Ухвала

від 24.12.2024 по справі 753/5157/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 753/5157/24

провадження № 2-п/753/112/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Хильченко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за позикою,суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою від 06 грудня 2024 року про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за позикою.

Заява мотивована тим, що вона не з`явилась в судове засідання з поважних причин (неотримання судових повісток), а докази, на які посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (необгрутованість позивачем позовних вимог й не підтвердження належними доказами вимог позову, вказує на неукладення нею договору (угоди) з позивачем щодо отримання у позику грошових коштів, жодних розписок на підтвердження отримання грошових коштів у позику не писала).

Відтак, прийнявши вказане рішення, суд взяв за основу лише доводи позивача, внаслідок чого зробив помилковий висновок та невірно вирішив спір.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник відповідача Корзніков С.В., діючий на підставі ордера адвоката про надання правової допомогои від 23.12.2024 року, в судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити - скасувати заочне рішення та призначити справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, засобами електронного зв`язку, яке доставлено, розміщеним оглошенням на офіційному сайті судової влади (суду).

Суд вважає, що неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання про перегляд заочного рішення не перешкоджає розгляду заяви відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України.

Враховуючи, що в матеріалах справи та поданої заяви достатньо даних про права та взаємовідносини сторін в межех розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду, форму судочинства - спрощеного провадження, суд визнав можливим вирішити заяву про переглад заочного рішення за відсутності позивача на підставі наявних у ній матеріалів, за погодженням відповідача.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Наведені обставини свідчать, що сторони завчасно повідомлені про розгляд заяви судом, а виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви про перегляд заочного рішення, доводи та заперечення заяви, у їх сукупності, вважає, що вимоги заявника про скасування заочного рішенняне обґрунтовані, обставини, викладені в заяві не підтверджуються наявними в матеріалами справи, та встановленими в ході судового засідання доказами.

Так, заочним рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за позикою задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , 648 550 грн. 00 коп. - боргу за договором позики, що є еквівалентом 17 000 доларів США, 6 485 грн. 50 коп. - судового збору, а всього - 655 035 (шістсот п`ятдесят п`ять тисяч тридцять п`ять) грн. 50 (п`ятдесят) коп. (а.с.39-43).

Відповідно до частини 1 статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовом у засіданні.

А відповідно до частини 1 статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто процесуальним законом передбачені обов"язкові сукупні умови для скасування заочного рішення.

Проте, судом встановлено, що законні підстави для задоволення такої заяви відсутні.

Так, відповідач неодноразово повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, що підтверджується судовими повістками надісланими рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним повідомленням на офіційному сайті судової влади (суду).

Згідно положень п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за вказаною адресою місця проживання, а відтак за матеріалами справи відповідач вважається належно повідомленим про час розгляду.

Доводи, на які посилається відповідач у заяві про перегляд заочного рішення, не підтверджені належними доказами, не мають значення й не можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, а тому суд відхиляє їх.

За таких процесуальних підстав заява задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за позикою, - залишити без задоволення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Копію ухвали невідкладно вручити присутнім в залі суду сторонам, відсутнім - надіслати рекомендованою поштою з повідомленням про вручення для відома.

СУДДЯ: