Ухвала

від 16.12.2024 по справі 641/9378/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 641/9378/21

Провадження № 1-кп/553/366/2024

У Х В А Л А

Іменем України

16.12.2024м. Полтава

Ленінський районний суд м.Полтави у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021226180000330 від 30 липня 2021 року за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Куп`янськ Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого середню спеціальну освіту, неодруженого, який на цей час утримується в ДУ «Диканівська виправна колонія (№12)», за адресою: вул. Лелюківська, 1, м. Харків, раніше засудженого:

вироком Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 26 лютого 2020 року за ч. 2 ст.185 КК України до покарання у виді арешту строком на 6 місяців;

вироком Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 16 лютого 2022 року за ч. 3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Комінтернівського районного суду м. Харкова перебував обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №.12021226180000330 від 30 липня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Справу прийнято до провадження суддею Комінтернівського районного суду м. Харкова та розпочато розгляд по суті, проте не завершено.

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан.

Відповідно до Указу Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, який продовжено до цього часу.

Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10 березня 2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова та Комінтернівського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 серпня 2022 року справу передано на розгляд судді ОСОБА_1 .

Відповідно до ухвали суду від 22 серпня 2022 року прийнято кримінальне провадження до судового розгляду, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 16 грудня 2024 року підготовче провадження закінчено та призначено кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021226180000330 від 30 липня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до судового розгляду.

Так, відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні №12021226180000330 від 30 липня 2021 року ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 29 липня 2021 року в нічний час (більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено), реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за чужий рахунок, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, незаконно проник до приміщення електрощитової дільниці №25 КП «Жилкомсервіс», що знаходиться на першому поверсі першого під`їзду будинку №6 корпусу Б по вулиці Киргизькій у м. Харкові, звідки таємно викрав належну КСП «Харківгорліфту» драбину сталеву модель LJG305D вартістю 929,70 грн, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про закриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 185 КК України, посилаючись на наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, оскільки із набранням чинності 09 серпня 2024 року Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, збільшилася сума викраденого, з якої настає кримінальна відповідальність за злочини щодо власності.

Після роз`яснення підстав та наслідків закриття кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 погодився та наполягав на закритті провадження розслідувань за №12021226180000330 від 30 липня 2021 року за його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Представник потерпілого Комунального спеціалізованого підприємства «Харківміськліфт» у судове засідання не з`явився, проте надав на адресу суду заяву, в якій проохав проводити судовий розгляд справи у його відсутність.

Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку.

У кримінальному провадженні, що розглядається судом, органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто останній обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення.

Частина 1 ст.2КК України передбачає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися уКК Українираніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Поряд із цим, відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст.5КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м`якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).

Так, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон Українивід 18липня 2024року №3886-IX«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення тадеяких іншихзаконів Українищодо посиленнявідповідальності задрібне викраденнячужого майната врегулюваннядеяких іншихпитань діяльностіправоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст.51КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст.51КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст.51КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене, аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме: 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пунктом 169.1статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленного законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2021 року в сумі 2270 грн. Отже, податкова соціальна пільга у 2021 році складала 1135,00 грн (2270 х 50%).

У 2021 році, тобто на момент вчинення діяння, розмір податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділуIV ПК України становив 1135, 00 грн, тобто для кваліфікації викрадення майна за нормами відповідних статей КК України, його вартість, відповідно до чинних норм законодавства, повинна перевищувати 2270, 00 грн.

Так, з 09 серпня 2024 року сума викраденого майна, яка не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, є дрібною крадіжкою, та особа повинна нести відповідальність за відповідною частиноюст. 51 КУпАП.

Положеннями ч. 1 ст.3КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загально визнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).

Таким чином, внесені законодавцем зміни призвели до часткової декриміналізації діяння і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Як вбачається з обвинувального акту, матеріальна шкода завдана кримінальним правопорушенням КСП «Харківгорліфт» складає 929,70 грн, яка в ході досудового розслідування відшкодована, шляхом повернення викраденого майна, що станом на день розгляду провадження судом, може бути лише підставою адміністративної відповідальності.

З огляду на передбачений ст.58Конституції України і ст.5 КК України принцип зворотної дії закону в часі та з урахуванням вищенаведеного, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України,

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст.479-2КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого булла встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1ст.284КК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Таким чином, враховуючи положення ст.58Конституції України та ст. 5 КК України, суд приймає рішення про закриття кримінального провадження з підстав, встановлених п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України, оскільки у зв`язку із набранням чинності 09 серпня 2024 року Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, дії обвинуваченого ОСОБА_4 не підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

За такихобставин кримінальнепровадження за№.12021226180000330від 30 липня2021року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст.284КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Процесуальні витрати на проведення експертиз слід віднести на рахунок держави.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись 100, 284, 350, 369-372, 376, 395, 479-2КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора у кримінальному провадження задовольнити.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №.12021226180000330 від 30 липня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст.284КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи від 30 листопада 2021 року №СЕ-19/121-21/26124-ТВ у розмірі 514, 86 грн та судової трасологічної експертизи від 29 листопада 2021 року №СЕ-19/121-21/26201-ТР у розмірі 1029, 72 грн віднести за рахунок держави.

Речові докази:

накладну №1296 від 09 березня 2021 року, щодо власності драбини сталевої на 5 сходинок, алюмінієвої LJG305D залишити в матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021226180000330 від 30 липня 2021 року.

Арешт накладений ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2021 року на драбину сталеву на п`ять сходинок LJG305 скасувати. Повернути драбину сталеву на п`ять сходинок LJG305 власнику КСП «Харківгорліфт».

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1