Ухвала

від 23.12.2024 по справі 367/9043/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 367/9043/21

провадження № 61-15923ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргоюОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Попова Світлана Вячеславівна, на рішення Дарницького апеляційного суду від 26 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року

у справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш комфорт 16» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та відновлення становища, яке існувало до порушення,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Попова С. В., через підсистему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького апеляційного суду від 26 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у цій справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи,

їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

У порушення пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України ОСОБА_1 ,

в інтересах якої діє адвокат Попова С. В., у касаційній скарзі не зазначив позивача - ОСОБА_2 та її місце проживання чи перебування.

За частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За таких обставин ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Попова С. В., необхідно направити на адресу Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи, у якій вказати всіх учасників справи, зокрема ОСОБА_2 та її місце проживання чи перебування.

Також згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Отже, положеннями вказаної норми передбачено, що підставою для відкриття касаційного провадження є неврахування в оскаржуваному судовому рішенні висновку Верховного Суду про застосування норми права саме у подібних правовідносинах.

Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно звернути увагу, що у разі посилання

у касаційній скарзі як на підставу, на якій подається касаційна скарга, на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі потрібно зазначити, яку саме норму права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного в указаних у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, застосував суд апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) або у зв`язку

з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду

(абзац 2 пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.

Зазначаючи у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судових рішень відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права

у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказувати щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини четвертої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першої статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини третьої статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, з обґрунтуванням наявності таких підстав.

У поданій касаційній скарзі як на підставу для оскарження судових рішень представник заявника посилається на те, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Проте наявність підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, може бути підставою для скасування судового рішення лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Саме по собі посилання у касаційній скарзі на частину третю статті 411 ЦПК України без зазначення та обґрунтування випадків (випадка), перелічених

у пунктах 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Наведене свідчить про часткове невиконання представником заявника вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

За таких обставин представнику заявника необхідно подати до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги, у якій зазначити підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.

Крім того, пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено,

що до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.

У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду

в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви

про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета

або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі

з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Касаційна скарга подана через підсистему «Електронний суд», однак доказів надсилання ОСОБА_2 копії поданої касаційної скарги та документів, що до неї додаються, представником заявника не надано.

За частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За таких обставин ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Попова С. В., необхідно надати до суду докази надсилання копії касаційної скарги ОСОБА_2 ,

з урахуванням пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України та частини сьомої статті 43 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, з метою усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Попова С. В., необхідно надати до суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу разом з її копіями, відповідно до кількості учасників справи, в якій зазначити підстави (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга

з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав), у якій зазначити стороною ОСОБА_2 та її місце проживання

чи перебування та надати докази надсилання копії касаційної скарги ОСОБА_2 ,

з урахуванням пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України та частини сьомої статті 43 ЦПК України.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Попова С. В., строк для усунення

її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Попова Світлана Вячеславівна, на рішення Дарницького апеляційного суду

від 26 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали будуть застосовані наслідки, передбачені частиною третьою статті 393 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк