Постанова

від 11.12.2024 по справі 401/2277/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 401/2277/23

провадження № 61-13366св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Ситнік О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,відповідач- Комунальне некомерційне підприємство «Світловодська центральна районна лікарня» Світловодської міської ради,розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діють представниця ОСОБА_2 та адвокат Козляковський Геннадій Тимофійович, на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 09 вересня 2024 року у складі колегії суддів Письменного О. А., Дуковського О. Л., Дьомич Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Світловодська центральна районна лікарня» Світловодської міської ради (далі - КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила:

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити недоплачені грошові виплати - заробітну плату, починаючи з 01 січня до 30 червня 2023 року включно, порівнянно з іншими лікарями-хірургами КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 року № 28 у сумі не менше 66 452,22 грн;

- провести виплати з урахуванням положень Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»;

- зобов`язати відповідача припинити мобінг ОСОБА_1 ;

- визнати недійсним пункт 4 Положення про преміювання.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

і мотиви їх ухвалення

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області рішенням від 11 червня 2024 року позов ОСОБА_1 залишив без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивовано таким.

Місцевий суд вважав відсутніми підстави для задоволення позовних вимог у частині зобов`язання нарахувати і виплатити недоплачені грошові кошти, оскільки жодних дій з боку керівництва КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради, спрямованих на умисне зменшення заробітної плати позивачці, виявлено не було. Навпаки, заробітну плату працівникам лікарні, в тому числі й позивачці, нараховано та виплачено відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 року № 28, Колективного договору та додатку № 9 до нього (Положення про преміювання).

Також відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо припинення мобінгу позивачки та визнання додатку № 9 (Положення про преміювання) до Колективного договору незаконним та таким, що прямо суперечить статуту КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради, оскільки не було встановлено фактів здійснення тиску чи цькування позивачки з боку її колег чи керівництва лікарні. Так, дійсно дії позивачки, що передували зверненню до суду, були спрямовані на висловлювання невдоволеності діями чи бездіяльністю керівництва лікарні та профспілки, однак жодних реальних фактів, які б знайшли підтвердження цим подіям, під час судового розгляду справи виявлено не було.

Щодо визнання додатку № 9 (Положення про преміювання) до Колективного договору незаконним та таким, що прямо суперечить статуту КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради, місцевий суд зазначив, що ця позовна вимога задоволенню не підлягає, оскільки оскаржуване положення стосується всіх працівників лікарні, а не тільки особисто позивачки. Крім того, згадане Положення про преміювання є додатком № 9 до Колективного договору КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради, що затверджувався рішенням Світловодської міської ради за погодженням з профспілкою підприємства.

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області додатковим рішенням від 18 червня 2024 року доповнив рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 червня 2024 року.

Позов ОСОБА_1 до КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради про припинення мобінгу, визнання недійсним положення про преміювання залишив без задоволення.

У задоволенні заяви про стягнення з КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу відмовив.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони у справі під час судового розгляду подавали докази і надавали пояснення стосовно позовних вимог щодо припинення мобінгу та визнання недійсним Положення про преміювання, що є додатком № 9 до Колективного договору КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради, тому суд вважає за доцільне доповнити згадане рішення суду від 11 червня 2024 року своїм висновком щодо вказаних позовних вимог.

Не погодившись із цими рішеннями суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діють представниця ОСОБА_2 та адвокат Козляковський Г. Т.,оскаржила їх в апеляційному порядку.

Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 09 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діють представниця ОСОБА_2 та адвокат Козляковський Г. Т., на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 червня 2024 року та додаткове рішення цього ж суду від 18 червня 2024 року визнав неподаною та повернув особі, яка її подала, на підставі статей 185, 357 ЦПК України.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 06 серпня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху представниця ОСОБА_1 ОСОБА_2 та адвокат Козляковський Г. Т. надали квитанцію про сплату судового збору та уточнену апеляційну скаргу, в якій зазначили, що електронного кабінету заявниця та її представники не мають. При цьому адвокат Козляковський Г. Т., який відповідно до процесуального закону мав здійснити реєстрацію електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, не зареєстрував його. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (частина шоста статті 14 ЦПК України). Отже, у встановлений судом строк вимоги ухвали Кропивницького апеляційного суду від 06 серпня 2024 року не виконані, недоліки апеляційної скарги не усунуті, у зв`язку з чим остання підлягає поверненню на підставі статей 185, 357 ЦПК України.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діють представниця ОСОБА_2 та адвокат Козляковський Г. Т.,просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу до суду апеляційної інстанції.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявниця посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що порушенням вимог закону може вважатися лише звернення до суду особи, яка повинна зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, і суд може застосувати наслідки лише до вказаної особи. В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху не було вимоги адвокату негайно зареєструвати електронний кабінет, була лише вимога вказати про наявність або відсутність електронного кабінету. Отже, вимога зареєструвати електронний кабінет може бути пред`явлена лише особисто адвокату, але ніяк не позивачці та представниці, яка представляє її інтереси за нотаріально посвідченою довіреністю. Водночас апеляційна скарга підписана не тільки адвокатом Козляковським Г. Т., а й представницею позивачки за довіреністю, яка має право представляти її інтереси, ОСОБА_2 , яка не зобов`язана реєструвати електронний кабінет, так само як і позивачка. Таким чином, апеляційна скарга не має недоліків, які могли б перешкодити її розгляду, а оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, яка постановлена з порушенням норм процесуального права.

У листопаді 2024 року КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що ухвала апеляційного суду є законною і обґрунтованою, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для її скасування відсутні.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 15 листопада 2024 року відкрив касаційне провадження та витребував цивільну справу.

У листопаді 2024 року справу передано до Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 02 грудня 2024 року справу призначив до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 особисто та через своїх представників і громадську організацію «Громадський контроль» зверталася до КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради, Світловодської міської ради, Департаменту охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації, поліції, прокуратури, Кіровоградської обласної військової адміністрації, Міністерства охорони здоров`я, Державного бюро розслідувань, Офісу Президента України з приводу порушення порядку виплати заробітної плати у КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради та щодо протиправних дій керівництва лікарні.

КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради наказом від 10 березня 1999 року № 75/вкА дозволило ургентне сумісництво лікарю-хірургу ОСОБА_3 з 01 березня 1999 року з оплатою за фактично відпрацьовані години.

Згідно з наказом КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради від 30 січня 2023 року № 06-01/29-к ОСОБА_1 тимчасово з 01 лютого 2023 року переведено строком до 28 лютого 2023 року на посаду лікаря-хірурга поліклініки для заміщення тимчасово відсутнього працівника, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

Статутом КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради, затвердженим рішенням Світловодської міської ради від 26 жовтня 2021 року № 995, визначено порядок функціонування лікарні, її статус, місцезнаходження, порядок управління, організаційну структуру підприємства, повноваження трудового колективу.

Відповідно до наказів КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради, що були узгоджені з профспілкою, починаючи з січня 2023 року до червня 2023 року працівникам лікарні виплачувалась премія.

Згідно з розрахунковими листами ОСОБА_1 за період з січня до червня 2023 року їй було нараховано заробітну плату, що складалась із окладу, нічних виплат, виплат за сумісництво, виплат за вислугу років, премій. Відповідно до табелів робочого часу за грудень 2022 року-лютий 2023 року ОСОБА_1 виплачувалась надбавка відповідно до кількості відпрацьованого часу.

Відповідно до витягу із штатного розпису КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради посадовий оклад лікаря-хірурга (ургентного) становить 5 699 грн, надбавка за 2 категорію - 434 грн, за 1 категорію - 868 грн, за вищу категорію - 1 302 грн.

Згідно з посвідченням № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є лікарем 1 категорії.

Відповідно до Колективного договору КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради на 2021-2026 роки, в якому визначено принципи функціонування лікарні, у тому числі й порядок виплати премій на надбавок працівникам, пунктом 4.1.3 передбачено преміювання працівників відповідно до Положення про преміювання (додаток № 9).

Положенням про преміювання КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради, що є додатком № 9 до Колективного договору, визначено порядок та підстави преміювання працівників лікарні, на підставі вказаного положення працівникам лікарні, починаючи з січня 2023 року, здійснюється виплата премій, вказаний факт не оспорюють сторони у справі.

Відповідно до деталізованого розрахунку нарахування заробітної плати лікарю?хірургу ОСОБА_1 за січень-грудень 2022 року заробітна плата нараховувалась, зокрема, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2.

Згідно з деталізованим розрахунком нарахування заробітної плати лікарю-хірургу ОСОБА_1 за січень-червень 2023 року заробітна плата нараховувалась, зокрема, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 року № 28, Положення про преміювання КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради, наказів про преміювання КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради.

КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради наказом від 24 березня 2022 року № 01-06/178 зупинило дію окремих положень Колективного договору на період воєнного стану.

КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради наказом від 13 січня 2023 року № 01-06/34 врегулювало питання оплати праці, яким фактично продубльовано постанову Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 року № 28 щодо оплати праці у випадку, якщо витрати на оплату праці перевищують 85 відсотків отриманих коштів у поточному місяці, та вирішило здійснювати преміювання працівників лікарні відповідно до Положення про преміювання, яке є додатком № 9 до Колективного договору.

КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради наказом від 27 лютого 2023 року № 01-06/57-к вирішило поновити дію положень Колективного договору КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради.

У підпунктах 1, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 року № 28 визначено таке:

1) в державних та комунальних закладах охорони здоров`я, які одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики:

мінімальний розмір оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації за виконану у повному обсязі місячну (годинну) норму праці установлюється в межах фонду оплати праці на рівні не менше:

20 000 грн для осіб, які займають лікарські посади у закладах охорони здоров`я (крім лікарів-інтернів), посади фармацевтів у закладах охорони здоров`я (крім фармацевтів-інтернів), посади професіоналів у галузі охорони здоров`я у закладах охорони здоров`я та посади професіоналів з вищою немедичною освітою у сфері охорони здоров`я;

3) вимоги підпункту 1 цього пункту не поширюються на:

державні та комунальні заклади охорони здоров`я, які мають укладені з Національною службою здоров`я договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, якщо витрати на оплату праці з нарахуваннями за поточний місяць, що розраховані відповідно до абзаців третього і четвертого підпункту 1 цього пункту, перевищують 85 відсотків отриманих у поточному місяці грошових коштів з урахуванням накопичених залишків.

Відповідно до довідки КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради від 20 вересня 2023 року № 82 сума заробітної плати медичних працівників, нарахованої відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 року № 28 за період січень-червень 2023 року, становить 41 389 617,84 грн. Сума надходжень грошових коштів за період січень-червень 2023 року становить 36 310 599,34 грн. Співвідношення витрат на оплату праці із надходженням грошових коштів у період січень-червень 2023 року становить 113 відсотків ((41 389 617,84 грн / 36 310 599,34 грн) х 100 %).

05 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради, в якому просила зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити недоплачені грошові виплати, починаючи з 01 січня 2023 року, порівняно з усіма іншими лікарями-хірургами КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради, які отримують ці виплати в повному обсязі.

21 липня 2023 року позивачка, уточнивши позовні вимоги, просила суд зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити недоплачені грошові виплати, починаючи з 01 січня до 30 червня 2023 року включно, порівняно з усіма іншими лікарями?хірургами лікарні; зобов`язати відповідача припинити мобінг позивачки.

02 жовтня 2023 року позивачка, уточнивши позовні вимоги, просила суд зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити недоплачені грошові виплати, починаючи з 01 січня до 30 червня 2023 року включно, порівняно з усіма іншими лікарями-хірургами лікарні в сумі не менше 66 452,22 грн; зобов`язати відповідача припинити мобінг позивачки.

12 жовтня 2023 року позовні вимоги доповнені вимогою про визнання незаконним та таким, яке прямо суперечить статуту КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради, Положення про преміювання як додаток № 9 до Колективного договору за 2021-2026 роки.

22 листопада 2023 року позивачка, уточнивши позовні вимоги, просила суд зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити недоплачені грошові виплати - заробітну плату, починаючи з 01 січня до 30 червня 2023 року включно, порівняно з іншими лікарями-хірургами лікарні згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 року № 28 в сумі не менше 66 452,22 грн; виплати провести з урахуванням положень Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050?III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»; зобов`язати відповідача припинити мобінг позивачки.

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області рішенням від 11 червня 2024 року позов ОСОБА_1 залишив без задоволення.

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області додатковим рішенням від 18 червня 2024 року доповнив рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 червня 2024 року.

Позов ОСОБА_1 до КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради про припинення мобінгу, визнання недійсним положення про преміювання залишив без задоволення.

У задоволенні заяви про стягнення з КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу відмовив.

Не погодившись з вказаними рішеннями суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діють представниця ОСОБА_2 та адвокат Козляковський Г. Т.,оскаржила їх в апеляційному порядку.

Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 06 серпня 2024 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявниці надати документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону; зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету заявниці та її представника. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

У серпні 2024 року до апеляційного суду на виконання вимог ухвали суду від 06 серпня 2024 року від ОСОБА_1 , в інтересах якої діють представниця ОСОБА_2 та адвокат Козляковський Г. Т.,надійшла апеляційна скарга, до якої доданий документ про сплату судового збору та в якій зазначено, що заявниця електронного кабінету не має, адвокат заявниці Козляковський Г. Т. електронного кабінету поки що не має.

Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 09 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діють представниця ОСОБА_2 та адвокат Козляковський Г. Т., на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 червня 2024 року та додаткове рішення цього ж суду від 18 червня 2024 року визнав неподаною та повернув особі, яка її подала, на підставі статей 185, 357 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

У частині другій статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У частинах першій, третій статті 406 ЦПК України передбачено, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду частково не відповідає.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У частині першій статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діють представниця ОСОБА_2 та адвокат Козляковський Г. Т., апеляційний суд керувався тим, що відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Встановивши, що адвокат Козляковський Г. Т., який відповідно до процесуального закону мав здійснити реєстрацію електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, не зареєстрував його, та врахувавши, що у встановлений судом строк вимоги ухвали Кропивницького апеляційного суду від 06 серпня 2024 року не виконані, недоліки апеляційної скарги не усунуті, апеляційний суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги на підставі статей 185, 357 ЦПК України.

Колегія суддів частково не погоджується з висновком апеляційного суду з огляду на таке.

Щодо повноважень адвоката Козляковського Г. Т.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 (провадження № 14?48цс22) Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне додатково зазначити, що «29 червня 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким внесено зміни до ЦПК України, ГПК України та КАС України.

Частина шоста статті 14 ЦПК України викладена в такій редакції: «Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадку, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконання особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особо без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Такі ж правила законодавець закріпив у ГПК України та у КАС України.

На думку Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство має бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (рішення ЄСПЛ від 24 квітня 2008 року у справі «C. G. та інші проти Болгарії», заява № 1365/07), від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).

З огляду на «якість закону» фізична особа (за винятком адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, осіб)під час звернення до суду має чітко розуміти, що в неї є можливість через підсистему «Електронний суд» створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи, проте реєстрація офіційної електронної адреси для фізичної особи в Єдиній судовій інформаційно?телекомунікаційній системіє добровільною, а кваліфікований електронний підпис має презумпцію його відповідності власноручному підпису, тому у такому випадку звернення до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є аналогічним безпосередньому зверненню до суду.

Законодавець допускає подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документа через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно?телекомунікаційній системів обов`язковому порядку».

У постанові від 27 червня 2024 року у справі № 547/512/22 (провадження № 61?1372св24) Верховний Суд зазначив, що «з 18 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами».

Отже, з 18 жовтня 2023 року в адвоката Козляковського Г. Т. виник обов`язок реєстрації та використання електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Верховний Суд зауважує, що імперативна вимога стосовно обов`язку адвокатів зареєструватися в підсистемі ЄСІТС (тобто фактично це був електронний кабінет) була незмінною з 15 грудня 2017 року, тому за правилами частини сьомої статті 43 ЦПК України наявність у адвоката електронного кабінету є підставою для направлення судом будь-яких документів у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

У справі, що переглядається, апеляційний суд встановив, що ухвалою від 06 серпня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав подання її, зокрема, адвокатом, який не зареєстрував електронний кабінет відповідно до вимог статті 14 ЦПК України; недоліки апеляційної скарги усунуто не було, реєстрація адвоката в електронному кабінеті відсутня.

Оскільки ОСОБА_1 бере участь у цивільному процесі, зокрема, через свого представника адвоката Козляковського Г. Т., який не виконав вимоги частини шостої статті 14 ЦПК України (у редакції цього Закону від 19 жовтня 2023 року) та не зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно?телекомунікаційній системі, апеляційна скарга не відповідає пункту 2 частини другої статті 356 ЦПК України та підлягає поверненню в частині представлення інтересів ОСОБА_1 адвокатом Козляковським Г. Т.

Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції.

Щодо повноважень представниці за нотаріально посвідченою довіреністю Халяпіної Л. І.

Колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду про застосування наведених процесуальних наслідків у частині представництва позивачки в суді апеляційної інстанції представницею за довіреністю Халяпіною Л. І. з таких підстав.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».

У частині третій статті 131-2 Конституції України визначено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1, та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах апеляційної інстанції здійснюється з 01 січня 2018 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності цим Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Згідно зі статтею 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

У підпункті 18 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України визначено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

Отже, з 01 січня 2018 року представництво у судах апеляційної інстанції у справах, провадження у яких розпочато після 30 вересня 2016 року, має здійснюватися адвокатами. Якщо провадження розпочато до 30 вересня 2016 року, представництво у судах апеляційної інстанції може здійснюватися представниками, які не мають статусу адвоката.

Тлумачення змісту підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ, до визначення початку «вирішення спору» свідчить, що цей підпункт повинен застосовуватися як до тих проваджень, в яких постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, так і до тих, в яких постановлено ухвалу про повернення позовної заяви.

Звертаючись до суду з позовом у липні 2023 року, ОСОБА_1 просила:

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити недоплачені грошові виплати - заробітну плату, починаючи з 01 січня до 30 червня 2023 року включно, порівняно з іншими лікарями-хірургами КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 року № 28 у сумі не менше 66 452,22 грн;

- провести виплати з урахуванням положень Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»;

- зобов`язати відповідача припинити мобінг ОСОБА_1 ;

- визнати недійсним пункт 4 Положення про преміювання.

Отже, у цій справі між сторонами існує спір щодо захисту трудових прав ОСОБА_1 .

Згідно з частиною четвертою статті 131-2 Конституції України законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Відповідно до частин першої, другої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Отже, у цивільному процесуальному законі встановлено конкретні випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність.

Відповідно до Загальних положень, що містяться в главі 1 КЗпП України, матеріальний зміст трудових відносин містить трудові відносини безпосередньо, так і пов`язані з ними відносини (відносини, що передують трудовим, ті, що супроводжують їх або випливають з них).

Таким чином, Верховний Суд вважає, що спір у цій справі виник із трудових відносин, тому вказана справа може бути віднесена до категорії справ, представництво в яких можуть здійснювати не лише адвокати, а й інші визначені особи, які мають цивільну процесуальну дієздатність.

За наведених обставин Верховний Суд вважає, що апеляційна скарга, підписана представницею за нотаріально посвідченою довіреністю Халяпіною Л. І., подана уповноваженою особою.

Таким чином, доводи касаційної інстанції про те, що апеляційна скарга підписана не тільки адвокатом Козляковським Г. Т., а також і представницею позивачки за нотаріально посвідченою довіреністю Халяпіною Л. І., яка не зобов`язана реєструвати електронний кабінет, так само як і позивачка, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи Верховним Судом.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не перевіряв апеляційну скаргу на предмет недоліків, які стосувалися самої позивачки та її представниці Халяпіної Л. І., а тому висновок апеляційного суду про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 , інтереси якої представляла ОСОБА_2 , є передчасним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, з урахуванням допущених апеляційним судом порушень норм процесуального права, що призвели до постановлення ухвали, яка не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, наявні підстави для часткового задоволення касаційної скарги, скасування оскарженої ухвали в частині повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 , інтереси якої представляла Халяпіна Л. І., з направленням справи в цій частині до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а в частині повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 , інтереси якої представляв адвокат Козляковський Г. Т., - залишення без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки розгляд справи не закінчено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діють представниця ОСОБА_2 та адвокат Козляковський Геннадій Тимофійович, задовольнити частково.

Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 09 вересня 2024 року в частині повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 , інтереси якої представляла ОСОБА_2 , скасувати, справу в цій частині передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 09 вересня 2024 року в частині повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 , інтереси якої представляв адвокат Козляковський Геннадій Тимофійович, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. В. Сердюк

О. М. Ситнік