Постанова

від 19.12.2024 по справі 420/13561/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/13561/24

Час і місце прийняття ухвали суду 1 інстанції:

11:50 год., м. Одеса;

Дата складання повного тексту ухвали

суду 1 інстанції: 13.06.2024 року;

Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСІНДІКАТ» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросіндікат», а саме з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство, заборгованість по податку на прибуток підприємств, у розмірі 5237333 гривні 98 копійок.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

10.06.2024 року відповідачем подано суду першої інстанції заяву, в якій ставилось питання про залишення без розгляду позову контролюючого органу у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області залишено без руху. Встановлено позивачеві триденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання заяви про поновлення строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Залишаючи адміністративний позов без руху, суд першої інстанції виходив з того, що звернення до суду контролюючим органом реалізовано поза межами строку, встановленого пунктом 102.4. статті 102 Податкового кодексу України (1095 днів) з дня виникнення податкового боргу.

13.06.2024 Головним управлінням ДПС в Одеській області на виконання вимог суду першої інстанції подано клопотання про поновлення строку звернення із цим адміністративним позовом.

В обґрунтування вказаних вимог зазначено, що нараховане грошове зобов`язання є узгодженим та набуло статусу податкового боргу 21.05.2019 на підставі кінцевого судового рішення в адміністративній справі №815/662/16 за результатом судового оскарження Товариством податкового повідомлення-рішення від 04.02.2016 №0000142201. При цьому, відповідно до положень підпункту 102.3.5 пункту 102.3 статті 102 Податкового кодексу України (в редакції Закону №466-IX від 16.01.2020, який набрав чинності 23.05.2020) відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого здійснюється адміністративне або судове оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання.

Одночасно контролюючий орган просив враховувати, що відповідно до положень пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу. Також, відповідно до відповідно до приписів пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України (доповнений статтю 102 згідно із Законом №2120-IX від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022) на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За переконанням позивача, на строк звернення із цим адміністративним позовом вплинула і поведінка Товариства, яке, починаючи з грудня 2016 року, неодноразово змінювало свою податкову адресу, що значно утруднило ведення належного обліку платника податків.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області залишено без розгляду.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що грошове зобов`язання, нараховане згідно податкового повідомлення-рішення №0000142201 від 04.02.2016, вважається узгодженим податковим боргом з 27.10.2016 на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, за наслідком судового оскарження податкового повідомлення-рішення. Присічний строк, передбачений статтею 102 Податкового кодексу України (1095 днів), припадає на 12.09.2019, тому податковий борг вважається безнадійним і контролюючий орган втратив можливість здійснювати примусове стягнення заборгованості.

При цьому, суд зауважив на тому, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а позивачем не доведено існування об`єктивних обставин, що перешкоджали своєчасному вчиненню процесуальних дій. Правила, передбачені підпунктом 102.3.5 пункту 102.3 статті 102 Податкового кодексу України, щодо зупинення відліку строку давності на період судового оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, на строк звернення із цим адміністративним позовом не поширюються.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, Головне управління ДПС в Одеській області звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що нараховане грошове зобов`язання є узгодженим та набуло статусу податкового боргу на підставі кінцевого судового рішення в адміністративній справі №815/662/16 за результатом судового оскарження Товариством податкового повідомлення-рішення від 04.02.2016 №0000142201. У зв`язку з несплатою Товариством заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» №0000281-1307-1532 від 23.01.2024 та згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому, відповідно до підпункту 102.3.5 пункту 102.3 статті 102 Податкового кодексу України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого здійснюється адміністративне або судове оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання. Зазначена норма набрала законної сили 16.01.2020 року, водночас підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки у такий спосіб поліпшує стан позивача. Також, відповідно до пункту 52-2 підрозділ 10 розділц ХХ Податкового кодексу України у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця в якому (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширення короновірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України. Зупинення перебігу строків, визначених Податковим кодексом України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлено і положеннями пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні.

Одночасно, апелянт просить враховувати, що з моменту виникнення податкової заборгованості Товариство неодноразово змінювало свій податковий облік, що вплинуло на належну організацію передачі відповідної податкової справи між територіальними управліннями ДПС та податкової інформації про платника податку.

Відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросіндікат» у визначений апеляційним судом строк не надійшов.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені і пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України.

Слід враховувати, що 04.02.2016 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000142201 про збільшення Товариству суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 5305576 гривень (з яких 4244461 грн. за основним платежем та 1061115 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Податкове повідомлення-рішення від 04.02.2016 №0000142201 Товариство оскаржило в судовому порядку. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року по справі №815/662/16, у задоволенні Товариству відповідного позову відмовлено.

Отже, зазначене вище податкове повідомлення-рішення є чинним, визначені ним суми грошових зобов`язань є узгодженими, що сторонами не заперечується.

З наведених вище обставин у відповідача виникла заборгованість у розмірі 5305576 гривень та з урахуванням частково сплати (68242,02 гривень) становить у розмірі 527333,98 гривень, що заявлена до стягнення за цим адміністративним позовом.

За правилами пунктів 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За змістом підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент узгодження податкового повідомлення-рішення та звернення із цим позовом) контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Слід враховувати, що відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент винесення податкового повідомлення-рішення) контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення податкового боргу) у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України (в редакції Закону №1072-IX від 04.12.2020 та яка діяла на момент звернення із позовом) передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору у порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.

У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

У цій справі податковий борг виник у відповідача 27.10.2016, тобто з набранням чинності судового рішення в адміністративній справі №815/662/16 про оскарження податкового повідомлення-рішення від 04.02.2016 №0000142201 щодо нарахування грошового зобов`язання по податку на прибутку.

Однак із позовом про погашення податкового боргу контролюючий орган звернувся 30.04.2024, тобто поза межами присічного строку (1095 днів), встановленого пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції надано належну правову оцінку необґрунтованим доводам позивача про поновлення строку звернення із позовом, адже суми грошових зобов`язань, з моменту узгодження яких минуло понад 1095 днів, не підлягають примусовому стягненню, оскільки підпадають під ознаки безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню.

Разом з цим, як свідчать обставини справи, окремі положення підпункту 102.3.5 пункту 102.3 статті 102 Податкового кодексу України (в редакції Закону №466-IX від 16.01.2020, який набрав чинності 23.05.2020), пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України (доповнений статтю 102 згідно із Законом №2120-IX від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022) та пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України (доповнений Законом №533-IX від 17.03.2020, який набрав чинності 18.03.2020), не поширюються на спірне питання дотримання контролюючим органом строків звернення до суду із цим позовом, у тому числі на продовження/переривання таких строків у відповідних періодах, оскільки введені в законну дію після завершення граничних строків для стягнення податкового боргу.

Доводи апелянта про те, що пропуск строку звернення із позовом відбувся внаслідок зловживань платника податків не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки стягнення податкового заборгованості залежить від функцій контролюючого органу.

Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права і обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв