Рішення

від 16.12.2024 по справі 153/924/24

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р. Справа153/924/24

Провадження2/153/222/24-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Швеця Р.В.

за участю секретаря судового засідання Гуцол Т.Ю.

позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Снітка В.А.

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , неповнолітнього ОСОБА_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 , законним представником яких є ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про стягнення коштів за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , неповнолітнього ОСОБА_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 , законним представником яких є ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про стягнення коштів за договором позики. Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовано наступним: на початку травня 2018 року до нього звернувся ОСОБА_6 з проханням позичити йому кошти для ведення бізнесу. Враховуючи те, що останнього він добре знав, тому погодився на його пропозицію і 12 травня 2018 року передав ОСОБА_6 кошти, про що останнім особисто було складено розписку про отримання ним 18 650 доларів США. Відповідно до боргової розписки вбачається, що 12 травня 2018 року в м.Ямпіль, Вінницької області, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_1 , одержав в борг від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований по АДРЕСА_2 , грошові кошти в сумі 18 650 доларів США. Вказаною розпискою ОСОБА_6 зобов`язався повернути йому отримані кошти в сумі 18 650 доларів США в повному обсязі, своєчасно до 31 грудня 2023 року. Також в розписці зазначено, що після повернення грошових коштів, ОСОБА_1 повертає ОСОБА_6 боргову розписку. Вказана розписка підписана власноручно, ОСОБА_6 .

Позивачу стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер. З офіційного сайту «Судової влади» та реєстру рішень позивачу стало відомо, що рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 28 лютого 2024 року в справі №153/238/24 було встановлено факт, що має юридичне значення, а саме ОСОБА_2 з 07 грудня 2017 року проживала однією сім`єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 до дня його смерті. ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_6 звернулась до нотаріуса та прийняла спадщину належним чином. Тому пред`явлення цього позову має бути саме до спадкоємця, як особи, яка прийняла не тільки права, а й обов`язки спадкодавця. Так, термін повернення коштів, який передбачений розпискою закінчився 31 грудня 2023 року. 23 квітня 2024 року він дізнався хто саме прийняв спадщину після смерті боржника та 25 квітня 2024 року звернувся з вимогою (листом-претензією) до ОСОБА_2 , як до спадкоємиці майна ОСОБА_6 з пропозицією повернути йому 18 650 доларів США, відповідно до боргової розписки, яка складена ОСОБА_6 із зазначенням терміну повернення до 10 травня 2024 року. Відповіді від ОСОБА_2 на його вимогу не надійшло.

Позивачем було заявлено про зміну предмета позову та залучення співвідповідачів та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, оскільки з копії матеріалів спадкової справи 84/2023 було встановлено, що після смерті ОСОБА_6 є три спадкоємці, а саме ОСОБА_2 (спадкоємець за заповітом) та двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , які мають право на обов`язкову частку у спадщині після смерті батька.

Вважаючи свої права порушеними позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на його користь заборгованість за борговою розпискою від 12 травня 2018 року у загальній сумі 18 650 доларів США, в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідач ОСОБА_2 надала суду відзив наступного змісту: позовні вимоги вона не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову. Вказала, що вона категорично заперечує факт позики коштів, оскільки про їх існування їй не відомо. Будь-які свідки, які би могли підтвердити факт передачі коштів, позивач не зазначає і в розписці вони не відображені. Як вбачається із розписки, підписана вона була приватним підприємцем, що пов`язано із підприємницькою діяльністю ФОП ОСОБА_6 адже на розписці було поставлено печать приватного підприємця. Тому можна допустити, що ці зобов`язання брались фізичною особою на підприємстві і можливо у документах приватного підприємця є підтвердження виконання цього. Тому це ще раз підтверджує, що це не був договір позики, а є договором купівлі-продажу або будь-який інший договір у зв`язку з підприємницькою діяльністю покійного ОСОБА_6 .

Окрім цього, позивачем має бути зазначено у позовній заяві та надано суду належні та допустимі докази вартості спадкового майна, одержаного у спадщину відповідачем, у зв`язку з чим суд самостійно позбавлений можливості з`ясувати, в яких межах вартості спадкового майна, одержаного у спадщину виник обов`язок спадкоємця перед позикодавцем (кредитором). Повідомляє, що спадщину вона не прийняла. Незрозуміло чому, позивач звертається тільки до неї і претензією та позовні вимоги пред`являє лише їй, адже у померлого ОСОБА_6 наявні інші спадкоємці, які спадкують обов`язкову частку. Також звертає увагу, що відповідно до постанови приватного нотаріуса їй було відмовлено у прийнятті спадщини повністю і рекомендовано звернутися до суду . В результаті відмови, вона звернулася до суду з метою визнання за нею права 1/3 частку відповідно до майнового сертифіката. Майновий сертифікату який вона має намір прийняти як спадщину складає 2500 гривень. З урахуванням вищевикладеного, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Снітко В.А. діючи на підставі ордеру серії АВ №1051553 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позову та просила суд відмовити. Вказала, що за життя ОСОБА_6 не повідомляв їй жодним чином, що у нього існує борг перед ОСОБА_1 , який йому слід повернути. Окрім цього, під час їх зустрічей з ОСОБА_1 останній жодного разу в її присутності не просив ОСОБА_6 повернути йому борг.

Відповідач неповнолітній ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, однак судова повістка повернута до суду, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідач неповнолітня ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином за зареєстрованим місцем проживання, однак судова повістка повернута до суду, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Законний представник неповнолітніх відповідачів ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином за зареєстрованим місцем проживання, однак судова повістка повернута до суду, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судові повістки відповідачам вручені.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору представник Служби у справах дітей Вінницької міської ради Бойко М.П діючи на підставі довіреності від 22 січня 2024 №73 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Служби у справах дітей Вінницької міської ради. При прийнятті рішення просять суд враховувати майнові права дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

З досліджених судом письмових доказів встановлено:

З копії боргової розписки від 12 травня 2018 року встановлено, що ОСОБА_6 отримав в борг від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 18 650 доларів США, які зобов`язався повернути ОСОБА_1 в повному обсязі, своєчасно до 31 грудня 2023 року. Після повернення коштів ОСОБА_1 повертає ОСОБА_6 боргову розписку (а.с.8)

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 та з копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00040789702 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області помер ОСОБА_6 (а.с.42).

З копії заповіту від 02 червня 2023 року посвідченого приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області встановлено, що ОСОБА_6 на випадок свої смерті все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, у тому числі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він матиме право за законом, заповів ОСОБА_2 (а.с.47).

З копії витяга про реєстрацію в спадковому реєстрі №73426675 встановлено, що після смерті ОСОБА_6 була заведена спадкова справа №71027427 (№84/2023) (а.с.56).

З матеріалівспадкової справи№84/2023встановлено,що 02серпня 2023року доприватного нотаріусаМогилів-Подільськогорайонного нотаріальногоокругу Вінницькоїобласті іззаявою проприйняття спадщинив повномуобсязі післясмерті ОСОБА_6 звернулась ОСОБА_2 (а.с. 41 зворотня сторона).

З копії витяга з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №0043616697 встановлено, що 10 грудня 2003 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . 15 червня 2007 року шлюб між ними було розірвано, актовий запис №746 (а.с.67-68).

З копії витяга з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №0040802157 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_7 , батьками якої вказано ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.58 зворотня сторона - 60).

З копії витяга з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №0040802164 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_8 , батьками якого вказано ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.60 зворотня сторона - 62).

З копії витяга з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №0043325950 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_9 , батьками якого вказано ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.62 зворотня сторона - 64).

З копії витяга з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №0043325953 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_10 , батьками якої вказано ОСОБА_6 та ОСОБА_11 (а.с.65- 66).

З копії заяви ОСОБА_2 від 15.02.2024 №62 встановлено, що ОСОБА_2 просила приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області видати на її ім`я свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 на наступне майно: квартиру під номером АДРЕСА_3 ; земельну ділянку площею 0,0791 га, що розташована по АДРЕСА_1 (а.с.66 зворотня сторона).

З копіїсвідоцтва проправо власностіна нерухомемайно серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_4 (а.с.69).

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку встановлено, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 0,0791 га , яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0525610100:01:004:0219 (а.с.80 зворотня сторона - 81).

З копії свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії ВІ XXVII №017710 встановлено, що ОСОБА_6 належить право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства Поділля реорганізованого в СВК Поділля в розмірі 0,0702 відсотків, або 2955 грн. (а.с.37).

З копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15 лютого 2024 року встановлено, що ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно ОСОБА_6 , у зв`язку із тим, що з матеріалів спадкової справи вбачається, що спадкоємцями, які мають право на обов`язкову частку є діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/8 частки кожен (а.с. 71 зворотня сторона - 72).

З копії претензії від 30 квітня 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 звертався до приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області із проханням включити його вимоги щодо стягнення заборгованості, яка існувала у ОСОБА_6 , а саме суму боргу 18 650 доларів США, які спадкодавець зобов`язався повернути йому до 31 грудня 2023 року. Просив повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості. Повідомити його чи звертались спадкоємці із заявами про прийняття спадщини, хто звертався та чи було видано на їх ім`я свідоцтва про право власності на спадкове майно в порядку спадкування (за законом/за заповітом) після смерті ОСОБА_6 (а.с.73).

З копії повідомлення приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області встановлено, що ОСОБА_1 було відмовлено у наданні інформації щодо кола спадкоємців ОСОБА_6 у зв`язку із тим, що дані відомості є нотаріальною таємницею (а.с.10).

З копії повідомлення приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області встановлено, що ОСОБА_2 , як спадкоємця ОСОБА_6 було повідомлено про наявність заборгованості у спадкодавця перед ОСОБА_1 у розмірі 18 650 доларів США (а.с.75).

Суд заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку:

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості грошей (стаття 1047 ЦК України).

Тлумачення статей 1046 та 1047 ЦК України свідчить, що по своїй суті розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі №355/385/17 (провадження №61-30435сво18) міститься висновок, що реальним (від лататинського res - річ) вважається договір, що є укладеним з моменту передачі речі або вчинення іншої дії. Для укладення реального договору необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між його сторонами стосовно істотних умов договору; б) передача речі однією стороною іншій стороні або вчинення іншої дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі N 2-383/2010 (провадження N 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно із частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому за правилами частини першої статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.

Так, відповідно до статті 1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника. Разом з тим, необхідно враховувати, що оскільки зі смертю боржника зобов`язання по поверненню позики включаються до складу спадщини, то умови договору позики щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.

Відповідно до частини 3 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:

- чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Такі правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 496/4363/15-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 645/1566/16-ц, від 04 березня 2020 року у справі № 2609/30529/12.

Ураховуючи предмет спору у зазначеній справі, до обов`язку позивача як кредитора (позикодавця) спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, і звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов`язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов`язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує вимоги кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.

Судом встановлено, що 12 травня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено договір позики (боргова розписка) відповідно до якої ОСОБА_6 (як фізична особа) отримав в борг від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 18 650 доларів США, які зобов`язався повернути ОСОБА_1 в повному обсязі, своєчасно до 31 грудня 2023 року. Даний правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, оскільки ця презумпція не була спростована в ході розгляду справи. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер. Тому правовідносини, що виникли між позикодавцем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_6 (який помер), після його смерті трансформуються в зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями боржника й вирішуються в порядку положень ст.1282 ЦК України.

Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що їй не було відомо про наявність боргу у ОСОБА_6 перед ОСОБА_1 в сумі 18650 доларів США - не звільняють її від обов`язку, як спадкоємця ОСОБА_6 , сплатити дану заборгованість в розмірі частки успадкованого майна. Припущення відповідача про те, що боргова розписки, підписана приватним підприємцем, що пов`язано із підприємницькою діяльністю ФОП ОСОБА_6 , а тому на підприємстві у документах приватного підприємця може бути підтвердження виконання даного зобов`язання, суд не приймає до уваги, оскільки ці пояснення недоведені жодними доказами. Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач ОСОБА_1 своєчасно, у межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 1281 ЦК України, пред`явив вимоги до спадкоємця боржника шляхом направлення повідомлення (претензії) про вимоги за існуючими зобов`язаннями боржника ОСОБА_6 на адресу приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області, яким була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_6 , що підтверджується матеріалами справи (копія спадкової справи №84/2023).

Матеріалами спадкової справи підтверджується, що із заявою в межах встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини звернулась відповідач ОСОБА_2 , як спадкоємець за заповітом, яка вважаться такою, що прийняла спадщину, оскільки подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини та не відмовлялись від неї. Як встановлено з відповіді нотаріуса в межах спадкової справи №84/2023 свідоцтва про право на спадщину не видавалось, оскільки в спадкодавця ОСОБА_6 є ще двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які мають право на обов`язкову частку у спадщині, а саме по 1/8 частці кожен.

Таким чином, в ході розгляду справи судом було встановлено, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є відповідачі ОСОБА_2 (спадкоємець за заповітом) та двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , які мають право на обов`язкову частку у спадщині.

Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Відповідно до ч.4 ст.1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

В матеріалах спадкової справи №84/2023 відсутні заяви неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_3 про відмову від прийняття спадщини відповідно до чинного законодавства. Таким чином, неповнолітні відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_3 вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті батька ОСОБА_6 .

Як вбачається із повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження у спадкодавця ОСОБА_6 було четверо дітей: ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , неповнолітній ОСОБА_3 та неповнолітня ОСОБА_4 . Частка дітей, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом становила б по 1/4 кожному, а отже половина частки неповнолітніх дітей становить по 1/8 частки (обов`язкові частка), кожному.

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Виходячи зі змісту статті 1282 ЦПК України вказаною нормою визначено загальний характер відповідальності всіх спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування. Для всіх спадкоємців існує однакова межа відповідальності за боргами спадкодавця, зокрема часткова відповідальність, в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Тобто, обов`язок задоволення вимог кредитора спадкодавця лежить на усіх спадкоємцях, які прийняли спадщину, у розмірі, який відповідає їх частці у спадщині.

Задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Відсутність у спадкоємців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.

Отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до положень статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, за виключенням якщо (ст.1297 ЦК України): у складі спадщини є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація. Якщо спадкоємець прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 607/98/17, від 15 липня 2020 року у справі № 645/1566/16-ц; від 10 липня 2024 року у справі № 175/4353/20).

В ході розгляду даної справи судом було встановлено, що після смерті ОСОБА_6 залишилося нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_4 , земельна ділянка площею 0,0791 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0525610100:01:004:0219, а також право на майновий пай члена КСП Поділля реорганізованого в СВК Поділля в розмірі 0,0702 відсотків.

Відповідачі, як спадкоємці ОСОБА_6 прийняли спадщину у складі якої є нерухоме майно, але зволікають з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України.

Суд враховуючи принцип змагальності цивільного процесу, який закріплений у статті 81 ЦПК України, передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.

Позивачем в ході розгляду справи надано належні і достатні докази того, що відповідачі, як спадкоємці позичальника, прийняли спадщину після смерті останнього, не відмовлялись від неї, надано докази своєчасних вимоги відповідно до статті 1282 ЦК України, а також належні і достатні докази наявності у спадкодавця на день смерті непогашеної заборгованості за борговою розпискою від 12 травня 2018 року.

Відповідачами в ході розгляду справи не доведено жодними доказами, що вартість успадкованого майна є недостатньою для погашення заборгованості та задоволення вимог позивача.

Судом було встановлено, що розмір частки неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 становить 1/8 в кожного. Таким чином, розмір частки відповідача ОСОБА_2 становить 3/4, а тому враховуючи розмір частки кожного спадкоємця, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість в сумі 18 650 доларів США за борговою розпискою від 12.05.2018 року пропорційно до розміру частки в межах вартості майна успадкованого після смерті ОСОБА_6 .

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.

Згідно із ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, а тому з відповідачів слід стягнути в користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-266, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , неповнолітнього ОСОБА_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 , законним представником яких є ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про стягнення коштів за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , заборгованість за борговою розпискою від 12.05.2018 в розмірі 13987,50 доларів США в межах вартості майна успадкованого після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , законним представником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , заборгованість за борговою розпискою від 12.05.2018 в розмірі 2331,25 доларів США в межах вартості майна успадкованого після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , законним представником якої є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , заборгованість за борговою розпискою від 12.05.2018 в розмірі 2331,25 доларів США в межах вартості майна успадкованого після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , витрати зі сплати судового збору в розмірі 5692 (п`ять тисяч шістсот дев`яносто дві) гривні 50 копійок.

Стягнути з неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , законним представником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , витрати зі сплати судового збору в розмірі 948 (дев`ятсот сорок вісім) гривень 75 копійок.

Стягнути з неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , законним представником якої є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , витрати зі сплати судового збору в розмірі 948 (дев`ятсот сорок вісім) гривень 75 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 .

Законний представник неповнолітніх відповідачів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) НОМЕР_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Вінницької міської ради, місцезнаходження: вул. Соборна, 50 м. Вінниця, код ЄДРПОУ - 44566028.

Повний текст рішення буде складено 24 грудня 2024 року.

Суддя Р.В. Швець