Ухвала

від 19.12.2024 по справі 922/2418/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"19" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2418/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

та за участю:

представника ініціюючого кредитора ТОВ "ФОРЧІН ГРУП»" - Філатова Т.М.

розпорядника майна - Соколик Д.І.,

представника боржника - Бєлова О.Є.

розглянувши заяву ТОВ "СОЛІТЕХ" (вх. № 31051 від 10.12.2024) з грошовими вимогами до боржника по справі

за заявоюТовариство з обмеженою відповідальністю «ФОРЧІН ГРУП» про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ 777"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 25.07.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія 777", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Соколика Дмитра Ігоровича, попереднє засідання господарського суду призначено на 12.09.2024 о 10:40.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 25.07.2024 оприлюднено повідомлення про порушення справи про банкрутство за № 73698.

Ухвалою суду за результатами попереднього засідання постановлено, що до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія 777" підлягають включенню визнані судом вимоги кредиторів, а саме:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Форчін Груп" в сумі 3227400,00грн основного боргу, 30 280,00грн - витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство,

- Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України в сумі 571 344,00грн основного боргу, 8 189,49грн пені, а також 6 056,00грн судового збору за подання до суду заяви з грошовими вимогами до боржника,

- ТОВ "Снабсервіс Груп" в сумі 623 861,74грн основного боргу, а також 6 056,00грн судового збору за подання до суду заяви з грошовими вимогами до боржника.

Відхилені вимоги ТОВ "Снабсервіс Груп" до боржника складають 54 584,71 грн пені.

В судовому засіданні 28.11.2024 продовжено строк процедури розпорядження майном на 2 місяця та відкладено підсумкове засідання на 16.01.2025 р.

До суду від ТОВ "СОЛІТЕХ" надійшла заява (вх. № 31051 від 10.12.2024) з грошовими вимогами до боржника, в якій він просить суд визнати вимоги в сумі 402388,26 грн. основного боргу, 40 238,83 грн. пені, 24 236,24 грн. інфляційних витрат,10086,00 грн. 3%річних, а також 6056,00 грн. судового збору.

Відповідно до ч.6 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

Оскільки подана заява відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, подана після закінчення строку, встановленого для їх подання, суд прийняв її та призначив до розгляду в судовому засіданні 19.12.2024.

В судовому засіданні 19.12.2024 розпорядник майна зазначив, що специфікація 2 до спірного договору та видаткові накладні підписані Горбуновим С., який на момент їх підписання не був директором кредитора, проте він, як розпорядник майна, звернувся до ГУ ДПС у Харківській області із запитом, на який податкова служба надала податкову декларацію ТОВ "Надія 777" за лютий 2024, з якої вбачається здійснення цих спірних операцій на суму 305 203,64 грн., що відповідають сумам видаткових накладних №19 та №20 від 10.02.2024 на постачання товару за специфікацією 2 від 08.02.2024, а також на підставі виписки АТ "Укргазбанк" по рахунку боржника за 2024 р. встановлено, що ТОВ "Надія 777" сплатило на користь кредитора по цьому договору частину суми за отриманий товар, що підтверджує здійснену поставку, тому ним визнані заявлені вимоги в повному обсязі.

Від представника ТОВ "СОЛІТЕХ" надійшла заява про розгляд справи без її участі з причин присутності її в іншому судовому засіданні в цей день.

Розглянувши заяву ТОВ "СОЛІТЕХ" (вх. № 31051 від 10.12.2024) з грошовими вимогами до боржника, дослідивши надані документи, суд зазначає наступне.

08.01.2024 між ТОВ "СОЛІТЕХ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ 777" (покупець) укладено Договір поставки № П/08/01/24 (далі - Договір), відповідноумов якого,постачальник зобов`язався поставити Покупцю товар - Сіль технічна кам`яна з протизлежувальною добавкою, а покупець - прийняти і оплатити Товар у встановлені даним Договором строки.

