Постанова

від 14.12.2007 по справі 20-9/165

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-9/165

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

19 грудня 2007 року   Справа № 20-9/165

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Плута В.М.,

суддів                                                                      Гонтаря В.І.,

                                                                                          Борисової Ю.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фламінго" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 05.09.2007 у справі № 20-9/165

за позовом           Севастопольського професійного художнього ліцею (вул. Адмірала Макарова, 33,Севастополь,99004)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Фламінго" (вул. Керченська, 24/3,Севастополь,99011); (представнику: Степановій Наталії Миколаївні, 99029, м. Севастополь, вул. Хрусталева, 21, кв. 39)     

про стягнення 4592,00 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 05.09.2007 у справі № 20-9/165 позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Фламінго”  на користь Севастопольського професійного художнього ліцею суму за перевищення кошторису у розмірі 4592,00 грн.

В основу рішення головним чином покладений акт перевірки Контрольно-ревізійного управління міста Севастополя, в якому визначено, що до загальної вартості проведених робіт, відповідачем неправомірно були включені деякі роботи, що суперечить нормам Правил визначення вартості будівництва та нормам ДБН Д.2.4-8-2000 на суму 4592,00 грн. Перевіривши висновок вказаний в цьому акті, суд першої інстанції визнав його обґрунтованим.

Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права.

Так, відповідач посилається на те, що суд неправомірно розглянув справу у його відсутність, оскільки він не був повідомлений належним чином.

Крім того, по суті спору, відповідач зазначає, що ним була виконана роботу у повному обсязі, згідно договору.

Сторони у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності нез'явившихся представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Фламінго" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 02.10.2006 Севастопольський професійний художній ліцей (далі - замовник) та товариство з обмеженою відповідальністю „Фламінго” (далі - підрядник) уклали Договір № 43 на капітальний ремонт крівлі будинку, відповідно до умов якого підрядник виконує ремонт крівлі, а замовник сплачує виконану роботу відповідача згідно кошторисної документації, яка складена відповідно Правил визначення вартості будівництва, яка затверджена наказом Держбуду України від 27.08.2000 за № 174 з змінами та доповненнями.

Згідно пункту 1.1 Договору підрядник зобов'язується за дорученням замовника виконати роботи по капітальному ремонту крівлі будівлі та капітальному ремонту цоколя будівлі Севастопольського професійного художнього ліцею.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що вартість та затрати на виконання робіт визначаються погодженою із замовником кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною даного договору, та складена відповідно Правил визначення вартості будівництва, що затверджені наказом Держбуду України від 27.08.2000 за № 174 з змінами та доповненнями, та складають 24943,00 грн.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 Договору у випадку необхідності перевищення кошторису, підрядник зобов'язаний письмово повідомити про те замовника протягом двох днів. Замовник зобов'язаний протягом двох днів після повідомлення про перевищення кошторису надати підряднику відповідь щодо прийняття або відмови у прийнятті збільшення.

У жовтні та грудні 2006 року сторони підписали акти приймання виконаних робіт за формою КБ 2, за якими протягом жовтня - грудня 2006 року позивачем перераховано відповідачу 24933,60 грн.

Дані обставини справи перевірені апеляційною інстанцією в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України в повному обсязі, підтверджуються матеріалами справи та сторонами не заперечуються.

Обставини справи також свідчать про те, що з 11.01.2007 по 07.02.2007 робітниками Контрольно-ревізійного Управління в місті Севастополі була проведена планова ревізія фінансово - господарської діяльності замовника, в тому числі витрати, які за рахунок державних коштів позивач здійснив при виконанні договору № 43 від 02.10.2006.

Перевіркою було встановлено, що підрядником включена до вартості робіт вартість роботи крану на автомобільному ходу вантажопідйомністю до 10 тонн протягом 14,4547 маш./год. на суму 2894,00 грн.

В акті перевірки визначено, що включення даного виду робіт суперечить нормам Правил визначення вартості будівництва та нормам ДБН Д.2.4-8-2000.

Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Пунктом 1.1 Договору сторони встановили, що підрядник зобов'язується за дорученням замовника виконати роботи по капітальному ремонту крівлі та цоколю будівлі Севастопольського професійного художнього ліцею.

Розділом 3 Договору встановлені права та обов'язки замовника та підрядника стосовно порядку та суми оплати ремонту, підрядник зобов'язаний виконати роботи згідно кошторисної документації (п 3.1 Договору), яка складена у відповідності з ДНБ Д. 1.1 -1-2000 та ДНБ Д.2.4-2000.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Суд встановив, що при укладенні договору сторони погодилися дотримуватися вимог Правил визначення вартості будівництва (ДНБ Д. 1.1-1-2000), які затверджені наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 174 від 27.08.2000 (далі - Правила).

Згідно пункту 1.2.6.1 даних Правил до елементних кошторисних норм активів належать ресурсні елементі кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи (ДНБ Д.2.4-2000).

У відповідності до кошторисної документації та акту приймання виконаних підрядних робіт форми КБ 2 підрядником виконувалися роботи з ремонту окремих міст покриття із азбестоцементних листів посиленого профілю.

При цьому, апеляційна інстанція зазначає, що позивачем не заперечується факт виконання відповідачем робіт у повному обсязі, як про це вказує товариство з обмеженою відповідальністю "Фламінго" в апеляційній скарзі, а суть спору стосується обґрунтованості залучення цих робіт до кошторисної документації та відповідності робіт будівельним нормам.

Так, місцевий господарський суд вірно зазначив, що даний від робіт передбачений ДНБ Д.2.4-8-2000 група 8 (для посиленого профілю позиція 8-8-2).

Згідно вищеназваного ДНБ для проведення даного виду робіт необхідні машини та механізми:

автомобіль бортовий вантажопідйомністю до 3 тонн, шифр ресурсу 200-0001, тривалість 1,41 маш/час. на 100 м~ покриття;

кран переносний    вантажопідйомністю до    1 тонн, шифр ресурсу 270-0020, тривалість 3,67 маш./час. на 100 м "покриття.

Таким чином, включення відповідачем в кошторисну документацію для виконання даного виду робіт кранів на автомобільному ході вантажопідйомністю до 10 тонн, шифр ресурсу 202-1141, тривалість 14,45 маш./час. на 239 м" покриття, є порушенням вимог ДБН Д.2.4-2000 та ДНБД.1.1-1-2000.

Згідно наданого Контрольно-ревізійним Управлінням в місті Севастополі розрахунку включення до кошторисної документації та акту приймання виконання робіт кранів на автомобільному ході вантажопідйомністю 10 тонн призвело до збільшення вартості робіт на 4592,00 грн. (з урахуванням передбачених нарахувань на загальну вартість).

Апеляційною інстанцією цій розрахунок вважається вірним.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У матеріалах справи відсутні докази правомірності включення до кошторисної та іншої документації кранів на автомобільному ході вантажопідйомністю до 10 тонн та не надані докази виконання робіт саме цим транспортним засобом.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється   від  її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, судовою колегією вбачається обґрунтованим висновок господарського суду про те, що відповідач безпідставно збільшив вартість будівництва та порушив вимоги п. 3.1 Договору № 43 від 02.10.2006 року чим задав позивачу матеріальної шкоди.

Крім того, апеляційна інстанція зазначає, що відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що судові процесуальні акти місцевого суду направлялися саме на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Фламінго", яка зазначена ним в апеляційній скарзі, що підтверджується поштовим поверненням (а. с. 31-32). Крім того, ця адреса відповідає адресі відповідача зазначеної в інших документах, які є у матеріалах справи. При цьому, вказана адреса також відповідає фактичному місцезнаходженню товариства з обмеженою відповідальністю "Фламінго".

Більш того, будь-яких доказів, які б спростовували висновки господарського суду міста Севастополя відповідач апеляційній інстанції не надав.

З урахуванням викладеного, судова колегія  вважає, що рішення господарського суду міста Севастополя є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фламінго" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 05.09.2007 у справі № 20-9/165 залишити без змін.                                                  

Головуючий суддя                                                  В.М. Плут

Судді                                                                                В.І. Гонтар

                                                                                Ю.В. Борисова