру процентів за 1 день, оскільки позивач не врахував, що у 2024 році 366 днів, а не 365.

За таких обставин, вимоги про стягнення 3% річних суд задовольняє у розмірі 1 436,07грн; у задоволенні вимог в частині стягнення 3,92грн - 3% річних суд відмовляє.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором у розмірі 2 422,40грн, понесені позивачем, підлягають частковому відшкодуванню йому за рахунок відповідача, а саме у розмірі 2 422,32грн - пропорційно розміру задоволених позовних вимог /(120 000

+ 4 080 + 1 436,07)* 2 422,40:125 519,99/.

Окрім того, позивач заявив про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000грн у першій заяві по суті - позовній заяві (а.с.1-3), однак, повідомив, що докази повного обсягу та вартості наданої позивачу адвокатом професійної правничої допомоги будуть ним надані в строк, передбачений ч.8 ст.129 ГПК України, та до прийняття рішення про остаточний розмір витрат на правову допомогу позивач суд не повідомив, тому у рішенні відповідне питання не розглядається по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТапАгро» (ідентифікаційний код 44392190; 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка (з), вул. Велика Кільцева, буд. 4-Б) на користь Фермерського господарства «ГОРЧИНСЬКИЙ» (ідентифікаційний код 35836454; 15632, Чернігівська обл., Корюківський р-н, с. Волосківці, вул. 8-го Березня, буд. 19) 120000грн в рахунок повернення попередньої оплати, 1 436,07грн - 3% річних, 4080грн - втрат від інфляції, а також 2 422,32грн - в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. Відмовити у задоволенні вимог в частині стягнення 3,92грн - 3 % річних.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.12.2024.

Суддя А.Р. Ейвазова