Відповідно до п.п.1.2 Договору, найменування (асортимент), кількість, ціна за одиницю Товару, що поставляється на умовах цього Договору визначється сторонами у специфікаціях, що є додатками до цього Договору та становлять невід`ємну частину цього Договору.

Відповідно до п.3.1 Договору, ціна на товар погоджується сторонами в специфікаціях, а також в накладних та (або) рахунках фактурах на відповідну партію товару до цього Договору. Остаточна загальна сума Договору складається з вартості Товару, поставленого на умовах цього Договору протягом строку його дії.

Відповідно до п.4.1 Договору, поставка товару на склад Покупця проводиться партіями в асортименті та кількості, зазначених Покупцем у відповідних заявках на поставку товару, у строк не більше 10 робочих днів.

Відповідно до п.5.1 Договору, оплата здійснюється Покупцем шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаних в реквізитах даного Договору на підставі отриманого від Постачальника рахунку на товар (окрему партію товару) на протязі двох робочих днів, наступних за днем відвантаження товару (окремої партії товару).

Згідно із Специфікацією від 08.01.2024, сторонами визначено поставку товару - солі технічної з протизлежувальною добавкою у кількості 53,44 тони за ціною 7600,00 грн. за тону на загальну суму 406 143,80 грн. з ПДВ, дата поставки до 31.01.2024.

Постачальник поставив покупцю товару за Специфікацією від 08.01.2024 за видатковою накладною №4 від 12.01.2024 товар на суму 208 999,00 грн. в кількості 27,5 т. та за видатковою накладною №5 від 15.01.2024 товар на суму 197143,90 грн. в кількості 25,94 т.

Згідно із Специфікацією №2 від 08.02.2024, сторонами визначено поставку товару - солі технічної з протизлежувальною добавкою у кількості 48,5 тон за ціною 7551,43 грн. за тону на загальну суму 366244,35 грн. з ПДВ, дата поставки до 15.02.2024.

Постачальник поставив покупцю товару за Специфікацією №2 від 08.02.2024 за видатковою накладною №20 від 10.02.2024 товар на суму 175 193,18 грн. в кількості 23,2 т. та за видатковою накладною №19 від 10.02.2024 товар на суму 191 051,18 грн. в кількості 25,3 т.

Таким чином, Постачальником поставлено покупцю товар на загальну суму 772388,16 грн.

Постачальником було виставлено Покупцю рахунки на плату № 1 від 15.01.2024 на суму 208 999,90 грн., №2 від 15.01.2024 на суму 197 143,90 грн., № 17 від 10.02.2024 на суму 191 051,18 грн. та №18 від 10.02.2024 на суму 175 193,18 грн.

Покупцем товар отриманий та сплачений частково на суму 369 999,00 грн., що підтверджено платіжними інструкціями №18 від 15.01.2024 на суму 208 999,90 грн. (по рах.1 від 15.01.2024), № 40 від 26.01.2024 на суму70 000,00 (по накладній №5 від 15.01.2024), № 49 від 29.01.2024 на суму 30 000,00 грн. (по накладній №5 від 15.01.2024), № 58 від 31.01.2024 на суму 30 000,00 грн. (по накладній №5 від 15.01.2024), № 71 від 06.02.204 на суму 20 000,00 грн. (по накладній № 5 від 15.01.2024), № 133 від 01.03.2024 на суму 6 000,00 грн. (по рах.2 від 15.01.2024).

Отже, залишок заборгованості за поставлений товар складає 402 388,26 грн.

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу Українита інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частина 1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України визначають, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ч.ч.1,4 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із частиною 1 статті 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

За таких обставин, боржник, з огляду на п.5.1 Договору, мав обов`язок здійснити оплату товару на протязі двох робочих днів, наступних за днем відвантаження товару (окремої партії).

Як зазначалося вище, боржник здійснював оплати кредитору за поставлений товар частково та з порушенням строку.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статей 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржником не надано доказів оплати залишку заборгованості в сумі 402 388,26 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що дійсно, специфікація №2 від 08.02.2024 та видаткові накладні №19 та №20 від 10.02.2024 р. підписані попереднім директором Горбуновим С., який втратив повноваження 02.02.2024, проте, вони мають відтиск печатки підприємства - ТОВ "Надія 777", як юридичної особи, а до справи не надані докази втрати печатки чи докази звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, то немає підстав вважати, що вона використовувалась проти волі боржника.

