Рішення

від 24.12.2024 по справі 153/1756/24

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2024 р. Справа153/1756/24

Провадження2/153/425/24-ц

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т.В.

за участю секретаря судового засідання Сарафімовської Т.О.

сторони таінші учасникисправи:представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Покоєвич А.О.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні уприміщенні Ямпільськогорайонного судуВінницької областіу містіЯмпіль Могилів-Подільськогорайону Вінницькоїобласті цивільнусправу№153/1756/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 заявила позовдо ОСОБА_2 про визнаннязаповіту недійсним.Вказала,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померлаїї баба ОСОБА_3 ,1936року народження.Вона єспадкоємцем згідност.1266ЦК України,оскільки їїбатько,син спадкодавиці, ОСОБА_4 ,помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .27липня 2021року вонаподала приватномунотаріусу Могилів-Подільськогорайонного нотаріальногоокругу Вінницькоїобласті ГорбоконьО.Г.заяву прийняттяспадщини післясмерті ОСОБА_3 .Також,14вересня 2021року наадресу приватногонотаріуса Могилів-Подільськогорайонного нотаріальногоокругу Вінницькоїобласті ГорбоконьО.Г.було направленонотаріально засвідченузаяву проприйняття спадщини.Однак,було невідомочи булаприйнята тазареєстрована нотаріусомзаява,чи наявнийзаповіт навипадок смерті ОСОБА_3 ,тощо.З метоюотримання інформаціїпо данійсправі,06.08.2021представник позивачазвернувся задвокатським запитомдо приватногонотаріуса Могилів-Подільськогорайонного нотаріальногоокругу Вінницькоїобласті ГорбоконьО.Г.,з проханнямнадати інформацію:чи прийнятата зареєстрованав реєстріприватним нотаріусомМогилів-Подільськогорайонного нотаріальногоокруну Вінницькоїобласті ГорбоконьО.Г.заява ОСОБА_1 про прийняттяспадщини післясмерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ;чи наявнийзаповіт ОСОБА_3 ,складений навипадок їїсмерті у випадкунаявності просивнадати копіюзаповіту,складеного навипадок смерті ОСОБА_3 ,1936року народження.З відповідіприватного нотаріусаМогилів-Подільськогорайонного нотаріальногоокругу Вінницькоїобласті ГорьоконьО.Г.від 26.08.2021вих.№149/02-14повідомлено,що запитуванаінформація становитьнотаріальну таємницю.Представник позивачазазначає,що даноювідповіддю приватнийнотаріус ГорбоконьО.Г.фактично перешкоджаєщодо прийняття ОСОБА_1 спадщини післясмерті померлої ОСОБА_3 .Зважаючи надане,для отриманняінформації поспадковій справіпомерлої ОСОБА_3 ,оскільки приватнийнотаріус недає доступудо спадковоїсправи,невідомо чиприйнята тазареєстрована заява ОСОБА_1 про прийняттяспадщини,невідомо чинаявні іншіспадкоємці,чи наявнийзаповіт тощо,вони звернулисьдо Ямпільськогорайонного судуВінницької областіз заявоюпро витребуванняспадкової справи.Ухвалою Ямпільськогорайонного судуВінницької областівід 28.09.2021по справі№153/1545/21було задоволенозаяву тавитребувано уприватного нотаріусаМогилів-Подільськогорайонного нотаріальногоокругу Вінницькоїобласті ГорбоконьО.Г.за наявностізавірену копіюспадкової справищодо майнапомерлої ОСОБА_3 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 вселі РусаваМогилів-Подільськогорайону Вінницькоїобласті.Зазначила,що ознайомившисьз витребуванимидокументами,зокрема іззаповітом,який складенона випадоксмерті ОСОБА_3 01.04.2016та зареєстрованийв реєстріза №16,вважає,що йогоскладено зпорушенням вимогзаконодавства.Вказала,що їйне буловідомо жодноїінформації проскладений заповіт.Вона непогоджується зіскладеним заповітом,оскільки існуютьобставини,які виключаютьправомірність складаннятакого заповітута фактичнопорушують їїправа,як спадкоємиціза правомпредставлення начастину спадковогомайна,так яквона єонукою спадкодавиці,а батько ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ,тому вонамає правоуспадкувати тучастку спадщини ОСОБА_3 ,яка належалаб зазаконом їїбатьку,якби вінбув живимна часвідкриття спадщини.Також зазначила,що вонавправі успадкуватичастку спадковогомайна померлої ОСОБА_3 ,яка належалаб зазаконом їїбатьку таводночас синуспадкодавиці - ОСОБА_4 ,якби вінбув живимна часвідкриття спадщини.Вказала,що воскаржуваному заповітівказано,що ОСОБА_3 все своємайно,де бвоно небуло ізі чогоб вононе складалось,вона заповіласвоєму онукові- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .Вважає,що зазначенене єправомірним та,загалом,вільним бажаннямпомерлої,оскільки ОСОБА_2 не піклувавсяпро померлу,не забезпечувавїї нормальнужиттєдіяльність,не надававматеріальну допомогутощо.Також зазначила,що ОСОБА_3 завжди булапід їїнаглядом досамої смерті,оскільки узв`язку ізїї вікомта станомздоров`я,вона потребуваладопомоги тадогляду,доглядала занею.Зазначила,що ОСОБА_3 померла у84-річномувіці.Вважає,що судповинен захиститиїї інтереси,як спадкоємиціза правомпредставлення тавизнати недійснимзаповіт,посвідчений приватнимнотаріусом Могилів-Подільськогорайонного нотаріальногоокругу Вінницькоїобласті ГорбоконьО.Г.Вказала,що зважаючина вікпомерлої,а такожнаявні хвороби,вона немала можливостіусвідомлювати своїдії такерувати ними.Вважає,що заповітбуло складенонасильно тапід примусом.Зазначила,що потексту заповіту,де повиненміститись записвід ОСОБА_3 про те,що неюпрочитано текстзаповіту тавона зним погоджується,допущено помилкиу особистихданих -у прізвищі,ім`я тано-батьковіпомерлої,зокрема,замість правильного« ОСОБА_3 »,вказано « ОСОБА_3 ».Також,зазначила,що уколонці «ПІДПИС» ОСОБА_3 повинна булазалишити свійособистий підписта прізвищеі ініціали,підпис виконаноне її,оскільки вонамала зовсімінший підпис,натомість прізвищета ініціаливиконано здопущенням помилкиу прізвищі:« ОСОБА_5 »,що єнедопустимим,оскільки ОСОБА_3 знала своєпрізвище тафактично немогла допустититакої помилки.Також зазначила,що померламала зовсімінакший підпис.Вказала,що є законні та обґрунтовані підстави вважати, що оскаржуваний заповіт було складено не ОСОБА_3 , а іншою особою, відповідно, і за відсутності добровільності та вільної згоди на його складання зі сторони ОСОБА_3 . Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд визнати недійсним заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Горбоконь О.Г., який складено 01.04.2016 та зареєстрований в реєстрі за №16, на випадок смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зявмилась, про день та час його проведення була повідомлена належним чином судовою повісткою із рекомендованим повідомленням вих..№0610214906581, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за її відсутності до суду не надійшло.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокатПокоєвич А.О.,який діїна підставіордеру серіїАІ №1647425від 24.09.2024позовні вимогипідтримав вповному обсязі. Просив визнати заповіт від 01.04.2016 недійсним, оскільки даний заповіт складений на внука ОСОБА_2 . Даний заповіт було затверджено секретарем сільської ради О. Прибилович. Вказаний заповіт ним та позивачем категорично не визнається, оскільки в ньому присутні помилки в прізвищі, підписі і тексті самого заповіту, а також з підстав, викладених у позовній заяві. Саме головною підставою для визнання заповіту недійсним є те, що секретар сільської ради не уповноважена завіряти даний заповіт, тому якщо була допущена помилка це не нотаріальний заповіт в який можуть вноситися виправлення. Вказав, що нотаріус виправляє наявні помилки, ставлячи свій підпис та ставить відмітку «Виправленому вірити». В даному випадку такий заповіт містить помилки у прізвищі завірителя та помилки по тексту. Крім того, даний заповіт було складено скоріше всього не з волі ОСОБА_3 , а цьому сприяв ОСОБА_2 , на якого був складений даний заповіт, оскільки все майно, яке належало ОСОБА_3 мало розподілитися між її онуками, тобто позивачем та відповідачем. Вказав, що на даний момент відсутні будь-які свідки, які б могли підтвердити дійсність даного заповіту. Секретар сільської ради О. Прибилович виїхала з України, тобто всі особи, які могли вказати на дійсність заповіту та підтвердити його відсутні. Зазначив, що на сьогоднішній день є тільки «бумажка», яка видає себе за заповіт, має критичні помилки в підписах та в тексті. Вказав, що у порушення вимог ст.1251 ЦК України ОСОБА_6 не мала права засвідчувати вказаний заповіт, оскільки в місті Ямпіль на той час були наявні нотаріуси як державні так і приватні та до повноважень секретаря сільської ради не входили такі повноваження. Тому просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі і даний заповіт скасувати.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зяаився, про день та час його проведення був повідомлений належним чином- судовою повісткою із рекомендованим повідомленням вих..№0610214906476, про причини неявки суд не повідомив.

18.11.2024 за вх..№7351 відповідач ОСОБА_2 подав відзив. В своєму відзиві відповідач посилається на те, що позовна заява позивача є надуманою, безпідставною і не законною, яка створена з меркантильних проявів. Вказав, що позивач неодноразово зверталася до Ямпільського районного суду Вінницької області з аналогічним позовом, починаючи з 2021 року. Позивач вводить суд в оману, що ніби він то не надавав посильної допомоги спадкодавцю. Однак, це є неправда і брехня, оскільки останні роки бабуся проживала у складі його сімї, і він з дружиною були її опікунами та доглядадльниками. Позивач на похороні бабусі не була і на сьогоднішній день не знає місце її поховання. Тлумачення позивача, що бабуся ОСОБА_3 завжди була під її наглядом є нікчемною і безглуздою нісенітницею, адже бабуся померла у селі Русава, а позивач проживала на той час і продовжує проживати у місті Вінниця. Також відповідач вказав, що тлумачення позивача, що спадкоємець не мала можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними є надуманими і нікчемними. Покійна до дня смерті перебувала при яснім розумі і спілкувалася з ними. Позивач і її представник навіть не знають і не розуміють, яка посадова особа посвідчувала заповіт. Викладені обставини у прохальній частині є видумкою і не відносяться до ситуації, пов`язаної із заповітом. Всі обставини свідчать про видумки позивача і її представника, а тому не можуть підлягати до задоволення. Просив позовну заяву залишити без задоволення, а провадження у справі закрити. Розгляд справи просив провести у його відсутність.

09.12.2024 за вх..№7752 відповідач ОСОБА_2 подав клопотання про застосування позовної давності. Зазначив, що 22.10.2024 Ямпільським районним судом Вінницької області відкрито провадження по цивільній справі №153/1756/24 за позовом ОСОБА_1 до нього - ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним. Вказав, що позивач ОСОБА_1 зверталась з аналогічним позовом до Ямпільського районного суду Вінницької області справи №153/1545/21, №153/1633/21. Таким чином, позивач ОСОБА_1 на день звернення повторно до суду з аналогічним позовом порушила вимоги ст.ст.256-257 ЦК України, тому пропустила загальну позовну давність у три роки. Просив в задоволенні позову відмовити з підстав спливу позовної давності. На думку відповідача, позивач ОСОБА_1 про існування заповіту була повідомлена і ознайомлена з 18.10.2021. Повторне звернення до суду зі сторони відповідача мало місце 22.10.2024, а тому є підстави вважати, що позивач пропустила визначений Законом України строк позовної давності. Клопотань від позивача про поновлення строку не було.

Заяви, клопотання: заява про забезпечення позову (а.с.27-29); заяви представника позивача про участь у всіх судових засіданях в режимі відеоконференції (а.с.30, 68); відзив (а.с.62-63); клопотання відповідача про відмову у задоволенні позову на підставі ст.ст.256-257 ЦК України (а.с.77-78).

Інші процесуальні дії у справі: повернення заяви про забезпечення позову (а.с.35); відкриття провадження у справі, призначення підготовчого засідання (а.с.41-43); відмова у залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Горьоконь О.Г. (а.с.45); проведення судових засідань в режимі відеоконференції з представником позивача (а.с.48-49), відкладення підготовчого засідання (а.с.66-67); відмова в задоволення проведення судових засідань в режимі відеоконференції з представником позивача (а.с.70-71); закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду (а.с.90-91), про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із копії свідоцтва про народженя виданого 19.08.1988 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 в с.Русава Ямпільського району Вінницької області народилася ОСОБА_7 (рос. мова), батьками якої записані ОСОБА_8 (рос. мова) та ОСОБА_9 (рос. мова) (а.с.8).

Із копії паспорта громадянина України виданого 21.11.2005 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 в с.Русава Ямпільського району Вінницької області народилася ОСОБА_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 (а.с.9-10).

Із копії свідоцтва про шлюб виданого 10.01.2006 встановлено, що 06.10.2005 ОСОБА_10 зареєстрував шлюб із ОСОБА_11 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_12 » (а.с.11).

Із копії свідоцтва про народження виданого 16.04.1960 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 в с.Русава Ямпільського району Вінницької області народився ОСОБА_4 , батьками якого записані ОСОБА_13 та ОСОБА_3 (а.с.12).

Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 25.07.1999 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Ямпіль Вінницької області помер ОСОБА_4 (а.с.13)

Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 13.04.2021 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 в с.Русава Ямпільського району Вінницької області померла ОСОБА_3 (а.с.14).

Із копії заяви від 27.07.2021 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Могилів-Подільського нотаріального округу у Вінницькій області із заявою про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в с.Русава Ямпільського району Вінницької області (а.с.15).

Із копії заяви від 03.09.2021 встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до компетентних органів із заявою про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в с.Русава Ямпільського району Вінницької області (а.с.16).

Із копії адвокатського запиту від 06.08.2021 встановлено, що адвокат Покоєвич А.О. звернувся до приватного нотаріуса Могилів-Подільського нотаріального округу у Вінницькій області Горбоконь О.Г. за інформацією: чи прийнята нотаріусом заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ? Чи наявний заповіт ОСОБА_3 , складений на випадок її смерті? У випадку наявності просив надати належним чином засвідчену копію заповіту (а.с.17-18).

Із копії повідомлення приватного нотаріуса Могилів-Подільського нотаріального округу у Вінницькій області Горбоконь О.Г. вих..№149/02-14 від 26.08.2021 встановлено, що приватний нотаріус надав відповідь адвокату Покоєвичу А.О. на адвокатський запит від 06.08.2021, а саме - інформація надається виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії (а.с.19).

Із копії ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 28.09.2021 встановлено, що заяву адвоката Покоєвича Артема Олексійовича в інтересах ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнити частково. Витребувано у приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Горбоконь О.Г. за наявності завірену копію спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_14 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Русава Могилів-Подільськогорайону Вінницькоїобласті (а.с.20-21).

Із копії заповіту від 01.04.2016 встановлено, що ОСОБА_3 перебуваючи при здоровому розумі та ясній памяті, усвідомлюючи значення своїх дій, діючи добровільно та попередньо ознайомлена з вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів на випадок своєї смерті все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона матиме право заповіла своєму онукові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначено «текст заповіту прочитано мною ОСОБА_15 особисто вголос, його зміст та умови відповідают дійсним моїм намірам» (а.с.22).

Із копії інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові справи) від 23.06.2021 встановлено, що у Спадковому реєстрі знайдено чинний заповіт ОСОБА_3 від 01.04.2016, зареєстрований 14.04.2016, місце зберігання Русавська сільська рада Ямпільського району Вінницької області пл.Перемоги,4 с.Русава Ямпільського району Вінницької області (а.с.23).

Із копії інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 23.06.2021 встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 спадкові справи не заводились, свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с.24).

Із копії заяви про витребування доказів від 24.09.2021 вх.№6448 судом встановлено, що ОСОБА_1 24.09.2021 звернулась до Ямпільського районного суду Вінницької області із заявою про витребування доказів, а саме: витребувати у приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Горбоконь О.Г. оригінал спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_14 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Русава Могилів-Подільського району Вінницької області (а.с.79-80).

Із копії ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 28.09.2021 судом встановлено, що заяву адвоката Покоєвича Артема Олексійовича в інтересах ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Горбоконь О.Г. за наявності завірену копію спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_14 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Русава Могилів-Подільського району Вінницької області (а.с.81).

30.09.2021 за вих..№8471/1577 на адресу приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Горбоконь О.Г. направлено копію ухвали №153/1545/21 Ямпільського районного суду Вінницької області від 28.09.2021, для виконання (а.с.82).

30.09.2021 за вих..№№8472, 8473 на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_16 направлено копію ухвали №153/1545/21 Ямпільського районного суду Вінницької області від 28.09.2021, для відому (а.с.83).

Із копії позовної заяви судом встановлено, що 18.10.2021 за вх..№6778 ОСОБА_1 звернулася до Ямпільського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Горбоконь О.Г. про визнання заповіту недійсним (а.с.84-86).

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 26.10.2021 відкрито провадження у справі №153/1633/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Горбоконь О.Г. про визнання заповіту недійсним (а.с.87).

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходить до наступних висновків:

Відповідно положень до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст.4 ЦПК України).

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Правовідносини, пов`язані із спадкуванням, врегульовані Цивільним кодексом України.

Главою 85ЦК України визначено правила, які встановлюють, хто може складати заповіт, ким він має бути посвідчений, яким чином оголошений та виконаний. Тільки при дотриманні всіх положень Закону можливе спадкування за заповітом.

Спадкування має здійснюватися за законом або за заповітом відповідно до ст.1217 ЦК України.

Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Як визначено у ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Таким чином спадкоємці, визначені заповітом мають переважне право над спадкоємцями за законом.

Згідно ст.ст.1233, 1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, яке здійснюється нею особисто, вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно до ст.ст.1235, 1236 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Заповіт це розпорядження, зроблене на випадок смерті, яке укладається у передбаченій законом формі, містить призначення спадкоємця. Право на пред`явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача.

Звернутися до суду з позовом про визнання недійсним заповіту може лише особа, права та інтереси якої порушено заповітом. Такими особами можуть бути: спадкоємці з обов`язковою часткою у відповідності до вимог ст.1241 ЦК України; спадкоємці за законом, які у разі відсутності заповіту отримали б у спадок майно; спадкоємці за іншим заповітом (у разі складання спадкодавцем декількох заповітів); особа, на користь якої було зроблено заповідальне розпорядження.

Підставами визнання заповіту недійсним є, зокрема складання заповіту особою, яка не мала на це права, тобто недієздатною особою; складання заповіту з порушенням вимог щодо його оформлення та посвідчення; при складанні заповіту волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до п.4.6 Глави 10 Розділу 2 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 та статей 1261-1266 ЦК України, спадкоємці закликаються до спадкування за законом у порядку черговості. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі: відсутності спадкоємців попередньої черги; є п`ять черг спадкування за законом та спадкування за заповітом.

Відповідно до п.4.14 Глави 10 Розділу 2 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти, відповідно до п.4.15 Порядку видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Разом з тим, слід наголосити, що статтею 1247 ЦК України визначено загальні вимоги до форми заповіту, зокрема заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.202 ЦК України заповіт можна віднести до односторонніх правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (якщо це заповіт подружжя).

Глава 16 ЦК України встановлює поняття правочинів, підстави визнання їх недійсними та правові наслідки їх вчинення - і це загальні норми права. Проте, ст.1257 ЦК України містить норми щодо недійсності заповіту, які є спеціальними нормами і унеможливлюють застосування загальних норм для визнання недійсності правочинів (ст.215 ЦК України).

За позовом заінтересованої особи суд може визнати заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (ч.2 ст.1257 ЦК України), тобто якщо документ складено людиною, не здатною усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними або заповідач перебував під чиїмось тиском, впливом обману, погроз насильства, якщо оформлення його було вимушеним, написаним під час небезпечної для життя хвороби або внаслідок важких обставин, тоді цей заповіт буде визнано недійсним.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, право на пред`явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача. Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, зокрема, недієздатною, малолітньою, неповнолітньою особою (крім осіб, які в установленому порядку набули повну цивільну дієздатність), особою з обмеженою цивільною дієздатністю, представником від імені заповідача, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно із частиною першою статті 1257 ЦК є нікчемним, тому на підставі статті 215ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.

Між тим, вищеперераховані підстави визнання заповіту недійсним у даній справі відсутні і про наявність таких суду не було повідомлено та доведено перед судом.

Позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, що станом на 01.04.2016, коли ОСОБА_3 складався та посвідчувався заповіт, останння хворіла, внаслідок чого не усвідомлювала своїх дій та не могла керувати ними.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду Українив пункті 16 постанови від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»,правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу невизнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд …зобов`язаний призначити судово-психіатричнуекспертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів...При розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі статті225, частини другої статті1257ЦК суд …за клопотанням хоча б однієї зі сторін зобов`язаний призначити посмертну судово-психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

У постанові Верховного Суду від 16 березня 2020 у справі №04/1064/16-ц (провадження №61-21834св19) наголошено, що висновок про тимчасову недієздатність учасника такого правочину необхідно робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в момент вчинення правочину. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів.

З правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 13.01.2023 у справі №750/6976/20 вбачається, що для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною першоюстатті 225 ЦК України, може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і в основу рішення суду про недійсність правочину не може покладатися висновок експертизи, який ґрунтується на припущеннях.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №554/11179/13-ц (провадження №61-30685св18), від 02 листопада 2020 року у справі №326/81/15 (провадження №61-837св19), від 26 травня 2021 року у справі №639/348/17 (провадження №4822св21).

З такого ж тлумачення наведених норм щодо необхідності установлення абсолютної неспроможності особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними як підстави для визнання цього правочину недійсним відповідно до частини першої статті 225 ЦК України, виходив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 листопада 2019 року у справі №496/4851/14-ц (провадження №61-7835сво19), у якій, крім наведеного, зазначив, що для визнання правочину недійсним за цією нормою необхідна наявність факту, що особа саме у момент укладення договору не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

Також, з правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 13.01.2023 у справі №750/6976/20 вбачається, що у контексті викладеного слід розуміти, що підставою для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною першою статті 225 ЦК України, має бути встановлена судом абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними». Висновку посмертної судово-психіатричної експертизи про те, що ОСОБА_3 на момент посвідчення заповіту 01.04.2016 хворіла чи перебувала у хворобливому стані, не розуміла своїх дій та не могла керувати ними, позивачем суду не надано.

Отже, суд констатує, що позивачемне надано доказів щодо обставин, викладених у позові, які б були підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1ст.81 ЦПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6ст.81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч.1, 2ст.89 ЦПК України).

Враховуючи, що усі обставини, які становлять предмет доказування, мають бути підтверджені визначеними у ч.2ст.76 ЦПК Українизасобами доказування, суд вважає достовірно встановленими ті факти та обставини, які підтверджуються належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами. Зокрема, що 01.04.2016 ОСОБА_3 вчинила заповіт на користь ОСОБА_2 , який відповідає вимогам закону щодо його форми, порядку посвідчення, внутрішньому волевиявленню заповідача, що було вільним і відповідало волі ОСОБА_3 , яка усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними, без застосування щодо неї фізичного чи психічного тиску.

В п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що у судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт порушення прав та інтересів позивача складеним ОСОБА_3 заповітом 01.04.2016, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, а тому суд вважає за необхідне у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Суд розглянувши клопотання відповідача про застосування позовної давності, виходить із наступного.

Відповідно дост.257ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Крім того, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову. Отже, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Якщо ж суд встановить, що право або охоронюваний законом інтерес позивача дійсно порушено, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору (сторона спірних правовідносин за конкретною позовною вимогою), суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за неповажності причин її пропущення, наведених позивачем. (Аналогічна правова позиція щодо вирішення питання позовної давності, яка є сталою, міститься у численних постановах Великої Палати Верховного суду, зокрема, від 18.01.2023 у справі №488/2807/17, від 06.09.2023 у справі №910/18489/20.)

А отже, так як судом було відмовлено у задоволенні позову у зв`язку із недоведеністю, то немає підстав для застосування позовної давності.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить із того, що відповідно до ст.141 ЦПК України, у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.3, 4, 10, 12, 13, 76-83, 141, 222, 258, 259, 263, 264, 265, 266, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 203, 207, 215, 1233, 1234, 1247, 1248, 1257 ЦК України, Постановою ПВСУ №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», Постановою ПВСУ №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮУ №296/5 від 22.02.2012 року, Конституцією України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т. В. Гаврилюк