Постанова

від 20.12.2024 по справі 317/4044/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 317/4044/23

провадження № 61-2590св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Департамент освіти і науки Запорізької міської ради,

третя особа - Управління з питань праці Запорізької міської ради,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 04 грудня 2023 року в складі судді Мінгазова Р. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 24 січня 2024 року в складі колегії суддів: Онищенка Е. А.,Бєлки В. Ю., Трофимової Д. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, у якому просила скасувати наказ відповідача № 147к/т від 26 червня 2023 року про оголошення їй догани.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона працює на посаді директора закладу позашкільної освіти «Дитячий парк «Запорізький міський ботанічний сад».

26 червня 2023 року наказом Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради їй оголошено догану за порушення трудових обов`язків.

Вважала наказ незаконним, оскільки в такому не визначено, який саме дисциплінарний проступок вона вчинила, які негативні наслідки внаслідок цього настали. Акт про ймовірні порушення, на підставі якого виданий наказ, не містить належного нормативного обґрунтування, доказів виявлених порушень.

Крім того, відповідач порушив строки притягнення її до відповідальності.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 04 грудня 2023 року (з урахуванням виправлення в ньому описки ухвалою суду від 23 лютого 2024 року), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 24 січня 2024 року, позов задоволено.

Скасовано наказ директора Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради № 147к/тм від 26 червня 2023 року про оголошення догани ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дисциплінарне стягнення до позивача у вигляді догани застосовано відповідачем з порушенням вимог статей 147-149 КЗпП України.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У лютому 2024 року Департамент освіти і науки Запорізької міської ради звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й передати справу на новий розгляду до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суди не врахували висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 516/268/15-ц, від 07 жовтня 2019 року в справі № 718/801/17, від 20 травня 2020 року в справі № 754/4355/17, від 22 липня 2020 року в справі № 554/9493/17, від 02 грудня 2020 року в справі № 296/5094/17, від 09 грудня 2020 року в справі № 390/1374/19, від 27 квітня 2021 року в справі № 461/8132/17.

Касаційні скарги мотивовані тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Зокрема, не врахували, що проступки, викладені в акті від 15 червня 2023 року, виявлені відповідачем 19 червня 2023 року, а отже дисциплінарне стягнення накладене на позивача (26 червня 2023 року) з дотриманням одномісячного строку, передбаченого статтею 148 КЗпП України. Виявлені порушення допущені внаслідок неналежного виконання позивачем, як директором закладу, умов контракту. При накладенні стягнення відповідач взяв до уваги шкідливі наслідки для працівників, трудові права яких порушені позивачем.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

03 квітня 2024 року справа № 317/4044/23 надійшла до Верховного Суду.

Позивач подала до Верховного суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

ОСОБА_1 працює на посаді директора закладу позашкільної освіти «Дитячий парк «Запорізький міський ботанічний сад» Запорізької міської ради.

Наказом Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради № 147к/тм від 26 червня 2023 року ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання нею, як директором закладу позашкільної освіти «Дитячий парк «Запорізький міський ботанічний сад» Запорізької міської ради, трудового договору (контракту).

Підставою для винесення наказу зазначений акт від 15 червня 2023 року № 024-АП, складений Управлінням з питань праці Запорізької міської ради за результатами проведення планового заходу контролю щодо додержання вимог законодавства у сферах праці, зайнятості населення та охорони праці.

Відповідно до цього акта в закладі позашкільної освіти «Дитячий парк «Запорізький міський ботанічний сад» Запорізької міської ради виявлені чисельні порушення трудового законодавства, а саме:

1. Працівників ОСОБА_2 з 01 липня 2022 року та ОСОБА_3 з 16 травня 2022 року прийнято на роботу та допущено до роботи без подання повідомлення про прийняття працівників на роботу до територіального органу Державного податкового органу, що спричинило порушення абзацу 1 постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України № 413.

2. В особовій картці працівника ОСОБА_4 відсутній підпис працівника про ознайомлення із записом про звільнення (наказ про звільнення від 07 березня 2023 року № 27 к/тр), що спричинило порушення пункту 2.5 глави 2 Інструкції № 58.

3. Працівнику ОСОБА_4 відповідно до наказу від 01 березня 2022 року № 35 к/тр надана відпустка без збереження заробітної плати 31 календарний день, працівнику ОСОБА_5 відповідно до наказу від 13 березня 2022 року № 45 к/тр надана відпустка без збереження заробітної плати 18 календарних днів, тобто цим працівникам надана відпустка без збереження заробітної плати більше 15 календарних днів на рік. Також в наказах про надання їм відпусток відсутнє посилання на статтю законодавчого акта, на підставі якого надавалася відпустка, що спричинило порушення частини другої статті 84 КЗпП та частини першої статті 26 Закону України № 504.

4. Працівнику ОСОБА_6 у травні та червні 2022 року не нараховувалася та не виплачувалася індексація заробітної плати, яку виплачено лише в липні 2022 року, що призвело до порушення частини шостої статті 95 КЗпП та статті 33 Закону України № 108.

5. Працівнику ОСОБА_7 заробітна плата виплачувалася один раз на місяць, у грудні 2022 року за 22 робочих дні виплачена 23 грудня 2022 року, у січні 2023 року за 22 робочі дні виплачена 26 січня 2023 року, що призвело до порушення частини першої статті 115 КЗпП та частини першої статті 24 Закону України № 108.

6. Працівнику ОСОБА_8 не виплачено всіх сум при, що належать працівниці при звільненні, (звільнено 07 липня 2022 року, а розрахунок проведено 14 липня 2022 року), що призвело до порушення частини першої статті 116 КЗпП.

7. Працівнику ОСОБА_8 за весь час затримки по день фактичного розрахунку (з 07 липня 2022 року по 14 липня 2022 року) не нараховувався та не виплачувався середній заробіток за час затримки, що призвело до порушення частини першої статті 117 КЗпП.

8. Працівникам не надавалась визначена наказом від 16 вересня 2019 року № 191/1 додаткова відпустка за роботу зі шкідливими умовами праці. У колективному договорі закладу не встановлена конкретна тривалість додаткової відпустки, а саме сім днів, що призвело до порушення пункту 3 Порядку № 442.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Згідно зі статтею 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність згідно із статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими у порядку підлеглості щодо органів, зазначених у частині першій цієї статті.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (частина третя статті 149 КЗпП України).

Складовими дисциплінарного проступку є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на нього трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинно-наслідкового зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на нього трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає можливість оцінки дій працівника як дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне стягнення накладене правомірно лише в тому випадку, якщо працівник порушив обов`язки, які є складовими його трудових функцій, а не обов`язків, які покладені на іншого працівника.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суди встановили, що підставою для оголошення позивачу догани були встановлені актом Управління з питань праці Запорізької міської ради від 15 червня 2023 року вісім порушень вимог трудового законодавства в закладі, директором якого є позивач.

При цьому встановлено, що станом на час винесення оскаржуваного наказу від 26 червня 2023 року за п`ять виявлених порушень сплив шестимісячний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Так, порушення № 1 вчинено 15 травня 2022 року та 29 червня 2022 року; порушення № 3 - 01 березня 2022 року та 13 березня 2022 року; порушення № 4 - в червні та травні 2022 року; порушення № 6 - 07 липня 2022 року; а порушення № 7 - 14 липня 2022 року.

Отже, зазначені проступки не могли бути враховані відповідачем під час застосування до позивача дисциплінарного стягнення, як і зазначене в акті перевірки порушення № 8, оскільки відомостей про дату вчинення цього порушення акт не містить і відповідач такої інформації суду не надав.

Таким чином, у межах шестимісячного строку дисциплінарне стягнення могло бути накладено лише за порушення, зазначені в акті під № 2 та № 5.

Водночас оскаржуваний наказ не містить інформації, що саме за ці проступки позивачу оголошено догану, що такі проступки допущені внаслідок невиконання або неналежного виконання позивачем покладених на неї трудових обов`язків та з її вини. Не встановлений взаємозв`язок між виявленими порушеннями та їх негативними наслідками для установи.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано вважав, що наказ про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани не відповідає вимогам законодавства, у зв`язку з чим правильно задовольнив позов.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до власного тлумачення заявником норм законодавства та необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради залишити без задоволення.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 04 грудня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 24 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко