Рішення

від 19.12.2024 по справі 686/14965/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/14965/24

Провадження № 2/686/4558/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

в складі: головуючого судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі - Дмітрієвій Д.В., за участю представників позивача Плейзора І.В., Канікаєва Ю.О., представника відповідача Мантуляка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія П» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних,

встановив:

24.05.2024 року ТзОВ «Династія П» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних, в обґрунтування якого зазначено, що

02.03.2018 року Загальні збори ТОВ «Династія П» вирішили збільшити статутний фонд Товариства у тому числі шляхом внесення до нього автомобіля марки MERCEDEC-BENZ V220 D (2143 куб. см, 2016 р.в., кузов № НОМЕР_1 ), який належав учаснику ТОВ «Династія П» ОСОБА_2 29.12.2018 року вказаний автомобіль перереєстровано на ОСОБА_1 як підставу для перереєстрації вказано договір купівлі-продажу №6841/2018/1249739.

Відповідно до цього договору вартість, за яку здійснювалося відчуження транспортного засобу, становила 260 000,00 грн. Протее, по цьому договору кошти так і не були внесені.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.02.2024 року по справі №686/21066/23 задоволено позовні вимоги ТОВ «Династія П» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором купівлі-продажу в сумі 260 000 грн., судовий збір в сумі 5242 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 02.05.2024 року по справі №686/21066/23 вказане рішення залишено без змін.

На дату подання позову, договір та рішення суду не виконані, а тому позиваче, виходячи із загальної суми заборгованості, нараховано 3% річних 41692 грн. 60 коп. та інфляційні збитки 182842 грн. 94 коп., які представник позивача просить стягнути з відповідачки разом із судовими витратами.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28.05.2024 року провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

28.05.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому заперечуються позовні вимоги.

Ухвалою суду від 03.09.2024 року підготовче провадження по справі було закрито та справу призначено до судового розгляду.

19.11.2024 року до суду від відповідачки надійшли додаткові письмові пояснення.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо заявлених позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом об`єктивно встановлено, що 02.03.2018 року загальними зборами ТОВ «Династія П» вирішено збільшити статутний фонд Товариства, у тому числі шляхом внесення до нього автомобіля марки MERCEDEC-BENZ V220 D (2143 куб. см, 2016 р.в., кузов № НОМЕР_1 ), який належав учаснику ТОВ «Династія П» ОСОБА_2

29.12.2018 року вказаний автомобіль перереєстровано на ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №6841/2018/1249739.

Відповідно до цього договору вартість, за яку здійснювалося відчуження транспортного засобу, становила 260 000,00 грн. Проте, по цьому договору кошти не були внесені.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.02.2024 року по справі №686/21066/23 задоволено позовні вимоги ТОВ «Династія П» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором купівлі-продажу в сумі 260 000 грн., судовий збір в сумі 5242 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 02.05.2024 року по справі №686/21066/23 вказане рішення залишено без змін.

Відповідачкою було здійснено оплату заборгованості за вищезазначеним рішенням суду лише 15.05.2024 року у сумі 305242,00 грн.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням суду від 02.02.2024 року у справі №686/21066/23 було задоволено позовні вимоги ТОВ «Династія «П» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 260 000 грн., посилаючись на недоведеність факту оплати відповідачкою вартості придбаного на підставі договору купівліпродажу транспортного засобу від 29.12.2018 за № 6841/2018/1249739 автомобіля марки Mercedes-Benz V220D, номер кузова НОМЕР_1 , беручи до уваги відсутність оригіналу квитанції до прибуткового касового ордеру від 29.12.2018 року.

Окрім того, у рішенні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.01.2023 року у справі №686/23437/21 було встановлено, що обов`язок сплатити кошти за придбаний автомобіль виник у ОСОБА_3 29.12.2018 року після підписання договору та реєстрації права на транспортний засіб.

Таким чином, суд вважає, що з моменту виникнення у відповідачки обов`язку сплатити кошти за придбаний автомобіль (29.12.2018 року) до часу набрання законної сили рішенням суду у справі №686/21066/23 (01.05.2024 року), у ТзОВ «Династія П» виникло право на стягнення інфляційних втрат та 3% річних за вищезазначений період.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У постанові Верховного Суду від 11.04.2018 (справа №758/1303/15-ц) зазначено, що дія положень ст. 625 ЦК України поширюється на усі грошові правовідносини, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Зазначені правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується(ст. 264 ЦКУ).

Відповідно до приписів п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки позовної давності продовжуються на строк дії зазначеного стану.

Суд не бере до уваги посилання сторони відповідача на пропущені строки позовної давності у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Щодо пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України суд вважає, що вказані положення не підлягають застосуванню у правовідносинах, які виникли між сторонами у зв`язку з порушенням договору купівлі-продажу транспортного засобу.

Щодо суми інфляційних втрат та 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь ТзОВ «Династія П» суд зазначає наступне.

Згідно наданого представником позивача розрахунку заборгованості вбачається, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних проведено за період з 30.12.2018 року по 02.05.2024 року, згідно якого сума інфляційних втрат становить 182842,94 грн. та 3% річних 41692,60 грн., всього 224535,55 грн.

Однак, суд приходить до висновку про невірне проведення розрахунку позивачем, так як грошове зобов`язання не виконувалось відповідачкою в період з 29.12.2018 року по 01.05.2024 року та наведений розрахунок не відповідає формулі розрахунку цього виду грошових зобов`язань.

Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка виникла з1 по15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу виникла з16 по31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з1 по15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з16 по31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права від17.07.2012 № 01-06/928/2012).

Таким чином, враховуючи визначений судом період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, застосувавши межі періоду, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що 3% річних підлягають нарахуванню в період з 29.12.2018 року по 01.05.2024 року на суму заборгованості 260 000 грн. та за цей період складають 41671,00 грн., а інфляційні втрати складають 260000 х 1,62150193 260000 = 161590,50 грн.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Династія П» підлягають до стягнення 3 % річних за період з 29.12.2018 року по 01.05.2024 року у розмірі 41671,00 грн. та інфляційні втрати за вказаний період у розмірі 161590,50 грн., а разом до стягнення підлягає заборгованість у розмірі 203261,50 грн.

Окрім того, представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідачки на його користь понесених витрат на правову допомогу у розмірі 40000 грн.

Як вбачається із положень ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2024 року адвокатом Канікаєвим Ю.О. та ТзОВ «Династія П» укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги №257/24, згідно п. 1.3. якого, встановлено фіксований гонорар за веденна справи по інстанціях, а саме: за розгляд справи у суді першої інстанції: 40000 грн.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заяваN19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням обґрунтованості та реальності понесених судових витрат, розумності їхнього розміру, принципу співмірності судових витрат, розміру наданої правової допомоги, складністю справи та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову і значенням справи для сторін, результати розгляду справи, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки витрат на правову допомогу у розмірі 30000 грн.

Також, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути сплачений стороною позивача судовий збір за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 3048,92 грн. (203261,50 х 3368,03 / 224535,55).

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 137, 141, 258-265 ЦПК України, ст.ст. 4, 15, 509, 610, 612, 625 ЦК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія П» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія П» (ЄДРПОУ 41771128) інфляційні витрати у розмірі 161590,50 грн. та 3 % річних 41671 грн., судовий збір у розмірі 4235,68 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 30000 грн., всього стягнути 237497,18 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 24.12.2024 року.

Суддя С. Стефанишин