Рішення

від 03.03.2025 по справі 521/12903/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/12903/24

Провадження № 2/522/140/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова Парк» про стягнення грошових коштів та визнання недійсним пункту Договору,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси 16.08.2024 року через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова Парк» про стягнення грошових коштів, сплачених за договором асоційованого членства в споживчому товаристві у розмірі 1 329 768,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та Споживчим товариством «Будова Парк» було укладено Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/41. Відповідно до п. 1.2 Договору пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї частки в Товариство з метою забезпечення Товариством будівництва Будинку за рахунок внесеного Пайовиком паю, а також прийняв на себе в розмірі Цільового внеску як частини витрат, пов`язаних з утриманням Товариства і реалізацією статутних цілей і завдань, на умовах цього Договору, а Товариство зобов`язалося забезпечити будівництво Будинку, і після здачі Будинку в експлуатацію, передати Пайовикові закріплений за ним Об`єкт. Розмір частки, зазначений в п. 2.1 Договору є остаточним і включає в себе витрати Товариства на забезпечення будівництва Будинку та виконання всіх дій необхідних для завершення будівництва Будинку та здачі його в експлуатацію (Пай), а також витрати на утримання Товариства за реалізацію їм заданих цілей і завдань (Цільовий внесок), крім випадків, зазначених уп. 2.8 цього Договору. Додатком № 1 до Договору є Специфікація об`єкта, відповідно до якої Об`єктом будівництва позивача є однокімнатна квартира загальною площею 43,5 кв.м. (будівельний номер квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 2.1 Договору Пайовик в порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов`язується внести Частку в розмірі еквівалентному 32 190 дол. США, що на момент укладання Договору становить 914 196 грн. виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США. Додатком № 2 до Договору є Порядок розрахунків, відповідно до якого дата, не пізніше якої мають бути внесені кошти, є до 24.12.2020 року. На виконання умов Договору пайовиком було сплачено пай. Всього фактично в касу Споживчого товариства Пайовиком будо сплачено 914 196 грн.,чим у повному обсязі виконано зобов`язання зі сплати паю. Серед прав Пайовика в Договорі зокрема закріплено право вимагати від Товариства розірвання даного Договору (п. 5.2 Договору) в разі невиконання Товариством зобов`язань згідно з п. 4.2.1 цього Договору і повернення фактично внесеної Частки на момент даного Договору протягом 20-ти банківських днів з моменту розірвання цього Договору. У строк до 4 кварталу 2023 року СТ «Будова Парк» свої зобов`язання не виконало. Будинок не прийнятий до експлуатації по теперішній час. Виходячи з вищенаведеного просить стягнути з відповідача фактично сплачений позивачем пай через невиконання відповідачем своїх обов`язків у розмірі 1 329 768,90 грн., що еквівалентно 32 100 дол.США, тобто пайовому внеску згідно Договору.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20.08.2024 року зазначену справу передано на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.

12.09.2024 року зазначена справа надійшла до Приморського районного суду м. Одеси та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена на суддю Домусчі Л.В.

Справу суддя отримала 13.09.2024 року.

Ухвалою суду від 20.09.2024 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 28.10.2024 року.

25.10.2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Невмержицький О.М. через систему «Електронний суд» надав клопотання, в якому просив повернути позивачці суму сплаченого судового збору, як помилково сплачений за подання позову про захист прав споживачів.

25.10.2024 року представник позивачка через систему «Електронний суд» надав клопотання про зміну предмету позову, в якому просив доповнити позовні вимоги новою вимогою, а саме визнати недійсним пункт 2.6 Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №1/41 від 24 грудня 2020 року укладеному між ОСОБА_1 та Споживчим товариством «Будова Парк».

У підготовчому засіданні 28.10.2024 року був присутній представник ОСОБА_1 - адвокат Невмержицький О.М., просив прийняти заяву про зміну предмету позову, а саме, доповнити вимогу про визнання недійсним пункту договору. Також просив повернути сплачений судовий збір.

Представник СТ «Будова Парк» у підготовче засідання не з`явився, про розгляд справи був сповіщений належним чином.

Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та прийнято заяву про зміну предмету позову шляхом доповнення ще однієї вимоги про визнання недійсним п.2.6 Договору. У зв`язку з прийняттям зміни предмету позову, розгляд справи відкладено на 02.12.2024 року з метою надання відповідачу строку на подачу відзиву.

