Рішення

від 04.11.2024 по справі 521/22005/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/22005/23

Провадження №2/521/998/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя Плавич І.В.,

секретар судового засідання Петренко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про захист прав споживачів.

Згідно позовноїзаяви,позивач звернувсядо судуз вимогоюпро стягненняз Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ПоршеЛізинг Україна»(ідентифікаційний код юридичної особи: 35571472) на його користь суму, яка складається з інфляційного нарахування, що станом на 18.09.2023 р. становить 332314,77 грн. та три проценти річних, що станом на 18.09.2023 р. становить 65109,86 грн.

Позов обґрунтований наступними обставинами.Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24.06.2021 р. у справі № 521/19301/20, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 23.03.2023 р., визнано недійсним договори фінансового лізингу № 00013842 від 19.05.2017 р. та № 00013935 від 31.05.2017 р., укладені між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна».

Малиновський районний суд м. Одеси дійшов висновку, з яким погодився Одеський апеляційний суд, про те, що укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_1 договори фінансового лізингу є недійсними. Вказаним рішенням застосовано наслідки недійсного правочину, щодо договору фінансового лізингу № 00013842 від 19.05.2017 р., повернувши сторони правочину у первісний стан шляхом повернення ТОВ «Порше Лізинг Україна» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 482 941,46 грн. та договір фінансового лізингу № 00013935 від 31.05.2017 р., повернувши сторони правочину у первісний стан шляхом повернення ТОВ «Порше Лізинг Україна» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 487 855,00 грн.

Зазначеним рішенням також стягнуто з ТОВ «Порше Лізинг Україна» на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 4 000,00 грн та сплачений судовий збір пропорційно задоволених вимог у розмірі 9 747, 96 грн.

ТОВ «Порше Лізинг Україна» мало намір зупинити виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24.06.2021 року, заявивши про це відповідне клопотання по справі № 521/19301/20 до КЦС ВС, проте Верховний Суд дійшов висновку, що немає підстав для задоволення клопотання про зупинення виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 червня 2021 року, що вбачається з ухвали Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20.04.2023 р. по зазначеній справі.

Однак,станом на18вересня 2023року зазначенікошти відповідачемне булоповернено. Пояснень про причини неповернення коштів, пропозицій мирного урегулювання тощо відповідачем надано не було, що є підставою для стягнення сум відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України

Зазначені обставини змусили позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права, оскільки відповідач у добровільному порядку відмовляється здійснити виплату.

Від представника відповідача адвоката Літвінова Є.В. надій шов відзив на позовну заяву, в якому він просить в задоволені позову відмовити.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про слухання справи сповіщені належнимм чином і своєчасно. Від представника надійшла заява про слухання справи у відсутності сторони позивача, на задоволені позову наполягали.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про слухання справи сповіщений належним чином та своєчасно.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених позивачем письмових доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст. 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» має грошове зобов`язання перед Позивачем, що підтверджується Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24.06.2021 р. у справі № 521/19301/20. З огляду на те, що Відповідач порушив вказане грошове зобов`язання, у Позивача виникає право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, отже, проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч.1ст. 610ЦК України).

Виходячи з положень статей6,526 ЦК України, укладений договір є обов`язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимогЦивільного Кодексута інших актів цивільного законодавства.

Щодо питання позовних вимог про стягнення з відповідача сум інфляційного збільшення та 3% річних, то суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ч. 2ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, із зазначеної норми матеріального права вбачається, що зобов`язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних настає у боржника за невиконання (прострочення) грошового зобов`язання.

За встановлених судом обставин, обов`язок щодо виконання покладених зобов`язань на відповідача передбачений як Законом так і договором не був виконаний.

З наданого позивачем розрахунку встановлено, що за період з липня 2021 року по серпень 2023 року до сплати з відповідача на користь позивача належить до стягнення сума, яка складається з інфляційного нарахування, що станом на 18.09.2023 р. становить 332314,77 грн. та три проценти річних, що станом на 18.09.2023 р. становить 65109,86 грн., у зв`язку із чим, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до змісту частини 2статті 141 ЦПК Українисудові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12,13,247,263-265, 354 ЦПК України, ст. ст.6,3,11,526,610,611,625 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про захист прав споживачів- задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» на користь ОСОБА_1 інфляційне нарахування, що станом на 18.09.2023 р. становить 332314,77 грн., та три проценти річних, що станом на 18.09.2023 р., становить 65109,86 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» на користь держави судовий збір в розмірі 3179,40 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги після закінчення його апеляційного перегляду, якщо за його результатами рішення було залишено без змін.

Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (02152, м. Київ, пр-т. Павла Тичини, 1-В, код ЄДРПОУ 35571472).

Суддя: І.В. Плавич