Рішення

від 23.12.2024 по справі 420/24793/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24793/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

23 грудня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» про ухвалення додаткового рішення у справі №420/24793/24, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ, у якому позивач просив суд припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі Повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1) від 09.04.2024 № ОД 051240403399 на Реконструкція нежитлового приміщення з надбудовою другого поверху та пристосуванням під кафетерій, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: м. Одеса, Малиновський район, вул. Цвєтаєва генерала (Цветаєва Генерала), буд. 3/5, приміщення 3.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

11.12.2024 року за допомогою системи «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000 грн., обґрунтована тим, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із обсягом наданих послуг.

12.12.2024 року представником відповідача подано заяву про поновлення процесуального строку на звернення з заявою про розподіл витрат у справі №420/24793/24.

Ухвалою суду від 23.12.2024 року поновлено заявнику процесуальний строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №420/24793/24.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником відповідача повідомлено про намір стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн у відзиві на адміністративний позов 01.10.2024 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати.

З огляду на зазначене, судом вирішується питання про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, ч. 4, ч. 5 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву представника відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до чч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

При цьому, за приписами ч. 7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

19.12.2024 року представником позивача до суду подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до заперечень представник позивача не погоджується з розміром витрат на правову допомогу, вважає, що документи подані на підтвердження таких витрат є неналежними, а розумний розмір витрат відповідача на правову допомогу не може перевищувати 4000 грн.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру у 18000, 00 грн. відповідачем надано:

копію Договору про надання правової допомоги №19/20 від 29.12.2020 року, укладеного між адвокатом Драгун А.С. та ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» (Клієнт);

копію Додаткової угоди №03 від 30.08.2024 року до Договору №19/20 від 29.12.2020 року ;

копію Акту приймання-передачі наданих послуг №03 від 05.12.2024 року до договору про надання правової (правничої) допомоги №19/20 від 29.12.2020 року на суму 18000 грн;

копію рахунку-фактури №3 до акту приймання передачі наданих послуг №03 до договору про надання правової (правничої) допомоги №19/20 від 29.12.2020 року на суму 18000 грн;

копію квитанції до прибуткового касового ордера №38 від 05.12.2024 року на суму 18000 грн.

У матеріалах справи наявні ордери на надання правничої допомоги серії ВН №1398567 від 14.08.2024 року та серії ВН №1402254 від 23.08.2024 року, видані на підставі Договору про надання правової допомоги №04/07 від 04.07.2024 року.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №03 від 30.08.2024 року дана угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокатом Драгун А.С. за надання юридичних послуг (правової допомоги) в адміністративній справі щодо припинення права на виконання будівельних робіт

Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг №03 від 05.12.2024 року до договору про надання правової (правничої) допомоги №19/20 від 29.12.2020 року адвокатом Драгун А.С. надані послуги правової допомоги у справі №420/24793/24 на суму 18 000 грн., серед них:

зустріч з клієнтом, надання консультаційних послуг, підготовка правової позиції, збір доказової бази, зустріч з клієнтом з метою узгодження правової позиції (2год) 2000 грн.;

підготовка одного процесуального документа (позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, письмові пояснення та інше.) (4 год.) 6000 грн.;

участь у судовому засіданні (24.09.2024 року, 08.10.2024 року, 22.10.2024 року, 05.11.2024 року, 03.12.2024 року) (5 год.) 10000 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується надання правової допомоги відповідачу ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» адвокатом Драгун А.С.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

У відповідності з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певну суму, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Вирішуючи питання щодо розподілу між сторонами заявленої суми витрат на правову допомогу, суд вважає, що заявлений представником відповідача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Відповідно ст.. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028 грн.

Таким чином, аналізуючи документи надані представником відповідача на підтвердження витрат на правничу (правову) допомогу, враховуючи категорію та складність справи, предмет позову, з огляду на відсутність представника відповідача у судовому засіданні від 24.09.2024 року, суд вважає справедливим, розумним та співмірним розміром професійної правової допомоги, яка підлягає стягненню з позивача на користь відповідача 6056,00 грн. з розрахунку два розміри прожиткового мінімуму працездатних осіб встановленого законом з 01 січня 2024 року.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 252, 255, 293 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідача про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 40199728) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ (65049, м. Одеса, Фонтанська дорога, 16/6, код ЄДРПОУ 20945458) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6056, 00 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість гривень).

У задоволені решти вимог заяви - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Додаткове рішення може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

СуддяА.А. Радчук