02.12.2024 року представник СТ «Будова Парк» - адвокат Новак Л.А. надала суду відзив, в якому просила поновити строк на подання відзиву на позовну заяву та прийняти до розгляду даний відзив; позов ОСОБА_1 - задовольнити частково, стягнути зі СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за Договором асоційованого членства у споживчому товаристві №1/41 від 24.12.2020 року в сумі 914 196,00 грн., у задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У зв`язку з відсутністю електроенергії у приміщенні суду, розгляд справи призначений на 02.12.2024 року було відкладено на 17.12.2024 року.

13.12.2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Невмержицький О.М. через систему «Електронний суд» надав клопотання, в якому просив відмовити відповідачу у поновленні пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву; відзив на позовну заяву у даній справі - залишити без розгляду.

У підготовчому засіданні 17.12.2024 року була присутня представник СТ «БУДОВА ПАРК» - адвокат Новак Л.А., просила прийняти відзив та поновити строк на його подання. Питання щодо повернення позивачці сплаченого судового збору залишила на розсуд суду

Представник ОСОБА_1 - адвокат Невмержицький О.М. заперечував проти прийняття відзиву, оскільки пропущені строки, просив залишити без задоволення. Просив повернути сплачений позивачкою судовий збір, посилаючись на ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Протокольною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення відзиву без розгляду, поновлено строк відповідачу на подання відзиву, та прийнято відзив, враховуючи прийняття судом 28.10.2024 року зміни предмету позову.

Ухвалою суду від 17.12.2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Невмержицького О.М. про повернення помилково сплаченого судового збору - задоволено. Зобов`язано Управління Державної казначейської служби України м. Одеси в Одеській області повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 10 638,16 грн., який було сплачено згідно платіжної інструкції №130 (49925098SB) від 16.08.2024 року.

Ухвалою суду від 17.12.2024 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до розгляду по суті на 25.02.2025 року.

У судове засідання 25.02.2025 року з`явилися представник ОСОБА_1 - адвокат Невмержицький О.М. та представник СТ «Будова Парк» - адвокат Новак Л.А.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Невмержицький О.М. просив позов задовольнити у повному обсязі та стягнути грошові кошти у розмір і1 329 768,90 грн., визнати недійсним п. 2.6 Договору та стягнути витрати на правничу допомогу. Пояснив, що 24.12.2020 року було підписано Договір асоційованого членства, за яким позивачка внесла кошти у розмірі еквівалентному 32 190 дол.США, тобто у повному обсязі виконала зобов`язання, між тим у строк до 4 кварталу 2023 року СТ «Будова Парк» свої зобов`язання не виконало, будинок не побудований. В Договорі закріплено право Пайовика вимагати від Товариства розірвання даного Договору (п. 5.2 Договору) в разі невиконання Товариством зобов`язань згідно з п. 4.2.1 цього Договору і повернення фактично внесеної Частки на момент даного Договору протягом 20-ти банківських днів з моменту розірвання цього Договору. Між тим п. 2.6 Договору визначено, що у випадку, коди договором передбачається повернення частки пайовику, сума коштів, що повертають, визначається розміром фактично сплачених грошових коштів в гривні на момент повернення за вирахуванням санкцій за невиконання пайовиком своїх зобов`язань. Зазначений пункт, на думку представника позивачки, є несправедливим та створює суттєвий дисбаланс, а тому просить визнати його недійсним. У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх обов`язків договір та пред`явленням претензій, договір вважається розірваним. просить стягнути з відповідача на корить позивачки 32 190 дол.США, що наразі еквівалентно 1 329 768,90 грн.

Представник СТ «Будова Парк» - адвокат Новак Л.А. позов визнала частково в частині стягнення грошових коштів у розмірі лише 914 196 грн. Підтвердила, що було укладено такий договір, кошти позивачкою були внесені в еквіваленті до дол.США. У той час умовами договору передбачено здійснення повернення коштів у гривні. Це відповідає сутності самого СТ, яке існує за рахунок пайових внесках. Відсутні підстави визнавати недійсним п. 2.6 Договору, оскільки ЗУ «Про захист прав споживачів» не розповсюджується на такі правовідносини, оскільки СТ не є виконувачем робіт. Між тим позов визнають частково в частині стягнення грошових коштів у розмірі 914 196 грн. Зазначила, що в договорі зазначена прив`язка до курсу долара в частині сплати пая. Можливо дана прив`язка була з урахуванням коливання валюти, що впиває на вартість будівельних матеріалів. Вважає, що немає дисбалансу, та з урахуванням того, що будівництво не починалося, поверненню підлягає саме внесена сума пайовиком у гривні.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та Споживчим товариством «Будова Парк» було укладено Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/41. (а.с. 15-25)

Відповідно до п. 1.2 Договору пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї частки в Товариство з метою забезпечення Товариством будівництва Будинку за рахунок внесеного Пайовиком паю, а також прийняв на себе в розмірі Цільового внеску як частини витрат, пов`язаних з утриманням Товариства і реалізацією статутних цілей і завдань, на умовах цього Договору, а Товариство зобов`язується забезпечити будівництво Будинку, і після здачі Будинку в експлуатацію, передати Пайовикові закріплений за ним Об`єкт. Розмір частки, зазначений в п. 2.1 Договору є остаточним і включає в себе витрати Товариства на забезпечення будівництва Будинку та виконання всіх необхідних дій для завершення будівництва Будинку та здачі його в експлуатацію (Пай), а також витрати на утримання Товариства за реалізацію їм заданих цілей і завдань (Цільовий внесок), крім випадків, зазначених уп. 2.8 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору Пайовик в порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов`язується внести Частку в розмірі еквівалентному 32 190 дол.США, що на момент укладання Договору становить 914 196 гривень виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США встановленого на сторінці в Інтернет за адресою: https://minfin.com.ua/us/currency/suctlon/usd/buy/dev/n дату проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом, що на дату укладання Договору становить 28,4000 гривень за 1 долар США. Зазначений в даному пункті розмір Частки, закріплений в гривні, в частині не оплаченої Пайовиком може бути проіндексований (збільшений) Товариством в односторонньому порядку, під час дії цього Договору, в разі збільшення вартості долара США по відношенню до гривні виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США встановленого на інтернет сторінці за адресою: http://minfin.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev.ua на дату проведення платежу, що на дату укладення Договору становить 28,4000 гривень, за 1 долар США. Індексація проводиться щодо сум внесених після укладення цього Договору, в разі збільшення вартості долара США шляхом множення на курсову різницю, в порядку, передбаченому Додатком № 2. Розмір Частки, закріплений в еквіваленті долара США, індексуванню не підлягає. Пайовик вносить Частку, (або її частину, згідно з графіком) виключно в національній валюті України -гривні-виходячи з розміру, Частки (або її частини), закріпленого в еквіваленті долара США виходячи з комерційного курсу «Середній продаж`долара США встановленого на інтернет сторінці за адресою: http://minfin.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09-00 годину за київським часом.

Відповідно до п. 2.2 Договору внесення Частки Пайовиком здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в касу Товариства в національній валюті України в порядку, визначеному в Додатку № 2 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.6 Договору у випадках, коли за цим Договором передбачається повернення Частки (частини Частки) Пайовику, сума коштів, що повертають визначається розміром фактично сплачених грошових коштів в гривні на момент повернення за вирахуванням санкцій за невиконання Пайовиком своїх зобов`язань, при цьому сума Частки, яси підлягає поверненню не індексується і на неї не нараховуються відсотки.

Відповідно до п. 3.1.5 Договору Пайовик має право вимагати від Товариства розірвання даного Договору в разі невиконання Товариством зобов`язань згідно з п. 4.2.1 цього Договору та повернення фактично внесеної Частки на момент розірвання даного Договору протягом 20-ти банківських днів з моменту розірвання цього Договору.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору Товариство зобов`язано забезпечити будівництво Будинку в строк -IV квартал 2023 року.

Відповідно до п. 4.2.7 Договору Товариство зобов`язано у разі дострокового розірвання Договору з причин, не пов`язаних з невиконанням Товариством своїх зобов`язань за цим договором, повернути Пайовику внесену ним частину Частки, відповідно до п.п. 2.3, 2.5 та 2.6цього Договору.

Уразі дострокового розірвання Договору з причин, пов`язаних з невиконанням Товариством п. 4.2.1.-повернути Пайовикові фактично внесену нім Частку на момент розірвання цього Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором, а у випадку не передбачених Договором, відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 11.1 Договору-специфікація Об`єкта-Додаток № 1.

Відповідно до Додатку № 1 до договору Об`єктом будівництва є однокімнатна квартира загальною площею 43,5 кв.м. (будівельний номер квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 11.2 Договору-порядок розрахунків-Додаток № 2.

Відповідно до Додатку № 2: сума (еквівалент долару США) - 32 190 дол.США; сума (гривень) (визначається на момент сплати відповідно до п. 2.1. цього Договору) - 914 196 грн.; дата, не пізніше якої мають бути внесені кошти - 24.12.2020 року.

На виконання умов Договору пайовиком було сплачено повністю пай, що підтверджується наступними квитанціями (а.с. 27-30)

Всього фактично в касу Споживчого товариства Пайовиком будо сплачено 914 196,00 грн. тобто у повному обсязі виконано зобов`язання зі сплати паю, що на момент сплати фактично складало 32 190,00 доларів США.

Між тим Споживче Товариство «Будова Парк`у строк до IV квартал 2023 року свої зобов`язання не виконало, що підтверджується визнанням цього факту представником відповідача в судовому засіданні та:

-листом Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) № 2997/05/18-24 від 06.06.2024 року, в якому зазначено, що шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності та його архівній складовій частині, за параметрами пошуку, вказаними в запиті, наявна інформація щодо зареєстрованого Управлінням державного архітектурно- будівельного контролю Одеської міської ради повідомлення про початок виконання підготовчих робіт від 29.10.2020 за № ОД020201029824 щодо об`єкта будівництва«Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: м. Одеса, Михайлівська площа,16», замовник - ТОВ «Михайлівський Маєток» (код ЄДРПОУ - 36552382). Також інформовано, що у розпорядженні ДІАМ не виявлено вищезазначеного повідомлення про початок виконання підготовчих робіт (а.с. 32-33);

-листом Департаменту архітектури та містобудування (ДАМ) Одеської міської ради № 01-15/171 від 04.06.2024 року, в якому зазначено, що за адресою: м. Одеса, площа Михайлівська, 16, містобудівні умови та обмеження на будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими житловими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем Департаментом не надавались. За зазначеною адресою Департаментом було надано містобудівні умови та обмеження від 27.12.2017 року № 01-06/224 на будівництво 9-поверхової офісної будівлі ТОВ «Михайлівський Маєток» (а.с. 34).

10.07.2024 року позивачем було направлено на офіційну адресу відповідача досудову вимогу з повідомленням про розірвання договору у зв`язку з невиконанням відповідачем свого зобов`язання-не прийняття будинку до експлуатації, та вимогою повернення сплачених Пайовиком коштів. (а.с. 35-36).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до ч. 12 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо після укладення договору стане очевидним, що роботи (послуги), зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов`язаний негайно повідомити про це споживача.

Проте відповідач не повідомив позивача про неможливість виконання укладеного між ними договору.

За умов договору строк його виконання передбачений 4 кварталом 2023 (п. 4.2.1 Договору).

Таким чином установивши, що пайовик виконав умови договору, а Товариство допустило істотне порушення умов договору і не забезпечило отримання позивачкою завершеної будівництвом квартири, на час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати стягнення з відповідача внесеної ним частки паю.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд також зазначає, що оскільки невчинення відповідачем дій на виконання умов укладеного з позивачкою договору, унеможливлює реалізацію позивачкою своїх майнових прав на об`єкт інвестування у встановленому законом порядку, а тому такі права підлягають захисту.

Щодо вирішення питання про визнання недійсним п. 2.6. Договору з підстав несправедливості.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ст. 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, на момент вчинення правочину. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Принцип свободи договору зафіксовано у ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18 березня у справі № 902/417/18 запровадила механізм обмеження свободи договору з огляду на загальні засади справедливості.

У цій справі Велика Палата Верховного Суду розглядала позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки, а також штрафні санкції, пов`язані із неналежним виконанням його умов. Суд зробив висновок, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж його належне виконання.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Таке положення містить ст. 509 ЦК України

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане в гривнях. Якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За загальним правилом при наявності «валютного застереження», тобто визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як вбачається з аналізу Договору п. 2.1. передбачено саме порядок внесення своєї частки паю у розмірі еквівалентному 32 190 дол.США, що на момент укладання Договору становило 914 196 гривень виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США встановленого на сторінці в Інтернет за адресою: https://minfin.com.ua/us/currency/suctlon/usd/buy/dev/n дату проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом, що на дату укладання Договору становить 28,4000 гривень за 1 долар США.

Крім того також передбачено, що у разі неоплаченої частки паю, такий розмір паю може бути проіндексований (збільшений) Товариством в односторонньому порядку, під час дії цього Договору, в разі збільшення вартості долара США по відношенню до гривні.

Індексація проводиться щодо сум внесених після укладення цього Договору, в разі збільшення вартості долара США шляхом множення на курсову різницю, в порядку, передбаченому Додатком № 2. Розмір Частки, закріплений в еквіваленті долара США, індексуванню не підлягає. Пайовик вносить Частку, (або її частину, згідно з графіком) виключно в національній валюті України -гривні-виходячи з розміру, Частки (або її частини), закріпленого в еквіваленті долара США виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США встановленого на інтернет-сторінці за адресою: http://minfin.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09-00 годину за київським часом.

Тобто наявне валютне застереження щодо обов`язку сплати пая з боку позивачки.

Таким чином судом встановлено, що позивач сплатив свою частку паю відповідно до п. 2.1. договору у розмірі в гривнях еквівалентному 32 190 дол.США.

Також сторонами визнано факт не вчинення відповідачем дій щодо будівництва зазначеного в договору будинку.

Таким чином суд погоджується з доводами позивачки, що у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань та строків щодо будівництва будинку та пред`явленням позивачкою до нього 10.07.2024 року претензії відповідно до умов договору такий договір вважається розірваним.

В той же час згідно умов пункт 2.6 Договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/41 від 24.12.2020 року, передбачена відповідальність відповідача у випадку розірвання договору - сума коштів, що повертають, визначається розміром фактично сплачених грошових коштів в гривні на момент повернення.

Таким чином наявний дисбаланс між обов`язком позивачки сплатити пай у розмірі еквівалентному 32 190 дол.США та обов`язком відповідача повернути сплачений позивачем пай (у зв`язку з порушенням обов`язків відповідачем) лише у гривні.

Умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони, по-перше, порушують принцип добросовісності, по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, по-третє, завдають шкоди споживачеві.

Несправедливі умови договору, це умови які призводять до істотного дисбалансу між договірними права та обов`язками сторін та є підставою для визнання такого договору недійсним.

Такого висновку дійшов Верховний Суд, аналізуючи положення п. 6 ч. 1 ст. 3 та ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу та норми ст. 18 закону № 1023-XII «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 щодо несправедливих умов договору у постанові від 8.06.2016 (справа № 6-330цс16).

Так, визначення відповідного поняття закріплено в ч. 2 зазначеної статті. Зокрема, умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму ст. 18 цього Закону, можна дійти висновку, що умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони, по-перше, порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві.

Згідно з ч. 3 ст. 18 закону № 1023-XII несправедливими є також умови договору про:

1) виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця, виконавця, виробника або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем, виконавцем, виробником договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця, виконавця, виробника;

2) встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (п.п. 2, 3);

3) надання можливості продавцю, виконавцю, виробнику не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі його відмови укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця, виконавця, виробника у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору (п. 4).

Суд погоджується з доводами позивачки, що такі умови цього пункту договору є несправедливими, оскільки призводять до істотного дисбалансу прав і обов`язків сторін у договору і завдають позивачу шкоди, а тому є підставою для визнання цього пункту договору недійсним.

Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Щодо вирішення питання про витрати пов`язані із правничою допомогою.

Відповідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За положеннями ст.ст. 133, 137 ЦПК України, учасник справи має право на відшкодування лише професійної правової допомоги, наданої адвокатом.

До суду на підтвердження факту отримання позивачкою послуг правничої допомоги надано копію Договору про надання правової допомоги № б/н від 30.05.2024 року, укладеного між адвокатом Невмержицьким О.М. та ОСОБА_1 (а.с. 38-40), копію Ордеру на надання правничої допомоги серії ВН № 1399452 від 15.08.2024 року (а.с. 41) та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 42).

Відповідно до п. 5.1 Договору за надання правової допомоги Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату гонорар, розмір якого сторонами погоджується окремою угодою.

Між тим такої окремої угоди представником позивачки суду не було надано, а тому позов у частині стягнення витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

У ст. 5 Закону «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору. Системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і ст. 22 Закону «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Отже, ст. 5 Закону «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить норми про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, визначив, що ця пільга надається з метою захисту споживачами їх порушених прав.

Згідно ч. 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки, позивачі у справах про захист прав споживачів звільнені від сплати судового збору, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 14 508,88 грн.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 207, 215, 217, 509, 525, 526, 530, 533, 638 6ЦК України, ст.ст. 2-13, 44, 49, 64, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 241, 247, 256, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова Парк» про стягнення грошових коштів та визнання недійсним пункту Договору задовольнити частково.

Визнати недійсним пункт 2.6 Договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/41 від 24.12.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та Споживчим товариством «Будова Парк».

Стягнути з Споживчого товариства «Будова Парк» (код ЄДРПОУ 43951458, м. Одеса, вул. Осипова, 25) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) грошові кошти, сплачені за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/41 від 24.12.2020 року, у розмірі 1 329 768 (один мільйон триста двадцять дев`ять тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень 90 копійок.

Стягнути з Споживчого товариства «Будова Парк» (код ЄДРПОУ 43951458, м. Одеса, вул. Осипова, 25) на користь держави судовий збір у розмірі 14 508 (чотирнадцять тисяч п`ятсот вісім) гривень 88 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 07.03.2025 року.

Суддя: Домусчі Л.В.