Також, спірні господарські операції відображені у податкових зобов`язаннях боржника, відповідно, господарські операції із спірного постачання товару за договором були добросовісно відображені в податковому та бухгалтерському обліку боржника, що вказує на те, що ТОВ «Надія 777» виконувало свої зобов`язання щодо оплати за поставлений товар, чим схвалило правочин, укладений з перевищенням повноважень.

Статтею 241 ЦК України передбаено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про підтвердження належними та допустимими доказами наявності у ТОВ "НАДІЯ 777" заборгованості перед ТОВ "СОЛІТЕХ" у розмірі 402 388,26 грн основного боргу.

Крім того, кредитором нараховано на суму заборгованості 3% річних за період з 17.01.2024 по 05.12.2024 в сумі 10 086,00 грн. та 24 236,24 грн. інфляційних витрат за період лютий -листопад 2024.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Перевіривши правомірність нарахування 3% річних за період з 17.01.2024 по 05.12.2024 в сумі 10 086,00 грн. та 24 236,24 грн. інфляційних витрат за період лютий-листопад 2024, суд вважає, що таке нарахування здійснено кредитором арифметично вірно за кожен період поставки окремо, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині також є обґрунтованими.

Також, кредитором нараховано пеню в сумі 40 238,83 грн. відповідно до п.7.3 Договору.

Так, у пункті 7.3 Договору, сторони передбачили, що покупець за порушення строків розрахунку згідно з розділом 5 цього Договору сплачує Постачальнику пеню в розмірі 10% від суми боргу.

Проте, суд зазначає, що відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тому, відсотки які за умовами договору нараховуються від суми боргу за своєю правовою природою, ураховуючи спосіб їх обчислення від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, підпадають під визначення штрафу (частина друга статті 549 ЦК України).

Отже, враховуючи наведене, заявлені кредитором 40 238,83 грн. є штрафом, та приймаючи до уваги, що боржником порушено строки розрахунків за поставлений товар, суд вважає, вимоги в цій частині обґрунтованими.

Відповідно до абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 25.07.2024 оприлюднено повідомлення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Надія 777" за № 73698, в якому зазначено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, тобто, останнім днем подання заяви з грошовими вимогами до боржника було 26.08.2024.

Із наданої ТОВ "СОЛІТЕХ" заяви вбачається, що вимоги кредитора виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «НАДІЯ 777», проте заява направлена до суду 10.12.2024 р., тобто з порушенням строку.

Згідно із ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Враховуючи, що заборгованість боржника перед ТОВ "СОЛІТЕХ" належними доказами та визнанарозпорядником майна,суд вважає за необхідне задовольнити заявуТОВ "СОЛІТЕХ" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 31051 від 10.12.2024), визнати грошові вимоги ТОВ "СОЛІТЕХ" до боржника в сумі 426710,50грн. основного боргу, 40 238,83 грн. штрафу, а також 6056,00 грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами.

Приймаючи до уваги, що ТОВ "СОЛІТЕХ"заявив своїгрошові вимоги до боржникапісля завершення строку, визначеного у ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, судвизнає кредитора- ТОВ "СОЛІТЕХ" конкурсним без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Керуючись ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст.232-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити заявуТОВ "СОЛІТЕХ" (вх. № 31051 від 10.12.2024)з грошовими вимогами до боржника.

Визнати грошові вимоги кредитора - ТОВ "СОЛІТЕХ" до боржника в сумі 426710,50 грн. основного боргу, 40 238,83 грн. штрафу, а також 6056,00 грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами, який єконкурснимбез права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Ухвалу направити ліквідатору, ТОВ "СОЛІТЕХ".

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-258 ГПК України.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 23.12.2024.

Суддя Лавренюк Т.А.