Постанова

від 24.12.2024 по справі 202/12359/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10853/24 Справа № 202/12359/24 Суддя у 1-й інстанції - Дребот І. Я. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Халаджи О. В.

суддів: Космачевської Т.В., Никифоряка Л.П.,

секретар Піменова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_2 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2024 року про відмову у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності (суддя першої інстанції Дребот І.Я.),

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті провадження цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності.

Із вказаною ухвалою суду не погодились позивачі, та через свого представника ОСОБА_2 , подали апеляційну скаргу, в якій вказують, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права та без належного дослідження обставин справи та наявних в ній доказів.

Наголошує на тому, що приймаючі спірну ухвалу та відмовляючи у відкритті провадження у справі № 202/12359/24, позивачі унеможливлені у будь-який інший спосіб поновити свої порушені права. Судом першої інстанції порушено принцип гарантії на поновлення порушених прав позивачів, а також суд першої інстанції відмовив позивачам у доступі до суду.

ОСОБА_2 просив ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Інші учасники справи до судового засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно із ч. 2ст.372ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.376ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зп.4ч.1ст.379ЦПК Українипідставою дляскасування ухвалисуду,що перешкоджаєподальшому провадженнюу справіі направленнясправи дляподальшого розглядудо судупершої інстанціїє порушеннянорм процесуальногоправа чинеправильне застосуваннянорм матеріальногоправа,які призвелидо постановленняпомилкової ухвали.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступного.

Відмовляючи у провадженні на підставі п.3 ч.1 ст. 186 ЦПК України,суд першої інстанції виходив з того, що у провадженні Авдіївського міського суду Донецької області знаходиться справа зі спору між тими самими сторонами.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263ЦПКУкраїни судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають з огляду на таке.

За змістом положеньстатті 55 Конституції Україникожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Частиною першоюстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(даліКонвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (даліЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна державаучасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

Діяльність суду при здійсненні судочинства в цивільних справах відбувається у чіткій послідовності, визначеній нормамиЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.1ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Відповідно до п.3 ч.1ст. 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, щоу провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав

Необхідність застосування пункту 3 частини першоїстатті 186 ЦПК Українизумовлена неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави. За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. В розумінні цивільного процесуального закону предмет позовуце матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позовуце річ, щодо якої виник спір.

У позовній заяві зазначено, що 01.06.2024 року позивачі зверталися до Авдіївського міського суду Донецької області з тим самим предметом з тих самих підстав та 04.06.2024 року суддя Авдіївського міського суду Донецької області Пронін С.Г. відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності. Однак, розгляд справи відбувся оскільки рішенням ВРП від 11.06.2024 року № 1802/0/15-24 з 01.07.2024 року змінено підсудність судових справ Авдіївського міського суду Донецької області на Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська. Станом на 12.10.2024 року Авдіївським міським судом Донецької області не передана судова справа № 217/185/24 до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська. У зв`язку з чим позивачі звернулися до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

Рішенням Ради суддів України від 25.11.2021 року № 55 «Про використання суддями ЄДРСР у режимі повного доступу» затверджено, що повний доступ до усіх інформаційних ресурсів ЄДРСР судді можуть використовувати безпосередньо для здійснення правосуддя.

Встановлено, що ухвалою судді Авдіївськогоміського судуДонецької областівід 04.06.2024 року дійсно було відкрито провадження у справі №217/185/24 (провадження№ 2/217/143/2024) зі спору між тими самими сторонами,про тойсамий предметі зтих самихпідстав.(прим.суду - https://reyestr.court.gov.ua/Review/119472170).

З наданих представником позивача до апеляційної скарги доказів вбачається, що 12.08.2024р. Авдіївський міський суд Донецької області надав відповідь на адвокатський запит, в якому зазначив, що, починаючи з 01 липня 2024 року Авдіївським міським судом Донецької області забезпечено доступ до бази даних автоматизованої системи документообігу суду в повному обсязі. Крім того, Авдіївським міським судом Донецької області на виконання рішення Вищої ради правосуддя № 1802/0/15-24 від 11.06.2024 було надіслано на адресу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська список незавершених судових справ Авдіївського міського суду, що потребують прийняття їх до провадження та розгляду по суті.

Станом на 12 серпня 2024 року Авдіївським міським судом Донецької області вжиті всі можливі заходи щодо передачі судових справ та матеріалів, які перебували в провадженні Авдіївського міського суду Донецької області, у тому числі судової справи № 217/185/24 до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська.

У відповіді вих. № 01-14/167/2024 вiд 26.09.2024 року Індустріального районного суду міста Дніпропетровська зазначено, що станом на 26.09.2024 паперові або електронні матеріали справи № 217/185/24 за актом приймання-передавання справ і документі, форма якого затверджена Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України від 20.08.2019 № 814, або актом приймання-передавання справ і документів, форма якого затверджена Наказом Державної судової адміністрації України від 13.11.2023 № 524, до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська не передані.

Матеріали справи дають підстави стверджувати, що цивільна справа №217/185/24 яка перебувала в провадженні Авдіївського міського суду Донецької області, на теперішній час втрачена та її розгляд не здійснюється, ані Авдіївським міським судом Донецької області, який не здійснює правосуддя через воєнний стан, ані Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, до територіальної підсудності якого віднесено судові справи Авдіївського міського суду Донецької області.

Згідно ізстаттею 488 ЦПК Українивідновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до частин четвертої, п`ятоїстатті 492 ЦПК Українисуд відмовляє у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження у випадках:

1) подання заяви про відновлення судового провадження, втраченого до закінчення судового розгляду;

2) заява подана після закінчення строку, встановленого частиною п`ятоюстатті 491 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

У випадку, визначеному пунктом 1 частини четвертої цієї статті, суд роз`яснює заявнику право звернутися до суду з новим позовом в установленому цим Кодексом порядку. В ухвалі суду про відкриття провадження в новій справі у зв`язку з втратою незакінченого провадження обов`язково має бути зазначено про цю обставину.

Особа не позбавлена можливості звернутися до суду із заявою про відновлення судового провадження, втраченого до закінчення судового розгляду, оцінку обґрунтованості якої надає суд під час розгляду відповідної заяви. Разом з тим, учасник справи розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Позивачі з метою захисту своїх прав звернулася до суду з новим позовом, що є їх правом, гарантованим частиною першою статті 6 Конвенції.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було порушені права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вільний доступ до правосуддя, що є беззаперечною підставою для скасування оскаржуваної ухвали з направленням матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Водночас у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»).

Також згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, відповідно до вимог пункту 6 частини 1статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з підстав, передбачених частиною 1статті 379 ЦПК Україниі направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями,367,374,379,381-384 ЦПК України , апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 жовтня 2024 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О.В. Халаджи

Т.В. Космачевська

Л.П. Никифоряк

Повний текст судового рішення складено 24 грудня 2024 року.

Головуючий-суддя О. В. Халаджи