Ухвала

від 17.12.2024 по справі 521/12903/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/12903/24

Провадження №2/522/7047/24

УХВАЛА

17 грудня 2024 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Домусчі Л.В.

за участі секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,

розглянувши у підготовчомузасіданні у м.Одесі заяву представника ОСОБА_1 адвоката Невмержицького Олександра Миколайовича про повернення помилково сплаченого судового збору по цивільній справі №521/12903/24 за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК» про стягнення грошових коштів, сплачених за договором асоційованого членства в споживчому товаристві,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м.Одеси 16.08.2024 року через систему Електронний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК» про стягнення грошових коштів, сплачених за договором асоційованого членства в споживчому товаристві у розмірі 1 329 768,90 грн.

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 20.08.2024 року зазначену справу передано на розгляд до Приморського районного суду м.Одеси.

12.09.2024 року зазначена справа надійшла до Приморського районного суду м.Одеси та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена на суддю Домусчі Л.В.

Справу суддя отримала 13.09.2024 року.

Ухвалою суду від 20.09.2024 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 28.10.2024 року.

25.10.2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Невмержицький О.М. через систему Електронний суд надав клопотання, в якому просив повернути позивачці суму сплаченого судового збору, як помилково сплачений за подання позову про захист прав споживачів.

В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Уклавши договір про пайову участь, ОСОБА_1 набула права асоційованого члена Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК». У цих правовідносинах ОСОБА_1 виступала в якості особи, яка замовила у Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК» послуги із забезпечення будівництва індивідуального будинку, за які сплатила грошові кошти, маючи намір отримати у власність закінчений будівництвом житловий будинок. Вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», а тому згідно з ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивачка звільняється від сплати судового збору за позовом, пов`язаним з порушеннями її прав.

25.10.2024 року представник позивачка через систему Електронний суд надав клопотання про зміну предмету позову, в якому просив доповнити позовні вимоги новою вимогою, а саме визнати недійсним пункт 2.6 Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №1/41 від 24 грудня 2020 року укладеному між ОСОБА_1 та Споживчим товариством «БУДОВА ПАРК».

У підготовчому засіданні 28.10.2024 року був присутній представник ОСОБА_1 адвокат Невмержицький О.М., просив прийняти заяву про зміну предмету позову, а саме, доповнити вимогу про визнання недійсним пункту договору. Також просив повернути сплачений судовий збір.

Представник СТ «БУДОВА ПАРК» у підготовче засідання не з`явився, про розгляд справи був сповіщений належним чином.

Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та прийнято заяву про зміну предмету позову шляхом доповнення ще однієї вимоги про визнання недійсним п.2.6 Договору. У зв`язку з прийняттям зміни предмету позову, розгляд справи відкладено на 02.12.2024 року з метою надання відповідачу строку на подачу відзиву.

02.12.2024 року представник Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК» - адвокат Новак Л.А. надала суду відзив, в якому просила поновити строк на подання відзиву на позовну заяву та прийняти до розгляду даний відзив; позов ОСОБА_1 - задовольнити частково, стягнути зі СТ «БУДОВА ПАРК» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за Договором асоційованого членства у споживчому товаристві №1/41 від 24.12.2020 року в сумі 914196,00 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У зв`язку з відсутністю електроенергії у приміщенні суду, розгляд справи призначений на 02.12.2024 року було відкладено на 17.12.2024 року.

13.12.2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Невмержицький О.М. через систему Електронний суд надав клопотання, в якому просив відмовити відповідачу у поновленні пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву; відзив на позовну заяву у даній справі залишити без розгляду.

У підготовчому засіданні 17.12.2024 року була присутня представник СТ «БУДОВА ПАРК» - адвокат Новак Л.А., просила прийняти відзив та поновити строк на його подання. Питання щодо повернення позивачці сплаченого судового збору залишила на розсуд суду

Представник ОСОБА_1 адвокат Невмержицький О.М. заперечував проти прийняття відзиву, оскільки пропущені строки, просив залишити без задоволення. Просив повернути сплачений позивачкою судовий збір, посилаючись на ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Протокольною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення відзиву без розгляду, поновлено строк відповідачу на подання відзиву, та прийнято відзив, враховуючи прийняття судом 28.10.2024 року зміни предмету позову.

Вирушаючи дане питання, суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до СТ «БУДОВА ПАРК», в якому просила стягнути з відповідача на її користь грошові кошти, сплачені за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві №1/21 від 24.12.2020 року у розмірі 1329768,90 грн.

За зазначений позов позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 10638,16 грн.

В подальшому, 15.10.2024 року, представником позивачки було надано суду клопотання про зміну предмету позову, в якому просили доповнити позовні вимоги новою вимогою, а саме визнати недійсним пункт 2.6 Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №1/41 від 24.12. 2020 року укладеному між ОСОБА_1 та Споживчим товариством «БУДОВА ПАРК», які були прийняти судом.

25.10.2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Невмержицький О.М. надав клопотання, в якому просив повернути позивачці суму сплаченого судового збору у розмірі 10638,16 грн., як помилково сплачений за подання позову про захист прав споживачів, в якому зазначив, що відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Уклавши договір про пайову участь, ОСОБА_1 набула права асоційованого члена Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК». У цих правовідносинах ОСОБА_1 виступала в якості особи, яка замовила у Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК» послуги із забезпечення будівництва індивідуального будинку, за які сплатила грошові кошти, маючи намір отримати у власність закінчений будівництвом житловий будинок. Вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», а тому згідно з ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивачка звільняється від сплати судового збору за позовом, пов`язаним з порушеннями її прав.

Предметом даного спору є стягнення грошових коштів, сплачених за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві у розмірі 1 329 768,90 грн через невиконання виконавцем робіт.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що споживачем є фізична особа, яка придбаває замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Уклавши договір про пайову участь, ОСОБА_1 набула права асоційованого члена Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК». У цих правовідносинах ОСОБА_1 виступала в якості особи, яка замовила у Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК» послуги із забезпечення будівництва індивідуального будинку, за які сплатила грошові кошти, маючи намір отримати у власність закінчений будівництвом житловий будинок.

У постанові від 04 вересня 2019 року по справі N 361/5893/16-ц, провадження N 61-30809c18, Верховний Суд зазначив, що предметом договору про пайову участь у кооперативі є придбання асоційованим членом кооперативу квартири для особистих потреб за рахунок пайового внеску, а тому колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що позивач є споживачем у розумінні статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів».

У постанові Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №501/3038/16-ц сформульовано загальний критерій для визначення факту поширення діїЗакону України «Про захист прав споживачів»на ті, чи інші правовідносини, опосередковані тим чи іншим договором, а саме в залежності від мети конкретного договору - задоволення власної потреби фізичної особи у житлі, яка не пов`язана з підприємницькою діяльністю. Зазначено, що оскільки позивач мав на меті задовольнити власні потреби у житлі, ці відносини безпосередньо не пов`язані з підприємницькою діяльністю, він є споживачем фінансової послуги, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню правилаЗакону України «Про захист прав споживачів».

У справах № 607/1576/19, № 607/1579/19, № 607/1569/19, № 607/20776/14 Верховним Судом висловлено єдиний підхід щодо вирішення спору фізичних осіб з одним й тим самим господарським товариством щодо будівництва квартир через механізм пайової участі фізичної особи у цьому будівництві, згідно з яким оскільки спірний договір між позивачем та відповідачем був спрямований на продовження виконання домовленостей щодо будівництва житла для позивача, договірні правовідносини мають характер будівельного підряду та на ці правовідносини розповсюджується Закон України «Про захист прав споживачів».

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц (пункт 55) зазначила, що послугами згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» є всі види комерційної взаємодії суб`єктів господарювання із споживачами, які не вписуються у набагато більш конкретні й чіткі визначення понять «товарів» та «робіт» і є набагато ширшими за аналогічне поняття, що вжите в ЦК України, адже включає в себе, наприклад, прокат, який ЦК України однозначно кваліфікується як різновид договору майнового найму.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

У статті 5 Закону «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору. Системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Отже, стаття 5 Закону «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить норми про те, що пільги надаються лише за пред?явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, визначив, що ця пільга надається з метою захисту споживачами їх порушених прав.

Порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред?явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.

Вказаний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-1.

Аналізуючи позовні вимоги, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки позивачкою за зазначений позов помилково було сплачено судовий збір, суд приходить до висновку про повернення ОСОБА_1 сплаченої суми судового збору, яка становить 10638,16 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №130 (49925098SB) від 16.08.2024 року.

Керуючись ст.ст.5, 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.187, 258-260, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Невмержицького Олександра Миколайовича про повернення помилково сплаченого судового збору задовольнити.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України м.Одеси в Одеській області, яке знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Черняховського 6, код ЄДРПОУ: 38016923, повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 10 638 (десять тисяч шістсот тридцять вісім) гривень 16 копійок, який було сплачено на рахунок №UA0289999803131412060000157, отримувач: ГУК в Од.обл./Хаджибейськ.р-н/22030101, код отримувача 37607526, Банк отримувача Казначей-ство України (ел. адм. подат.), згідно платіжної інструкції №130 (49925098SB) від 16.08.2024 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду виготовлено 23.12.2024 року.

Суддя ДомусчіЛ.В.