Ухвала

від 19.12.2024 по справі 935/1343/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №935/1343/24 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.

Категорія 62 Доповідач Трояновська Г. С.

У Х В А Л А

19 грудня 2024 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого- судді Трояновської Г.С .

суддів: Павицької Т.М., Борисюка Р.М.

з участю секретаря судового засідання Трикиші Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі заяву ОСОБА_1 та Старосілецької сільради Житомирського району Житомирської області про затвердження мирової угоди

у цивільній справі № 935/1343/24 за позовом ОСОБА_1 до Старосілецької сільради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, встановлення факту родинних відносин

за апеляційноюскаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 нарішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 вересня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Василенка Р.О. у м. Коростишеві,

в с т а н о в и в :

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом та просила встановити факт, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною тіткою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати пропущений строк із поважних причин та визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 2 місяці після набрання рішенням законної сили.

В обгрунтування вимог позовузазначила, що ОСОБА_3 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2.4547 га. яка розташована на території Торчинської сільської ради. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла та на її майно відкрилася спадщина, зокрема і на зазначену вище земельну ділянку. З метою належного оформлення спадкових прав ОСОБА_1 через свого адвоката Василевську О.А. звернулася до нотаріуса, проте нотаріусом 12.04.2024 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у зв`язку із пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини та відсутністю документів, які достовірно підтверджують факт родинних відносин між померлою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

При цьому зазначила, що ОСОБА_3 була її рідною племінницею дочкою її померлої рідної сестри ОСОБА_5 . У зв`язку із тим, що частину документів на підтвердження родинних відносин отримати не вдалося, а встановлення факту родинних відносин їй необхідно для оформлення спадкових прав щодо майна померлої ОСОБА_3 , просила задовольнити її позовні в повному обсязі.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 адвокат Василевська О.А. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Справа призначена до розгляду на 10-00 год 19.12.2024.

18.12.2024 до суду надійшла спільна заява ОСОБА_1 та Старосілецької сільради Житомирського району Житомирської області про затвердження мирової угоди.

За мировою угодою сторони погодили:

1. Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) є рідною тіткою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2. Визнати пропущений строк із поважних причин та визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом 2 (двох) місяців після набрання рішенням законної сили.

У заяві сторони зазначили, що умови мирової угоди не порушують прав третіх осіб, відповідач визнає позовні вимоги, сторони підтверджують, що умови мирової угоди відповідають їх волі, дана угода укладена добровільно та без жодного примусу, угода не є фіктивною чи удаваною, а наміри сторін відповідають змісту зобов`язань, визначених мировою угодою.

Ознайомившись зі змістом мирової угоди та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для затвердження мирової угоди, виходячи з наступного.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, що відповідно до частини третьоїстатті 13 ЦПК Українипередбачає, у тому числі, можливість для учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з частиною 7статті 49 ЦПК Українисторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно зі ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам ст.ст. 206, 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Мета, зміст, порядок укладення сторонами мирової угоди та її затвердження судом визначені устатті 207 ЦПК України.

Відповідно до статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Отже, за правилами процесуального права суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода може стосуватися лише прав та обов`язків сторін, наслідки які за нею виникають, не може обмежувати інтереси інших осіб.

Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини одночасно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Визнанням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди.

Цивільним процесуальним законом покладено на суд обов`язок під час визнання мирової угоди перевірити, чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз`яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.

Умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності спорів з приводу її змісту під час виконання. Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Таким чином, вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, суд має врахувати, що умови мирової угоди не можуть суперечити закону, а також брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із таким затвердженням.

Метою мирової угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов`язків сторін і предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов`язані зі спірними правовідносинами.

Укладена в цивільному процесі мирова угода породжує права та обов`язки для осіб не тільки процесуальні, а й матеріальні. Тому мирова угода має матеріальний зміст, укладається сторонами, затверджується судом відповідно до вимог цивільного процесуального права, з урахуванням норм матеріального цивільного права.

Як встановлено судом, предметом позовної заяви є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, встановлення факту родинних відносин, тобто вимоги нематеріального змісту.

За умовами мирової угоди сторони домовились про встановлення факту, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) є рідною тіткою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнання пропущеного строку із поважних причин та визначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) додаткового строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом 2 (двох) місяців після набрання рішенням законної сили.

Тобто, сторони фактично просять про задоволення позовних вимог.

Однак запропоновані сторонами умови мирової угоди суперечать закону, оскільки фактично пропонують задовольнити позов та за умовами мирової угоди встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини не відповідає вимогамЦивільного процесуального кодексу України та Цивільного кодексу України.

Укладення мирової угоди неможливе в тих випадках, коли ті чи інші відносини одночасно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Згідно з усталеною судовою практикою суд відмовляє у затвердженні мирової угоди, якщо її умови стосуються прав та обов`язків сторін, які не входять до предмету позову, а також, якщо умови мирової угоди суперечать закону.

Таким чином, зважаючи на положення частини п`ятоїстатті 207 ЦПК України, враховуючи, що подана на затвердження мирова угода суперечить закону, суд доходить висновку, що у затвердженні мирової угоди між сторонами необхідно відмовити та продовжити судовий розгляд справи.

Керуючись ст.ст. 207, 373 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 та Старосілецької сільради Житомирського району Житомирської області про затвердження мирової угоди відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: