Постанова

від 11.12.2024 по справі 910/3996/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2024 р. Справа№ 910/3996/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Чечотка В.Д.

учасники справи:

від позивача : Коломієць Т.М., Кокоячук В.М.

від відповідача: Ковдій М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024

при розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб"

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 910/3996/24 (суддя Бондаренко - Легких Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мас Сістемз"

про розірвання договору та стягнення 495 294, 27 грн,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мас Сістемз" в якому просило суд розірвати у судовому порядку Договір підряду №1411/23 від 14.11.2023 та стягнути сплачену попередню оплату у розмірі 495294, 27 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2024 у справі №910/3996/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мас Сістемз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" аванс у розмірі 495 294,27 грн та судовий збір у розмірі 7 429,41 грн. В задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору підряду №1411/23 від 14.11.2023 відмовлено.

27.09.2024 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 53 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/3996/24 відмовлено у задоволенні Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" про відшкодування судових витрати та ухвалення додаткового рішення.

Не огодившись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" подало апеляційну скаргу, у якій просило суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 та постановити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мас Сістемз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" 53 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Біотестлаб", розгляд апеляційної скарги призначено на 06.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 розгляд справи відкладено до 27.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 оголошено перерву у розгляді справи до 11.12.2024.

ТОВ "Мас Сістемз" 05.11.2024 через систему «Електронний суд» подало відзив на апеляційну скаргу у якому просило суд ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у позові позивач зазначив, що ним понесені витрати на професійну правничу допомогу, які складають 30 000, 00 грн.

27.09.2024 від позивача надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 53 000, 00 грн.

Відмовляючи у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотестлаб» про відшкодування судових витрати та ухвалення додаткового рішення, місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що з огляду на те, що дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, а тому стадія судових дебатів не передбачається, суд констатував, що позивачу необхідно було подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу до закінчення розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження, але в будь якому разі до моменту написання рішення, або заяву, що такі докази будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Місцевий господарський суд вказав, що позивач не зазначив, що відповідні докази будуть подані у відповідності до абзацу 2 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (протягом 5 днів після ухвалення рішення суду), тому суд вирішив питання щодо розподіл судових витрат позивача безпосередньо при винесенні рішенні у справі.

У рішенні Господарського суду міста Києва від 21.09.2024 суд зазначив, що враховуючи те, що позивачем взагалі не надано будь-яких доказів щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами оплати на професійну правничу. Відтак, витрати позивача на професійну правничу допомогу відповідно до резолютивної частини рішення були залишені за позивачем.

Враховуючи наведені обставини, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2024 було вирішено питання про судові витрати позивача, суд не вбачає підстав для призначення заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до розгляду, а відтак суд дійшов висновку про відмову в прийнятті додаткового рішення.

Колегія суддів не погоджується із вищенаведеним висновком суду з огляду на наступне.

На підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 р. розгляд справи N 910/3996/23 здійснювався судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Як вбачається з повідомлення про доставлення процесуального документу до електронного кабінету особи, рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2024 було отримано Відповідачем 23.09.2024 року.

26.09.2024 позивачем через систему «Електронний суд» було подано заяву про долучення доказів на підтвердження розміру витрат, понесених позивачем у зв`язку із розглядом справи у Господарському суді міста Києва, та про стягнення з відповідача на користь позивача 53000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, позивачем у строк протягом 5 днів з дати ухвалення рішення Господарського суду міста Києва за результатами розгляду позову, та протягом 3 днів з дати отримання вказаного рішення, було подано до суду заяву про прийняття додаткового рішення та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження розміру таких витрат.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами першою, другою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина друга статті 126 ГПК України).

Колегія суддів відзначає, що кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому згідно з положеннями статті 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені. За вказаних обставин вирішення питання стосовно витрат, які відповідач поніс у суді апеляційної інстанції, має вирішуватися з урахуванням положень частини другої статті 124 ГПК України, а саме того, чи подавала особа відповідний розрахунок до цього суду (пункт 5.5 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21червня 2022 року у справі № 908/574/20).

Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі 910/16803/19).

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 921/221/21 та пункт 20 постанови від 31 травня 2022 у справі № 917/304/21);

Вимога щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (пункт 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)).

Правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку, коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови попередження про це до прийняття рішення по суті (постанова колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 620/2936/20).

Оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога частини восьмої статті 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. У такому разі підлягає застосуванню інша вимога частини восьмої статті 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 4.2.4 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 06 жовтня 2020 року у справі № 922/376/20).

У випадку розгляду справи у порядку спрощеного провадження, коли проведення судових дебатів процесуальним законом взагалі не передбачено, учасник справи має дотримуватися встановленого пунктом 2 частини восьмої статті 129 ГПК України п`ятиденного строку для подання заяви про розподіл судових витрат та доказів понесення таких витрат, а в разі його пропуску- належним чином обґрунтувати поважність причин (пункт 24 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 918/853/20).

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем було дотримано встановленого пунктом 2 частини восьмої статті 129 ГПК України п`ятиденного строку для подання заяви про розподіл судових витрат та доказів понесення таких витрат, а отже висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотестлаб» про відшкодування судових витрати та ухвалення додаткового рішення є таким, що зроблений з порушенням норм процесуального права.

Вищевказана обставина є підставою для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/3996/24 та часткового задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб".

Колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/3996/24. При цьому судом враховується наступне.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до заяви позивачем було додано:

- копія Договору про надання правової допомоги з додатком (розцінки за послуги);

- копія ордеру на надання правової допомоги адвоката Коломієць Т.М;

- копія Акту № 1 від 25.09.2024 року.

Згідно ордеру на надання правової допомоги представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОТЕСТЛАБ» у даній справі здійснювала адвокат АО «ІНТЕРАКЦІО» Коломієць Тетяна Михайлівна.

Відповідно до акту наданих послуг адвокатом в даній справі надано наступні послуги:

1. Аналіз документів, судової практики та підготовка правової позиції щодо способу захисту у господарському спорі вартістю 4000 грн.

2. Складення і подання до судупПозовної заяви вартістю 20 000 грн.

3. Складення і подання до суду заяви про усунення недоліків вартістю 3000 грн.

4. Складення і подання до суду Відповіді на відзив вартістю 10000 грн.

5. Складення і подання до суду клопотання про приєднання доказів вартістю 3000 грн.

6. Складення і подання до суду пояснень на заперечення Відповідача щодо клопотання Позивача про приєднання доказів вартістю 3000 грн.

7. Додаткова винагорода адвоката (гонорар успіху), а саме плата за досягнутий адвокатом результат у судовій справі (за рішення суду на користь клієнта) становить 10 000 грн.

Дослідивши зміст та вартість заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу за договором, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, а також заперечень відповідача, апеляційний суд дійшов висновку, що такі витрати на правову допомогу не є обґрунтованим та співмірними зі складністю виконаних адвокатським об`єднанням робіт, їх розмір не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. Зокрема, суд відзначає наступне.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, на яку також посилається скаржник у касаційній скарзі).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

1. Аналіз документів, судової практики та підготовка правової позиції щодо способу захисту у господарському спорі вартістю 4000 грн.

2. Складення і подання до суду Позовної заяви вартістю 20 000 грн.

3. Складення і подання до суду заяви про усунення недоліків вартістю 3000 грн.

4. Складення і подання до суду Відповіді на відзив вартістю 10000 грн.

5. Складення і подання до суду клопотання про приєднання доказів вартістю 3000 грн.

6. Складення і подання до суду пояснень на заперечення Відповідача щодо клопотання Позивача про приєднання доказів вартістю 3000 грн.

Колегія суддів вважає, що за своїм змістом послуги, зазначені у Акті № 1 від 25.09.2024 окремо як «Аналіз документів, судової практики та підготовка правової позиції щодо способу захисту у господарському спорі» та «Складення і подання до суду Позовної заяви» частково дублюють одна одну, оскільки у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Крім того суд вважає, що суми у розмірі 4000 грн та 20000 грн відповідно за вищевказані послуги є надмірними та неспіврозмірними для підготовки процесуального документу до місцевого господарського суду, враховуючи те, що справа є малозначною (ч. 5 ст. 12 ГПК).

Суд також зазначає, що час роботи адвоката позивача, витрачений додатково на складення і подання до суду заяви про усунення недоліків вартістю 3000 грн не може бути відшкодований за рахунок відповідача, адже вчинення такої процесуальної дії спрямоване лише на усунення своїх недоліків, допущених у адвокатом.

Колегія суддів зазначає, що вартість послуги із складення і подання до суду Відповіді на відзив у розмірі 10000 грн, є завищеною, оскільки при складанні вказаного процесуального документу адвокатом фактично була викладена правова позиція, яка була вже сформульована при поданні позову.

Враховуючи, що саме заявник є позивачем у даній справі, судова колегія вважає, що у позивача була можливість додати усі необхідні докази на підтвердження власної правової позиції безпосередньо до позовної заяви. Отже, суд вважає витрати за такі послуги, як «Складення і подання до суду клопотання про приєднання доказів вартістю 3000 грн» та «Складення і подання до суду пояснень на заперечення Відповідача щодо клопотання Позивача про приєднання доказів вартістю 3000 грн» такими, що не відповідають критерію розумності їхнього розміру та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності); такі витрати не мають характеру необхідних.

Вирішуючи питання щодо покладення на відповідача витрат позивача по оплаті гонорару успіху колегія суддів бере до уваги те, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" було задоволено частково, а отже у суду відсутні підстави для покладення витрат позивача по оплаті гонорару успіху у повному обсязі на відповідача.

При цьому суд також враховує, що у частинах п`ятій - сьомій, дев`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи. Наведені висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Отже, оцінивши подані позивачем докази, суд дійшов переконання, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 53000,00 грн є завищеними та нерозумними.

З огляду на викладене, апеляційний суд виснує, що критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності) та критерію розумності їхнього розміру буде відповідати відшкодування в розмірі 26000,00 грн, і цей розмір витрат є співмірним із виконаною адвокатом роботою.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/3996/24 скасувати та ухвалити додаткове рішення.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/3996/24 задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мас Сістемз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000, 00 грн.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є невід`ємною складовою основного судового рішення та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.12.2024.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов