Постанова

від 23.12.2024 по справі 520/7990/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 р. Справа № 520/7990/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., м. Харків, по справі № 520/7990/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ПРОМ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ПРОМ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Харківській області №567-РЛ від 28.12.2023р. про анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Астекс Пром» на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах №990219202100011 від 25.10.2021р;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області відновити ліцензію Товариства з обмеженою відповідальністю «Астекс Пром» на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах №990219202100011 від 25.10.2021р. про що внести відповідні відомості до реєстру ліцензій та баз даних.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що розпорядження Головного управління ДПС у Харківській області №567-РЛ від 28.12.2023р. про анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Астекс Пром» на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах №990219202100011 від 25.10.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ПРОМ" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано розпорядження Головного управління ДПС у Харківській області №567-РЛ від 28.12.2023 про анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Астекс Пром» на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах №990219202100011 від 25.10.2021.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області відновити ліцензію Товариства з обмеженою відповідальністю «Астекс Пром» на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах №990219202100011 від 25.10.2021 про що внести відповідні відомості до реєстру ліцензій та баз даних.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕКС ПРОМ» за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати зі сплати судового збору 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕКС ПРОМ» за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що ТОВ «АСТЕКС - ПРОМ» здійснює діяльність з оптової торгівлі пальним на підставі ліцензії № 990219202100011 від 25.10.2021 (терміном дії до 01.04.2026), виданій позивачу ГУ ДПС, за відсутності місць оптової торгівлі, а отже сфера його діяльності повинна контролюватися органами ДПС шляхом проведення фактичних перевірок з метою встановлення, чи дотримуються суб`єктом господарювання запроваджені законом вимоги у вказаній сфері господарської діяльності.

При виїзді за адресою місцезнаходження позивача, яке зазначено у виданій ліцензії, встановлено відсутність суб`єкта господарювання. Будь-яких ознак місцезнаходження ТОВ «АСТЕКС ПРОМ» та його посадових осіб за адресою: вул. Конєва, буд. 4, м. Харків, не встановлено. Встановлено лише наявність нежитлової багатоповерхової будівлі, в якій розташовано офісні, торговельні та складські приміщення. При обстеженні вказаної адреси встановлено відсутність будь-яких торгівельних, складських чи інших об`єктів (приміщень) ТОВ «АСТЕКС ПРОМ», посилань на нього (вивісок, реклам, банерів, розкладу роботи та т.і.), його посадових осіб та/або співробітників, а також торговельних, складських об`єктів (суб`єктів), що здійснюють діяльність по зберіганню та реалізації рідин, що використовуються в електронних сигаретах

Попередньо було здійснено телефонний дзвінок керівнику ТОВ «АСТЕКС ПРОМ» ОСОБА_1 (код 2653210690) за номером (+38(067)-576-92-26, який зазначено в реєстраційній картці товариства з ІС «Податковий блок». На телефонний дзвінок ніхто не відповів, зворотні дзвінки не надійшли.

Відомостей про зміну позивачем адреси місцезнаходження до ГУ ДПС не надходило, хоча, в силу положень, закріплених у пп. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 ПК України платники податків обтяжені обов`язком повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Зважаючи на викладене, посадовими особами ГУ ДПС, уповноваженими на проведення фактичної перевірки ТОВ «АСТЕКС ПРОМ», було складені акти від 21.12.2023 № 7957/20-40-09-01-03/41469705 та від 22.12.2023 № 8052/20-40-09-01-03/41469705 про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання за місцем провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню. Під час огляду багатоповерхової офісної будівлі за адресою: вул. Конєва, буд.4, м. Харків та вул. Селянська, був. 124, м. Харків, будь-яких ознак знаходження ТОВ «АСТЕКС ПРОМ», його посадових осіб за вказаною адресою не встановлено.

У зв`язку із вищезазначеним, вручити під розписку посадовим особам ТОВ «АСТЕКС ПРОМ», направлення на проведення перевірки та копію наказу не надалось можливим.

На підставі абз. 12 ч. 52 ст. 15 Закону № 481/95-ВР та у зв`язку з відсутністю суб`єкта господарювання за місцезнаходженням, що відповідає місцезнаходженню провадження ним господарської діяльності, яке зазначено у виданій ліцензії, що зафіксовано актами від 21.12.2023 № 7957/20-40-09-01-03/41469705 та від 22.12.2023 № 8052/20-40-09-01-03/41469705, керівником ГУ ДПС прийнято розпорядження від 28.02.2023 № 567-РЛ, яким «АСТЕКС - ПРОМ», анульовано ліцензію № 990219202100011 від 25.10.2021 (терміном дії до 01.04.2026) право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Розпорядження від 28.02.2023 № 567-РЛ засобами електронного зв`язку направлено до електронного кабінету ТОВ «АСТЕКС - ПРОМ».

Таким чином, співробітники контролюючого органу під час проведення перевірки позивача діяли у порядку та спосіб встановлений Конституцією, та законами України, а розпорядження від 28.12.2023 № 567-РЛ про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах від 25.10.2021 № 990219202100011 є обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу апелянт зазначив, що аналіз змісту складених та поданих до суду представником позивача процесуальних документів свідчить про те, що на їх підготовку не потребувалося витрачання значного часу, (позовна заява складена на 8 аркушах, в якій здебільшого цитуються норми закону). По розгляду подібних спорів вже існує судова практика, ознайомитися з якою можливо у Єдиному державному реєстрі судових рішень, що, беззаперечно, спрощує процес аналізу норм чинного законодавства, яке унормовує спірні правовідносини, та підготовку документів до суду. Розгляд даної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, без участі в судових засідань, що теж свідчить про необґрунтованість витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Астекс Пром» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.09.2021 за реєстраційним номером 1004801070010080833 та здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі статуту. Основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90) та інше.

Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Харківській області та ним отримано ліцензію на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах №990219202100011 від 25.10.2021р. Строк дії такої ліцензії до 01.04.2026р.

Як встановлено судом, ТОВ "Астекс Пром" було сплачено обов`язкові платежі за ліцензію у 2022 і 2023 роках, що підтверджується платіжними дорученнями № 2650 від 12.03.2022 та №3319 від 01.03.2023, які містяться в матеріалах справи.

З наданих до суду документів вбачається, що ТОВ «Астекс Пром» здійснювало свою діяльність в орендованих приміщеннях за адресою: приміщення № 175 (кімната 518) та приміщення 131 (офіс 18) 5 поверху у будинку 4 по вул. Конєва у м. Харкові.

Так, згідно Договору оренди нежитлових приміщень № 01 від 01.01.2021 укладеного між позивачем та ТОВ «Профіль Лімітед», ТОВ «Астекс Пром» орендує приміщення 131 (офіс 18) 5 поверху у будинку 4 по вул. Конєва у м.Харкові, загальною площею 15,4 кв.м. Вказані приміщені передані позивачу на підставі Акту приймання-передачі від 01.01.2021, що підтверджується наданими документами.

У червні 2022 року між ТОВ «Астекс Пром» та ТОВ «Профіль Лімітед» укладено додаткову угоду №1 до Договору оренди нежитлових приміщень № 01 від 01.01.2021, якою збільшено орендовані приміщення шляхом передачі в оренду додаткового приміщення №175 (кімната 518) 5 поверху у будинку 4 по вул. Конєва у м. Харкові, загальною площею 13,4 кв.м. Вказані приміщення передані згідно акту приймання-передачі від 01.06.2022.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами підписувалися акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за весь період оренди до теперішнього часу, і оренда плата також сплачена за весь період оренди.

21 грудня 2023 року працівниками відповідача складено акт про неможливість проведення фактичної перевірки ТОВ «Астекс Пром» нібито через відсутність останнього за адресою: 61052, м. Харків, вул. Конєва, буд.4, кім. 518 та м. Харків, вул. Селянська, буд. 124.

Вказаний акт позивач отримав 25.12.2023 засобами поштового зв`язку та 28.12.2023 надіслав на адресу відповідача лист № 2812/23 з інформуванням того, що ТОВ «Астекс Пром» знаходиться за адресою: 61052, м. Харків, вул. Конєва, буд. 4, кім. 518, проінформував про телефони відповідальних осіб і зазначив, що перевіряючі навіть не заходили на територію офісів.

Відповідачем 28.12.2023 прийнято розпорядження № 567-РЛ про анулювання ліцензії ТОВ «Астекс Пром» на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах № 990219202100011 від 25.10.2021.

Витяг із даного розпорядження позивач отримав в електронний кабінет.

Не погоджуючись із розпорядженням № 567-РЛ від 28.12.2023р., позивач звернувся до ДПС України зі скаргою, в який зазначив, що фактичного виходу працівників контролюючого органу не було, а керівництво ТОВ «Астекс Пром» постійно перебуває за адресою: 61052, м. Харків, вул. Конєва, буд. 4, кім. 518.

Рішенням ДПС України №563/6/99-00-06-03-03-06 від 29.02.2024 у задоволені скарги було відмовлено через не надання до контролюючого органу доказів оренди приміщень.

У свою чергу відповідач у відзиві на позовну заяву наголошував, що під час огляду багатоповерхового офісного приміщення за адресою: 61052, м. Харків, вул. Конєва, буд. 4 та м. Харків, вул. Селянська, буд. 124, працівникам контролюючого органу не вдалося виявити будь-яких ознак знаходження позивача за цими адресами.

Разом із тим, до відзиву на позовну заяву відповідач надав одне загальне фото багатоповерхового офісного приміщення за адресою: 61052, м. Харків, вул. Конєва, буд. 4.

Будь-яких інших доказів чи фото будівлі за адресою: м. Харків, вул. Селянська, буд.124, або приміщень холу чи приміщень на 5 поверсі будівлі за адресою: 61052, м. Харків, вул. Конєва, буд.4 та м. Харків, до матеріалів справи не надано.

Так, позивач не погодившись із розпорядженням Головного управління ДПС у Харківській області №567-РЛ від 28.12.2023 про анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Астекс Пром» на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах №990219202100011 від 25.10.2021, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з їх обґрунтованості.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України та Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року.

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності зокрема такої підстави: здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Тобто, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» покладені на відповідача.

Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19-1.1.54. пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; здійснюють інші функції, визначені законом.

Отже, контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом в постанові від 20.07.2023 року по справі № 520/5288/21.

Так, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон № 481/95-ВР) оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Згідно з ч. 52 ст. 15 Закону № 481/95-ВР ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі: заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво); рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво); несплати чергового платежу за ліцензію; встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів); встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку; рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем; порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях; отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами; встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії; встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії; встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії; порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії; відмови, без законодавчих підстав, від доступу представника контролюючого органу до проведення перевірки відповідно до вимог статей 80, 81 Податкового кодексу України, на підставі акта, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, який засвідчує факт відмови.

Отже, контролюючий орган під час проведення фактичної перевірки зобов`язаний прибути за місцезнаходженням суб`єкта підприємницької діяльності.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «Астекс Пром» здійснювало свою діяльність в орендованих приміщеннях за адресою: приміщення № 175 (кімната 518) та приміщення 131 (офіс 18) 5 поверху у будинку 4 по вул. Конєва у м. Харкові.

Так, згідно Договору оренди нежитлових приміщень №01 від 01.01.2021 укладеного між Позивачем та ТОВ «Профіль Лімітед», ТОВ «Астекс Пром» орендує приміщення 131 (офіс 18) 5 поверху у будинку 4 по вул. Конєва у м.Харкові, загальною площею 15,4 кв.м. Вказані приміщені передані позивачу на підставі Акту приймання-передачі від 01.01.2021, що підтверджується наданими документами.

У червні 2022 року між ТОВ «Астекс Пром» та ТОВ «Профіль Лімітед» укладено додаткову угоду №1 до Договору оренди нежитлових приміщень № 01 від 01.01.2021, якою збільшено орендовані приміщення шляхом передачі в оренду додаткового приміщення № 175 (кімната 518) 5 поверху у будинку 4 по вул. Конєва у м. Харкові, загальною площею 13,4 кв.м. Вказані приміщення передані згідно акту приймання-передачі від 01.06.2022.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами підписувалися акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за весь період оренди до теперішнього часу, і оренда плата також сплачена за весь період оренди.

Суд першої інстанції правомірно звернув увагу та погодився з позицією позивача, що за адресою: 61052, м. Харків, вул. Конєва, буд. 4, знаходиться велике офісне приміщення, а тому просто прибути за цією адресою і не пройти до кім. 518 на 5 поверсі, означає несумлінне виконання посадовими особами контролюючого органу своїх обов`язків та відповідно призводить до неможливості встановлення такого факту, як відсутність позивача за вказаною адресою.

Водночас, в акті про неможливість проведення фактичної перевірки від 21.12.2023 не зазначено про спробу працівників відповідача знайти кім. 518, а лише зазначено, що за всією адресою офісного центру встановлено відсутність будь-яких торговельних, складських чи інших об`єктів (приміщень) ТОВ "АСТЕК ПРОМ", посилань на нього (вивісок, реклам, банерів, розкладу роботи та т.і.), його посадових осіб та/або співробітників.

Разом із тим, до відзиву на позовну заяву відповідач надав одне загальне фото багатоповерхового офісного приміщення за адресою: 61052, м. Харків, вул. Конєва, буд. 4. Будь-яких інших доказів чи фото будівлі за адресою: м. Харків, вул. Селянська, буд.124, або приміщень холу чи приміщень на 5 поверсі будівлі за адресою: 61052, м. Харків, вул. Конєва, буд. 4 та м. Харків, до матеріалів справи не надано.

Крім того, суд також наголошує, що відсутність вивіски ТОВ «Астекс Пром» на загальній площі офісних приміщень не може вважатися фактом відсутності підприємства за адресою, адже наявність вивіски не регламентовано чинним законодавством України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено обставин відсутності ТОВ «Астекс Пром» за місцезнаходженням, які виявлені в акті про неможливість проведення фактичної перевірки від 21.12.2023, у тому числі через його неповноту та дефектність.

Водночас, відповідачем не надано до акту про неможливість проведення фактичної перевірки від 21.12.2023 та до матеріалів справи належних та допустимих доказів того, що ТОВ «Астекс Пром» дійсно не перебував за місцезнаходженням, яка зазначена у ліцензії №990219202100011 від 25.10.2021, а саме за адресою: 61052, м. Харків, вул. Конєва, буд.4, кім. 518.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність відсутності позивача за місцезнаходженням, яке зазначено у ліцензії №990219202100011 від 25.10.2021, а саме за адресою: 61052, м. Харків, вул. Конєва, буд. 4, кім. 518, у зв`язку із чим суд спростовує фактичні обставини, які встановлені в акті про неможливість проведення фактичної перевірки від 21.12.2023 та, як наслідок доходить до висновку про визнання протиправним та таким, що підлягає скасуванню розпорядженням №567-РЛ від 28.12.2023.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів.

Зазначене також узгоджується з передбаченим п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із повною юрисдикцією, тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі Обермейєр проти Австрії; пунктом 155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі Гранд Стівенс проти Італії).

Таким чином, з метою ефективного захисту порушених прав позивача та поновлення його порушеного статусу, який існував до прийняття незаконного розпорядження, суд першої інстанції правомірно зобов`язав відповідача відновити ліцензію Товариства з обмеженою відповідальністю «Астекс Пром» на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах №990219202100011 від 25.10.2021р. про що внести відповідні відомості до реєстру ліцензій та баз даних.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підставі для задоволення позовних вимог.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, представником позивача заявлено клопотання про вирішення питання розподілу витрат на правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правової допомоги № б/н від 18.03.2024, копію акту наданих послуг № 1 від 09.04.2054 з детальним описом виконаних робіт, копію розрахунку на оплату № 1 від 09.04.2024, копія платіжної інструкції № 4165 від 10.04.2024 на суму 40000,00 грн.

Положеннями ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як свідчать матеріали справи, дана справа розглядалась судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання. При цьому, дана справа в розумінні ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України віднесена до справ незначної складності.

Враховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що клопотання про стягнення судових витрат по справі підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 року по справі № 520/7990/24 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 по справі № 520/7990/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва