Ухвала

від 23.12.2024 по справі 640/16103/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2024 року

м. Київ

справа №640/16103/20

адміністративне провадження №К/990/48076/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №640/16103/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просили: - визнати протиправними та скасувати постанови Правління ПАТ «КБ «Хрещатик» в частині визнання позивачів пов`язаними з ПАТ «КБ «Хрещатик» особами, а саме - скасувати пункти в Переліках пов`язаних із банком осіб, починаючи з 01 квітня 2015 року, затверджених постановами Правління ПАТ «КБ «Хрещатик: №1087 від 28 травня 2015 року з Переліком в частині скасування п. 492 та п. 494 в Переліку пов`язаних із банком осіб; №1170 від 09 червня 2015 року з Переліком в частині скасування п. 532 та п. 534 в Переліку пов`язаних із банком осіб; №1468 від 09 липня 2015 року з Переліком в частині скасування п. 537 та п. 539 в Переліку пов`язаних із банком осіб; №163 від 28 липня 2015 року з Переліком в частині скасування п. 522 та п. 524 в Переліку пов`язаних із банком осіб; №1776 від 07 серпня 2015 року з Переліком в частині скасування п. 535 та п. 537 в Переліку пов`язаних із банком осіб; №1980 від 09 вересня 2015 року з Переліком в частині скасування п. 533 та п. 535 в Переліку пов`язаних із банком осіб; №2231 від 07 жовтня 2015 року з Переліком в частині скасування п. 525 та п. 527 в Переліку пов`язаних із банком осіб; №2457 від 06 листопада 2015 року з Переліком в частині скасування п. 1053 та п. 1054 в Переліку пов`язаних із банком осіб; №2663 від 07 грудня 2015 року з Переліком в частині скасування п. 1079 та п. 1080 в Переліку пов`язаних із банком осіб; №7 від 11 січня 2016 року з Переліком в частині скасування п. 1234 та п. 1235 в Переліку пов`язаних із банком осіб; №156 від 08 лютого 2016 року з Переліком в частині скасування п. 1237 та п. 1238 в Переліку пов`язаних із банком осіб; №374 від 09 березня 2016 року з Переліком в частині скасування п. 1248 та п. 1249 в Переліку пов`язаних із банком осіб; №565 від 04 квітня 2016 року з Переліком в частині скасування п. 1251 та п. 1252 в Переліку пов`язаних із банком осіб. Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Хрещатик» надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни до бази даних про вкладників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом та описом змін наведених в п. 12 додатку 2 Положення 14, в частині виключення з файлу «N» інформації про ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як пов`язаних з банком осіб або осіб, які були такими, починаючи з 01.04.2015.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2022, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024, позов задоволено.

13.12.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якій заявник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024, у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження слід зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), якою визначені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, у касаційній скарзі зазначається, зокрема: підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Заявник просить здійснити касаційний перегляд з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328.

Суд зазначає, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) у чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов.

Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

В частині обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, касаційна скарга містить посилання на постанови Верховного Суду. Однак, обґрунтування необхідності касаційного перегляду з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зводяться до вибіркового цитування постанов Верховного Суду.

Суд зазначає, що формальне посилання на постанови Верховного Суду не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки заявник не зазначає яку саме норму права судом апеляційної інстанції застосовано неправильно, не вказує в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Отже, зазначена скаржником підстава, на яку зроблено посилання у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, не може слугувати належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення в розумінні положень частини четвертої статті 328 КАС України.

Також, як підставу касаційного оскарження заявник визначає пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, однак, не конкретизує, які порушення, визначені приписами статті 353 КАС України допущено судами попередніх інстанцій.

Так, у випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зіслатися на конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 КАС України з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Однак, касаційна скарга містить часткове обґрунтування вказаної підстави касаційного оскарження в контексті вищезазначеного.

Таким чином, некоректне (помилкове) зазначення підстав касаційного оскарження або їх зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не в повній мірі відповідає положенням статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема, в частині правильного та (або) додаткового визначення підстав касаційного оскарження.

Разом з цим, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору, якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Однак, заявником не виконано вимоги статті 330 КАС України в частині надання документу на підтвердження сплати судового збору.

Щодо суми судового збору слід зазначити наступне.

За змістом підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У частині 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

На момент звернення з позовом до суду (у 2020 році) підпункт 1 пункт 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI передбачав, зокрема, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2020 року в розмірі 2102,00 гривні.

Судовий збір, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом, з урахуванням кількості позовних вимог, складав 1681,60 грн. Ставка судового збору, що підлягає сплаті за подачу даної касаційної скарги складає 3363,20 грн. (((2102*0,4)*2)*200%).

Для усунення недоліків касаційної скарги в частині розміру сплаченого судового збору, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3363,20 грн. за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Таким чином, скаржнику необхідно усунути зазначені недоліки шляхом уточнення підстав касаційного оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням мотивів, викладених в даній ухвалі) та надання документа на підтвердження сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху).

Керуючись статтями 169, 328-332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №640/16103/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків вказаних недоліків, касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя С.Г. Стеценко

Суддя Т.Г. Стрелець